ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
У Х В А Л А
про відкриття провадження в адміністративній справі
30 березня 2012 року м. Київ№ 2а-4262/12/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В., ознайомившись з позовною заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "РДЦ Ексмо-Україна"
доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2011р. №0010252309 ,
визнав подану позовну заяву і додані до неї матеріали достатніми для відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 104-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «РДЦ ЕКСМО-УКРАЇНА»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2011 року № 0010252309.
Відповідно до п. 3, п. 6 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог частини 1 статті 89 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою, повинна сплатити судовий збір.
Відповідно до ч. 3, ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати, а також перелік документів та матеріалів, що додаються.
В той же час, всупереч вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем згідно переліку документів, доданих до позовної заяви не надано суду документу про сплату судового збору, що підтверджується актом про нестачу документів № 95 від 27 березня 2012 року.
Крім того суд зауважує, що предметом оскарження вказаного адміністративного спору є протиправність рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, тому даний адміністративний спір є спором майнового характеру, а отже при сплаті судового збору позивачу слід керуватися нормами Закону України «Про судовий збір»при сплаті судового збору за вимогу майнового характеру.
Також, відповідно до частини 4, 5 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Згідно ч. 7 ст. 56 КАС України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 КАС України повноваження законних представників підтверджуються документами, які, зокрема, стверджують займану ними посаду.
Положеннями статті 246 Цивільного Кодексу України зазначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Позовна заява від імені позивача подана представником ОСОБА_1, повноваження якого підтверджуються довіреністю від 22.05.2011 р., яка підписана від імені позивача ОСОБА_2 як директором підприємства.
В той же час, до позовної заяви не додано відповідного документу, який би підтверджував повноваження ОСОБА_2 (копії протоколу загальних зборів учасників, копію наказу про призначення тощо), що станом на день подачі позову до суду він/вона є директором ТОВ «РДЦ ЕКСМО-УКРАЇНА».
Суд зазначає, що відповідно до статтей 17, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 року № 755 IV до Єдиного державного реєстру підлягають включенню відомості про: повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; організаційно-правова форма; місцезнаходження юридичної особи; перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відомості про органи управління юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності. Відомості, внесені Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно положень ст. 19 вказаного Закону такі відомості підлягають щорічному підтвердженню.
Відтак, належним доказом, який би підтверджував повноваження певної особи, як керівника юридичної особи, та наявність у нього правомочності на вчинення без довіреності юридично значимих дій від імені юридичної особи, в тому числі права на представництво інтересів в суді та видачу довіреності на ведення справи в суді іншій особі, є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
З урахуванням вищевказаного, позивачу слід надати суду актуальний (станом на час звернення до суду) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців для перевірки дотримання вимог КАС України щодо встановлення дієздатності позивача та наявності відповідних повноважень у керівника (в контексті положень п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України та ч. 3 ст. 48 КАС України) у взаємозв'язку з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 107 КАС України.
Відсутність вказаного документу створює перешкоди для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки в строк до 13 квітня 2012 року включно шляхом подання документу про сплату судового збору; документів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 (копії протоколу загальних зборів учасників, наказ про призначення, витяг зі статуту, тощо).
Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву «РДЦ ЕКСМО-Україна»залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків до 13 квітня 2012 року включно.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.В. Патратій
Додаток на адресу відповідача: позовна заява з додатками на _________аркушах.
Інформація про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право: 1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; 2) знайомитися з матеріалами справи; 3) заявляти клопотання і відводи; 4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; 5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; 6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; 7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 8) знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них; 9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; 10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; 11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.
Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.
Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.