УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2007 року м.Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - Гошовського Г.М., суддів - Лізанця П.М., Дорчинець С.Г.
за участю прокурора - Ісака В.М., та підозрюваного ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією помічника прокурора АДРЕСА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 27 липня 2007 року.
Цією постановою відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, не судимого підозрюваного у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.187, ч.1 ст.162 КК України.
Згідно подання слідчого ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 15 липня 2007 року в м.Ужгороді близько 18 години 30 хвилин на сходинковому майданчику будинку №22 по вул .Шумній в стані алкогольного спяніння відкрито викрав у потерпілої ОСОБА_2 золотий ланцюжок вартістю 5000 грн., а близько 19 години 20 хвилин незаконно проник в квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3, де був затриманий працівниками патрульної служби Ужгородського MB УМВС.
Постанова судді мотивована тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів середньої тяжкості, що у поданні не наведено доказів про його намір ухилитися від слідства і суду, що він має постійне місце проживання, сім'ю, двох неповнолітніх дітей на утриманні, не судимий.
В апеляції прокурор порушує питання про скасування постанови і направлення матеріалів на новий судовий розгляд. Апелянт посилається на
Справа: № 171 номер рядка статистичного звіту:6
Головуючий у першій інстанції: Марчук О.П. Доповідач: Лізанець П.М.
2
те, що ОСОБА_1 може перешкоджати встановленню істини по справі та продовжувати злочинну діяльність, не визнає вини, змінює показання, намагається ввести слідство в оману.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення підозрюваного Сурмая, який заперечив проти її задоволення і просив залишити постанову судді без змін, перевіривши справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що підстав для її задоволення немає.
У відповідності до вимог ст.ст.148, 150, 155 КПК України підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту особи є сукупність даних, які вказують, зокрема, на те, що перебуваючи на волі вона буде намагатись ухилятись від слідства і суду, виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому враховуються тяжкість злочинів в якому обвинувачується особа, її вік, вид діяльності та інші обставини, що її характеризують.
Такої підстави в поданні слідчого не вбачається. Не наведено в ньому і фактичних даних про те, що ОСОБА_1 може перешкоджати встановленню істини у справі та продовжувати злочинну діяльність. Твердження про це прокурора є припущенням. Те, що ОСОБА_1 не визнає своєї вини, не виходить за межі його законних прав, передбачених ст.ст.43-1, 142 КПК України, і в силу ст.62 Конституції України не може розглядатись як засіб перешкоджання встановленню істини у справі.
Наведені у постанові судді доводи на користь відмови в обранні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є обгрунтованими.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
апеляцію помічника прокурора АДРЕСА_1 залишити без задоволення, постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 27 липня 2007 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1 - без зміни.