Судове рішення #22346569

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 березня 2012 року 15:24 № 2а-3429/12/2670


Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів: Дегтярьової О.В., Савченко А.І., при секретарі судового засідання Тимошенко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу


за позовомОСОБА_1

до про Державної виконавчої служби України визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.


ОБСТАВИНИ СПРАВИ:


ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України (далі -відповідач), в якому просить суд:

- визнати дії (або бездіяльність) відповідача щодо вчасного (або невчасного) надання відповіді на його інформаційний запит від 10.02.2012 року (що надійшов до відповідача 13.02.2012 року) -протиправними;

- визнати бездіяльність (дії) відповідача щодо надання відповіді від 23 лютого 2012 року на його запит від 10.02.2012 року не по суті запиту -протиправними;

- зобов'язати відповідача надати відповідь на його запит від 10 лютого 2012 року по суті запиту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач надав відповідь на інформаційний запит з порушенням встановленого Законом України «Про доступ до публічної інформації»строку. Крім того, відповідь на інформаційний запит надана не по суті запиту від 10 лютого 2012 року, й, на думку позивача, вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, зазначивши, що вказаний інформаційний запит було розглянуто на підставі Закону України «Про звернення громадян», оскільки відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»подається запит на інформацію, а не інформаційний запит.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -


ВСТАНОВИВ:


ОСОБА_1 10 лютого 2012 року звернувся до Державної виконавчої служби України з інформаційним запитом, в якому просив повідомити причини (або мотиви), з яких державний виконавець не виніс постанову про накладення штрафу на боржника, а також причини (або мотиви), з яких державний виконавець не призначив новий строк для виконання боржником рішення суду.

Також у зазначеному інформаційному запиті позивач повідомляв, що у відділі примусового виконання рішень на виконанні перебуває виконавчий лист № 2а-3885/09/2670 від 08 жовтня 2010 року, виданий Окружним адміністративним судом міста Києва, де позивач є стягувачем.

Вказаний інформаційний запит було одержано відповідачем 13 лютого 2012 року.

У відповідь на інформаційний запит позивача Державна виконавча служба України листом від 23 лютого 2012 року № П-2026/5-7 повідомила, що листом від 20 січня 2011 року № 06/1-127-07 прокуратура Київської області повідомила, що позивача запрошували прибути до прокуратури області для розгляду звернень по суті, але останній на визначений час на з'явився. У зв'язку з чим, на адресу позивача направлено 19 січня 2011 року за № 06/1-127-07 відповідь. Подальше виконання рішення суду буде організовуватись відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначена відповідь направлена на адресу позивача 28 лютого 2012 року, що сторонами в судовому засіданні не заперечувалось.

Позивач вважає такі дії (бездіяльність) відповідача протиправними, оскільки згідно вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації»розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, й, крім того, відповідь відповідачем надана не по суті запиту.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес регулюється Законом України «Про доступ до публічної інформації»від 13 січня 2011 року № 2939-VI.

Згідно статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації»публічна інформація -це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації»доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»запит на інформацію -це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (ч. 2 ст. 19 Закону).

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (ч. 3 ст. 19 Закону).

Письмовий запит подається в довільній формі (ч. 4 ст. 19 Закону).

Відповідно до частини пґятої статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»запит на інформацію має містити:

1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позивач звернувся до відповідача саме із запитом на інформацію, оскільки його інформаційний запит від 10 лютого 2012 року відповідає приписам Закону України «Про доступ до публічної інформації».

При цьому суд не погоджується з позицією відповідача в частині посилання на частину 1 статті 19 зазначеного Закону, відповідно до якої подається запит на інформацію, оскільки згідно з частиною 4 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»письмовий запит подається в довільній формі.

Згідно частини першої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

В судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось сторонами, що інформаційний запит відповідач отримав 13 лютого 2012 року, а відповідь на вказаний запит надав 23 лютого 2012 року (надіслав на адресу позивача -28 лютого 2012 року), тобто з порушенням встановленого статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»строку надання відповіді.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Так, відповідь від 23 лютого 2012 року № П-2026/5-7 не містить відповіді по суті запиту позивача від 10 лютого 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведені обставини суд приходить до висновку, що відповідачем порушено строки розгляду інформаційного запиту позивача від 10 лютого 2012 року, а відповідь надана не по суті запиту від 10 лютого 2012 року, з огляду на що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Державної виконавчої служби України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, враховуючи, що Державною виконавчою службою України не надано відповідь по суті інформаційного запиту позивача, суд з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача вважає за доцільне зобовґязати відповідача повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 10 лютого 2012 року в порядку, встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної виконавчої служби України в частині порушення строків, передбачених Законом України «Про доступ до публічної інформації»під час надання відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 від 10 лютого 2012 року.

Визнати протиправними дії Державної виконавчої служби України при наданні відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 від 10 лютого 2012 року.

Зобов'язати Державну виконавчу службу України повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 10 лютого 2012 року в порядку, встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Судові витрати в сумі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 коп.) присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної виконавчої служби України.


Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.




Головуючий суддя В.П. Катющенко


Судді О.В. Дегтярьова

А.І. Савченко



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація