Судове рішення #2236517
УХВАЛА

УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів :

Стана І.В. (головуючий), Животова Г.О. та лізанця П.М.,

з участю прокурора Сирохман Л.І.,

засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2.,ОСОБА_3. та ОСОБА_4.,

розглянув б вересня 2007 року у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_5 на вирок тячівського районного суду Закарпатської області від 5 червня 2007 року, яким засуджені:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодноразово суди­мий, громадянин України,

за ч.3 ст.185 кк України на три роки і шість місяців позбавлення волі;

на підставі ст.71 кк України остаточно за сукупністю вироків на три роки дев'ять місяців позбавлення волі;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, судимий, громадянин України,

за ч.3 ст.185 КК України на три роки і три місяці позбавлення волі; на підставі ст.71 кк України остаточно за сукупністю вироків на три роки і шість місяців позбавлення волі;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, несудимий, громадя­нин України,

за ст.198 кк України на один рік і шість місяців обмеження волі;

Справа:  № 11-581

 

 

2

на підставі ст.ст.75, 76 кк України звільнений від відбування покарання з випробуванням протягом однорічного іспитового строку з покладенням обов'язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, несудимий, громадя­нин України,

за ст.198 КК України на один рік і шість місяців обмеження волі; на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням протягом однорічного іспитового строку з покладенням обов'язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, несудимий, громадя­нин України,

за ч.5 ст.27, ст.198 кк України на один рік обмеження волі; на підставі ст.ст.75, 76 кк України звільнений від відбування покарання з випробуванням протягом однорічного іспитового строку з покладенням обов'язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи.

питання про речові докази вирішено у відповідності до вимог ст.81 КПК України.

як визнав суд першої інстанції, ОСОБА_1, ОСОБА_5та особа, справа щодо якої виділена в окреме провадження, 12 листопада 2005 року в смт.Буштино, приблизно о 2 годині, діючи за попередньою змовою, зламали вхідні двері та проникли в приміщення критого ринку Буштинського ст звідки викрали майно приватних підприємців ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9та ОСОБА_10 загальною вартістю, відповідно, 4031, 1067, 212 та 264 гривні.

ОСОБА_2 та ОСОБА_614 листопада 2005 року придбали у крадіїв частину вищезазначених речей, знаючи про їх викрадення, а перший деяке майно ще й приховав. При цьому паш 1.Ю. сприяв порадами у придбанні викраденого майна.

в апеляції засудженого ОСОБА_1. порушено питання про перекваліфікацію його дій на ст.396 кк України, оскільки він тільки приховав злочин зберігаючи викрадені його товаришами речі, а засуджений ОСОБА_5просить пом'якшити призначене йому покарання.

інші засуджені та учасники судового розгляду справи вирок не оскаржили.

 

3

Заслухавши доповідь судді, промови засудженого ОСОБА_1., який підтримав свою апеляцію, та прокурора і засуджених ОСОБА_2.,ОСОБА_3. та ОСОБА_4., які просили залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, суд визнає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

З показань ОСОБА_1., ОСОБА_5 та ОСОБА_11. даних на досудовому слідстві за участі захисників - професійних адвокатів, вбачається, що усі троє визнавали факт вчинення разом крадіжки з Буштинського СТ.

Такі ж показання дав і свідок ОСОБА_12. - батько обвинуваченого ОСОБА_1..

Суд правильно визнав ці показання достовірними, оскільки вони стверджені іншими доказами.

Зокрема з протоколів вилучення вбачається, що частина викрадених речей зберігалась у ОСОБА_1., він же продавав викрадене майно, що не заперечує і в апеляції.

Заява ОСОБА_1. про застосування щодо нього недозволених методів слідства, внаслідок чого він нібито оговорив себе, перевірена судом і не знайшла ствердження, а прокурор, який досліджував відповідні обставини, ухвалив рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

Отже, висновки суду про доведеність участі ОСОБА_1. в крадіжці майна приватних підриємців, відповідають фактичним обставинам справи.

Інші встановлені судом фактичні обставини справи ніким, в тому числі апелянтами, не оспорюються.

Призначене обом апелянтам покарання, в тому числі за сукупністю вироків, відповідає тяжкості вчинених ними злочинів та даним про їх особи і є справедливим.

Отже, підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_5, про що він просить в апеляції, не встановлено.

Зважаючи на зазначене, апеляційний суд визнає вирок, постановлений щодо апелянтів, законним та обгрунтованим.

керуючись ст.ст.365, 366 кпк України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляції засуджених ОСОБА_1та ОСОБА_5 залишити без задоволення, вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 5 червня 2007 року щодо них - без зміни.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація