Судове рішення #2236506
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 серпня   2007 року                                                                                        м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Гошовського Г.М.,

судців - Стана І.В., Лізанця П.М.,

за   участю   прокурора   Кураха   Ю.М.,   захисника   -   адвоката

ОСОБА_1,   потерпілої   ОСОБА_2   та  її  представника

адвоката ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2. на постанову Берегівського районного суду від 18 червня 2007 року, якою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканецьАДРЕСА_1, українець, гр. України, з незакінченою середньою освітою, не одружеций, не працює, не судимий,

звільнений від кримінальної відповідальності за ст. 125 ч. 2 КК України на підставі ст. ст. 12, 49 КК України, ст. 11-1 КПК України у зв'язку зі спливом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Цивільний   позов   прокурора   спрямовано   для   вирішення   в   порядку   цивільного судочинства.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4. підписка про невиїзд скасовано.

ОСОБА_4 звільнений від кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин при таких обставинах.

07   червня 2004 року приблизно о 19 - й годині 45 хвилин ОСОБА_4, знаходячись на

вул. Арпада поряд з будинком № 300 у с. Дийда Берегівського району, під час сварки, яка

виникла між ним та потерпілою ОСОБА_2. на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс

їй декілька ударів руками по голові, заподіявши легке тілесне ушкодження з короткочасним

розладом здоров'я.

В  апеляції потерпіла ОСОБА_2. вказує про те, що постанова суду є незаконною.

Вважає, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування кримінального та істотне    порушення    кримінального-процесуального    законів.    Зокрема,    вважає,    що    у

Справа № 556 ; Категорія: 11 номер рядка статистичного звіту - 2 Головуючий у суді першої інстанції: Фейір О.О. доповідач: Стан І.В.

 

2

відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України від кримінальної відповідальності звільняються особи, які вчинили злочин невеликої тяжкості й за який передбачено покарання менш суворе ніж обмеження волі. Оскільки ОСОБА_4 учинив злочин, за який передбачено покарання у вигляді обмеження волі, тому суд необгрунтовано звільнив йрго від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України. Окрім цього, вважає, що при прийнятті рішення про закриття справи суддя необгрунтовано послався на ст. 11-1 КПК України. Також вважає, що суд на підставі ст. 74 п. 5 КК України міг звільнити ОСОБА_4. від покарання, при цьому, стягнувши з нього заподіяні ним матеріальну та моральну шкоду.

Просить постанову скасувати й постановити щодо ОСОБА_4. вирок по суті обвинувачення.

Заслухавши доповідь судді про суть постанови, повідомлення про те, ким і в, якому обсязі вона оскаржена, основні доводи апеляції, пояснення потерпілої ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_3, які підтримали викладені доводи апеляції, пояснення захисника ОСОБА_1, та прокурора, які вважали постанову законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що постанови суду підлягає до скасування з таких підстав.

Доводи апеляції потерпілої ОСОБА_2. про те, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування кримінального та істотне порушення кримінально-процесуального законів, а саме, що ОСОБА_4 необгрунтовано звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, колегія суддів задовольняє, оскільки у відповідності до вимог цього пункту ст. 49 КК від кримінальної відповідальності звільняються тільки осрби, які вчинили злочин невеликої тяжкості й за який передбачено покарання менш сувцре ніж обмеження волі та оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді обмеження волі.

Окрім цього, у відповідності до вимог ст. 282 КПК України, якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підставі для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 статті 6 і статтями 7, 72, 8, 9, 10, 11і цього Кодексу, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя -постановою, закриває справу.

При розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_4. судом першої інстанції вказані вимоги закону також були порушені, внаслідок чого прийняту постанову не можна визнати законною та обґрунтованою, оскільки в матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які дані про те, що під час її розгляду суддею в учасників судового розгляду, в тому числі підсудного, прокурора та потерпілої з'ясовувалась думка про закриття справи. Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що підсудний ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому злочині не визнав.

У відповідності до роз'яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у п, 15, 16 постанови від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановления вироку« (із змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 1993 року № 3 та від 3 грудня 1997 року №12, мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини й мотивів останнього. У цій частині вироку необхідно викласти весь обсяг обвинувачення, яке визнане судом доведеним, навести докази, на яких ґрунтуються висновки суду щодо підсудного, тощо. Суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують

 

3

обвинувачення, не обмежуючись лише зазначенням прізвища свідка, потерпілого або назви проведеної експертизи, а у відповідності до вимог ст. 282 КПК України постанова суду про закриття справи повинна бути умотивованою. При розгляді кримінальної справи щодо підсудного ОСОБА_4. судом першої інстанції були також порушені вимоги цього закону, а саме в постанові суддя у підтвердження вини підсудного у вчиненні злочину посилається на показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, не вказавши які саме дані містяться в цих джерелах доказів.

У порушення вимог ст. 254 КПК України судом не долучена до матеріалів справи розписка про вручення підсудному ОСОБА_4копії обвинувального висновку.

Доводи апеляції потерпілої ОСОБА_2. про постановления вироку по справі не можуть бути задоволені, оскільки ст. 378 КПК України не передбачено постановления апеляційним судом вироку при скасуванні постанови про звільнення підсудного від кримінальної відповідальності й закритті справи, тому колегія суддів їх відхиляє.

Інші доводи апеляції про те, що при прийнятті рішення про закриття справи суд повинен звільнити ОСОБА_4. на підставі ст. 74 п. 5 КК України саме від покарання, з урахуванням викладеного, підлягають до вирішення судом першої інстанції при розгляді справи по суті.

Оскільки при розгляді справи щодо ОСОБА_4.. вищевказані вимоги кримінально-процесуального закону були порушені, внаслідок чого допущена неповнота та неправильності, які не можуть бути усунуті при апеляційному розгляді справи й можуть бути усунуті при розгляді справи судом першої інстанції, тому, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст. ст. 367, 368, 370 КПК України ці порушення є істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду повно, всебічно та об'єктивно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване й справедливе судове рішення.

При новому розгляді справи необхідно ретельно перевірити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і, в залежності від здобутого, прийняти рішення по суті пред'явленого ОСОБА_4обвинувачення.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого ОСОБА_4. обвинувачує орган досудового слідства, запобіжний захід щодо нього залишити попередній - підписка про невиїзд.

Керуючись    ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

апеляцію, яку подала потерпіла ОСОБА_2. задовольнити частково.

Постанову Берегівського районного суду від 18 червня 2007 року, якою ОСОБА_4 звільнений від кримінальної відповідальності за ст. 125 ч. 2 КК України на підставі ст. ст. 12, 49 КК України, ст. 11-1 КПК України у зв'язку зі спливом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, а провадження по справі закрито - скасувати.

Кримінальну справу направити на новий розгляд до цього ж суду в іншому складі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4. залишити попередній - підписка про невиїзд.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація