ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 березня 2012 року 13:50 № 2а-538/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Києва

третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Ековент 2000»

про визнання дій щодо здійснення перевірки протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва, в якому просить, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 15.03.2012 р., скасувати повністю податкове повідомлення рішення від 19.12.2011 р. № 0011442310, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 101717 грн. та 13682 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позову позивач посилається на помилковість доводів ДПІ, які ґрунтуються на обставинах, встановлених у вироку Печерського районного суду. м. Києва від 21.10.2010 р. щодо функціонування ТОВ «Ековент 2000»(контрагента позивача за спірними операціями) та доводах ДПІ у зв'язку з цим щодо проведення безтоварних операцій цим підприємством.

Позивач зазначає, що вирок стосується іншої особи, ніж директор контрагента позивача. Вирок не містить відомостей щодо показів директора контрагента позивача відносно діяльності контрагента позивача. Спірні операції проведені у 2011 році, тобто вже після ухвалення та набрання зазначеним вироком законної сили. Директор контрагента позивача, який підписав договори та первинні документи, до цього часу зареєстрований в ЄДР як керівник цього підприємства з необмеженим колом повноважень. Фактичне проведення операцій підтверджується договором, первинними документами, податковими накладними, та, крім цього, сукупністю первинних документів щодо подальшої реалізації придбаної продукції, а отже підстав для невизнання права позивача на податковий кредит не має.

ДПІ проти позову заперечує та по суті зазначає, що факт проведення «безтоварних»операцій та те, що директор ТОВ «Ековент 2000»не має відношення до діяльності підприємства, підтверджується вироком суду. Виходячи з наведеного, ДПІ вважає, що первинні документи підписані не уповноваженою особою, спірні операції є безтоварними, а отже у позивача не було правових підстав для формування спірних сум податкового кредиту.

Третя особа -контрагент позивача, який був залучений до участі у справі відповідно до ухвали суду від 30.01.2012 р., в судові засідання не з'являвся. Ухвали суду та повістка повернуті, які направлені за зареєстрованою адресою цієї особи (м. Київ, вул. Аістова, 5) у зв'язку із закінченням терміну зберігання. В силу положень ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35, ч. 3 ст. 167 КАС України третя особа вважається належним чином повідомленою про день, час і місце розгляду справи.

Враховуючи неявку третьої особи, беручи до уваги положення ч. 6. ст. 128 КАС України, судом ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача за період з 25.09.2009 р. по 30.07.2011 р. про що складено акт перевірки від 05.12.2011 р. № 1563/23-10/33302445.

В ході аналізу податкових декларацій з ПДВ позивача встановлено формування податкового кредиту за рахунок ТОВ «Ековент 2000»у розмірі 101717,46 грн., зокрема за квітень 2011 р. -13516,67 грн., травень 2011 р. -11031,43 грн., червень 2011 р. -22445 грн., липень 2011 р. -54724,36 грн.

Актом перевірки ТОВ «Ековент 2000»від 06.07.2011 р. № 826/23-10/36678355 встановлено порушення цим підприємством ст. 203, 215, 216 ЦК України в частині недодержання вимог цих норм в момент вчинення правочину, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ним по правочинам. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування. Згідно акту перевірки операції цього підприємства мали безтоварний характер, а зазначене підприємство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Засновником, директором та головним бухгалтером цього підприємства рахувався ОСОБА_1 Чисельність працівників згідно звіту з комунального податку за 2010 рік -1 особа.

Як надалі зазначено в Акті перевірки та вбачається з вироку Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2010 р., який набрав законної сили 05.11.2010 р., гр. ОСОБА_2 (не керівник контрагента) визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ст. 205 ч. 2 КК України (створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно).

Вироком суду встановлено, що ОСОБА_2 24.09.2009 року знаходячись в шостої державної нотаріальної контори спільно з ОСОБА_1, який був використаний ОСОБА_2 в якості «підставної»особи і введений в оману щодо законності вчинених дій, підписав, в присутності державного нотаріуса ОСОБА_3, як засновник, статут товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Ековент 2000», відповідно якого створено суб`єкт підприємницької діяльності за юридичною адресою: м. Київ, вул. Аістова, 5. Вказаний статут ТОВ «Ековент 2000»ОСОБА_2 в той же день за грошову винагороду передав невстановленій слідством особі для подальшої реєстрації підприємства в державних органах. Статут ТОВ «Ековент 2000»та інші необхідні для реєстрації документи були подані невстановленою слідством особою до Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, на підставі яких 24 вересня 2009 року проведена державна реєстрація зазначеного товариства.

Надалі, як встановлено вироком суду, після реєстрації, зокрема, ТОВ «Ековент 2000», ОСОБА_2 самостійно та від імені зокрема ОСОБА_1, підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не складав, печатками підприємств не користувався, а реєстраційні та установчі документи зазначених підприємств передав невстановленій досудовим слідством особі, що надало змогу невстановленим особам вести незаконну господарську діяльність та отримувати дохід.

В подальшому, як встановлено вироком суду, невстановлена слідством особа використала печатки, статутні документи та реквізити рахунків, зокрема, для прикриття незаконної діяльності -здійснення «безтоварних»операцій.

З урахуванням вироку суду, в Акті перевірки зазначено, що мета створення ТОВ «Ековент 2000»та його діяльність є незаконною і не може породжувати правових наслідків. Враховуючи наведене та визначені в акті перевірки положення ЦК України та ГК України, договори та домовленості, укладені між позивачем та ТОВ «Ековент 2000»не спричиняють реального настання наслідків. В ході проведення перевірки встановлено, що операції по взаємовідносинах між позивачем та ТОВ «Ековент 2000»не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосувалися лише факту перерахування коштів. Кошти перераховувались на рахунки контрагента без мети настання реальних наслідків. Угоди, за висновком ДПІ, є нікчемними, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави. Податкові накладні, підписані ОСОБА_1 як підставною особою, не можуть бути прийняті до уваги, як документи, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту, суми податкового кредиту не підтверджені належним чином.

Відтак, перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.6., 201.11 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 101717,46 грн., у т.ч. за квітень 2011 року на 13516,67 грн., за травень 2011 р. - на 11031,43 грн., за червень 2011 р. -на 22445 грн., за липень 2011 р. -на 54724,36 грн.

На підставі акту перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

У той же час, в контексті доводів позивача про фактичне виконання спірних операцій та реальність поставок, під час розгляду справи встановлено наступне.

Так, 01.03.2011 р., тобто після набрання вищезгаданим вироком суду законної сили, між позивачем (покупець) та ТОВ «Ековент 2000»(постачальник) в особі ОСОБА_1 укладено договір № 01032011 на поставку гранітних виробів та дошки. Вартість договору 600 000 грн. з ПДВ. Право власності переходить на товар з моменту оформлення та підписання видаткової накладної на отримання товару. Постачання товару здійснюється на умовах поставки до покупця. Пункт доставки вказується в Специфікаціях. Продавець зобов'язаний передати товар по видатковій накладній.

Як зазначає позивач, по суті угода мала посередницький характер, позивач придбавав продукцію і надалі перепродував її, зокрема, на КМП «Гранітбудексклюзив», що в цілому не суперечить положенням законодавства та відповідає загальноприйнятій практиці.

З наведених вище умов договору вбачається, що продукція по суті приймалася на складі отримувача, що, відповідно, не передбачає участі покупця та отримувача у транспортних взаємовідносинах та оформлення документів отримувачем відносно транспортування.

До зазначеного договору укладено специфікації, а у зв'язку з виконанням договору складено на підтвердження поставок наступні первинні документи та податкові накладні:

- додаток від 07.04.2011 р. на поставку плит гранітних Лабрадорит 3,9 кв.м., плит гранітних Базаль 0,960 кв.м., плит гранітних Покостівського родовища 11 кв.м. всього на суму 14300 грн. з ПДВ -2383,33 грн. Місце поставки м. Луцьк, вул. Трункіна, 3. Сторонами складено видаткову накладну № 22 від 07.04.2011 р. на поставку зазначеної продукції на наведену вище суму. Позивачу видано податкову накладну № 22 від 07.04.2011 р. на зазначену суму за підписом директора ТОВ «Ековент 2000»ОСОБА_1

- додаток від 07.04.2011 р. на поставку плит гранітних Покостівського родовища 31,5 кв.м., закладні деталі 1000 штук, дюбель анкерний 100 шт., всього на суму 35700 грн. з ПДВ -5950 грн. Місце поставки -Луцьк, вул. Трункіна, 3. Сторонами складено видаткову накладну № 23 від 07.04.2011 р. на поставку зазначеної продукції на наведену вище суму. Позивачу видано податкову накладну № 23 від 07.04.2011 р. на суму 35700 грн. з ПДВ -5950 грн. за підписом директора ТОВ «Ековент 2000»ОСОБА_1

- додаток від 12.04.2011 р. на поставку віск силіконовий 132 гт., засіб для догляду за гранітом 56 шт., плити гранітні Капустянського родовища типу «Брекчія»11 кв.м., поребрик гранітний 4 м.п., вироби з граніту Покостівського родовища 8 шт., круг абразивний 1 шт., сегмент полірувальний 1 шт., всього на суму 31100 грн. з ПДВ 5 183,33 грн. Місце поставки -Луцьк, вул. Трункіна, 3. Сторонами складено видаткову накладну № 31 від 12.04.2011 р. на поставку зазначеної продукції на наведену вище суму. Позивачу видано податкову накладну № 31 від 12.04.2011 р. на зазначену суму за підписом директора ТОВ «Ековент 2000»ОСОБА_1

- додаток від 19.05.2011 р. на поставку камінь бортовий гранітний 41,6 м.п., плити гранітні Капустянського родовища 8 кв.м., плити парапетні Покостівського родовища 3,47 м.кв., закладні деталі 200 шт., всього на суму 49601,22 грн. Місце поставки -Луцьк, вул. Трункіна, 3. Сторонами складено видаткову накладну № 31 від 19.05.2011 р. на поставку зазначеної продукції на наведену вище суму. Позивачу видано податкову накладну № 31 від 19.05.2011 р. на зазначену суму за підписом директора ТОВ «Ековент 2000» ОСОБА_1

- додаток від 30.05.2011 р. на поставку плит підвіконних з мармуру 3,47 м.кв., 1,2 м.кв., 3,48 м.кв., 4,03 м.кв., всього на суму 16587,35 грн. з ПДВ -2764,56 грн. Місце поставки -Луцьк, вул. Трункіна, 3. Сторонами складено видаткову накладну № 46 від 30.05.2011 р. на поставку зазначеної продукції на наведену вище суму. Позивачу видано податкову накладну № 46 від 30.05.2011 р. на зазначену суму за підписом директора ТОВ «Ековент 2000»ОСОБА_1

- сторонами складено видаткову накладну № 32 від 20.06.2011 р. на поставку дошки сухої в кількості 26,5 куб.м. на суму 57134,00 грн. з ПДВ -9522,33 грн. Позивачу видано податкову накладну № 32 від 20.06.2011 р. на суму 57134 грн. з ПДВ -9522,33 грн. за підписом директора ТОВ «Ековент 2000»ОСОБА_1 щодо поставки дошки обрізної 26,5 куб.м.

- додаток від 22.06.2011 р. на поставку труб (6 штук), трійник (1 шт.), ревізія 1 шт., перехід 1 шт., хомут 5 шт., грибок 1 шт. всього на суму 6460 грн. з ПДВ -1076,67 грн. Місце поставки Київ, вул. Кіквідзе, 18-а. Сторонами складено видаткову накладну № 37 від 22.06.2011 р. на поставку зазначеної продукції на наведену вище суму. Позивачу видано податкову накладну № 37 від 22.06.2011 р. на зазначену суму за підписом директора ТОВ «Ековент 2000»ОСОБА_1

- додаток від 22.06.2011 р. на поставку профнастілу 137,92 кв.м., мін вати Технофас 83,7 куб.м., балка 14 - 0,335, балка 18 0,2, всього на загальну суму 21489 грн. з ПДВ -3581,5 грн. Місце поставки -Луцьк, вул. Трункіна, 3. Між сторонами складено видаткову накладну № 38 від 22.06.2011 р. на вищезазначену суму щодо поставки наведеної вище продукції. Позивачу видано податкову накладну № 38 від 22.06.2011 р. на зазначену суму за підписом директора ТОВ «Ековент 2000»ОСОБА_1

- додаток від 24.06.2011 р. на поставку дошки 25 н/о сухої 23 куб.м. на загальну суму 49587 грн. Сторонами складено видаткову накладну № 39 від 24.06.2011 р. на поставку зазначеної продукції на наведену вище суму. Позивачу видано податкову накладну № 39 від 24.06.2011 р. на зазначену суму за підписом директора ТОВ «Ековент 2000»ОСОБА_1

- додаток від 04.07.2011 р. на поставку плит гранітних Лабрадорит 5 кв.м., 13 кв.м., плит підвіконних Лабрадорит 12,4 кв.м., плит мармур »46,2 кв.м. всього на суму 128462 грн. з ПДВ -21410 грн. Сторонами складено видаткову накладну № 17 від 04.07.2011 р. на поставку зазначеної продукції на наведену вище суму. Позивачу видано податкову накладну № 17 від 04.07.2011 р. на зазначену суму за підписом директора ТОВ «Ековент 2000»ОСОБА_1

- додаток від 14.07.2011 р. на поставку шпалер під фарбування «Версаль»160 шт., клей для шпалер Гарант 160 шт. на загальну суму 41600 грн. з ПДВ -6933,33 грн. Сторонами складено видаткову накладну № 31 від 14.07.2011 р. на поставку зазначеної продукції на наведену вище суму. Позивачу видано податкову накладну № 31 від 14.07.2011 р. на зазначену суму за підписом директора ТОВ «Ековент 2000»ОСОБА_1

- додаток від 18.07.2011 р. на поставку підвіконня гранітні 2,43 кв.м., сходини з граніту Василівського родовища 11,22 кв.м., плити гранітні Василівського родовища 2 шт., плити гранітні з полірованим торцем і фігурною фаскою 11,90 кв.м., плити мармурові 4,25, всього на загальну суму 83796,70 грн. з ПДВ -13966,12 грн. Місце поставки -Луцьк, вул. Трункіна, 3. Сторонами складено видаткову накладну № 38 від 18.07.2011 р. на поставку зазначеної продукції на наведену вище суму. Позивачу видано податкову накладну № 38 від 18.07.2011 р. на зазначену суму за підписом директора ТОВ «Ековент 2000»ОСОБА_1

- додаток від 22.07.2011 р. на поставку дошки 26,5 куб.м. на суму 57134 грн. з ПДВ -9522,33 грн. Місце поставки -Київ, Алма-Атинська, 8.

- додаток від 22.07.2011 р. на поставку дошки сухої 21,9 куб.м. На загальну суму 47698,12 грн. з ПДВ -7949,69 грн. Сторонами складено видаткову накладну № 46 від 22.07.2011 р. на поставку зазначеної продукції на наведену вище суму. Позивачу видано податкову накладну № 46 від 22.07.2011 р. на зазначену суму за підписом директора ТОВ «Ековент 2000»ОСОБА_1

- сторонами складено видаткову накладну № 60 від 29.07.2011 р. на поставку дошки 50 н/о сухої обсягом 12,3 кв.м. на суму 26789,35 грн. з ПДВ -4464,89 грн. Позивачу видано податкову накладну № 60 від 29.07.2011 р. на суму 26789,35 грн. з ПДВ -4464,89 грн. на поставку дошки в кількості 50 куб.м. за підписом директора ТОВ «Ековент 2000»ОСОБА_1

Всього проведено поставок продукції у спірний період на суму 610 304,74 грн. з ПДВ, що складає 101 717,46 грн., тобто спірну суму податкового кредиту.

Між сторонами складено акт звірки взаємних розрахунків станом на 21.11.2011 р., тобто значно пізніше набрання законної сили вищезгаданим вироком суду, відповідно до якого сторонами підтверджено проведення повних розрахунків на виконання вищезгаданих поставок.

При цьому, з акту звірки вбачається, що розрахунки здійснювались упродовж у т.ч. червня -листопада 2011 року.

Щодо відображення в бухгалтерському обліку руху товарів позивачем до справи надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 281.

Відносно подальшого руху придбаних товарів позивачем надано письмові підтвердження КМП «Гранітбудексклюзив»від 15.03.2012 р. № 08 щодо використання придбаних у позивача матеріалів при ремонтах пілонів на Меморіалі Слави у м. Луцьку, пам'ятника Незалежності у м. Луцьку за замовленням Департаменту ЖКГ Луцької міської ради, для ремонту корпусу ТНЕУ, ремонту пам'ятника Т. Шевченку у м. Луцьку, поставки каменю для виконання ремонту Волинської обласної клінічної лікарні. При цьому, до матеріалів справи також залучено акти форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робі, складених за участю зазначеного підприємства та замовників щодо виконання робіт з використанням придбаних у позивача матеріалів.

Окрім того, відносно подальшої реалізації продукції позивачем також надано видаткові накладні, копії довіреностей на отримання матеріальних цінностей, податкові накладні, видані позивачем на користь ПП «Арій», КМП «Гранітбудексклюзив», ПВКФ «Новий дім».

Щодо кількості працюючих працівників позивачем надано розрахункові відомості відповідно до яких у спірний період працювало 4 особи -керівник, економіст, комерційний директор, бухгалтер.

Виходячи з підстав прийняття вищенаведеного рішення, визначених ДПІ в Акті перевірки, суд, вирішуючи виходячи з цього спір по суті, зазначає, що правовідносини, які виникали у зв'язку з формуванням платником податку податкового кредиту у спірний період, регулювалися відповідними положеннями ПК України.

Так, згідно з п/п. 14.1.178 Податкового кодексу України податок на додану вартість, це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з п/п. 14.1.181 ПК України податковий кредит, це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Виходячи із змісту п. 185.1. об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів/робі/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 ПК України.

Відповідно до п. 198.1. ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: (1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; (2) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ПК України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

При цьому, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3. ПК України).

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ПК України в редакції на час здійснення операцій та оформлення податкової накладної).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4. ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ПК України). Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

В цьому контексті під час розгляду справи ДПІ не надано доказів виявлення у встановлений строк розбіжностей між даними позивача з його контрагентом та повідомлення платників податків про ці розбіжності у встановлений строк.

Слід додати, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7. ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10. ПК України).

Відтак, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій/нездійснення поставок, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ (відсутність податкової правосуб'єктності).

При цьому, вирішуючи спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг, як зазначено у наведеному роз'ясненні, не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд, вирішуючи спір по суті, також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права, обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржуване рішення оцінюється судом виходячи з тих обставин та підстав, що визначені в акті перевірки.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, згідно з ч. 1 і 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В даному випадку сукупність досліджених під час розгляду справи документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, а також сукупність первинних документів щодо подальшої реалізації продукції, не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій, а відповідачем в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували виконання спірних операцій, тобто ДПІ не доведено нездійснення спірних операцій, а відтак і не доведено відсутності у позивача підстав для формування спірних сум податкового кредиту.

Надана в даному випадку сукупність первинних документів щодо здійснення спірних операцій, у т.ч. видаткові накладні, а також документальні підтвердження щодо подальшого руху товарів та їх поставку іншим особам та те, що позивач по суті здійснював перепродаж придбаних у третьої особи товарів на користь інших осіб, які фізично і отримували ці товари та продукцію, є достатньою (сукупність наявних у справі документів) для оформлення поставок, у т.ч. шляхом оформлення видаткових накладних. В даному випадку позивач не є учасником транспортних відносин, по суті поставка виконувалась на склад отримувача, а тому наявність транспортних документів у позивача в даному випадку не є обов'язковою, як і, відповідно, наявність складу.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що оскільки контрагент позивача не є виробником продукції та операція з його боку мала по суті посередницький характер (з перепродажу продукції), що не заборонено законодавством, відповідачем не доведено тієї кількості працівників контрагента та конкретно визначених ресурсів (у т.ч. складських), які повинні були бути у контрагента для виконання спірних операцій, однак були відсутні.

Під час розгляду справи ДПІ також не доведено недостатності наявних у позивача ресурсів, які зазначені вище, для організації виконання спірних операцій.

У взаємозв'язку з цим слід також зазначити, що контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, що визнається сторонами, а отже видача ним податкових накладних є правомірною.

Вищезгадані податкові накладні видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20%, що відповідає наведеним вище положенням ПК України стосовно порядку оформлення та підстав її видачі, наведені в ній дані відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

Під час розгляду справи також встановлено, що згідно наданих ДПІ під час розгляду справи декларацій третьої особи з податку на прибуток за 2 кв. 2011 р., за 2-3 кв. 2011 року, тобто у період проведення спірних операцій, третьою особою задекларовано витрати на збут відповідно у розмірі 5000 грн. та 11083 грн., тобто зазначена особа несла витрати, пов'язані із збутом продукції та під час розгляду справи ДПІ не доведено нездійснення цих витрат для цілей виконання спірних операцій.

До матеріалів справи також залучено податкові декларації з ПДВ за спірні періоди з яких вбачається, що зазначена особа декларувала податкові зобов'язання за відносинами із особами, на користь яких здійснювались операції з поставки, тобто діяв добросовісно як платник податків, виконуючи свої обов'язки в цьому контексті.

В даному випадку ДПІ під час розгляду справи не надано доказів прийняття податковим органом рішення в порядку п. 49.11. ПК України та направлення контрагенту повідомлення про неприйняття податкової звітності за спірний період.

Суд у взаємозв'язку з наведеним також зазначає, що вирішуючи спір по суті, як зазначено вище, виходить саме з тих обставин та підстав, які покладені в основу висновків акту перевірки та оскаржуваного рішення.

Відтак, щодо вироку суду, на якому по суті ґрунтуються висновки акту перевірки, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

В даному випадку вирок був ухвалений 21.10.2010 р. та набрав законної сили 05.11.2010 р.

Директор ТОВ «Ековент 2000»ОСОБА_1 не є засудженим по даній справі. Зміст вироку не містить посилання на його покази щодо визнання певних обставин діяльності цього підприємства. Цим вироком встановлено певні обставини станом на день ухвалення вироку, однак спірні операції проведені поза межами часу та обставин, що досліджувались у зв'язку з розглядом кримінальної справи. Вироком не встановлюється певних обставин на майбутнє, зокрема, щодо не підписання первинних документів за спірними операціями директором цього підприємства ОСОБА_1 Вироком не встановлюється, що діяльність ТОВ «Ековент 2000»на майбутнє є незаконною. Висновок суду у даному вироку щодо безтоварності операцій не може бути застосований на майбутнє, а саме - відносно спірних операцій, які вчинені у 2011 році, тобто поза межами обставин, досліджуваних під час розгляду кримінальної справи.

У той же час, згідно із Спеціальним витягом з ЄДР станом на час розгляду справи директором ТОВ «Ековент 2000»є ОСОБА_1

Суд в контексті наведеного також зазначає, що відомості, які внесені до ЄДР, в силу приписів ч. 1 ст. 16 та ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», є достовірними.

Під час розгляду справи відповідачем не надано висновків експертизи, які б встановлювали, що підписи на первинних документах за спірними операціями вчинені не директором ТОВ «Ековент 2000»інформація щодо чого, враховуючи посилання ДПІ в акті перевірки на те, що документи не підписані уповноваженою особою, повинна була бути в наявності у податкового органу вже на час проведення перевірки.

Наведене в сукупності по суті вказує на недоведеність з боку ДПІ того, що первинні документи за спірними операціями підписані не директором ТОВ «Ековент 2000»ОСОБА_1, а також вказує на недоведеність належними та допустимими доказами нездійснення спірних операцій, з огляду на те, що, як зазначено вище, вирок суду у кримінальній справі, який є ключовим доказом ДПІ в обґрунтування оскаржуваного рішення, не встановлює безтоварності операцій, вчинених після набрання ним законної сили.

У взаємозв'язку з наведеним суд також зазначає, що ДПІ не надала під час розгляду справи рішення суду, яке набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочину між позивачем та його контрагентом.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано в обґрунтування своїх доводів про суперечність спірних операцій інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, рішення суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом.

В контексті наведеного суд також зазначає, що відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки продукції, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б об'єктивно спростовували фактичне виконання спірних операцій.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідачем не доведено обставин та підстав, які б відповідно до положень ПК України унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкового кредиту за вищезгаданими операціями. ДПІ не доведено вчинення позивачем порушень податкового законодавства, які б позбавляли позивача права на спірні суми податкового кредиту.

При цьому, суд враховує, що можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача, як-то недекларування податкових зобов'язань з ПДВ, доказів чого в контексті наявних декларацій третьої особи з ПДВ не надано в даному випадку з боку ДПІ, за загальним правилом та самі по собі не є самостійною і достатньою підставою для висновку про відсутність у покупця права на податковий кредит з ПДВ та підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит, сформований за операціями з цим контрагентом.

Відповідно до п. 56.1. Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем в порядку виконання визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язку не доведено обґрунтованості та відповідності законодавству оскаржуваних рішень, у зв'язку з цим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення. На поверненні судового збору позивач у позові не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»до Державної податкової інспекції у Печерському районі Києва задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 р. № 0011442310 ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін