У х в а л а
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 березня 2012 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Олійник А.С.,
суддів: Амеліна В.І., Нагорняка В.А.,
Дербенцевої Т.П., Ступак О.В.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про поділ майна за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2009 року та рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 9 липня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та поділ майна.
Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 3 липня 2007 року позовні вимоги про розірвання шлюбу та поділ майна роз'єднані в окремі провадження.
Позовні вимоги в частині поділу майна мотивовані тим, що з 7 лютого 1997 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 3 липня 2007 року, яке набрало законної сили, шлюб між нею та ОСОБА_4 розірвано.
За час сумісного життя ними було набуто наступне майно: автомобіль марки «Мазда 326», 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований на ім'я відповідача; двокімнатна квартира АДРЕСА_1, яка придбана за договором купівлі-продажу від 18 жовтня 1999 року; квартира АДРЕСА_4; земельна ділянка площею 0,0300 га, розташована на АДРЕСА_5, на яку 19 жовтня 2005 року було видано державний акт на ім'я ОСОБА_4; жилий двоповерховий елінг НОМЕР_2 блок № 6, розташований за адресою: смт Миколаївка, Сімферопольського району, СОТ «Дельфін»; а також грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих на ім'я відповідача в банках АТКБ «Приватбанк» та АКІБ «Укрсиббанк».
До того ж під час перебування у шлюбі була придбана квартира АДРЕСА_2, але це майно вона вважала своєю особистою власністю, оскільки квартира була придбана нею за її особисті кошти, які вона отримала після продажу квартири АДРЕСА_3, що належала їй та її колишньому чоловіку.
Також рішенням Київської районної ради м. Сімферополя № 153/1 від 23 червня 1998 року їй була виділена земельна ділянка під будівництво гаражу біля будинку АДРЕСА_2 де на даний час збудований гараж.
Позивачка просила визнати за нею право власності на 1/2 частку автомобіля «Мазда 326» 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_1; 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, зареєстрованої на відповідача; 1/2 частку квартири АДРЕСА_4; 1/2 частку земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_5; 1/2 частку заощаджень, що знаходяться на банківських рахунках ім'я ОСОБА_4; 1/2 частку елінгу НОМЕР_2, блок № 6, розташованого у СОТ «Дельфін» смт Миколаївка, Сімферопольського району, а також визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2 та гараж цією ж адресою.
У процесі розгляду справи позивачка уточнила свої вимоги, просила визнати за нею право власності на 1/2 частку грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках на ім'я ОСОБА_4; 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, зареєстрованої на відповідача; 1/2 частку елінгу НОМЕР_2 блок № 6, розташованого у СОТ «Дельфін» смт Миколаївка, Сімферопольського району; 1/2 частку автомобіля «Мазда 326», 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, стягнувши з відповідача грошову компенсацію її частки за автомобіль та елінг. Визнати її особистою власністю квартиру АДРЕСА_2.
Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на елінг, розташований в смт Миколаївка, СОТ «Дельфін», Сімферопольського району та квартиру АДРЕСА_4 залишено без розгляду за заявою позивачки (т. 3 а.с. 340).
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2009 року позов в решті вимог задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на 1/2 частки на квартиру АДРЕСА_1. Визнано автомобіль марки «Мазда-326», 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 власністю ОСОБА_4 Визнано особистою власністю ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості автомобіля у розмірі 62 832 грн. 57 коп.; 1/2 частку коштів, що знаходяться на депозитних рахунках АТКБ «Приватбанк» та АКІБ «УкрСиббанк» у розмірі 177 535 грн. 50 коп. та 39 262 грн. 33 коп.
Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 9 липня 2009 року рішення районного суду змінено в частині застосування норм матеріального закону шляхом доповнення посиланням на застосування до правовідносин сторін норм КпШС України. У решті - рішення суду першої інстанції залишено без змін.
11 вересня 2009 року до Верховного Суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 про скасування ухвалених у справі судових рішень з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду України від 5 грудня 2011 року справа передана на розгляд Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 7 лютого 1997 року. Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 3 липня 2007 року шлюб між ними було розірвано.
Згідно із ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України (далі - СК України) у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час придбання зазначеного майна.
На виконання вищезазначених вимог, судом було встановлено сукупність загального сумісного майна, яке складається із автомобіля марки «Мазда-326», 2000 року випуску, номерний знак НОМЕР_1; квартири АДРЕСА_1; грошових коштів, які знаходилися на депозитних рахунках АТКБ «Приватбанк» та АКІБ «УкрСиббанк», яке суд виділив кожному із подружжя.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
З урахуванням наявних у справі доказів, суд визнав особистою власністю ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2, оскільки остання була придбана за її особисті кошти.
Також судом встановлено, що земельна ділянка площею 0, 0300 га, розташована по АДРЕСА_5, належить на праві власності ОСОБА_4
Суд визнав таким, що не підлягає поділу між сторонами гараж, що розташований по АДРЕСА_2 оскільки він не зареєстрований у встановленому законом порядку.
При цьому, суд вважав, що сторони мають права й обов'язки, які витікають із правовідносин спільної сумісної власності подружжя, урегульованих ст. ст. 60, 68, 70, 71 СК України, оскільки вони проживали у зареєстрованому шлюбі з 7 лютого 1997 року до 3 липня 2007 року.
Апеляційний суд погодився з таким розподілом майна, однак дійшов до обґрунтованого висновку, що до спірних правовідносин слід застосовувати інший матеріальний закон - Кодекс про шлюб та сім'ю України, який діяв до 1 січня 2004 року, а тому змінив рішення суду першої інстанції в частині застосування норм матеріального закону.
Під час розгляду справи судами не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими та правильність висновків судів не спростовують, тому колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_4
Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2009 року та рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 9 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.С. Олійник
Судді: В.І. Амелін
Т.П. Дербенцева
В.А. Нагорняк
О.В. Ступак