Судове рішення #22352824

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 березня 2012 року 11:44 № 2а-1736/12/2670


Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу


за позовом Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.01.2012р. №0000164310 в частині


На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк»(далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 31 січня 2012 року № 0000164310 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 247 112,31 грн., в тому числі по періодам (поквартально): 2 квартал 2009 року - 5 688, 30 грн., 3 квартал 2009 року - 40 370, 60 грн., 4 квартал 2009 року - 40 733, 44 грн., 1 квартал 2010 року - 39 853, 37 грн., 2 квартал 2010 року -34 504, 63 грн., 3 квартал 2010 року - 29 844, 40 грн., 4 квартал 2010 року - 29 073, 90 грн., 1 квартал 2011 року - 27 043, 21 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1736/12/2670 та призначено до розгляду у попереднє судове засідання на 21 лютого 2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2012 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 06 березня 2012 року.

У судовому засіданні 06 березня 2012 року представники позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 31 січня 2012 року № 0000164310, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 277 757, 31 грн.

На думку представників позивача, висновки відповідача в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в зв'язку із помилковим збільшенням АТ «Ерсте Банк» сум амортизаційних відрахувань пов'язаних з віднесення маршрутизаторів, комутаторів та джерел безперебійного живлення до складу 4 групи основних фондів, а системи відео спостереження до 3 групи основних фондів замість 1 групи є протиправними, визначене повідомленням-рішенням від 31 січня 2012 року №0000164310 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 247 112,31 грн., в тому числі по періодам (поквартально): 2 квартал 2009 року - 5 688, 30 грн., 3 квартал 2009 року - 40 370, 60 грн., 4 квартал 2009 року - 40 733, 44 грн., 1 квартал 2010 року - 39 853, 37 грн., 2 квартал 2010 року - 34 504, 63 грн., 3 квартал 2010 року - 29 844, 40 грн., 4 квартал 2010 року - 29 073, 90 грн., 1 квартал 2011 року - 27 043, 21 грн. підлягає скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні 06 березня 2012 року адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, співпадають з висновками акта Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 25 січня 2012 року № 62/43-10/3400163 про результати виїзної планової документальної перевірки Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», на підставі якого винесено оскаржуване в даному провадженні рішення.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Податковим повідомленням - рішенням Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 31 січня 2012 року № 000164210 згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 247 112,31 грн.

Спірне податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 31 січня 2012 року № 000164210 прийняте на підставі висновків акта Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 25 січня 2012 року № 62/43-10/3400163 про результати виїзної планової документальної перевірки Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», в якому встановлено, зокрема, наступне порушення:

- пп.8.1.1 п.8.1. пп.8.2.2 п.8.2, пп.8.3.2 п.8.3, пп.8.6.1 п.8.6, ст..8, п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, п.п.139.1.9 п.13.9 ст.13 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2009, 2010 роки та І квартал 2011 року та 2-3 квартал 2011 року на загальну суму 2 277 757,31 гри., у тому числі по періодах: 2 квартал 2009 року - 5 688, 30 грн., 3 квартал 2009 року - 40 370, 60 грн., 4 квартал 2009 року - 40 733, 44 грн., 1 квартал 2010 року - 39 853, 37 грн., 2 квартал 2010 року - 34 504, 63 грн., 3 квартал 2010 року - 29 844, 40 грн., 4 квартал 2010 року - 29 073, 90 грн., 1 квартал 2011 року - 27 043, 21 грн.

Представник позивача зазначає, що висновки відповідача в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в зв'язку із помилковим збільшенням АТ «Ерсте Банк» сум амортизаційних відрахувань пов'язаних з віднесення маршрутизаторів, комутаторів та джерел безперебійного живлення до складу 4 групи основних фондів, а системи відео спостереження до 3 групи основних фондів замість 1 групи є протиправними.

Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується із доводами позовної заяви з огляду на наступне.

У зв'язку з тим, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01 січня 2011 року), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31 грудня 2010 року.

Підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі по тексту - Закон № 334/94-ВР) визначає, що під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Відповідно до підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону № 334/94-ВР під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5 цього Закону.

Згідно з підпунктом 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону № 334/94-ВР основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Відповідно до підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону № 334/94-ВР норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 2 відсотки; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків; група 4 - 15 відсотків.

На підставі пояснень представників позивача, висновку № 2260 спеціалістів - економістів за листом в.о. голови Правління ВАТ «Ерсте Банк», складеного 25 березня 2009 року, суд встановив, що система відео спостереження - це система, що складається з однієї або декількох камер, пристроїв обробки відеосигналів, пристроїв відображення відеоінформації (моніторів), пристроїв запису і зберігання відеоінформації.

Комутатори та маршрутизатори є програмно - апаратним комплексом і працюють, як комп'ютери під управлінням операційної системи. Всі його налаштування і моніторинг проводяться програмним засобом. Використовуються вони для автоматичної обробки інформації та є частиною інформаційної системи банку. Джерела безперебійного живлення -це також частина інформаційної системи, яка забезпечує не тільки енергозабезпечення комп'ютерних пристроїв в разі відключення їх від електропостачання, а і для моніторингу часу коректного запуску програм, які дозволяють виключити комп'ютерне обладнання не в аварійному режимі.

Виходячи із загальних визначень понять та технічних характеристик, маршрутизатор - це інтелектуальний пристрій міжмережевої взаємодії, який на підставі інформації про топологію комп'ютерної мережі та визначених правил (керується спеціальним програмним забезпеченням) приймає рішення про надсилання пакетів мереженого рівня між різними сегментами мережі; маршрутизатор захищає мережеву локальну мережу від зовнішніх погроз, обмежує доступ користувачів локальної мережі до ресурсів Інтернету, роздає ІР - адреси, шифрує трафік тощо; комутатор -це пристрій для об'єднання у межах одного сегменту вузлів комп'ютерної мережі; він направляє дані, інформацію виключно конкретному отримувачу; при використанні комутатора продуктивність та захищеність значно зростають; джерела безперебійного живлення -це автоматичний пристрій, що дозволяє підключеному обладнанню деякий час працювати від акумуляторів джерела безперебійного живлення при зниженні електричного струму або при відхиленні його параметрів від допустимих норм, здатний змінювати параметри електроживлення для досягнення рекомендованих; застосовується для забезпечення безперебійної роботи комп'ютерів.

Тобто джерела безперебійного живлення, комутатори та маршрутизатори придбані позивачем з метою забезпечення нормального та якісного функціонування власної комп'ютерної мережі.

Відповідно до Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тунелі, естакади, мости тощо); а передавальні пристрої - земельні поліпшення, створені для виконання спеціальних функцій з передачі енергії, речовини, сигналу, інформації тощо будь-якого походження та виду на відстань (лінії електропередачі, трубопроводи, водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв'язку тощо).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на Закон України "Про телекомунікації" в частині визначення поняття "телекомунікаційна мережа", оскільки цей Закон визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами, тобто не є Законом з питань оподаткування; крім того зазначені вище основні фонди, на переконання суду, не є частиною телекомунікаційної мережі в розумінні Закону України «Про телекомунікації».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що джерела безперебійного живлення, комутатори та маршрутизатори не відповідають ознакам основних фондів 1 групи, оскільки не є будівлями, спорудами, чи їх структурними компонентами чи передавальними пристроями, тому висновок відповідача про порушення позивачем підпункту 8.1.1 пункту 8.1, підпункту 8.2.2 пункту 8.2, підпункту 8.3.2 пункту 8.3, підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону № 334/94-ВР та завищення суми амортизаційних відрахувань є помилковим, а визначення суми податкового зобов'язання за даним епізодом порушення у розмірі 247 112,31 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»підялгає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 84 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).


Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -


ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 31 січня 2012 року № 0000164310 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 247 112,31 грн., в тому числі по періодам (поквартально): 2 квартал 2009 року - 5 688, 30 грн., 3 квартал 2009 року - 40 370, 60 грн., 4 квартал 2009 року - 40 733, 44 грн., 1 квартал 2010 року - 39 853, 37 грн., 2 квартал 2010 року - 34 504, 63 грн., 3 квартал 2010 року - 29 844, 40 грн., 4 квартал 2010 року - 29 073, 90 грн., 1 квартал 2011 року - 27 043, 21 грн.

3. Судові витрати в сумі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" за рахунок Державного бюджету України.


Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.




Суддя Шарпакова В.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація