Справа № 2-120/11 провадження № 22-ц/0390/492/2012 Головуючий у 1 інстанції:Грушицький А.І.

Категорія: 27 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.04.2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:

головуючого - судді Бовчалюк З А,

суддів - Карпук А.К., Веремчук Л.М.,

при секретарі Масляній С.В.

з участю представника позивача Татушко Р.В.

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») до приватного підприємства сільськогосподарського напрямку «Екоов Продукт» (далі - СГПП «Екоов Продукт»), ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 24 січня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що 2 серпня 2006 року між ним та СГПП «Екоов Продукт» було укладено кредитний договір № 10/08-11/1640, відповідно до умов якого позичальник отримав споживчий кредит в розмірі 40 000 дол. США зі сплатою 13% річних. З метою забезпечення виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, 2 серпня 2006 року укладено договори поруки між позивачем та ОСОБА_3, та між позивачем та ОСОБА_2. У відповідності до умов договорів поруки, поручителі зобов'язувались відповідати перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, за сплату пені і інших санкцій передбачених у вищевказаному кредитному договорі.

Відповідач СГПП «Екоов Продукт» належним чином не виконав взятих на себе зобов'язань і станом на 10 листопада 2009 року загальна сума заборгованості перед позивачем становить 34958, 34 дол. США, що згідно курсу НБУ становить 288154, 24 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, просило стягнути солідарно з СГПП «Екоов Продукт», ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі 288154, 34 грн., суму на конвертацію валюти, що становить 558, 63 грн. та понесені ним судові витрати.

29 вересня 2011 року позивач подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, яка ухвалою Луцького міськрайонного суду від 29 вересня 2011 року була задоволена.

В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути солідарно з СГПП «Екоов Продукт» та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 415646 грн. 75 коп.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 24 січня 2012 року позов задоволено.

Ухвалено стягнути солідарно з СГПП «Екоов Продукт», ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 415646 грн. 75 коп. заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з СГПП «Екоов продукт», ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» по 850 грн. судового збору та по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати це рішення в частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог до останнього. Вважає, що ухвалене рішення є незаконним та необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити, а провадження в справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до СГПП «Екоов Продукт» про стягнення заборгованості закрити, з таких мотивів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.1048, 1050, 1054 ЦК України, передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 553, 554 цього Кодексу передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договору поруки.

Як вбачається з матеріалів справи 2 серпня 2006 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та СГПП «Екоов Продукт» був укладений кредитний договір № 10/08-11/1640 за умовами якого позичальнику відкрито невідновлювану кредитну лінію в сумі 40000 дол. США строком до 1 серпня 2009 року зі сплатою 13% відсотків річних (а.с.8-11).

2 серпня 2006 року між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 010/08-11/1640/1 відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за зобов'язання боржника, які виникають з умов кредитного договору ( а.с.13).

Відповідно до ст. 215 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 3 лютого 2012 року, яке набрало законної сили 6 березня 2012 року, визнано недійсним договір поруки № 010/08-11/1640/1 від 2 серпня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». При цьому судом встановлено, що ОСОБА_2 02.08.2006 року особисто не підписував договір поруки № 010/08-11/1640/1 від 2 серпня 2006 року, а відтак не виразив свого волевиявлення на укладення даного договору поруки.

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 3 ст. 61 ЦПК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю

Згідно з ч. 1 ст. 26 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З врахуванням викладено, та беручи до уваги, що договір поруки № 010/08-11/1640/1 від 2 серпня 2006 року на підставі якого позивач заявляє вимогу про стягнення з ОСОБА_2 солідарно боргу за кредитним договором, визнано судом недійсним, в позові банку до ОСОБА_2 слід відмовити, а відповідно рішення суду в частині задоволення вимог до останнього скасувати.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім випадків коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з вимогами статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, підвідомчі господарським судам.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 10/08-11/1640 від 2 серпня 2006 року був укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та СГПП «Екоов Продукт», які є юридичними особами. Кредитні кошти відповідачем отримувались для проведення господарської діяльності підприємства. (8-12)

Отже спір виник з приводу виконання кредитного договору, укладеного між юридичними особами, тому цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, в зв'язку з чим оскаржуване рішення в частині задоволення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до СГПП «Екоов Продукт» слід скасувати, а провадження в справі - закрити у відповідності з вимогами ч.1 ст. 205, ч.1 ст. 310 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 24 січня 2012 року в дані справі скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Провадження в справі в частині позовних вимог публічного акціонерного товариства «Раййфайзен Банк Аваль» до приватного підприємства сільськогосподарського напрямку «Екоов Продукт» про стягнення заборгованості закрити.

Роз'яснити позивачу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що з позовом до СГПП «Екоов Продукт» про стягнення заборгованості йому необхідно звернутись до Господарського суду Волинської області.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: ,