Справа № 22-а-4456/08

донецький апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2008 р.                                                                                                    місто Донецьк

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді:                                  Шаптала Н.К.

            суддів апеляційного суду:                      Колеснік Г.А., Ляшенко Д.В.

при секретарі судового засідання:                     Агейченковій К.О.

З участю сторін позивача ОСОБА_1, представник відповідача до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином;

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 5 березня 2008 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання провести виплату грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення за період з 11.03.2000 року  по 09.09.2005 року у сумі за нормою №7 та з 29.03.2002 року за нормою №1, виходячи з інформації, наданої Головним управлінням статистики у Донецькій області, та з урахуванням індексу приросту споживчих цін (індексу інфляції) за даними Державного комітету статистики України.  

З даною постановою не погодився позивач та подав апеляційну скаргу в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, оскільки вважав, її такою, що не ґрунтується на нормах закону.

Колегія суддів заслухавши доповідача, позивача, перевіривши матеріалами справи за апеляційною скаргою, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню,  а постанова  суду  першої інстанції має бути залишена без змін.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив військову службу на кафедрі військової підготовки Донецького національного технічного університету з листопада 1995 року по вересень 2005 року і знаходився на продовольчому забезпеченні у Донецькому обласному військовому комісаріаті. Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 16.08.2005 року позивач був звільнений з військової служби у запас за п. п. «в» п. 67 «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України» у зв'язку із скороченням штатів з правом носіння військової форми та одягу. 09.09.2005 року на підставі наказу начальника кафедри військової підготовки Донецького національного технічного університету позивача було виключено із списків особового складу кафедри та усіх видів забезпечення, в тому числі і продовольчого.

Як вбачається з матеріалів справи та що було встановлено судом першої інстанції, 12.07.2007 року Донецьким обласним військовим комісаріатом позивачу було надано Довідку № 436/181, з якої вбачається, що Донецький військовий комісаріат відмовляє ОСОБА_1 у виплаті компенсації за продовольчий пайок.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Згідно ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи наведені норми закону, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що компенсація замість продовольчого забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення військовослужбовців, порядок забезпечення яким встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 12.03.1996 року "Про норми забезпечення продовольчими пайками..." позивач дійсно мав право на отримання грошової компенсації вартості продовольчого пайка (набору продуктів харчування) за нормою № 7 з 11 березня 2000 року по 29 березня 2002 року, проте Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 року Постанова Кабінету Міністрів України № 316, яка і передбачала можливість отримання грошової компенсації вартості продовольчого пайка - була скасована, а Постановою № 426 не передбачено забезпечення продовольчими пайками осіб офіцерського складу, тобто на час звільнення позивача - 16.08.2005 року -  законодавством не було передбачено можливості отримання грошової компенсації вартості продовольчого пайка.

Крім того, дія ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якої, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців у правах і свободах, визначених законодавством України - призупинена відповідно до Закону України від 17 лютого 2000 року за №1459 «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів».

Враховуючи наведене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач не має права на отримання продовольчого пайку та грошової компенсації замість нього, та відповідно колегія вважає, що апеляційна скарга позивача не ґрунтується на Законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Повний текст ухвали виготовлено 3 червня 2008 року.

Керуючись ст.ст. 195, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія;  -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 березня 2008 року, якою було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання провести виплату грошової компенсації за неотримане продовольче забезпечення за період з 11.03.2000 року  по 09.09.2005 року у сумі за нормою №7 та з 29.03.2002 року за нормою №1, виходячи з інформації, наданої Головним управлінням статистики у Донецькій області, та з урахуванням індексу приросту споживчих цін (індексу інфляції) за даними Державного комітету статистики України - залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом місяця з дня виготовлення повного тексту ухвали.

Колегія суддів: