УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2007 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді - Гошовського Г.М., суддів - Стана І.В., Дідика В.М, за участю прокурора Сирохман Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією, яку подав потерпілий ОСОБА_1 на постанову Хустського районного суду від 02 липня 2007 року, якою
ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1
уродженець та мешканець АДРЕСА_1
Закарпатської області, українець, гр. України, з середньою
спеціальною освітою, одружений, на утриманні неповнолітня
дитина, працює електромонтером Хустського РЕМ, не судимий,
звільнений від кримінальної відповідальності за ст. 128 КК України на підставі ст. 6 ч. 1 п. 4
КПК України, ст. ст. 1 п. «б» ; 6 Закону України від 19 квітня 2007 року «Про амністію», як
особа, що має на утриманні неповнолітню дитину, а провадження по справ закрито.
Цивільний позов прокурора спрямовано для вирішення в порядку цивільного судочинства.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 - підписка про невиїзд, скасовано. ОСОБА_2 визнаний винуватим і звільнений від кримінальної відповідальності за вчинений злочин цри таких обставинах.
30 березня 2007 року приблизно о 20 - й годині 30 хвилин ОСОБА_2, знаходячись по вул. Львівській поряд з будинком № 142 у м. Хуст на ґрунті особистих неприязних відносин, штовхнув у груди ОСОБА_1, у зв'язку з чим останній упав і вдарився головою об асфальт. Унаслідок учинених ОСОБА_2дій потерпілий ОСОБА_1 одержав тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент спричинення.
В апеляції потерпілий ОСОБА_1 вказує про те, що постанова суду є незаконною. Вважає, що як органом досудового слідства так і судом допущена неповнота та поверховість при дослідженні фактичних обставин справи. Посилається на те, що тілесні ушкодження йому також наносив не притягнутий до кримінальної відповідальності гр. ОСОБА_3Також вважає, що слідчий необгрунтовано відмовив у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3.
Просить постанову скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Заслухавши доповідь судді про суть постанови, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, основні доводи апеляції, пояснення прокурора, яка вважала постанову законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи ацеляції,
Справа: № 564 ; категорія: 11 Номер рядка статистичного звіту - 2 Головуючий у суді першої інстанції: Кемінь В.Д. доповідач: Стан І.В.
2
колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого ОСОБА_1 підлягає до задоволення з таких підстав.
За змістом норм КПК України, досудове слідство у кримінальній справі має бути проведене у точній відповідності із законом, - прокурор та слідчий зобов'язані вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, її належного спрямування, забезпечення прав усіх учасників справи. Предметом доказування у кримінальній справі є, зокрема, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, характер і розмір шкоди, заподіяної злочином, тощо.
З урахуванням наведеного, при попередньому розгляді справи, суддя, керуючись ст. 237 КПК України повинен з'ясувати такі питання :
1) чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла;
2) чи немає підстав для закриття справи або її зупинення;
3) чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог цього Кодексу;
4) чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу;
5) чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
За клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого чи його представника суддя з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб.
З постанови суду про попередній розгляд справи вбачається, що суддя, звільняючи ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. ст. 1 п. «б» ; 6 Закону України від 19 квітня 2007 року «Про амністію», не проводячи судове слідство у справі, не досліджуючи зібрані органом досудового слідства докази, надав перевагу його показанням про те, що 30 березня 2007 року приблизно о 20 - й годині ЗО хвилин саме він, знаходячись по вул. Львівській поряд із будинком № 142 у м. Хуст штовхнув у груди потерпілого ОСОБА_1, який упав і вдарився головою об асфальт, - при цьому, відхиливши клопотання адвоката ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_1 про притягнення до кримінальної відповідальності гр. ОСОБА_3, вдався до оцінки доказів з точи зору їх достовірності, що на цій стадії процесу є допустимим.
Колегія суддів вважає, що органом досудового слідства в порушення вимог ст. 22 КПК України не вжиті всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявлення як тих обставин, що викривають так і тих обставин, що виправдовують ОСОБА_2. у вчиненні злочину, що судом першої інстанції неповнота досудового слідства та суперечності у доказах, усунуті не були, внаслідок чого передчасно прийнято рішення про звільнення його від кримінальної відповідальності.
Як органом досудового слідства так і судом не враховані показання потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_5 ( а. с. 24 ), ОСОБА_6. ( а. с. 29 ), ОСОБА_7 ( а. с.ЗО ), ОСОБА_8 ( а. с. 25 ), ОСОБА_9 ( а. с. 52 ), в тому числі дані ними під час проведення ставок віч - на - віч між ними та обвинуваченим ОСОБА_2і свідком ОСОБА_3 ( а. с. 33-40, 41-48), з яких вбачається, що удари руками та ногами потерпілому ОСОБА_1 наносили дві особи, якими, як встановлено органом досудового слідства, є ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_3У справі відсутні будь-які дані про те, що органом досудового слідства належним чином з'ясовувалось чи мають вищевказані свідки підстави для обмови ОСОБА_2 та ОСОБА_3. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає передчасною й такою, що не грунтується на вимогах закону постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 ( а. с. 64 ). При цьому, органом досудового-слідства яке враховано, що вищевказані свідки показання давали послідовні, не
3
змінючи їх, що обвинувачений ОСОБА_2 та свідок Ісаєвич В.В. неодноразово змінювали показання, не визнаючи свою причетність до заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10.
З акту судово-медичного освідчення потерпілого ОСОБА_1 та висновку судово-медичної експертизи вбачається, що при проведенні судово-медичної експертизи не встановлена тяжкість тілесних ушкоджень, які виявлено у ділянці ліктьових суглобів потерпілого ОСОБА_1 ( а. с. 13, 17). Окрім цього, з цих доказів не вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 у час події перебував у стані алкогольного сп'яніння, що викликає обгрунтовані сумніви в достовірності показань ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3. У справі відсутня історія хвороби потерпілого ОСОБА_1.
Окрім цього, органом досудового слідства не встановлені особи, які доставляли потерпілого ОСОБА_1 у лікарню, медичний персонал лікарні в яку його доставили, які можуть дати показання з приводу заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, - не вилучено й не приєднано до справи в якості речового доказу одяг потерпілого, обвинуваченого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3, на якому могли міститись сліди злочину.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що встановлені як органом досудового слідства так і судом першої інстанції фактичні обставини справи викликають сумніви в обгрунтованості пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, що висновок суду про винуватість тільки останнього в необережному заподіянні потерпілому ОСОБА_1 тяжкого тілесного ушкодження є передчасним і таким, що ґрунтується на доказах, які містять у собі суперечності й викликають сумніви в їх достовірності.
Вищевказана неповнота досудового слідства перешкодила суду першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідити наявні у справі докази й постановити законне та обгрунтоване рішення, а тому колегія суддів вважає ці порушення вимог кримінально - процесуального закону істотними і такими, що у відповідності до вимог ст. ст. 368, 370 КПК України тягнуть скасування постанови й направлення справи на додаткове розслідування, оскільки для усунення неповноти досудового слідства необхідно виконати значний обсяг оперативно-розшукових заходів та слідчих дій, спрямованих на усунення вищевказаних недоліків, які не можуть бути усунуті судом першої інстанції з дотриманням специфіки судового розгляду справи. Під час досудового слідства, необхідно усунути вищевказану неповноту і, в залежності від здобутих доказів, пред'явити ОСОБА_2 та іншій особі, при здобутті достовірних, належних та достатніх доказів обвинувачення, з дотриманням вимог ст. 132- 140 КПК України.
При таких обставинах колегія суддів вважає, що апеляція, яку подав потерпілий ОСОБА_1 є обґрунтованою, а постанова суду - незаконною, необгрунтованою й такою, що не узгоджується з матеріалами кримінальної справи, вимогами закону, тому підлягає до скасування.
Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого ОСОБА_2обвинувачує орган досудового слідства запобіжний захід щодо нього залишити попередній - підписка про невиїзд.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
апеляцію, яку подав ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Хустського районного суду від 02 липня 2007 року, якою ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. ст. 6 ч. 1 п. 4 КПК України, ст. ст. 1 п. "б" ; 6 Закону України від 19 квітня 2007 року "Про амністію" як особа, що має на утриманні неповнолітніх дітей, а провадження по справі закрите - скасувати.
Кримінальну справу направити прокурору для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити попередній - підписка про невиїзд.