Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/3408/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голубової Л.Б.

при секретарі Барабаш Т.С.,

розглянувши відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до прокурора Донецької області

Вишинського Володимира Степановича

про визнання дій щодо проведення перевірки та надання

відповіді незаконними

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 - особисто,

ОСОБА_3, за дов. від 16 травня 2011 року,

від відповідача: ОСОБА_4, за дов. № 05/1-19 вих.12 від 05.01.2012р.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до прокурора Донецької області Вишинського Володимира Степановича (далі - відповідач) про визнання дій щодо проведення перевірки та наданні відповіді незаконними.

Позов вмотивований тим, що при зверненні зі скаргою до відповідача на особистому прийомі 19 грудня 2011 року на підставі Закону України «Про звернення громадян» прокурор Донецької області не надав відповідь на поставлені у запиті позивача питання, що є порушенням, на думку позивача, Указу Президента України № 109 від 2008 року.

Крім того, позивач вважає, що лист прокурора Донецької області від 18 січня 2012 року № 06/3-4779-11, який вона отримала поштою 20 січня 2012 року не містить вичерпної відповіді на поставлені нею у скарзі питання.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали заявлені у позові вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала. В обґрунтування незгоди із заявленими позивачем вимогами відповідачем було визначено, що питання, які містилися у скарзі були загалом пов'язані з наданням інформації щодо проведення перевірки умов утримання її сина ОСОБА_5 в Куйбишевському райвідділі Донецького міського управління МВС України у Донецькій області та затягуванням розгляду кримінальної справи, порушеної відносно сина позивача. Прокурором Донецької області своєчасно було направлено відповідь на скаргу позивача.

В судовому засіданні представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні заявлених вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 на особистому прийомі 19 грудня 2011 року звернулася зі скаргою до прокурора Донецької області Вишинського Володимира Степановича. У скарзі, адресованій прокурору Донецької області позивач зазначає, що її сина неправомірно утримували у період з 21 вересня по 23 вересня 2010 року в Куйбишевському райвідділі Донецького міського управління МВС України у Донецькій області, а також порушено строк для прийняття законного процесуального рішення у кримінальній справі, порушеній відносно її сина (а.с.9-11).

Листом прокурора Донецької області від 18 січня 2012 року № 06/3-4779-11 позивача було повідомлено, що прокуратурою Куйбишевського району м. Донецька було проведено перевірку неправомірних, на думку позивача, дій працівників Куйбишевського райвідділу ДМУ ГУМВС України в Донецькій області при затриманні та проведенні слідчих дій відносно її сина ОСОБА_5, за результатами якої 31 жовтня 2011 року в порушенні кримінальної справи стосовно працівників міліції відмовлено за відсутністю в їх діях складу злочину (а.с. 12).

З прийнятим прокуратурою Куйбишевського району м. Донецька рішенням прокуратура області погодилась. Крім того, відповідач повідомив позивача, що 21 грудня 2010 року кримінальна справа відносно її сина ОСОБА_5 направлена до Куйбишевського районного суду та на теперішній час триває судовий розгляд справи по суті. Відповідач роз'яснив позивачеві, що питання, пов'язані з доведеністю вини підсудного відносяться до виключної компетенції суду, як органу, який згідно зі ст. 124 Конституції України, ст. 15 КПК України здійснює правосуддя в державі. Втручання в діяльність суду забороняється і тягне, передбачену законом відповідальність.

Крім того, прокуратурою Донецької області у зв'язку із тривалим судовим розглядом кримінальної справи, порушеної відносно сина позивача, на адресу судді направлено відповідного листа щодо прискорення її розгляду.

Також, за результатами службового розслідування, як повідомив прокурор, було встановлено порушення вимог наказів МВС України з боку працівників міліції, однак, враховуючи, що з дня вчинення ними проступку пройшло більше року, на підставі ст. 16 Дисциплінарного статуту ОВС України притягнення до дисциплінарної відповідальності не передбачається можливим.

Прокурор Донецької області зазначив, що протягом поточного року неодноразово проводились перевірки за запитами позивача щодо ненадання прокуратурою області відповідей на попередні скарги з інших питань. За наслідками проведених перевірок порушень вимог Закону України «Про звернення громадян» не встановлено, про що позивачеві надано відповіді безпосередньо відділом з питань розгляду листів та прийому громадян та іншими відділами.

В листі від 18 січня 2012 року № 06/3-4779-11 прокурор Донецької області повідомив позивача, що у випадку незгоди з даною відповіддю, вона має право оскарження відповідно до ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» і ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» прокурору вищого рівня або до суду.

У відповідності до ст.12 Закону України «Про прокуратуру» прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами.

Прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.

Після прийняття рішення по скарзі Генеральним прокурором України провадження по таких скаргах в органах прокуратури припиняється.

При вивченні матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернулася до відповідача на підставі Закону України «Про звернення громадян», однак причиною звернення послужили саме порушення норм Кримінально-процесуального кодексу України з боку працівників міліції та місцевого суду при розгляді кримінальної справи відносно сина позивача.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; 2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Позивач наголошує в адміністративному позові, що вона звернулася до прокурора Донецької області із скаргою на неправомірні дії працівників міліції та Куйбишевського районного суду м. Донецька. При цьому вважає, що прокурором Донецької області порушено норми Указу Президента України № 109 від 2008 року, не вказуючи а позові дату прийняття Указу.

Указом Президента України № 109 від 07 лютого 2008 року «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» постановлено, Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування вжити невідкладних заходів щодо забезпечення реалізації конституційних прав громадян на письмове звернення та особистий прийом, обов'язкове одержання обгрунтованої відповіді, неухильного виконання норм Закону України «Про звернення громадян», упорядкування роботи зі зверненнями громадян.

Органи прокуратури відносяться до системи правоохоронних органів України, а тому Указом Президента України № 109 від 07 лютого 2008 року спірні правовідносини не регулюються.

У вказаному вище Указі Президента України Генеральній прокуратурі України лише рекомендовано вжити додаткових заходів щодо забезпечення нагляду за додержанням прав громадян на звернення та особистий прийом, додержанням законів з питань звернень громадян, поновлення порушених прав та забезпечувати участь представників органів прокуратури в роботі постійно діючих комісій з питань розгляду звернень громадян.

Крім того, частиною1 статті 7 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що втручання органів державної влади і органів місцевого самоврядування, посадових осіб, засобів масової інформації, громадсько-політичних організацій (рухів) та їх представників у діяльність прокуратури по нагляду за додержанням законів або по розслідуванню діянь, що містять ознаки злочину, забороняється.

Згідно с вимогами статті 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).

Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Судом встановлено, що позивач звернулася до прокурора Донецької області з письмовою скаргою від 20 грудня 2011 року на неправомірні дії працівників міліції та суду при розгляді кримінальної справи, порушеної відносно її сина. Відповідачем у строки, передбачені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» надано відповідь на скаргу позивача, що визнається сторонами.

Відповідь прокурора Донецької області містить посилання на Закон України «Про звернення громадян», однак всі питання, поставлені у скарзі позивачем прокурору Донецької області ґрунтуються на правовідносинах, які регулюються виключно Кримінально-процесуальним кодексом України.

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів статті 12 Закону України «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 встановлено, що відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина перша статті 2 КАС України). До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України). Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 КАС України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункти 1, 2, 3, 4).

Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (стаття 2 КПК України). Положення КПК України регламентують діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, яка стосується сфери публічно-правових відносин, що виникають внаслідок злочинних посягань, відповідальність за які встановлено в нормах кримінального права.

У статтях 110, 234, 236 КПК України йдеться про оскарження в суді рішень чи дій органів дізнання, слідчого, прокурора, які вони постановили чи вчинили уже під час провадження у кримінальній справі. Суб'єкти, визначені в цих нормах, є носіями спеціальних владних процесуальних повноважень і тому виконують функції, обумовлені завданнями кримінального судочинства.

Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. До того ж імперативний припис пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Таким чином, позивачем обрано неправильний спосіб захисту, порушеного на її думку прокурором Донецької області права, оскільки в адміністративному судочинстві позивач фактично захищає права її сина, у правовідносинах які регулюються КПК України.

Пунктом 8 частини 1 статті 3 КАС України встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Що стосується порушень відповідачем норм Закону України «Про звернення громадян», судом не встановлено протиправних дій відносно ОСОБА_1 з боку прокурора Донецької області в межах зазначеного Закону.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що прокурор Донецької області Вишинський Володимир Степанович не порушував права, свободи та інтереси позивача- ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б доводили протиправність дій суб'єкта владних повноважень -прокурора Донецької області, позивач суду не надав, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.17-20,51,69-72,86,94,121,158-164,167,254,257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до прокурора Донецької області Вишинського Володимира Степановича про визнання дій щодо проведення перевірки та надання відповіді незаконними - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 20 квітня 2012 року в присутності позивача та представника відповідача.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Голубова Л.Б.