ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
29 березня 2012 року 12:54 № 2а-15075/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Азовські курорти»
до треті особи Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України Крамаренко Є.Г., Головне слідче управління Міністерства внутрішніх справ у місті Києві, Міністерство внутрішніх справ України
прозобов’язання вчинити певні дії,
за участю:
позивача –Наумов А.В., Сидоренко В.В.
відповідач –Лутковська А.Л.
третя особа 3–Морміль М.П.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовські курорти»(далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач), треті особи –Крамаренко Є.Г., Головне слідче управління Міністерства внутрішніх справ у місті Києві, Міністерство внутрішніх справ України з урахуванням уточнених позовних вимог про скасування запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 21.01.2009р. №8386859, що був зроблений у 16 годині 18 хвилині реєстратором Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України та зобов’язання відповідача виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 21.01.2009р. №8386859, що був зроблений у 16 годині 18 хвилині.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державним підприємством “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України на підставі постанови слідчого СОГ ГСУ МВС України Крамаренка Є.Г. накладено заборону на відчуження будь-якого нерухомого майна ТОВ «Азовські курорти». Позивач вважає такі дії незаконними та посилається на порушення відповідачем законодавства при накладені зазначеної заборони.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що Державне підприємство “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України при здійсненні реєстраційних дій в Реєстрі заборон не є суб’єктом, що приймає рішення про виникнення чи припинення обтяження, а здійснює суто механічне перенесення даних до Реєстру заборон із заяв, що надаються особами, які передбачені в Положенні про єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
9 січня 2009 року слідчим СОГ ГСУ України капітаном міліції Крамаренком Є.Г. винесено постанову про накладення заборони на відчуження майна, на підставі розгляду матеріалів кримінальної справи №01-12124 за обвинуваченням Флетчера Третього Роберта Томаса за п. 4 статті 190 Кримінального кодексу України.
На підставі даної постанови, відповідачем накладено заборону на відчуження будь-якого нерухомого майна ТОВ «Азовські курорти», що також підтверджується Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 01.04.2009р. №23069819, який наявний в матеріалах даної справи.
Порядок внесення (вилучення) записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна регулюється Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, затвердженим 09.06.1999р. №31/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.06.1999р. №364/3657 (далі по тексту –Положення).
Згідно з п. 1.1 Положення, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі - Реєстр заборон) - це електронна база даних, яка містить відомості про: обтяження нерухомого майна (накладені заборони відчуження та арешти нерухомого майна, вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна), тимчасові застереження щодо нерухомого майна (внесені до Реєстру заборон тимчасові застереження щодо нерухомого майна, вилучення записів про тимчасові застереження), видані витяги з Реєстру заборон.
Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом - Реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна та заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна, що подається, зокрема слідчими органами.
Відповідно до п.п. 2.2 розділу 2 Положення органи та посадові особи, зазначені в пункті 2.1.2 цього Положення, надсилають Реєстратору в день накладення (зняття) заборони (арешту) заяву про реєстрацію (вилучення) обтяження об’єкта нерухомого майна.
При цьому, відповідно до п. 4.2 Положення, відповідальність за вірогідність відомостей, що вносяться до Реєстру із заяв, несуть органи та особи, які надали інформацію.
Дослідивши заяву про реєстрацію обтяження об’єкта нерухомого майна від 14.01.2009 року №13/4-439/67, подану слідчим СОГ ГСУ МВС України в м. Києві Крамаренком Є.Г. (надалі –Заява №13/4-439/67), суд прийшов до висновку що відповідна заява відповідає вимогам Положення про єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Інструкції про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 серпня 2004 року № 85/5 (надалі –Інструкція).
Так, відповідно до підпунктів 1.1, 1.2 Інструкції, заява - це документ, який заявник подає Реєстратору та на підставі якого Реєстратор уносить запис до Реєстру, зміни до існуючого запису, виключає запис та формує витяг з Реєстру. Заяви заповнюються та подаються в паперовій або електронній формі. Заяви заповнюються українською мовою, розбірливими друкованими літерами. Заява повинна містити відомості про особу, яка її подає. На заяву в електронній формі накладається електронний цифровий підпис заявника.
Посилання позивача на ту обставину, що відповідач зобов’язаний був відмовити у внесенні відомостей до Реєстру заборон на підставі п. 2.3 Положення, не знайшло свого підтвердження при дослідженні матеріалів справи та аналізі норм чинного законодавства.
Так, відповідно до п. 2.3 Положення, Реєстратор відмовляє у внесенні відомостей до Реєстру заборон, якщо:
- у заяві в паперовій, електронній формах відсутні або вказані не повністю, не чітко або не розбірливо відомості, передбачені пунктами 2.6.1 - 2.6.3 цього Положення;
- формат та засоби подання заяв в електронній формі не відповідають вимогам, установленим Адміністратором;
- у заяві в електронній формі відсутній електронний цифровий підпис або сертифікат (посилений сертифікат) відкритого ключа електронного цифрового підпису скасований або заблокований.
Відповідно до пунктів 2.6.1 - 2.6.3 Положення, до Реєстру заборон уносяться такі відомості про обтяження:
- дані про підстави виникнення обтяження: назва документа, його номер та дата, повне найменування органу, що накладає обтяження.
- дані про особу, щодо майна якої встановлено обтяження: для власників (співвласників) - фізичних осіб - громадян України - прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та, за наявності, дата та місце народження, адреса постійного місця проживання, дані документа, що посвідчує особу;
- дані про об'єкт обтяження: ідентифікаційні номери об'єкта нерухомого майна та відомості про його місцезнаходження.
Відповідно до п. 2.4.1 Інструкції, за допомогою класифікатора <Об'єкт обтяження>, що містить поля <Усе нерухоме майно> та <Окреме нерухоме майно>, вибирається відповідне значення, яке позначається символом. Якщо значенням класифікатора <Об'єкт обтяження> вибрано <Усе нерухоме майно>, то поля розділу "Відомості про об'єкт обтяження" не заповнюються.
Таким чином, дослідивши Заяву №13/4-439/67 суд прийшов до висновку, що вона відповідає вимогам передбаченим законодавством, а тому у відповідача відсутні підстави для відмови у внесенні відомостей до Реєстру заборон.
Крім того, суд не дає правової оцінки правомірності прийняття постанови від 09.01.2009р. прийнятої слідчим СОГ ГСУ України капітаном міліції Крамаренком Є.Г. про накладення заборони на відчуження майна, оскільки вона прийнята в порядку КПК України та може бути оскаржена в рамках кримінального судочинства.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб’єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовські курорти»відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлений 03.04.2012р.
Суддя В.В. Амельохін