ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
У Х В А Л А
04 квітня 2012 року № 2а-3564/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність від 14.03.2012 р. № 13/9/10-114)
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді в адміністративній справі
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Свенварт»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
про визнання нечинним акту перевірки,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Свенварт»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання нечинним акту перевірки № 1514/23-02/36857475 від 21.06.2011.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2011 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі № 2а-12491/11/2670, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України з тих підстав, що акт податкової перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, є носієм доказової бази, тобто доказом у справі при оскарженні податкових повідомлень-рішень податкового органу, прийнятих за результатами перевірки, оформлених у документарній формі у вигляді акту перевірки.
Позиція суду при постановленні зазначеної ухвали ґрунтувалася на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Відтак, суд позбавлений права розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію взагалі.
Правова позиція при постановленні зазначеної ухвали ґрунтувалася на правовій позиції Верховного Суду України, який у своїй постанові від 08.09.2009 по справі 09/143 визначив, що акт перевірки не має обов'язкового характеру і не встановлює для суб'єкта господарювання будь-яких обов'язків, а тому він не є рішенням у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАСУ та його оскарження не може бути предметом розгляду у суді.
Окрім того, правова позиція при постановленні зазначеної ухвали ґрунтувалася також на правовій позиції, викладеній у постановах Вищого адміністративного суду України "Про скасування акта перевірки та рішення ДПІ про застосування штрафних санкцій" від 04.11.2010 у справі № К-13106/07, а також "Про визнання недійсним акта перевірки та про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій" від 28.10.2010 у справі № К-16536/07.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 скасовано ухвалу суду від 01.09.2011 та справу направлено для продовження розгляду. Зокрема, скасовуючи ухвалу суду від 01.09.2011 суд апеляційної інстанції визначив, що позивач самостійно на власний розсуд визначає, чи порушено його права рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень та в разі, якщо він дійде висновку про порушення його прав визначатися чи звертатись йому до суду чи ні.
У зв'язку з перереєстрацією матеріалам присвоєно номер 2а-3564/12/2670.
Ухвалою судді Кармазіна О.А. від 15.03.2012 р. відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 04.04.2012 р.
В судове засідання позивач не з'явився. Ухвала суду повернута поштовою з відміткою про невручення у зв'язку із закінченням зберігання поштового відправлення, а отже не вручена з незалежних від суду причин. Відтак, в силу положень абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України позивач вважається належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи.
В судовому засіданні суддею Кармазіним О.А. заявлено про самовідвід про що оголошено відповідну заяву, яка мотивована вищенаведеними обставинами, а також тим, що суддя Кармазін О.А., у даній справі визначив свою правову позицію щодо того, що спори про оскарження акту податкової перевірки не підпадають під судову юрисдикцію.
Підстав для зміни позиції у суду немає, оскільки правова позиція судді у даній справі узгоджується, як з практикою Верховного Суду України, так і з практикою Вищого адміністративного суду України. При цьому, суть і призначення актів податкових перевірок не змінилась.
Статтею 27 КАС України передбачено підстави, з яких суддя підлягає самовідводу. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 27 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Враховуючи наведене, з метою уникнення сумнівів у неупередженості судді та з метою забезпечення дотримання принципів адміністративного судочинства, визначених статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України, керуючись статтями 27, 30, 31, 32 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення заяви про самовідвід.
Керуючись ст.ст. 27, 30-32, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
У Х В А Л И В:
1. Заяву про самовідвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазіна О.А. у справі № 2а-3564/12/2670 -задовольнити.
2. Відвести суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазіна О.А. від розгляду справи № 2а-3564/12/2670.
3. Передати справу для розгляду іншим суддею, визначеному в порядку, встановленому ст.151 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.А. Кармазін