ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

09 квітня 2012 року № 2а-4432/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Санін Б.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом ОСОБА_1

до 1. Генеральної прокуратури України 2. Прокуратури м. Києва 3. Прокуратури Голосіївського району м. Києва

про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури м. Києва, Прокуратури Голосіївського району м. Києва, в якому просить:

1. Визнати бездіяльність Генеральної прокуратури України, Прокуратури м. Києва, Прокуратури Голосіївського району м. Києва стосовно розгляду і прийняття рішення по моїм заявам стосовно дій Усенко В.Г. по винесенню ухвали від 29 серпня 2002 року про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 неправомірною.

2. Зобов"язати Генеральну прокуратуру України, Прокуратуру м. Києва, Прокуратуру Голосіївського району м. Києва прийняти рішення по заявам позивача стосовно дій Усенко В.Г. по винесенню ухвали від 29 серпня 2002 року про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 у відповідності до ст. 97 КПК України.

Розглянувши адміністративний позов, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі з огляду на наступне.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), передбачається, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 ст. 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на те, що по його скаргам відповідачами не було прийнято рішення, як того вимагає ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України (надалі - КПК України), що в свою чергу, на думку позивача свідчить про їх бездіяльність.

Так, згідно ст. 97 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:

1) порушити кримінальну справу;

2) відмовити в порушенні кримінальної справи;

3) направити заяву або повідомлення за належністю.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

В свою чергу, завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (стаття 2 КПК України). Положення КПК України регламентують діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, яка стосується сфери публічно-правових відносин, що виникають внаслідок злочинних посягань, відповідальність за які встановлено в нормах кримінального права.

Водночас, як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 23.05.2001р. кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України (надалі - КПК України) порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.

Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб прокуратури має свої особливості і не належить до управлінської сфери.

Таку ж позицію висловив Верховний Суду України в постанові №09/230 від 23.12.2009р., де зазначено, що повноваження прокурора при отриманні заяви про злочин регламентовані нормами КПК України, тому це виключає можливість розгляду такого позову в порядку адміністративного судочинства.

Також, належить відзначити, що позиція щодо розгляду справ про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів, дізнання, слідчого, прокурора в порядку кримінального судочинства викладена в спільному інформаційному листі Вищого адміністративного суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.03.2011 N 259/0/4-11.

Крім того, в Рішенні Конституційного суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначено, що положення статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України в аспекті конституційного звернення і конституційного подання в системному зв"язку з положеннями частини другої статті 55 Конституції України, частини третьої статті 110, частини п"ятої статті 234, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти так, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб"єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.

Таким чином, вимоги позивача не пов'язані з оскарженням рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, тому зазначений спір не є адміністративним і цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що даний спір не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами КАС України. Заявлені позовні вимоги належить розглядати в суді загальної юрисдикції, в порядку передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України.

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст.109, ст. 165 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі.

2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу негайно.

3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.

4. У випадку оскарження ухвали, позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

5. Роз'яснити позивачу про його право на звернення до суду загальної юрисдикції, в порядку передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України. Ухвала може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені ст.ст.185-187 КАС України відповідно.

Суддя Б.В. Санін