rtf1\ansi\ansicpg1252\deff0\deflang1058\fs24{\fonttbl{\f0\fnil\fprq2\fcharset204 Times New Roman;}

f2\fnil\fcharset204 Times New Roman;}

f3\fnil\fcharset204 Facefont SSH;}

f99\froman\fcharset0\fprq2{\*\panose 02020603050405020304}Times New Roman;}{\f100\fnil\fcharset2 Symbol;}{\f101\fnil\fcharset2 Wingdings;}{\f102\fcharset204{\*\fname Courier New;}Courier New CYR;}{\f103\fcharset0 Times New Roman;}}

colortbl ;\red0\green0\blue0;\red51\green102\blue255;}

info{\doccomm Created by the HTML-to-RTF Pro DLL Win32 3.0.5.0 (build 25-Sep-2008)}}

paperw11907\paperh16839\margl1134\margr1417\margt1134\margb1134

f2

pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058

qr \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \fs20 {\i \cf0 \f0 \fs24 }\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qc \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 \f3 \fs144 \cf0 \f0 \fs24 \f0 \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qc \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b \fs32 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД \cf0 \f0 \fs24 }\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qc \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b \fs32 Запорізької областіcf0 \f0 \fs24 }\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qc \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b \fs32 РІШЕННЯcf0 \f0 \fs24 }\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qc \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b \fs28 ІМЕНЕМ УКРАЇНИcf0 \f0 \fs24 }\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qc \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b \fs36 \cf0 \f0 \fs24 }\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 19.04.12\cf0 {\b Справа ¹ 33/5009/7837/11\cf0 \f0 \fs24 }\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \par\sa0\sb0 \ql \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b за позовом \cf0 \f0 \fs24 } Бердянського міжрайонного прокурора (вул. Дюміна, 61, м.Бердянськ, 71100) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах -Фонд державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, м.Київ, 01601)\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b до відповідача 1 \cf0 \f0 \fs24 }Виконавчого комітету Бердянської міської ради (пл. 1 Бердянської ради, 2, м.Бердянськ, Запорізька область, 71112)\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b до відповідача 2\cf0 \f0 \fs24 } Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт»(правонаступник Закритого акціонерного товариства «Приазовкурорт») (вул. Котляревського-Волкова, б. 12/24, м.Берянськ, Запорізька область, 71100)\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2\cf0 \f0 \fs24 } Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(правонаступник Закритого акціонерного товариства лікувальних -оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця») (вул. Шота Руставелі, 39/41, м.Київ, 01019)\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаcf0 \f0 \fs24 }\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Комунальне підприємство «Бердянське бюро технічної інвентаризації»(вул. Мазіна, 21, м.Бердянськ, Запорізька область, 71100)\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \ql \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b про \cf0 \f0 \fs24 }визнання частково недійсним рішенняf0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \par\sa0\sb0 \ql \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b Колегія суддів: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя),\cf0 \f0 \fs24 }\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b Науменко А.О. (суддя), Хуторной В.М. (суддя) \cf0 \f0 \fs24 }\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b Секретар судового засідання Хилько Ю.І.\cf0 \f0 \fs24 }\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \par\sa0\sb0 \ql \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b За участю представників:\cf0 \f0 \fs24 }\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b від прокуратури:\cf0 \f0 \fs24 } Марков І.О. посв. НОМЕР_1 від 11.08.2010р.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b від позивача:\cf0 \f0 \fs24 } не з'явився \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b від відповідача 1:\cf0 \f0 \fs24 } не з'явився;\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b відповідача 2:\cf0 \f0 \fs24 } ОСОБА_4 дов. від 15.11.2011р. ¹ 02/1680\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b третьої особи 1:\cf0 \f0 \fs24 } не з'явивсяf0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b третьої особи 2:\cf0 \f0 \fs24 } не з'явивсяf0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \li1000 \sb0\sa0 \cf0 {\b ВСТАНОВИВ:\cf0 \f0 \fs24 }\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 \fs26 \cf0 \f0 \fs24 Бердянським міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Фонду державного майна України заявлено позов до Виконавчого комітету Бердянської міської ради та Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт»про: визнання недійсним п.4.12 рішення Виконавчого комітету Бердянської міської ради ¹ 633 від 06.11.2003р. «Про оформлення права власності»за ЗАТ «Приазовкурорт»(балансоутримувач -санаторій «Бердянськ») на комплекс будівель та споруд по бул. Тіністому, 12, що складається з основних будівель «А, Б, В, Г, Г1, З, Ж, Е, К, И, Л, Л1, М, М1, М2, М3, Д, Д1, Н, Н1, Н2, О, П, Р, У, Ф, Ц, Ч, Ч1, Ш, Щ, Э, Ю, Я», житлових будинків «С, Т, X, Ж1», житлової прибудови «Ж2», гуртожитка «К1», прибудов «а, а1, б, з, з1, з2, з3, к, к1, к2, к3, и, и1, е, е1, д, н, о, п, с, с1, с2, м, м1, у, ф, х, х1, р, у1, ч, ч1, ч2, ч3, ч4, ч5, ш, ш1, щ, щ1, э, ю, я, ж, ж1», літнього кінотеатра «У3», надкаптажних будівель «В2, В3», альтанок «Г2, Л4», майстерень «Ц1, Ц2, Д5, Д6, Д7», гаражів «Ц4, Л2, Л3», метеорологічної станції «П1», морозильної камери «Б3», прибудови «б4», складів «Б8, Б9, Д3, Р1, Р2, К2, К3, К4, б2, П2», навісів «М4, М5, Б10, Щ1, Щ2», компресорної «Б11», вбиралень «Ш2, Э1, Я1, К5, У2», душів «Т3, К6», госпблоків «И1, Щ3», цеху полуфабрикатів «Б2», кондитерського цеху «Б1», теплиці «Б4», побутових приміщень «З5, Д4, Г3, г3», басейна регенерації грязі «Д2»та споруд.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.12.2011 р. порушено провадження у справі ¹ 33/5009/7837/11, розгляд якої призначено на 17.01.2012 р.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Ухвалою господарського суду від 17.01.2012р. у зв'язку з хворобою судді розгляд справи перенесено на 07.02.2012р. Ухвалою господарського суду від 07.02.2012р. продовжено строк розгляду справи на підставі ст 69 ГПК України, її розгляд відкладено на 21.02.2012р. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Ухвалою господарського суду від 21.02.2012р. справу ¹ 33/5009/7837/11 прийнято до провадження колегією суддів у складі: суддя Мірошниченко М.В. (головуючий), судді Науменко А.О., Хуторной В.М., розгляд справи розпочато заново внаслідок зміни складу суду. Ухвалою суду від 21.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 27.03.2012р., а ухвалою суду від 27.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 19.04.2012р.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 В судових засіданнях представники прокуратури, позивача та відповідача 2 підтримали доводи, викладені, відповідно, в позовній заяві та відзиві на неї.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb40\sa40 За клопотанням представників прокуратури, позивача та відповідача 2 фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 До судового засідання 19.04.2012р. представники позивача, відповідача 1 та третіх осіб не з'явились \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. ¹ 189 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Станом на дату прийняття рішення по даній справі, ухвала господарського суду Запорізької області від 27.03.2012р. про відкладення розгляду справи на 19.04.12р. була направлена 29.03.2012р. вказаним учасникам судового процесу за визначеними у позовній заяві та в правовстановлювальних документах адресами і до суду не повертались. Таким чином, про час та місце слухання даної справи учасники судового процесу були повідомлені належним чином.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України ¹ 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 За таких обставин, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 В судовому засіданні 19.04.2012р. справу розглянуто по суті спірних правовідносин, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини судового рішення.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Заявлений позов про визнання недійсним п.4.12 рішення Виконавчого комітету Бердянської міської ради ¹ 633 від 06.11.2003р. «Про оформлення права власності»обґрунтовується нормами ст. ст. 19, 121, 144 Конституції України, ст. ст. 16, 21, ст. 86 ЦК Української РСР, ст. ст. 317, 328, 386, 393 ЦК України, положеннях Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про власність», «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України», Постанові Ради Міністрів УРСР «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР», Постанові Верховної Ради УРСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР». В ході проведеної прокуратурою перевірки додержання вимог законодавства під час відчуження майна оздоровчих закладів професійних спілок було встановлено, що 06.11.2003 р. Виконкомом Бердянської міської ради прийнято рішення ¹ 633 «Про оформлення права власності», пункт 4.12 якого суперечить вимогам законодавства України. Так, пунктом 4.12 рішення ¹ 633 від 06.11.2003 р. вирішено оформити право власності за ЗАТ «Приазовкурорт»(балансоутримувач -санаторій «Бердянськ») на комплекс будівель та споруд по бул. Тіністому, 12, що складається з основних будівель «А, Б, В, Г, Г1, З, Ж, Е, К, И, Л, Л1, М, М1, М2, М3, Д, Д1, Н, Н1, Н2, О, П, Р, У, Ф, Ц, Ч, Ч1, Ш, Щ, Э, Ю, Я», житлових будинків «С, Т, X, Ж1», житлової прибудови «Ж2», гуртожитка «К1», прибудов «а, а1, б, з, з1, з2, з3, к, к1, к2, к3, и, и1, е, е1, д, н, о, п, с, с1, с2, м, м1, у, ф, х, х1, р, у1, ч, ч1, ч2, ч3, ч4, ч5, ш, ш1, щ, щ1, э, ю, я, ж, ж1», літнього кінотеатра «У3», надкаптажних будівель «В2, В3», альтанок «Г2, Л4», майстерень «Ц1, Ц2, Д5, Д6, Д7», гаражів «Ц4, Л2, Л3», метеорологічної станції «П1», морозильної камери «Б3», прибудови «б4», складів «Б8, Б9, Д3, Р1, Р2, К2, К3, К4, б2, П2», навісів «М4, М5, Б10, Щ1, Щ2», компресорної «Б11», вбиралень «Ш2, Э1, Я1, К5, У2», душів «Т3, К6», госпблоків «И1, Щ3», цеху полуфабрикатів «Б2», кондитерського цеху «Б1», теплиці «Б4», побутових приміщень «З5, Д4, Г3, г3», басейна регенерації грязі «Д2»та споруд.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Однак, на виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 23.04.1960 р. ¹ 606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР» усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерства охорони здоров'я зобов'язано було передати до 1 травня 1960 року Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Згідно з п. 2 вказаної постанови від 23.04.1960 р. ¹ 606, майно передавалось профспілковим органам у відання. Згідно до ст. 86 ЦК УРСР вказане право передбачало лише володіння і користування державним майном. Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської ради профспілок стала Рада Федерації професійних спілок України. Постановою Верховної Ради Української РСР від 29.11.1990 р. ¹ 506 «Про захист суверенних прав власності Української РСР» було введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форм власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна. Статтею 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України. Постановою ВР України від 04.02.1994р. ¹ 3943 «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР»визначено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, останнє є загальнодержавною власністю. У зв'язку з наведеним, власником спірного майна на момент прийняття відповідачем 1 оспорюваного рішення ¹ 633 від 06.11.2003 р. була держава в особі Фонду державного майна України і лише ФДМУ був уповноважений здійснювати розпорядження спірними об'єктами нерухомості як державним майном, але не Виконавчий комітет Бердянської міської ради. Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визначається судом незаконним і скасовується. На підставі зазначених обставин, прокурор та позивач просять суд позов задовольнити. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Крім того, враховуючи, що про виявлені порушення вимог законодавства при прийнятті Виконкомом Бердянської міської ради рішення ¹ 633 від 06.11.2003 р. оспорюваного в частині пункту 4.12 прокуратура Запорізької області дізналась лише у серпні 2011 року в ході проведеної перевірки за дорученням Генеральної прокуратури України, прокурор просить суд визнати поважними причини непред'явлення раніше прокурором даного позову та поновити строк позовної давності за цим позовом. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 В письмовому поясненні позивача та прокурора додатково зазначено наступні обставини. Згідно з Указом Президії Верховної Ради України «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави»¹ 1452-ХП від 30.08.1991 р. та ст. 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України»від 10.09.1991 р. ¹ 1540-ХІІ майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України. Відповідно до положень вказаного Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України», рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року «Про проголошення незалежності України»без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними. Постановою Верховної Ради України від 10.04.1992 р. ¹ 2268-ХІІ «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України», передбачено, що майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР вирішено тимчасово передати Фонду державного майна України. Крім того, Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 р. ¹ 3943-ХІІ «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю. Пунктом 3 зазначеної постанови також передбачено, що до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, Фонд ДМ України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів). Отже, будь-яких нормативних актів, які б передбачали вибуття майна санаторію «Бердянськ» з державної власності не існує. На виконання вимог Постанови Верховної Ради України від 01.11.1996 р. ¹ 461/96-ВР «Про проект Постанови Верховної Ради України про тлумачення Постанови Верховної Ради України «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» Фондом ДМ України було складено Перелік лікувально-оздоровчих організацій, установ та підприємств, які станом на 24.08.1991 р. знаходились у віданніcf0 {\b \cf0 \f0 \fs24 }Федерації незалежних профспілок України (колишньої Укрпрофради), підписаного керівниками ФДМУ та Федерації незалежних профспілок України 14.07.1997 р., до якого включено санаторій «Бердянськ». Таким чином, в результаті складання зазначеного Переліку було підтверджено, що спірний об'єкт станом на 24.08.1991 р. знаходився не у власності, а лише у віданні Федерації незалежних профспілок України (колишньої Укрпрофради). З вищевикладеного випливає, що під час створення ПАТ «Укрпрофоздоровниця» спірне майно, що передавалось до статутного капіталу товариства, не переходило у його приватну власність, а залишалось і залишається у власності держави. Таким чином, ПАТ «Укрпрофоздоровниця», не будучи власником майна, не мало права без згоди Фонду ДМ України передавати у власність ПАТ «Приазовкурорт» спірне майно, як внесок до статутного капіталу, чим порушило права держави в особі Фонду ДМ України, позбавило її правомочностей з володіння, користування та розпорядження цим майном. З урахуванням зазначеного, позивач просить суд позов прокурора задовольнити повністю. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Відповідач 1 заявлений позов вважає необґрунтованим та недоведеним з наступних підстав. Зокрема відповідач 1 не погоджується, що оспорюване рішення ¹ 633 від 06.11.2003 р. суперечить вимогам законодавства України. Так, спірне рішення ¹ 633 від 06.11.2003 р. «Про оформлення права власності» прийнято на підставі «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. ¹ 7/5, та на підставі наданих документів про створення ЗАТ «Приазовкурорт» та про передачу майна у власність ЗАТ «Приазовкурорт» одним з його засновників -ЗАТ «Укрпрофоздоровниця». Отже, спірне нерухоме майно набуте відповідачем 2 на підставі правочину, а не на підставі спірного рішення. Статтею 204 ЦК України встановлено правомірність правочину, а тому висновок позивача про неправомірність набуття відповідачем 2 права власності суперечить законодавству. Також відповідач 1 вважає, що в теперішній час визнання недійсним спірного рішення порушить право власності відповідача 2, а діючим законодавством України, зокрема, ст. 147 ГК України та ст. 346 ЦК України, не передбачено позбавлення права власності суб'єкта господарювання шляхом визнання недійсним раніше виданого рішення про визнання права власності. Крім того, відповідач 1 зазначає, що значна частина спірного нерухомого майна збудована значно пізніше, ніж була прийнята постанова Ради Міністрів УРСР від 23.04.1960 р. ¹ 606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР», що можливо простежити в акті прийому-передачі майна при створенні відповідача 2, де зазначений рік введення в експлуатацію об'єктів нерухомого майна. Позивачем не надані докази будівництва державою спірного нерухомого майна. В приведеному в Додатку ¹ 1 до постанови від 23.04.1960 р. ¹ 606 переліку санаторіїв та будинків відпочинку містяться лише назви підприємств без зазначення точної адреси та без переліку кількості об'єктів нерухомого майна, з яких складається їх цілісний майновий комплекс. Докази того, що об'єкти, зазначені в спірному рішенні ¹ 633 від 06.11.2003 р. та в Додатку ¹ 1 до постанови від 23.04.1960 р. ¹ 606, є ідентичними, до матеріалів даної справи не надані. Навпаки, з огляду на те, що спірне нерухоме майно збудоване після 1960 року, відповідач 1 вважає, що вказане майно не могло бути передане за постановою від 23.04.1960 р. ¹ 606. Більш того, за постановою від 23.04.1960 р. ¹ 606 Рада Міністрів УРСР не могла передати профспілкам майно, яке їй не підпорядковувалося, а було у прямому підпорядкуванні СРСР. Крім того, виключний перелік майна загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР зазначений у постанові КМУ від 13.01.1995 р. «Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього союзу РСР», яка прийнята на виконання постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 р. ¹ 3943-ХІІ. В цьому переліку Федерація профспілок України відсутня як загальносоюзна організація. Також слід врахувати, що у Цивільному кодексі УРСР в редакції 1963 року містилися окрема глава 9 «Власність профспілкових та інших громадських організацій», в якій останні були визначені як самостійні суб'єкти права власності. Таким чином, майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань, ніколи не відносилося до державної (загальнонародної) власності. З урахуванням зазначеного, відповідач 1 просить суд в позові відмовити повністю. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Крім того, 25.01.2012 р. до господарського суду Запорізької області від Виконкому Бердянської міської ради надійшла заява про припинення провадження у справі ¹ 33/5009/7837/11 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір про визнання недійсним та скасування пункту 4.12 рішення Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області ¹ 633 від 06.11.2003 р. «Про оформлення права власності»повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Клопотання мотивовано посиланням на ст. ст. 2, 18 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 20 Господарського кодексу України. Зокрема зазначає, що відповідно до ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім тих рішень щодо яких встановлений інший порядок судового оскарження. Посилаючись на ч.2 ст 18 КАС України вказує, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади АРК, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Також, виходячи з тексту відзиву на позовну заяву, поданого відповідачем 2 до суду, він також із посиланням ст.ст. 1, 12 ГПК України, ст ст 17, 18 КАС України, зазначає, що справа є підсудною Запорізькому окружному адміністративному суду. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Розглянувши подану відповідачем 1 заяву та доводи відповідача 2 про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд відхиляє подану відповідачем 1 заяву та вважає доводи відповідача 2 в цій частині безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Пунктом 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та \cf0 {\ul з інших підставcf0 \f0 \fs24 }. З огляду на приписи ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 р. ¹ 2453-VI, згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 4\cf0 {\super 1\cf0 \f0 \fs24 }, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у ст. 3 ГК України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за наявності таких умов: а) участь у спорі суб'єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, в тому числі, \cf0 {\ul з захистом права власностіcf0 \f0 \fs24 }. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Зазначена правова позиція викладена в рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України ¹ 04-5/120 від 27.06.2007 р. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» (з наступними змінами та доповненнями). \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Крім того, за змістом ст 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, визначено такий спосіб захисту цивільного (господарського) права, як припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення. Звернення прокурора в інтересах держави в особі Фонду ДМ України із позовом у цій справі і спрямовано на захист майнового права власності держави.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Таким чином, оскільки у спірних правовідносинах фактично має місце спір щодо захисту права власності, то справа ¹ 33/5009/7837/11 повинна розглядатися за правилами Господарського процесуального кодексу України. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Відповідач 2 позовні вимоги не визнав, позов вважає безпідставним та необґрунтованим, у відзиві на позовну заяву прокурора зазначив, що спірне рішення ¹ 633 від 06.11.2003 р. «Про оформлення права власності» прийнято на підставі «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. ¹ 7/5, та на підставі наданих документів про створення ЗАТ «Приазовкурорт» та про передачу майна у власність ЗАТ «Приазовкурорт» одним з його засновників -ЗАТ «Укрпрофоздоровниця». Отже, спірне нерухоме майно набуте відповідачем 2 на підставі правочину, а не на підставі спірного рішення. Статтею 204 ЦК України встановлено правомірність правочину, а тому висновок позивача про неправомірність набуття відповідачем 2 права власності суперечить законодавству. Посилаючись на рішення Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997р. у справі ¹ 137/7 за позовом ФДМУ до Федерації профспілок України та АТ «Укрпрофоздоровниця»про визнання недійсними установчих документів АТ «Укрпрофоздоровниця», яким в позові було відмовлено, зокрема вказує, що є звільненими від доказування в розумінні ст 35 ГПК України факти, що Федерація незалежних профспілок (правонаступник Укрпрофради) правомірно володіла, користувалась та розпоряджалась майном шляхом передачі до статутного фонду ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця». Відповідач 2 набув право власності на майно при його створенні, як внесок до статутного фонду. Тобто всі підстави для прийняття відповідачем 1 спірного рішення ¹ 633 були наявні та законні. Крім того, відповідач 2 зазначає, що значна частина спірного нерухомого майна збудована значно пізніше, ніж була прийнята постанова Ради Міністрів УРСР від 23.04.1960 р. ¹ 606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР», що можливо простежити в акті прийому-передачі майна при створенні відповідача 2, де зазначений рік введення в експлуатацію об'єктів нерухомого майна. Позивачем не надані докази будівництва державою спірного нерухомого майна. В приведеному в Додатку ¹ 1 до постанови від 23.04.1960 р. ¹ 606 переліку санаторіїв та будинків відпочинку містяться лише назви підприємств без зазначення точної адреси та без переліку кількості об'єктів нерухомого майна, з яких складається їх цілісний майновий комплекс. Докази того, що об'єкти, зазначені в спірному рішенні ¹ 633 від 06.11.2003 р. та в Додатку ¹ 1 до постанови від 23.04.1960 р. ¹ 606, є ідентичними, до матеріалів даної справи не надані. Посилаючись на ст ст 2, 3, 316, 317, 318 ЦК України, які регулюють поняття права власності, суб'єктний склад учасників цивільних відносин, правовий режим права власності та ст ст 8, 92 Конституції України, ст ст 32, 33, 34 ГПК України, зазначає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів у підтвердження обґрунтованості заявленого позову. На думку відповідача 2, дія постанов Верховної Ради Української РСР від 29.11.1990 ¹ 506 «Про захист суверенних прав власності Української РСР», від 04.02.1994 ¹ 3943-ХІІ «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР»та Закону України від 10.09.91 ¹ 1540-ХІІ «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України»не поширюється на профспілкові організації ФПУ оскільки: ФПУ не мала статусу загальносоюзної громадської організації; нерухоме майно набуто ФПУ та ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»раніше, аніж вказаний Закон та постанови було прийнято. Під передачею спірного майна у відання, що закріплено в постанові Ради Міністрів Української РСР від 23.04.1960 ¹ 606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР»слід розуміти не лише володіння і користування спірним майном, а також і розпорядження цим майном. Тобто, вказаною постановою Ради Міністрів Української РСР від 23.04.1960 ¹ 606 за профспілками було закріплено право власності на спірне майно. Посилання позивача на постанову ВСУ від 25.09.2007р. є безпідставним. Відповідач 2 зазначає, що прокурором не надано жодного належного доказу на підтвердження того, що власником спірного майна є держава в особі Фонду державного майна України. Так, ФДМУ в особі своїх територіальних підрозділів на виконання зазначених норм повинен був провести державну реєстрацію прав на спірне нерухоме майно та отримати витяг про державну реєстрацію прав який, в свою чергу, є належним доказом того, що позивач є власником державного майна. Посилаючись на ст. ст. 147 ГК України, ст. 3 ЦК України (щодо недопущення безпідставного вилучення державою майна у суб'єкта господарювання), вказує, що діюче законодавство не передбачає позбавлення права власності шляхом визнання недійсним раніше виданого рішення про визнання такого права. Посилаючись на ст. ст. 13, 19, 140, 144 Конституції України, ст. ст. 10, 11, 33, 52, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»відповідач 2 вказує, що спірне рішення ¹ 633 від 06.11.03р. прийнято відповідачем 1 в межах наданої компетенції із дотриманням встановленого законодавством порядку його прийняття. Також посилаючись на ст. 344 ЦК України вказує на необхідність застосування судом відносно відповідача 2 набувальної давності щодо набуття права власності на майно. На підставі викладеного, відповідач 2 просить суд у задоволенні позову відмовити повністю. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Крім того, за текстом відзивів на позов відповідачі просять суд застосувати до правовідносин з приводу скасування пункту 4.12 рішення Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області ¹ 633 від 06.11.2003 р. «Про оформлення права власності»наслідки пропуску строку позовної давності та відмовити у зв'язку із цим у позові прокурора повністю. Вказані доводи відповідачі із посиланням на норми ст 76 ЦК України, Акт від 24.01.1992р. Президії ради Федерації незалежних профспілок України, рішення ВАС України від 20.01.1997р. ¹ 137/7, постанову ВСУ від 25.09.2007р., мотивують тим, що ФДМУ, який вважає себе власником спірного майна, не міг не знати про факт вибуття з його власності спірних об'єктів нерухомості, отже доводи про те, що про порушення права власності держави на спірне нерухоме майно стало відомо лише в серпні 2011 року під час прокурорської перевірки, є недоведеними та необґрунтованими. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b Розглянувши та дослідивши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 2 і прокурора, суд зазначає наступне. \cf0 \f0 \fs24 }\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Зважаючи на підставу та предмет заявленого позову, суд зауважує, що у відповідності до ч.1 п.2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»¹ 02-5/35 від 26.01.2000р. підставами для визнання акта недійсним є невідповідність йогоcf0 {\b \cf0 \f0 \fs24 }вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є такожcf0 {\b \cf0 \f0 \fs24 }порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації -в даному випадку інтересів держави.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт -це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що стосується актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \li0 \sb0\sa0 Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \li0 \sb0\sa0 Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконними та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права і інтереси. У відповідності до ч. 1 ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \li0 \sb0\sa0 Тобто підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства і визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв'язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Статтею 87 Цивільного кодексу Української Радянської Соціалістичної Республіки (в редакції 1963 року) встановлено, що соціалістичною власністю є: державна (загальнодержавна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \li0 \sb0\sa0 Згідно із ст. 97 ЦК Української РСР, профспілкові та ін. громадські організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів (положень) (ч. 1). Право розпорядження майном, що є власністю профспілкових та інших громадських організацій, належить виключно профспілковим та іншим громадським організаціям (ч. 2). \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Згідно Постанови Ради Міністрів УРСР ¹ 606 від 23.04.1960 р. «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР», Міністерство охорони здоров'я мало передати Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок курортні установи, санаторії, будинки відпочинку та таке інше. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \li0 \sb0\sa0 За змістом пункту 2 вказаної постанови ¹ 606 від 23.04.1960 р., передача у відання профспілкових органів курортних установ, санаторіїв, будинків відпочинку та інших підприємств і організацій здійснювалася безоплатно, з усім обладнанням, транспортом, допоміжними підприємствами і підсобними господарствами, спорудами, жилими будинками, земельними ділянками, парками станом на 1 січня 1960 року, а також з асигнуваннями на їх утримання, планами з праці, фондами персональних надбавок, капіталовкладеннями, фондами на всі види матеріалів і лімітами на проектування за планом на 1960 рік, невикористаними централізованими коштами курортного збору і амортизаційного фонду та іншими коштами по балансу на 1 січня 1960 року. Тобто майно передавалось лише у відання, а не на праві власності.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \li0 \sb0\sa0 18.11.1990р. Президією Ради Загальної Конфедерації професійних союзів СССР прийнята Постанова ¹ 2-1а «Про затвердження Договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном», якою з метою забезпечення виконання статутних завдань було затверджено Договір про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном. Вказаним договором у власність Федерації незалежних профспілок було передано майно згідно додатку.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради м. Києва ¹ 1971 від 23.12.1991 р. зареєстровано ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», що створене на підставі майна його засновників -Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. З 05.05.2011 р. правонаступником ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» є Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (третя особа на стороні відповідача 2 у справі). \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0 \li0 \sb0\sa0 За актом прийому-передачі майна від 24.01.1992 р. Федерація незалежних профспілок України передала у власність Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» Санаторій «Бердянськ». \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0 \li0 \sb0\sa0 20.06.2002 р. Рішенням загальних зборів ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» ¹ 2/6, оформленого Протоколом ¹ 2, було ухвалено виступити останньому співзасновником ЗАТ «Приазовкурорт», реорганізувавши його шляхом перетворення Приазовського ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» у Закрите акціонерне товариство. Цим же рішенням загальних зборів схвалено проекти установчих документів ЗАТ «Приазовкурорт» та встановлено, що вкладом ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» до статутного фонду ЗАТ «Приазовкурорт» є майнові права на фінансові інвестиції у вигляді 100 % статутного фонду реорганізованого Приазовського дочірнього підприємства ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Рішенням установчих зборів ЗАТ «Приазовкурорт» від 31.10.2002 р., оформленого протоколом ¹ 1/1, вирішено створити ЗАТ «Приазовкурорт» та затвердити статут ЗАТ «Приазовкурорт» .\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 В Установчому договорі про створення і діяльність ЗАТ «Приазовкурорт» зазначено, що засновниками юридичної особи є ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та Запорізька обласна Рада професійних спілок. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 За «Актом приймання-передачі майна майнового комплексу Приазовського дочірнього підприємства, що належить на правах власності ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» у власність ЗАТ «Приазовкурорт», як внесок до Статутного фонду» від 30.10.2002 р. було передано майновий комплекс Санаторій «Бердянськ» у власність ЗАТ «Приазовкурорт» як внесок ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до статутного фонду Товариства (на підставі свідоцтва про право власності від 12.01.2000 р. за ¹ 12), додаток ¹ 2 до акту приймання-передачі від 30.10.2002 р.). \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Згідно з п. 1.1 Статуту ПАТ «Приазовкурорт», затвердженого позачерговими Загальними зборами акціонерів ЗАТ «Приазовкурорт», протокол ¹ 2 від 05.10.2011 р., і зареєстрованого 12.10.2011 р. за ¹ 10991050039000201, ЗАТ «Приазовкурорт» створено відповідно до установчого договору про створення та діяльність ЗАТ «Приазовкурорт» від 31.10.2002 р. шляхом перетворення Приазовського Дочірнього підприємства ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» у вищенаведене акціонерне товариство. ЗАТ «Приазовкурорт» змінено своє найменування на ПАТ «Приазовкурорт». ПАТ «Приазовкурорт» (відповідач 2 у справі) є правонаступником Приазовського Дочірнього підприємства ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 06.11.2003 р. Виконавчий комітет Бердянської міської ради Запорізької області, керуючись пп. 10 п. «б» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 25 Статуту територіальної громади міста Бердянська, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав на нерухоме майно від 07.02.2002 р. ¹ 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 28.01.2003 р. ¹ 66/7387, на підставі листа ЗАТ «Приазовкурорт» від 01.10.2003 р. ¹ 01/693 та рішення зборів акціонерів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»від 20.06.02р., рішення установчих зборів ЗАТ «Приазовкурорт»від 31.10.2002р. ¹ 1/1, було прийнято рішення ¹ 633 «Про оформлення права власності».\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Зазначеним рішенням ¹ 633 від 06.11.2003 р., а саме - пунктом 4.12, Виконком Бердянської міської ради (відповідач 1 у справі) вирішив оформити право власності за ЗАТ «Приазовкурорт»(балансоутримувач - санаторій «Бердянськ») на комплекс будівель та споруд по бул. Тіністому, 12, що складається з основних будівель «А, Б, В, Г, Г1, З, Ж, Е, К, И, Л, Л1, М, М1, М2, М3, Д, Д1, Н, Н1, Н2, О, П, Р, У, Ф, Ц, Ч, Ч1, Ш, Щ, Э, Ю, Я», житлових будинків «С, Т, X, Ж1», житлової прибудови «Ж2», гуртожитка «К1», прибудов «а, а1, б, з, з1, з2, з3, к, к1, к2, к3, и, и1, е, е1, д, н, о, п, с, с1, с2, м, м1, у, ф, х, х1, р, у1, ч, ч1, ч2, ч3, ч4, ч5, ш, ш1, щ, щ1, э, ю, я, ж, ж1», літнього кінотеатра «У3», надкаптажних будівель «В2, В3», альтанок «Г2, Л4», майстерень «Ц1, Ц2, Д5, Д6, Д7», гаражів «Ц4, Л2, Л3», метеорологічної станції «П1», морозильної камери «Б3», прибудови «б4», складів «Б8, Б9, Д3, Р1, Р2, К2, К3, К4, б2, П2», навісів «М4, М5, Б10, Щ1, Щ2», компресорної «Б11», вбиралень «Ш2, Э1, Я1, К5, У2», душів «Т3, К6», госпблоків «И1, Щ3», цеху полуфабрикатів «Б2», кондитерського цеху «Б1», теплиці «Б4», побутових приміщень «З5, Д4, Г3, г3», басейна регенерації грязі «Д2»та споруд.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 На підставі зазначеного рішення ¹ 633 від 06.11.2003 р. Виконком Бердянської міської ради видав Свідоцтво від 17.01.2004 р. про право колективної власності ЗАТ «Приазовкурорт»(балансоутримувач -філія ЗАТ «Приазовкурорт»Клінічний санаторій «Бердянськ») на комплекс будівель та споруд по бул. Тіністому, 12, що складається з основних будівель «А, Б, В, Г, Г1, З, Ж, Е, К, И, Л, Л1, М, М1, М2, М3, Д, Д1, Н, Н1, Н2, О, П, Р, У, Ф, Ц, Ч, Ч1, Ш, Щ, Э, Ю, Я», житлових будинків «С, Т, X, Ж1», житлової прибудови «Ж2», гуртожитка «КІ», прибудов «а, а1, б, з, з1, з2, з3, к, к1, к2, к3, и, и1, е, е1, д, н, о, п, с, с1, с2, м, м1, у, ф, х, х1, р, у1, ч, ч1, ч2, ч3, ч4, ч5, ш, ш1, щ, щ1, э, ю, я, ж, ж1», літнього кінотеатра «У3», надкаптажних будівель «В2, В3», альтанок «Г2, Л4», майстерень «Ц1, Ц2, Д5, Д6, Д7», гаражів «Ц4, Л2, Л3», метеорологічної станції «П1», морозильної камери «Б3», прибудови «64», складів «Б8, Б9, Д3, Р1, Р2, К2, К3, К4, б2, П2», навісів «М4, М5, Б10, Щ1, Щ2», компресорної «Б11», вбиралень «Ш2, Э1, Я1, К5, У2», душів «Т3, К6», госпблоків «И1, Щ3», цеху полуфабрикатів «Б2», кондитерського цеху «Б1», теплиці «Б4», побутових приміщень «З5, Д4, Г3, г3», басейна регенерації грязі «Д2»та споруд.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 17.01.2004р. Бердянським комунальним підприємством з технічної інвентаризації проведено реєстрацію права власності ЗАТ «Приазовкурорт»на комплекс будівель і споруд зареєстрований за реєстраційним номером 1611467, про що свідчить Інформаційна довідка з Реєстру прав власності на нерухоме майно ¹ 31821163.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \li0 \sb0\sa0 \cf0 {\b Оцінивши фактичні обставини справи, вивчивши нормативне регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора, виходячи з наступного.\cf0 \f0 \fs24 }\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0 \li0 \sb0\sa0 Згідно статті 10 Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки (прийнятої позачерговою сьомою сесією Верховної Ради Української РСР дев'ятого скликання 20 квітня 1978 року) встановлено, що основу економічної системи Української РСР становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності. Соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0 \li0 \sb0\sa0 Відповідно до ст. 87 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 року), соціалістичною власністю є: державна (загальнодержавна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \li0 \sb0\sa0 Статтею 89 ЦК УРСР визначено, що державна власність - основна форма соціалістичної власності. Держава є єдиним власником всього державного майна.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 16.07.1990 року була прийнята Декларація про державний суверенітет України, згідно якої проголошено державний суверенітет України, як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежності і рівності у зовнішніх зносинах. Зазначеною Декларацією також проголошено, що земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, які знаходяться на території Української РСР, природні ресурси її континентального шельфу та виключної ( морської) економічної зони, весь економічний і науково-технічних потенціал, що створений на території України, є власністю її народу, матеріальною базою суверенітету Республіки і використовується з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян. Постановою Верховної Ради Української РСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР»від 29.11.1990р. ¹ 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форм власності і власника державного майна до зведення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна (зазначена Постанова втратила чинність з дня затвердження Верховною Радою України Державної програми приватизації на підставі постанови Верховної Ради від 04.03.92 ¹ 2164).\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 \fs20 \cf0 \f0 \fs24 Згідно з Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 ¹ 1452 «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України у власність держави» підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України з прийняттям цього Указу перейшли у державну власність України.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Статтею 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України»від 10.09.1991р. ¹ 1540 встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю України.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України»визнавалися недійсними майнові договори, якими змінено форму власності, укладені під час дії мораторію, встановленого постановою Верховної Ради Української РСР від 29.11.1990 року.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Згідно статті 4 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України», рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної ради України від 24.08.1991р. «Про проголошення незалежності України» без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 З метою збереження в інтересах громадян України майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Верховна Рада України своєю Постановою від 10.04.1992р. ¹ 2268 «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, які розташовані на території України»тимчасово, до визначення правонаступників, передала Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у відання громадських організацій.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України ¹ 3943 від 04.02.1994р. зобов'язано Кабінет Міністрів України визначити органи управління Майном загальносоюзних громадських організацій, які тимчасово виконують ці функції до законодавчого визначення правонаступників. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України ¹ 3943 від 04.02.1994р. передбачено, що до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів).\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 На виконання вимог Постанови ВР «Про проект Постанови Верховної Ради України про тлумачення Постанови Верховної Ради України «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» Фондом було складено Перелік лікувально-оздоровчих організацій, установ та підприємств, які станом на 24.08.1991р. знаходились у віданні Федерації незалежних профспілок України (колишньої Укрпрофради), підписаного керівниками Фонду державного майна України та Федерації незалежних профспілок України 14.07.1997р., до якого включено санаторій «Бердянськ». Таким чином, в результаті складання зазначеного Переліку було підтверджено, що спірний об'єкт станом на 24.08.1991р. знаходився не у власності, а лише у віданні Федерації незалежних профспілок України (колишньої Укрпрофради). \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Згідно зі ст. 1 Тимчасового Положення «Про Фонд державного майна України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992р. ¹ 2558, Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 17.04.1997р. була прийнята Постанова Верховної ради України N 208/97-ВР, згідно пункту 2 якої було доручено Фонду державного майна України разом з Федерацією профспілок України завершити роботу по інвентаризації майна, що знаходиться у володінні профспілок.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Відповідно до п. п. «ї»п.2 ч.1 статті 7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»від 21.09.2006р. Фонд державного майна України щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна здійснює відповідно до законодавства розпорядження майном, що перебуває на балансі громадських організації колишнього СРСР, яке має статус державного. 22.02.2007р. Верховна Рада України прийняла Закон України ¹ 700 «Про мораторій на відчуження майна, яке перебуває у володінні Федерації професійних спілок України».\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 В преамбулі вказаного Закону зазначено, що цей Закон спрямований на усунення порушень при відчуженні та недопущення відчуження майна санаторно-курортного, туристичного та фізкультурно-спортивного призначення, що утворилося протягом багатьох років за рахунок коштів держави, підприємств та трудящих і яке зараз перебуває у володінні Федерації професійних спілок України.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської Ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0 \li0 \sb0\sa0 Статтею 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України» від 10.09.1991 р. ¹ 1540-XII встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0 \li0 \sb0\sa0 Постановою Верховної Ради Української РСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР» від 29.11.1990 р. ¹ 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0 \li0 \sb0\sa0 Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 р. ¹ 3943-ХП «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» визначено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України останнє є загальнодержавною власністю.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0 \li0 \sb0\sa0 Пунктом 3 зазначеної Постанови також передбачено, що до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0 \li0 \sb0\sa0 Згідно статті 1 Тимчасового Положення «Про Фонд державного майна України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 р., Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0 \li0 \sb0\sa0 Суд зауважує, що згідно до п.2 Постанови Ради Міністрів УРСР від 23.04.1960р. ¹ 606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будиків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР»майно передавалось профспілковим організаціям у відання.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0 \li0 \sb0\sa0 Виходячи з наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що майно, яке передане у відання профспілок на підставі постанови Ради Міністрів УРСР ¹ 606 від 23.04.1960 р., є державною (загальнодержавною) власністю.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0 \sb0\sa0 Таким чином, Федерація незалежних профспілок України за відсутності згоди Фонду державного майна України неправомірно передала до ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» майно Санаторію «Бердянськ».\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0 \sb0\sa0 Суд вважає безпідставними заперечення відповідачів щодо правомірного набуття права власності на комплекс будівель та споруд Санаторію «Бердянськ», виходячи з наступного. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0 \sb0\sa0 Свою правову позицію відповідачі обґрунтовують тим, що постановою Ради Міністрів УРСР ¹ 606 від 23.04.1960 р., якою передбачалася передача у відання профспілкових органів курортних установ, санаторіїв, будинків відпочинку та інших підприємств і організацій здійснити безоплатно, з усім обладнанням, транспортом, допоміжними підприємствами і підсобними господарствами, спорудами, жилими будинками, земельними ділянками, парками станом на 1 січня 1960 року, передбачалося під поняттям «передача у відання» саме закріплення цього майна на праві власності.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0 \sb0\sa0 Суд вважає, що така правова позиція відповідачів, суперечить нормам законодавства про власність, згідно з якими право власності, це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0 \sb0\sa0 Відповідачі, заперечуючи правову позицію прокурора та позивача, зазначають, що прокурор безпідставно вважає поняття «передачу у відання» як право лише на володіння і користування цим державним майном (без розпорядження) і посилаються при цьому на ч. 1 ст. 137 Закону України «Про власність», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, згідно якої майно, що є державною власністю і закріплене за держаним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0 \sb0\sa0 Суд вважає, що наведена відповідачем норма ніяким чином не спростовує позицію прокурора та позивача, оскільки у даному випадку мова йде про майно державного підприємства, тобто у разі передання у відання державному підприємству державного майна форма власності не змінюється і майно і далі перебуває у державній власності, а вибуття його з державної власності можливе лише в ході приватизації державного майна. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0 \li0 \sb0\sa0 Крім того, нормами чинного законодавства, зокрема ст. 136 ГК України визначено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним саме власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Отже, з системного аналізу вищевикладених фактичних обставин справи та норм законодавства слідує, що ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» не набувши на законних підставах права власності на спірне майно, не мало права без згоди Фонду державного майна України передавати державне майно Санаторію «Бердянськ» у власність ЗАТ «Приазовкурорт» . \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Оспорюване рішення ¹ 633 від 06.11.2003 р. прийнято на підставі пп. 10 п. «б» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 25 Статуту територіальної громади міста Бердянська, Тимчасового положення про порядок реєстрації на нерухоме майно від 07.02.2002 р. ¹ 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 28.01.2003 р. ¹ 66/7387, з урахуванням поданих матеріалів, у підтвердження права власності. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Таким чином, рішення Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області ¹ 633 від 06.11.2003 р. «Про оформлення права власності», яке оспорюється прокурором та позивачем, є юридичною формою рішення цього органу, яке породжує певні правові наслідки для ЗАТ «Призовкурорт» (правонаступником якого є відповідач 2 у справі), отже є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом).\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 При прийнятті актів як нормативного, так і ненормативного (індивідуального характеру) державний чи інший орган повинен бути на це уповноважений, діяти в межах наданої йому компетенції.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Ця норма, в першу чергу, закріплена Конституцією України, у статті 19 якої зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Отже, у справах щодо оскарження рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування суд повинен перевірити чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Аналогічна правова позиція підтримана в роз'ясненнях президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. ¹ 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» (з наступними змінами та доповненнями), пунктом 2 яких передбачено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ¹ 280/97-ВР від 21.05.1997 р. передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 У відповідності до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими Законами до їх відання.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Статтею 11 вказаного Закону України визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських рад є їх комітети, відділи, управління та інші виконавчі органи, які відповідно до ст. 5 цього Закону входять в систему органів місцевого самоврядування. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Згідно зі ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Статтею 30 цього ж Закону визначені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Так, підпунктом 10 пункту «б» ч. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(в редакції на час винесення оспорюваного рішення) до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в цій галузі віднесені облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Відповідно до п. 6.1 Тимчасового положення «Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. ¹ 7/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за ¹ 157/6445, (в редакції, чинній на час винесення оспорюваного рішення) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Таким чином, з аналізу вище наведених норм законодавства, судом встановлено, що на час винесення Виконавчим комітетом Бердянської міської ради Запорізької області оспорюваного рішення ¹ 633 від 06.11.2003 р. визначений законом обсяг повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку передбачав здійснення заходів, спрямованих на оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за фізичними чи юридичними особами за наявності встановленого діючим на той час законодавством переліку правовстановлюючих документів. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Згідно зі статтею 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Оскільки лише власнику надане право розпорядження своїм майном, а ЗАТ (ПАТ) «Укрпрофоздоровниця»не мала права без згоди власника в особі Фонду ДМ України передавати майно до ЗАТ (ПАТ) «Приазовкурорт», тому враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення ¹ 633 від 06.11.2003 р. «Про оформлення права власності» прийнято без дотримання вимог чинного на час його винесення законодавства, чимcf0 {\b \cf0 \f0 \fs24 }порушує права та охоронювані законом інтереси держави в особі Фонду державного майна України, який був і є органом наділеним правом розпорядження та контролю за використанням державного майна. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Зважаючи на те, що вимога про визнання недійсним правового акту індивідуальної дії та вимога про скасування правового акта індивідуальної дії по суті є тотожними способами захисту порушеного права та охоронюваного законом інтересу у спорах щодо оскарження рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування за правовими наслідками, то суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу прокурора шляхом прийняття рішення про визнання недійсним п.4.12 рішення Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області ¹ 633 від 06.11.2003 р. «Про оформлення права власності». \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 При цьому, доводи відповідачів про правомірність набуття права власності на спірні об'єкти нерухомості Федерацією незалежних профспілок України та законне розпорядження ними шляхом вкладення до статутного капіталу створеного ЗАТ «Приазовкурорт», суд визнав такими, що суперечать нормам чинного законодавства України та фактичним обставинам справи.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Доводи відповідачів про те, що право власності на майно було набуте не на підставі рішення ¹ 633 від 06.11.2003р., а на підставі правочинів із посиланням на норми ст ст 204, 346 ЦК України, ст 147 ГК України не мають істотного значення для вирішення спору, оскільки виходячи з предмету та підстави заявленого позову, предметом судового дослідження у даній справі є визначення законності (не законності) рішення ¹ 633 від 06.11.2003р., прийнятого відповідачем 1 - як органу місцевого самоврядування, спрямований за захист права власності держави. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 \fs20 \cf0 \f0 \fs24 Посилання відповідачів на те, що значна частина спірного нерухомого майна збудована значно пізніше, ніж була прийнята постанова Ради Міністрів УРСР від 23.04.1960 р. ¹ 606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР», що можливо простежити в акті прийому-передачі майна при створенні відповідача 2, де зазначений рік введення в експлуатацію об'єктів нерухомого майна є недоведеним, оскільки всупереч вимогам ст ст 33, 34 ГПК України відповідачами не надано належних і допустимих доказів створення (будування) об'єктів нерухомого майна за рахунок коштів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»чи ЗАТ «Приазовкурорт». Надані відповідачем 2 до матеріалів справи копії Титулів будівництва не можуть бути такими доказами з наступних підстав. Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997р. ¹ 995 «Про Порядок затвердження титулів будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності»затверджено Порядок затвердження титулів будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності. Згідно до п.1 ч.1 вказаного Порядку, Титул будови (об'єкта) визначає основні техніко-економічні показники будови (об'єкта) і містить такі відомості: найменування будови (об'єкта) та її місцезнаходження, найменування забудовника, сфера управління, до якої вона належить, галузь, характер будівництва (нове будівництво, розширення, реконструкція, технічне переоснащення підприємства, об'єкта, споруди), обсяг капіталовкладень, вартість основних фондів та завдання щодо введення в дію потужностей на весь період будівництва з розподілом капітальних вкладень за роками з урахуванням нормативної тривалості будівництва. Тобто, такі Титули не є доказами вже здійсненого будівництва, а є документами, які лише містять волевиявлення щодо будівництва (реконструкції) об'єкту та його техніко -економічні показники. Надані відповідачем 2 Титули (том. 2 , а.с. 91, 92, 94, 96) свідчать лише про наявність волевиявлення на будівництво прибудов до вже існуючих відділень та самої (вже побудованої) «грязелечебницы»(прим. -рос.). До того ж такі Титули не містять будь-яких ознак, які дозволяють ідентифікувати вказані прибудови і співставити їх з переліком майна, на яке рішенням відповідача 1 ¹ 633 визнано право власності. Крім того, предметом судового дослідження у справі є встановлення законності (незаконності) п.4.12 рішення відповідача 1 ¹ 633 від 06.11.2003р.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Посилання відповідача 2 на рішення Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997р. у справі ¹ 137/7 за позовом ФДМУ до Федерації профспілок України та АТ «Укрпрофоздоровниця»про визнання недійсними установчих документів АТ «Укрпрофоздоровниця», яким в позові було відмовлено, в яких відповідач 2 зокрема вказує, що є звільненими від доказування в розумінні ст 35 ГПК України факти, що Федерація незалежних профспілок (правонаступник Укрпрофради) правомірно володіла, користувалась та розпоряджалась майном шляхом передачі до статутного фонду ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», не є доведеним. Так, згідно до ч.2 ст 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлення рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Згідно до ст 21 ГПК України сторонами у судовому процесі є позивачі та відповідачі. Суд зауважує, що має місце неспівпадання сторін у справі ¹ 137/7 (як зазначив сам відповідач 2, позивачем у справі ¹ 137/7 є Фонд державного майна України, а відповідачами є Федерація профспілок України та АТ «Укрпрофоздоровниця»), в той час, як у справі ¹ 33/5009/7837/11 відповідачі є іншими -Виконком Бердянської міськради та ПАТ «Приазовкурорт». Таким чином факти не є звільненими від доказування.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Посилання відповідачів на ст 344 ЦК України, в якій зазначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно, і на необхідність застосування судом відносно відповідача 2 набувальної давності щодо набуття права власності на майно, є безпідставним. Так, поняття «набувальна давність»було введено в дію статтею 344 Цивільного кодексу України Законом України від 16.01.2003р. (вступив в дію в 2004році). Право власності на нерухоме майно було вперше зареєстроване за ЗАТ (ПАТ) «Приазовкурорт»лише у 2004р., а тому набувальна давність тривалістю в десять років не може бути застосована відносно відповідача 2.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Клопотання прокурора про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності для звернення до суду з позовом у даній справі та поновлення строку позовної давності за цим позовом, а також заява відповідача 2 про застосування до правовідносин з приводу скасування пунку 4.12 рішення Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області ¹ 633 від 06.11.2003 р. «Про оформлення права власності»наслідків пропуску строку позовної давності судом відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, виходячи з наступного.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Право власності є безстроковим і може бути припинено лише з підстав, визначених законом, перелік яких є вичерпним (ст. 346 ЦК України). \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права власності після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у законі, є такими, що порушують право власності. На позовні вимоги про визнання недійсним акта органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право, відповідно до пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України не поширюється строк позовної давності. \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Зазначена правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. ¹ 01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом»cf0 {\b \cf0 \f0 \fs24 }(з урахуванням наступних змін і доповнень). \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Отже, прокурор та позивачі надали всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Доводи відповідачів 1 і 2 в обґрунтування наданих ним заперечень суд визнав недоведеними.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Відповідно до ст. 49 ГПК України, судом судові витрати присуджуються до стягнення з відповідачів 1 і 2 порівну, оскільки спір доведено до суду з їх вини, в розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір». \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b Керуючись ст., ст. 22, 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд -\cf0 \f0 \fs24 }\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \ql \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b ВИРІШИВ:\cf0 \f0 \fs24 }\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Позов Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Фонду державного майна України задовольнити.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Визнати недійсним пункт п.4.12 рішення Виконавчого комітету Бердянської міської ради ¹ 633 від 06.11.2003р. «Про оформлення права власності»за ЗАТ «Приазовкурорт»(балансоутримувач -санаторій «Бердянськ») на комплекс будівель та споруд по бул. Тіністому, 12, що складається з основних будівель «А, Б, В, Г, Г1, З, Ж, Е, К, И, Л, Л1, М, М1, М2, М3, Д, Д1, Н, Н1, Н2, О, П, Р, У, Ф, Ц, Ч, Ч1, Ш, Щ, Э, Ю, Я», житлових будинків «С, Т, X, Ж1», житлової прибудови «Ж2», гуртожитка «К1», прибудов «а, а1, б, з, з1, з2, з3, к, к1, к2, к3, и, и1, е, е1, д, н, о, п, с, с1, с2, м, м1, у, ф, х, х1, р, у1, ч, ч1, ч2, ч3, ч4, ч5, ш, ш1, щ, щ1, э, ю, я, ж, ж1», літнього кінотеатра «У3», надкаптажних будівель «В2, В3», альтанок «Г2, Л4», майстерень «Ц1, Ц2, Д5, Д6, Д7», гаражів «Ц4, Л2, Л3», метеорологічної станції «П1», морозильної камери «Б3», прибудови «б4», складів «Б8, Б9, Д3, Р1, Р2, К2, К3, К4, б2, П2», навісів «М4, М5, Б10, Щ1, Щ2», компресорної «Б11», вбиралень «Ш2, Э1, Я1, К5, У2», душів «Т3, К6», госпблоків «И1, Щ3», цеху полуфабрикатів «Б2», кондитерського цеху «Б1», теплиці «Б4», побутових приміщень «З5, Д4, Г3, г3», басейна регенерації грязі «Д2»та споруд.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Стягнути з Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, (71112, м. Бердянськ Запорізької області, пл. І-ї Бердянської ради, буд. 2, код ЄДРПОУ 02140805) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області; МФО 813015; ЄДРПОУ 38025409; р/р ¹ 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку -206, з використанням параметру RR-83) суму 470 (чотириста сімдесят) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт», (71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Котляревського-Волкова, буд. 12/24, код ЄДРПОУ 02647763, р/р ¹ 26001702934007 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області; МФО 813015; ЄДРПОУ 38025409; р/р ¹ 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку -206, з використанням параметру RR-83) суму 470 (чотириста сімдесят) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \qj \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b \cf0 \f0 \fs24 }\cf0 {\i Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України \cf0 \f0 \fs24 }\cf0 {\i {\ul 23.04. 2012 р.\cf0 \f0 \fs24 }}\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \ql \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b Головуючий суддяcf0 \f0 \fs24 }\cf0 {\b \fs26 М.В. Мірошниченкоcf0 \f0 \fs24 }\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \par\sa0\sb0 \ql \ql \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b \fs26 Суддя А.О. Науменкоcf0 \f0 \fs24 }\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \par\sa0\sb0 \ql \ql \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \cf0 {\b \fs26 Суддя В.М. Хуторнойcf0 \f0 \fs24 }\f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \par\sa0\sb0 \ql \par\sa0\sb0 \ql \ql \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \par\sa0\sb0 \ql \par\sa0\sb0 \ql \par\sa0\sb0 \ql \par\sa0\sb0 \ql \par\sa0\sb0 \ql \par\sa0\sb0 \ql \par\sa0\sb0 \ql \par\sa0\sb0 \ql \par\sa0\sb0 \ql \par\sa0\sb0 \ql \par\sa0\sb0 \ql \par\sa0\sb0 \ql \par\sa0\sb0 \ql \par\sa0\sb0 \ql \par\sa0\sb0 \ql \par\sa0\sb0 \ql \par\sa0\sb0 \ql \ql \f2 \fs24 \sb0 \sb0\sa0 \f0

par\pard\sb100\sa100\sbauto1\saauto1\fs24\lang1058 \pard}}