У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 квітня 2012 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Макарчука М.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «МетаБанк», третя особа - приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_7, про розірвання кредитного договору, договору іпотеки, скасування повідомлення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «МетаБанк», яке діє через представника Біцюту Андрія Олександровича, на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2011 року та рішення апеляційного суду Київської області від 27 січня 2012 року та касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Київської області від 27 січня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2010 року публічне акціонерне товариство «МетаБанк», що є правонаступником акціонерного банку «Металург», звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 30 серпня 2007 року між АБ «Металург» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, згідно з яким останньому було надано кредит у розмірі 40 662 дол. США на строк до 30 серпня 2012 року. З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань за вказаним договором між АТ «Металург» та ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 були укладені договори поруки. У зв'язку з невиконанням боржником основного зобов'язання позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 заборгованість у сумі 747 679,17 грн.

У серпні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про розірвання вищевказаного кредитного договору на тих підставах, що коштів за цим договором не отримував, одразу після його укладення він звернувся до начальника Бориспільського відділення № 25 ОСОБА_10 з відмовою від одержання кредиту в повному обсязі. Також позивач зазначив, що заяву про видачу готівки з каси не підписував, а тому коштів від відповідача за кредитним договором не отримував. У зв'язку з цим вважав кредитний договір розірваним, оскільки він відмовився від отримання кредиту. У серпні 2010 року ОСОБА_4 отримав повідомлення від банку про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, укладеного 30 серпня 2007 року між АБ «Металург» та ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 Вважає, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання - договору кредиту, який, на думку позивача, було розірвано ще 30 серпня 2007 року. Тому просив у судовому порядку розірвати кредитний та іпотечний договори, скасувати повідомлення ПАТ «МетаБанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки та зобов'язати приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу зняти заборону щодо відчуження квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 7 вересня 2010 року вказані позови об'єднані в одне провадження.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2011 року в задоволенні позову ПАТ «МетаБанк» відмовлено. Позов ОСОБА_4 задоволено повністю.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 27 січня 2012 року рішення суду першої інстанції в частині скасування повідомлення ПАТ «МетаБанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки від 12 серпня 2010 року та зобов'язання приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу зняти заборону щодо відчуження нерухомого майна скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні вказаних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі представник ПАТ «МетаБанк» просить вказані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ОСОБА_4 у скарзі просить вказане рішення апеляційного суду в частині скасування рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, у решті вказане рішення залишити без змін.

В наданих до суду запереченнях на касаційні скарги представник ПАТ «МетаБанк» та ОСОБА_4 просять відповідно касаційні скарги ОСОБА_4 та ПАТ «МетаБанк» відхилити.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши наведені в касаційних скаргах доводи та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарги підлягають відхиленню на таких підставах.

Згідно з ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає судове рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи ОСОБА_4 та ПАТ «МетаБанк» у касаційних скаргах не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 серпня 2007 року між АБ «Металург» в особі ОСОБА_10 та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надає позичальнику кредит на споживчі цілі у розмірі 40 662 дол. США на 60 місяців шляхом зарахування коштів на рахунок позичальника, відкритий у банку, зі сплатою 18 відсотків річних.

Забезпеченням виконання відповідачем своїх зобов'язань була порука громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9, які зобов'язалися погасити борг у випадку невиконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором відповідно до договорів поруки від 30 серпня 2007 року.

30 серпня 2007 року між АБ «Металург» в особі ОСОБА_10 та ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9 укладено договір іпотеки, згідно з яким виконання взятих зобов'язань за кредитним договором забезпечувалося передачею в іпотеку квартири АДРЕСА_1.

Судами також встановлено, що 30 серпня 2007 року ОСОБА_4 повідомив начальника відділення АБ «Металург» ОСОБА_10, який підписав договір, про розірвання цього договору у зв'язку з відмовою від нього. Замість зарахування кредитних коштів на рахунок банку внаслідок розірвання договору, ОСОБА_10, підробивши підпис позичальника на документах, сам отримав кошти з рахунку позичальника. Вказані обставини банком не спростовані та не заперечуються.

21 серпня 2008 року щодо ОСОБА_10 порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України, яку було направлено до суду 27 червня 2008 року.

Відповідно до висновку експерта від 13 травня 2008 року № 93, наданого на підставі відповідної постанови у вищевказаній кримінальній справі, підпис від імені ОСОБА_4 у графі «підпис отримувача» в заяві на видачу ОСОБА_4 готівки в сумі 40 662 дол. США з каси АБ «Металург» від 30 серпня 2007 року виконано ОСОБА_10 У матеріалах справи міститься завірена судом копія цього висновку.

З урахуванням вказаного суди, оцінивши подані сторонами у справі докази, дійшли правильного висновку, що докази, які б свідчили про те, що ПАТ «МетаБанк» (АБ «Металург») надав ОСОБА_4 гроші в розмірі та на умовах, установлених договором, тобто передав позичальнику майно (що відповідно до ст. 1054 ЦК України та пунктів 1.1, 5.1 укладеного між сторонами кредитного договору є істотною та необхідною умовою для договору кредиту) відсутні. Отже, судами правильно встановлено, що начальник відділення АБ «Металург» ОСОБА_10, який знав, що ОСОБА_4, користуючись правом, передбаченим п. 4.4 кредитного договору, відмовився від кредиту, вирішив незаконно заволодіти цими коштами. Таким чином, суди вирішили, що вимога ПАТ «МетаБанк» про стягнення з відповідачів боргу за кредитним договором не підлягає задоволенню, а сам договір у силу ст. 651 ЦК України є розірваним.

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання. Таким чином, судом прийнято вірне рішення щодо розірвання спірного іпотечного договору.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що право ОСОБА_4 захищено шляхом розірвання кредитного та іпотечного договорів, а тому зобов'язання приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу зняти заборону щодо відчуження нерухомого майна є передчасним способом захисту, а скасування повідомлення ПАТ «МетаБанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки від 12 серпня 2010 року не передбачено договором або законом.

Докази та обставини, на які посилаються скаржники в касаційних скаргах, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, при цьому суди не порушили норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції в частині, не скасованій апеляційним судом, та рішення апеляційного суду необхідно залишити без змін.

Керуючись статтею 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційні скарги публічного акціонерного товариства «МетаБанк» та ОСОБА_4 відхилити, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2011 року та рішення апеляційного суду Київської області від 27 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

А.О. Леванчук М.А. Макарчук Т.О. Писана