ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 березня 2012 року 10:16 № 2а-68/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Сервачинської І.М. та представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: Марченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Фінансова компанія «Дисконт - Альфа»

до Державної податкової служби у місті Києві Державної податкової служби

про визнання протиправними дій, стягнення шкоди,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової адміністрації у місті Києві про визнання протиправними дій щодо направлення запиту про надання інформації від 03.11.2011 року № 10654/10/35-204, стягнення шкоди, пов'язаної з направленням зазначеного запиту в сумі 100,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач направив на його адресу незаконний запит про надання інформації, оскільки на порушення ст. 73 Податкового кодексу України та п. 9 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1245, у запиті не вказано підстав для його надіслання. Також позивач зазначав, що направленням незаконного запиту відповідач порушив нормальний режим роботи позивача та спричинив матеріальну шкоду в розмірі ста гривень.

З огляду на вищевказане, позивач просить визнати дії відповідача щодо підготовки та направлення запиту від 03.11.2011 року № 10654/10/35-204 протиправними та стягнути з відповідача шкоду, завдану направленням запиту та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що у податкового органу були достатні підстави для направлення запиту, а його форма повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідач вважає безпідставною вимогу позивача про відшкодування шкоди, оскільки фактично шкоди заподіяно не було.

З огляду на вищевикладене, відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача та вважає, що для визнання дії протиправними та відшкодування шкоди немає підстав, у зв'язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи вибуття первинного відповідача у справі - ДПА у м. Києві -зі спірних правовідносин судом на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України протокольною ухвалою від 30.03.2012 року здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Державну податкову служби у місті Києві Державної податкової служби.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Фінансова компанія «Дисконт - Альфа»(код за ЄДРПОУ 22976477) є юридичною особою, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ №442718 від 18.01.2012 року.

07.11.2011 року на адресу позивача надійшов запит Державної податкової адміністрації у місті Києві про надання інформації від 03.11.11 вих. №10654/10/35-204. Відповідно до вказаного запиту відповідачем, з посиланням на підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пункту 73.3 статті 73 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року та частину 2 пункту 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245, просив надати інформацію та її документальне підтвердження з питань формування статутного капіталу позивача у зв'язку з реорганізацією шляхом перетворення із ТОВ «Дисконт -Альфа».

Дії відповідача по направлення вказаного запиту позивач вважає незаконними, з приводу чого звернувся до суду.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Перевіряючи відповідність дій суб'єкта владних повноважень по направленню запиту вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року за № 1245, із змінами і доповненнями, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, крім інших, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Як передбачено п.п. 20.1.6. п. 20.1. ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби, крім іншого, мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим же Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим же Кодексом.

Згідно з п.п. 16.1.5. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010, №1245 затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі -Порядок №1245).

Відповідно до вимог п. 9 Порядку №1245 органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Згідно вимог п.10 Порядку №1245 запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються:

посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;

підстави для надіслання запиту;

опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Перед тим, як направити запит, орган державної податкової служби перевіряє: наявність законодавчих підстав для отримання податкової інформації; наявність інформації в системі органів державної податкової служби; відсутність підстав для періодичного подання зазначеної інформації відповідно до цього Порядку.

У відповідності до п.12 Порядку №1245 письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Згідно вимог п.14 Порядку №1245 суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України.

Як зазначалося вище, у ході розгляду справи судом встановлено, що податковим органом були складено запит про надання інформації від 03.11.11 вих. №10654/10/35-204.

Як з'ясовано судом після детального дослідження зазначеного запиту відповідача, юридичною підставою для складання вказаного запиту суб'єктом владних повноважень обрано положення ст.20 та ст.73 Податкового кодексу України, а фактичних підстав (тобто відомостей про виявлені факти порушення закону) суб'єктом владних повноважень в тексті перелічених запитів не зазначено.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що підставою для направлення запиту був лист ДКЦПФР України від 18.10.2011 р. № 11/02, в якому вказано, що ВАТ «ФК «Дисконт-Альфа»має ознаки товариства, цінні папери якого можуть використовуватись для непродуктивного відпливу капіталів, ухилення від оподаткування тощо. Такий лист було адресовано до Державної податкової служби України, яка, в свою чергу, скерувала його до ДПА у м. Києві для вжиття заходів.

Однак, суд зазначає, що в направленому запиті посилання на жодну з підстав, передбачених п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України, не міститься.

Отже, при складанні запиту про надання інформації стосовно з питань формування статутного капіталу позивача у зв'язку з реорганізацією шляхом перетворення із ТОВ «Дисконт -Альфа», в порушення вимог п. 73.3 ст. 73 ПК України та п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1245, податковий орган не навів жодної підтвердженої підстави, за наявності якої позивач повинен був надати відповідь.

Суд погоджується з доводами відповідача стосовно відсутності у нього обов'язку розкривати у запиті службову інформацію стосовно найменування органу, від якого надійшла відповідна ініціатива щодо проведення перевірки позивача тощо, однак зазначає, що відповідач повинен був вказати принаймні в узагальненому вигляді одну з підстав, передбачених пунктом 73.3 статті 73 ПК України.

В той же час, відсутність у тексті запиту жодної з підстав, передбачених п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, суперечить закону.

Таким чином, відповідач, в правовідносинах, що були предметом судового дослідження, при направленні оскаржуваного запиту діяв не у спосіб, що передбачений законом України, що є підставою для задоволення позову в частині визнання дій відповідача протиправними.

В той же час, позовні вимоги про відшкодування шкоди задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Позивач в своїй позовній заяві з посиланням на пп.8, 10 ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України, пп.17.1.11. п. 17.1. ст. 17 Податкового кодексу України стверджує про завдання йому шкоди внаслідок дій відповідача в розмірі 100 гривень. Як зазначає позивач, направленням незаконного запиту, відповідач порушив нормальний режим роботи позивача та спричинив матеріальну шкоду у відповідному розмірі. На підтвердження вказаного, позивач надав копію договору від 08.11.2011 року із фізичною особою -підприємством ОСОБА_1 щодо підготовки відповіді на запит відповідача, копію акту виконаних робіт від 30 листопада 2011 року та платіжне доручення №602 від 27.12.2011 року, що підтверджує сплату по договору.

Однак, суд не може погодитись з твердженнями позивача по наявність завданої йому шкоди з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, в розумінні зазначеної статті, є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Позивачем в даній справі будь-яких доказів щодо наявності майнової шкоди, зокрема, доказів порушення нормальної роботи підприємства внаслідок отримання запиту.

Суду також не надані докази, які б підтверджували факт надання консультаційних послуг фізичною особою -підприємством ОСОБА_1 щодо підготовки відповіді на запит відповідача, оскільки відсутні дані, які б підтвердили наявність такої відповіді та докази її направлення відповідачу.

Крім того, суд зазначає, що в силу п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України у разі коли запит про надання інформації складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відтак, отримання запиту, оформленого з порушенням положень вимог Закону, звільняло позивача від обов'язку по наданню відповіді на такий запит, тому доводи позивача щодо заподіяння йому шкоди внаслідок оплати послуг по підготовці відповіді на запит, суд вважає безпідставними.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо направлення запиту від 03.11.11 вих. №10654/10/35-204, а позивачем обґрунтовано та підтверджено належним чином позовні вимоги лише в частині невідповідності вказаного запиту вимогам Закону, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково.

Спірні дії суб'єкта владних повноважень суперечать інтересу, котрий має платник податків у податкових правовідносинах, і який полягає у належній фіксації податковим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав тощо.

Крім того, в силу ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача понесені ним судові витрати пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової адміністрації у м. Києві щодо направлення запиту від 03 листопада 2011 року № 10654/10/35-204 Відкритому акціонерному товариству «Фінансова компанія «Дисконт-Альфа».

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Фінансова компанія «Дисконт-Альфа»судові витрати у розмірі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень 23 коп.).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби у місті Києві Державної податкової служби України.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 04 квітня 2012 року.