УХВАЛА

Іменем України

30 серпня 2007 року                                                                       м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого                                        судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів                                                   КЕМІНЯ М.П., КУШТАНА Б.П.

при секретарі                                    БОБИ К О. І.

за участю представників: ППВР Відділу ДВС ГУЮ у Закарпатській області - ГАЙДАНКИ М.М., ДМС України - ДОРОФЕЄВОЇ Л.М., Ужгородської митниці ДМС України -ВОЛОШИНОЇ Т.В., Чопської митниці ДМС України - ГОРЯЧОВА Д.О., прокуратури Ужго­родського району Закарпатської області - КОСТІВА 1.1., позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за апе­ляційними скаргами Державної митної служби України та Ужгородської митниці ДМС України на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 травня 2007 р. у справі за поданням начальника Відділу примусового виконання рі­шень Державної виконавчої служби Закарпатської області Овчиннікова В.В. про заміну сторони виконавчого провадження або визначення боржника, -

встановив:

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 11.05.2007 р. задоволено за­значене подання начальника підрозділу ДВС про заміну сторони виконавчого прова­дження або визначення боржника та встановлено спосіб виконання рішення Ужгород­ського районного суду від 24.01.2003 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Чопської митниці про визнання неправомірними дій посадових осіб митниці щодо відмови у ми­тному оформленні товарів та інших предметів та захист права власності таким чином: замінити у виконавчому провадженні за виконавчим листом № 2-28/03 від 26.02.2003 р. Чопську митницю митним органом Державної митної служби України, який безпо­середньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи за міс­цем проведення митного оформлення та зобов'язати цей митний орган здійснювати митне оформлення товарів та інших предметів ТОВ „Перевал" за цінами, вказаними в контракті № РК-1-10102 від 10.11.2002 p., укладеному ТОВ „Перевал", смт. Воловець, вул. Пушкіна, 10/16, Україна, з фірмою „Kostad Industrial Systems" та в додатках до зазначеного контракту № 1 від 10.11.2002 р. та № 2 від 23.11.2002 р., та вказаними в контракті № РМ-1-101102 від 10.11.2002 p., укладеному ТОВ „Перевал" з фірмою „Mitex Business LLC" США та в додатку до зазначеного контракту № 1 від 10.11.2002 р., а також в товаросупровідних документах фірм імпортерів.

Справа  №22ц-1340]/07                                Номер рядка статистичного звіту: 29

Головуючий у 1-й інстанції МИКУЛЯК П.П. Доповідач КОНДОР Р.Ю.

2

ДМС України та Ужгородська митниця ДМС України 24.05.2007 р. оскаржили за­значену ухвалу суду першої інстанції. Вважають, що судом було порушено встановле­ний для вирішення даного питання порядок, оскільки Ужгородська митниця не є пра­вонаступником Карпатської регіональної митниці, а зобов'язання за негативними нас­лідками неправомірної поведінки працівників Чопської митниці не можуть бути по­кладені на іншу юридичну особу. Просять ухвалу скасувати, питання передати на но­вий розгляд до суду першої інстанції.

У письмових запереченнях на апеляції орган ДВС вказує на законність і обґрун­тованість ухвали суду, яку просить залишити без змін.

Іншими учасниками справи ухвала суду першої інстанції не оскаржується.

В судовому засіданні представники ДМС України Дорофеева /1.М. та Ужгород­ської митниці Волошина Т.В. апеляції підтримали з викладених у них мотивів та пояс­нили, зокрема, що митне оформлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, за­реєстрованих у Воловецькому районі Закарпатської області, на даний час належить до компетенції Ужгородської митниці. Представник прокуратури Ужгородського району Костів І.І, вважає апеляції обґрунтованими. Представники підрозділу ДВС Гайданка М.М. та позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляції не визнали, вказуючи на їх безпід­ставність та на необхідність забезпечення виконання рішення суду, що набрало за­конної сили. Представник Чопської митниці Горячов Д.О. вважає апеляції ДМС Украї­ни та Ужгородської митниці безпідставними та необґрунтованими, вказуючи, зокрема, що працівники митниці діють від імені усієї митної служби.

Заслухавши доповідь судді, пояснення, обговоривши доводи сторін, перевіри­вши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Рішенням Ужгородського районного суду від 24.01.2003 р. задоволено частково позов ОСОБА_1 до Чопської митниці про визнання неправомірними дій посадових осіб митниці щодо відмови у митному оформленні товарів та інших предметів та за­хист права власності. Визнано недійсними талони відмови Чопської митниці у пропус­ку на митну територію України та у митному оформленні товарів та інших предметів за ВМД №№ 30503/2/0114361 та 30503/2/014362 від 11.12.2002 p., що належать ТОВ „Перевал", смт. Воловець, вул. Пушкіна, 10/16, Україна. Зобов'язано Чопську митни­цю здійснювати митне оформлення товарів та інших предметів ТОВ „Перевал" за ці­нами, вказаними в контракті № РК-1 -10102 від 10.11.2002 p., укладеному ТОВ „Пере­вал" з фірмою „Kostad Industrial Systems" та в додатках до зазначеного контракту № 1 від 10.11.2002 р. та № 2 від 23.11.2002 p., та вказаними в контракті № РМ-1-101102 від 10.11.2002 p., укладеному ТОВ „Перевал" з фірмою „Mitex Business LLC" США та в до­датку до зазначеного контракту № 1 від 10.11.2002 р., а також в товаросупровідних документах зазначених фірм. В решті позову та у негайному виконанні рішення - від­мовлено.

Задовольняючи подання начальника підрозділу ДВС, суд першої інстанції вихо­див з необхідності забезпечення права особи, на користь якої постановлене судове рішення, на виконання цього рішення, керувався відповідним законодавством щодо виконавчого провадження та врахував правовий статус митних органів, їх обов'язки та повноваження. Висновки суду вірні та відповідають обставинам справи.

Відповідно до ст.ст. 3, 8 Конституції України, держава відповідальна за свою діяльність, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом закону, який діяв як на час вирішення справи по суті, так і чинного на час вирішення питань, пов'язаних з виконанням рішення суду, митні органи (в т.ч. митниц регіональні митниці) та їх службові особи при виконанні своїх функцій та ре-

3

алізації повноважень щодо здійснення митної справи діють від імені держави в цілому (ст.ст. 1, 5-7 Закону України „Про митну справу в Україні", ст.ст. 8, 9, 156 МК України (1991 p.), ст.ст. З, 4, 11-16, 407-409 МК України (2002 p.), ст.ст. 7-9, 13, 34 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність").

Митне регулювання здійснюється на основі принципів, зокрема, єдиного по­рядку переміщення товарів через митний кордон України, системності, додержання прав та охоронюваних законом інтересів юридичних осіб (ст. 4 МК України). Це узго­джується з положеннями ст. 2 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність" щодо захисту законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Норми ст.ст. 40, 71, 81, 84, 188 МК України у сукупності встановлюють правило щодо здійснення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кор­дон резидентами (зокрема, в режимі імпорту), митними органами, в зоні діяльності яких розташовані ці резиденти.

На час звернення начальника підрозділу ДВС із зазначеним поданням, Волове-цький район Закарпатської області було виключено із зони діяльності спочатку Чопсь-кої митниці та віднесено до зони діяльності Карпатської регіональної митниці (наказ ДМС України № 323 від 07.05.2004 р. - а.с. 19 т. 3), після чого, з ліквідацією Карпатсь­кої регіональної митниці (накази ДМС України № 515 від 10.06.2005 p., № 857 від 06.10.2006 р. - а.с. 40, 54 т. 3), цей район, як убачається з Класифікатора митних ор­ганів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій, затвердженого наказом ДМС України № 335 від 26.04.2006 p., віднесено до зони дія­льності Ужгородської митниці, яка розпочала роботу з 01.07.2005 р. При цьому, доку­менти відповідних суб'єктів ЗЕД, які були акредитовані в Карпатській регіональній митниці, а також майно цієї митниці були передані Ужгородській митниці (а.с. 83-86 т. 3).

Митниця як юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом органу державної влади, порядок утворення такої юридичної особи встановлюється законом (ст. 81 ЦК України). Це відповідає положенням ст.ст. 12-15 МК України, від­повідно до яких регіональні митниці та митниці як ланки єдиної загальнодержавної системи створюються, реорганізуються і ліквідуються ДМС України як спеціально упо­вноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. При здій­сненні таких організаційних заходів ДМС України та митниці відповідальні за дотри­мання як інтересів держави (зокрема, щодо безперервності функціонування митної системи), так і законних інтересів і прав фізичних та юридичних осіб (зокрема, щодо права на належне та своєчасне митне оформлення товарів). Тобто, право суб'єкта ЗЕД на здійснення зовнішньоекономічної діяльності, складовою частиною якої є митне оформлення товарів, не може штучно порушуватися через реорганізації, зміну підпо­рядкованості, структури митних органів, зон їх діяльності та інші організаційно-технічні причини.

Судом вирішено позов до митного органу як представника держави про захист права на здійснення відповідно до закону зовнішньоекономічної діяльності та захист права власності, що випливає із Закону України „Про зовнішньоекономічну діяль­ність", МК України, Закону України „Про власність", іншого пов'язаного законодавст­ва. Рішення суду набрало законної сили і як таке підлягає виконанню (ст. 124 Консти­туції України, ст.ст. 14, 368 ЦПК України). Оскаржувана ухвала вирішує лише питання, пов'язані з виконанням судового рішення.

Апеляційний суд перевіряє ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апе­ляційної скарги та питань, поставлених на вирішення в суді першої інстанції, і відхиляє скаргу із залишенням ухвали без змін, як-що-судом її постановлено з додержанням вимог закону (ст. 303, ст. 312 п. 1 ЦПК України).

4

Орган ДВС, з огляду на дійсні правовідносини, що виникли у зв'язку з виконан­ням судового рішення, вправі був поставити відповідні питання перед судом. Обов'язки та повноваження Карпатської регіональної митниці щодо митного оформ­лення суб'єктів ЗЕД, розташованих у Воловецькому районі Закарпатської області, піс­ля ліквідації цієї митниці були ДМС України передані Ужгородській митниці, тому що­до цих прав і обов'язків відповідно до закону відбулося реальне правонаступництво. Ухвала суду, постановлена за результатами розгляду подання, не суперечить нормам ст. 378 ЦПК України, ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження". Суд першої інстанції, з огляду також на положення ст. 8 ЦПК України, вірно застосував закон до даних правовідносин.

Ужгородська митниця в контексті виконання даного рішення суду не може роз­глядатися суто як окрема юридична особа, яка діє лише від власного імені та в якої не виникли відповідні обов'язки і повноваження щодо митного оформлення, оскільки це суперечить її статусу як митного органу, а також фактичним обставинам справи. Протилежне означало б фактичну відмову держави в особі митниці щодо виконання передбаченого законом обов'язку здійснювати відповідним чином митне оформлення даного суб'єкта ЗЕД та унеможливлювало б, по суті, і виконання рішення суду, що є неприпустимим. Судом не порушено права Ужгородської митниці, не порушено також права ДМС України, оскільки йдеться про заміну одного митного органу у зв'язку з його фактичним вибуттям як сторони у виконавчому провадженні іншим митним орга­ном, який має своїм обов'язком здійснення митного оформлення на території Волове-цького району.

Таким чином, доводи апелянтів є помилковими, надуманими і погодитись з ними апеляційний суд не може.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляцій, які слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції - за­лишити без змін.

Керуючись ст. 307, ст. 312 п. 1, ст.ст. 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційні скарги Державної митної служби України та Ужгородської митниці ДМС України відхилити, ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатсь­кої області від 11 травня 2007 р. у даній справі -залишити   без  змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і протягом двох міся­ців з дня її проголошення може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України.