ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
12 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/1097/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Колос Мирослава Сергіївна
позивача: Романєєва В.П., Ткачук Б.О.
відповідача: Лучинський П.В., Шаталюк С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВА 6"
до: Вінницької обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області державної податкової служби
про: визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ :
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АВА 6"(надалі -ТОВ "АВА 6" -позивач) до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі -відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.03.2012р. №0000362310 та №0000372310.
В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлений позов та зазначили, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про заниження товариством зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, данні відображені в акті перевірки є необґрунтованими, ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях перевіряючих та не мають підтвердження доказами. Крім того, на підтвердження формування податкового кредиту та валових витрат платником податку надано під час проведення перевірки первинні документи, зокрема, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки - фактури та банківські виписки, які свідчать про реальність господарських операцій з контрагентами. За наведених обставин просять суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Представник відповідача щодо позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у запереченнях, що знаходяться у матеріалах справи (том 3 а.с.11-15) та зазначив що, TOB "АВА 6" не підтвердило належними документами виконання факту умов поставок товарно-матеріальних цінностей (комплектуючих до віконних профілів ПВХ) від постачальників TOB "Селена Україна"; TOB СП "Гевіс"; TOB "Браво Гласе Трейд"; TOB "Фуртрейд" в частині їх перевезень автоперевізником - ОСОБА_1. При цьому, в ході перевірки податковий орган дійшов висновку про нікчемність таких господарських операцій та відсутність підстав для формування валових витрат та податкового кредиту, з огляду на відсутність документів, що підтверджують рух товару від продавця (постачальника) до перевізника та покупця.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "АВА 6" зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради 31.03.2006р., код ЄДРПОУ 34325416, за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, проспект Юності, 18. Як платник податків та зборів товариство взяте на облік в ДПІ у м. Вінниці та у відповідності до свідоцтва від 22.01.2008р. № 100091174 є платником податку на додану вартість (том 1 а.с. 30).
В період з 24.01.2012 р. по 13.02.2012 р. Державною податковою інспекцією у місті Вінниці було проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АВА 6» (код ЄДРПОУ 34325416) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.04.2006 року по 30.09.2011р. Термін проведення перевірки продовжувався з 07.02.2012 р. по 13.02.2012 р. на підставі наказу начальника ДПІ у м. Вінниці від 06.02.2012 р. № 308/23.
За результатами перевірки складено акт №568/23/34325416 від 20.02.2012 року.
Згідно висновків акту перевірки позивачем, зокрема, порушено:
1) п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР у редакції Закону від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.02.2008 р. по 30.09.2011 р. на загальну суму 205 906,00 грн., у тому числі: за 3 квартал 2010 року (відповідний звітний період 3 квартали 2010 р.) заниження в сумі 61 915,00 грн.; за 4 квартал 2010 р.(відповідний звітний період 3 квартали 2010 р.) заниження в сумі 132 901,00грн.; за 1 квартал 2011 р. заниження в сумі 11 090,00 грн.
2) п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.02.2008 р. по 30.09.2011 р. на суму 163 372,00 грн., в тому числі: за вересень 2010 р. 49 948,00 грн.; за жовтень 2010 р. 13 061,00 грн.; за листопад 2010 р. 83 362,00 грн.; за грудень 2010 р. 9 481,00 грн.; за січень 2011 р. 3 449,00 грн.; за березень 2011р. 4 071,00 грн.
На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем були винесені спірні податкові повідомлення-рішення, а саме:
№ 0000372310 від 02.03.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 202 336,00 грн., в т.ч. 163372 грн. - за основним платежем та 38964 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;
№ 0000362310 від 02.03.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 254 611,00 грн., в т.ч. 205906 грн. - за основним платежем та 48705 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.
Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач з метою їх скасування та захистом своїх прав, звернувся до суду.
Прийняття зазначених податкових повідомлень - рішень було мотивовано висновками акту перевірки про те, що ТОВ «АВА 6» неправомірно сформувало податковий кредит та валові витрати по операціям з придбання товарів за період з 01.09.2010 року по 31.03.2011 року у наступних постачальників:
1)"Селена Україна";
2)СП "Гевіс";
3)"Браво Гласе Трейд";
4)"Фуртрейд".
На думку перевіряючих, TOB «АВА 6» не довело та не підтвердило належними документами виконання факту умов поставок товарно-матеріальних цінностей (далі -ТМЦ) від постачальників TOB "Селена Україна"; TOB СП "Гевіс"; TOB "Браво Гласе Трейд"; TOB "Фуртрейд" в частині їх перевезень автоперевізником - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, автомобіль Mersedes-Benz 814 D НОМЕР_1). В підтвердження нікчемності укладених TOB «АВА 6» з вищевказаними постачальниками договорів ревізорами зазначено, що для встановлення факту переміщення придбаних ТМЦ надані товарно-транспортні накладні, які не оформлені належним чином та не відповідають вимогам чинного законодавства. Відповідач стверджує, що первинні документи - товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам ст. 1, п. 2 ст. З, ст. 4, п. 1, п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а саме складені з порушенням норм п. 2.4 Наказу № 88 "Про затвердження положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затверджене Міністерством фінансів України від 25.05.1995 р.
Податковий орган посилається на те, що основною причиною визнання відповідачем нікчемності укладених TOB «АВА 6» з вищевказаними постачальниками договорів є те, що вказані операції з поставка товарів ТОВ «АВА 6» від TOB "Селена Україна", TOB "СП Гевіс", TOB "Браво Гласе Трейд", TOB "Фуртрейд" не мали товарний характер, так як не виконано умови поставки відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, які б підтверджували його дійсність. Тому оприбуткування товару не пов'язано з господарською діяльністю підприємства. При цьому податковий орган посилається на лист Головного відділу податкової міліції ДПІ у м. Вінниці від 14.02.2012 р. за № 210/7/26-3102, згідно якого працівниками ГВПМ ДПІ у м. Вінниці 14.02.2012 р. було відібрано пояснення у водія - ОСОБА_1, який надавав послуги з автоперевезення. Виходячи з даних пояснень, ФОП ОСОБА_1, який зазначений у товарно-транспортних накладних на перевезення, отриманих від постачальників ТМЦ за відповідними договорами, не здійснював та договору з TOB "АВА 13" на перевезення вантажів не укладав.
Суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки та бере до уваги наступне.
Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
За таких підстав, в межах предмета доказування по даній справі належить встановити факт здійснення та реальність господарських операцій між ТОВ «АВА 6» та контрагентами та наявність спеціальної податкової правосуб'єктності зазначених сторін, зокрема, статусу платника податку на додану вартість.
Як встановлено судом, у перевіряємий період ТОВ «АВА 6» було укладено ряд договорів купівлі - продажу товарів у наступних постачальників: TOB "Селена Україна"; TOB СП "Гевіс"; TOB "Браво Гласе Трейд"; TOB "Фуртрейд".
Вказаний товар ТОВ «АВА 6» було реалізовано згідно договорів поставки покупцю ТОВ «АВА 3». При цьому ТОВ «АВА 6» не здійснювало витрат по доставці вищевказаного товару. Перевезення товару зі складів постачальників здійснював ФОП ОСОБА_1 на замовлення ТОВ «АВА 11» та ТОВ «АВА 13» за дорученням ТОВ «АВА 3», яке є покупцем у ТОВ «АВА 6».
В підтвердження правомірності здійснення вищевказаних операцій позивачем надані наступні докази:
1. TOB "Селена Україна"- TOB «АВА 6».
Між TOB "Селена Україна" та TOB "АВА 6" було укладено договір купівлі-продажу товарів № 25/10-10 від 25.10.2010 р. На виконання п. 1.1., 5.3., 5.4 договору TOB "Селена Україна"передало, а TOB "АВА 6" прийняло і оплатило протягом жовтня 2010 р. - січня 2011 р. товар - продукцію будівельної хімії на загальну суму 1 345 68,00 грн., що підтверджується:
1) видатковими накладними: № РН-0002994 від 22.10.10 р.; № РН-0003206 від 09.11.10 р.; №РН-0003436від22.11.10р.; №РН-0003538від29.11.10р.; № РН-0003642 від 10.12.10 р.; №РН-0003714 від 21.12.10 р.; № РН-0000052 від 17.01.11 р.; №РН-0000089 від 24.01.11р.;
2) податковими накладними: №3051 від 22.10.10 р.; №3264 від 09.11.10р.; №3508 від 22.11.10р.; №3609 від 29.11.10р.; №3715 від 10.12.10р.; №3796 від 21.12.10р.; №52 від 17.01.11р.; №89 від 24.01.11р.;
3) рахунками-фактурами: № СФ-0004510 від 18.10.2010 р.; №СФ-0004831 від 05.11.2010 р.; №СФ-0005065 від 19.11.2010 р.; №СФ-0005195 від29.11.2010р.; №СФ-0005328 від 09.12.2010 р.; №СФ-0005413 від 20.12.2010 р.; № СФ-0000054 від 14.01.2011 р .; № СФ-0000085 від 21.01.2011 р .;
4) банківськими виписками: №703 від 04.11.2010 р.; №850 від 19.11.2010 р.; №956 від 03.12.2010 р.; № 1012 від 13.12.2010 р.; № 1104 від 29.12.2010 р.; № 13 від 11.01.2011 р.; №92 від 31.01.2011р.; № 128 від 04.02.2011 р..
Між TOB 6"та TOB 3"було укладено договір поставки № 08/09/10-13 від 08.09.2010 р. та підписано додаткову угоду № 1 від 08.09.2010 р. до договору поставки.
На виконання п. 1.1., 4.2., 7.1, 7.3 договору на склад TOB "АВА 3"за рахунок TOB "АBA 3" було поставлено товар, придбаний TOB «АВА 6» у TOB "Селена Україна", що підтверджується:
1) видатковими накладними: №РН-0000063 від 25.10.2010 р.; №РН-0000084 від 09.11.2010 р.; №РН-0000103 від23.11.2010р.; №РН-0000112 від 30.11.2010 р.; №РН-0000126 від 10.12.2010 р.; №РН-0000144 від 24.12.2010 р.; №РН-0000009 від 18.01.2011 р.; №РН-0000016 від 25.01.2011 р.;
2) податковими накладними: №64 від 25.10.10 р.; №85 від 09.11.10 р.; № 104 від 23.11.10р.; № 113 від 30.11.10р.; № 127 від 10.12.10р.; № 145 від 24.12.2010 р.; №9від 18.01.2011 р.; № 16 від 25.01.2011 р.;
3) банківськими виписками: №728 від 04.11.2010 р.; №769 від 19.11.2010р.; №798 від 03.12.2010р.; №827 від 13.12.2010р.; №831 від 13.12.2010р.; №20 від 11.01.2011р.; №53 від 31.01.2011р.;
4) товарно-транспортними накладними: № 52 від 25.10.10 р.; №61 від 09.11.10р.; №70 від 23.11.10р.; №78 від 30.11.10р.; №80 від 10.12.10р.; №86 від 24.12.10р.; №18 від 18.01.11p.; №22 від 25.01.11р.
2. TOB "СП Гевіс"- TOB «АВА 6».
Між TOB "СП Гевіс" та TOB "АВА 6" було укладено договір купівлі-продажу № 22 від 15.09.2010 р. На виконання п. 1.1., 4.1., 4.2. договору TOB "СП Гевіс" передало, а TOB "АВА 6" прийняло і оплатило протягом вересня - грудня 2010 р. товар - комплектуючі для віконних профілів з ПВХ на суму 87 395,04 грн., що підтверджується:
1) видатковими накладними: №РН-000171 від 17.09.2010 р.; №РН-000180 від 24.09.2010 р.; №РН-000201 від 07.10.2010 р.; №РН-000204 від 14.10.2010 р.; №РН-000226 від 21.10.2010 р.; №РН-000225 від 21.10.2010 р.; №РН-000250 від 17.11.2010р.; №РН-000258 від 02.12.2010 р.; №РН-000278 від 22.12.2010 р.;
2) податковими накладними: № 188 від 15.09.10 р.; № 197 від 22.09.10 р.; №224 від 06.10.10 р.; №230 від 13.10.10 р.; №239 від 20.10.10 р.; №266 від 15.11.10 р.; №278 від 30.11.10 р.; №297 від 20.12.10 р.;
3) рахунками-фактурами: № СФ-0000195 від 13.09.2010 р.; № СФ-0000208 від 22.09.2010 р.; №СФ-0000228 від 04.10.2010 р.; № СФ-0000243 від 12.10.2010 р.; №СФ-0000258 від 18.10.2010 р.; №СФ-0000282 від 10.11.2010р.; №СФ-0000293 від 25.11.2010 р.; №СФ-0000314 від 16.12.2010р.;
4) банківськими виписками: №31 від 19.09.2010 р.; № 119 від 22.09.2010 р.; №295 від 06.10.2010 р.; №415 від 13.10.2010 р.; №494 від 20.10.2010 р.; №791 від 16.11.2010 р.; №926 від 30.11.2010 р.; № 1079 від 20.12.2010 р.
Між TOB «АВА 6» та TOB «АВА 3» було укладено договір поставки № 08/09/10-13 від 08.09.2010 р. та підписано додаткову угоду № 1 від 08.09.2010 р. до договору поставки.
На виконання п. 1.1., 4.2., 7.1, 7.3 договору на склад TOB «АВА 3» за рахунок TOB «АBA 3» було поставлено товар, придбаний TOB «АВА 6» у TOB "СП Гевіс", що підтверджується:
1) видатковими накладними: №РН-0000016 від 20.09.2010 р.; №РН-0000025 від 27.09.2010 р.; №РН-0000044 від 11.10.2010 р.; №РН-0000054 від 18.10.2010 р.; №РН-0000063 від 25.10.2010 р.; №РН-0000099 від 19.11.2010 р.; №РН-0000119 від 06.12.2010 р.; №РН-0000146 від 27.12.2010 р.;
2) податковими накладними: № 17 від 20.09.2010 р.; №26 від 27.09.2010 р.; №45 від 11.10.2010 р.; №55 від 18.10.2010 р.; №64 від 25.10.2010 р.; №100 від 19.11.2010 р.; №120 від 06.12.2010 р.; №147 від 27.12.2010 р.;
3) банківськими виписками: №614 від 15.09.2010 р.; №635 від 22.09.2010 р.; №637 від 22.09.2010 р.; №668 від 06.10.2010 р.; №674 від 13.10.2010 р.; №675 від 13.10.2010 р.; №699 від 20.10.2010 р.; №762 від 16.11.2010 р.; №791 від 30.11.2010 р.; №848 від 20.12.2010 р.;
4) товарно-транспортними накладними: № 24 від 20.09.10 р.; № 29 від 27.09.10 р.; № 38 від 11.10.10 р.; №41 від 18.10.10 р.; № 49 від 25.10.10 р.; № 70 від 19.11.10 р.; № 79 від 06.12.10 р.; № 80 від 27.12.10 р.
3. TOB "Браво Гласе Трейд"- TOB "АВА 6".
Між TOB "Браво Гласе Трейд"та TOB "АВА 6" було укладено договір № 144 від 15.09.2010 р. На виконання п. 1.1., 2.2., 2.3. договору TOB "Браво Гласс Трейд"передало, а TOB "АВА 6"прийняло і оплатило протягом вересня 2010 - січня 2011 р. товар - комплектуючі для віконних профілів з ПВХ на суму 649 240,59 грн., що підтверджується:
1) видатковими накладними: №2124 від 07.09.2010 р.; №2339 від 15.09.2010 р.; №2393 від 19.09.2010р.; №2479 від 21.09.2010 р.; №2478 від 21.09.2010 р.; №2682 від 29.09.2010 р.; №2685 від 29.09.2010р.; №2683 від 29.09.2010 р.; №2779 від 01.10.2010р.; №2833 від 06.10.2010р.; №2834 від 06.10.2010р.; №3016 від 12.10.2010р.; №2861 від 07.10.2010р.;№3015 від 12.10.2010р.; №3099 від 18.10.2010р.; №3100 від 18.10.2010р.; №3101 від 18.10.2010р.; №3240 від 25.10.2010р.; №3241 від 25.10.2010р.; №3596 від 10.11.2010р.; №3807 від 23.11.2010р.; №3695 від 15.11.2010р.; №3947 від 01.12.2010р.; №4012 від 07.12.2010р.; №186 від 26.01.2011р.; №187 від 26.01.2011р.;
2) податковими накладними: №1281 від 07.09.2010 р.; №1398 від 15.09.2010р.; №1424 від 16.09.2010р.; №1480 від 21.09.2010р.; №1479 від 21.09.2010р.; №1627 від 29.09.2010р.; №1629 від 29.09.2010р.; №1628 від 29.09.2010р.; №1696 від 01.10.2010р.; №1735 від 06.10.2010р.; №1736 від 06.10.2010р.; №1835 від 12.10.2010р.; №1754 від 07.10.2010р.; №1834 від 12.10.2010р.; №1917 від 18.10.2010р.; №1918 від 18.10.2010р.; №1976 від 20.10.2010р.; №1919 від 18.10.2010р.; №2045 від 25.10.2010р.; №2046 від 25.10.2010р.; №2276 від 10.11.2010р.; №2452 від 23.11.2010р.; №2344 від 15.11.2010р.; №2581 від 01.12.2010р.; №2656 від 07.12.2010р.; №166 від 26.01.2011р.; №167 від 26.01.2011р.;
3) рахунками-фактурами: №2904 від 03.09.2010р.; №3279 від 14.09.2010р.; №3065 від 15.09.2010р.; №3476 від 20.09.2010р.; №3475 від 20.09.2010р.; №3742 від 27.09.2010р.; №3808 від 29.09.2010р.; №3743 від 27.09.2010р.; №3066 від 01.10.2010р.; №3978 від 04.10.2010р.; №3979 від 04.10.2010р.; №4224 від 11.10.2010р.; №4051 від 06.10.2010р.; №4223 від 11.10.2010р.; №4385 від 18.10.2010р.; №4483 від 18.10.2010р.; №4135 від 20.10.2010р.; №4485 від 18.10.2010р.; №4740 від 25.10.2010р.; №4743 від 25.10.2010р.; №5201 від 08.11.2010р.; №5674 від 22.11.2010р.; №5334 від 11.11.2010р.; №6072 від 01.12.2010р.; №6267 від 07.12.2010р.; №270 від 21.01.2011р.; №319 від 24.01.2011р.;
4) банківськими виписками: №28 від 15.09.2010р.; №34 від 17.09.2010р.; №44 від 20.09.2010р.; №61 від 21.09.2010р.; № 105 від 22.09.2010р.; №128 від 23.09.2010р.; №219 від 29.09.2010р.; №254 від 01.10.2010р.; №265 від 05.10.2010р.; №266 від 05.10.2010р.; №303 від 07.10.2010р.; №347 від 08.10.2010р.; №349 від 08.10.2010р.; №369 від 12.10.2010р.; №422 від 14.10.2010р.; №439 від 15.10.2010р; №546 від 25.10.2010р.; № 588 від 26.10.2010р.; №589 від 26.10.2010р.; №606 від 27.10.2010р.; №619 від 29.10.2010р.; №679 від 02.11.2010р.; №681 від 02.11.2010р.; №680 від 02.11.2010р.; №727 від 08.11.2010р.; №728 від 08.11.2010р.; №861 від 22.11.2010р.; №905 від 29.11.2010р.; №921 від 30.11.2010р.; №969 від 06.12.2010р.; №1049 від 16.12.2010р;. № 1077 від 20.12.2010р;. № 132 від 07.02.2011р.; №141 від 09.02.2011р.
Між TOB «АВА 6» та TOB «АВА 3» було укладено договір поставки № 08/09/10-13 від 08.09.2010 р. та підписано додаткову угоду № 1 від 08.09.2010 р. до договору поставки.
На виконання п. 1.1., 4.2., 7.1, 7.3 договору на склад TOB 3"за рахунок TOB "АBA 3" було поставлено товар, придбаний TOB «АВА 6» у TOB "Браво Гласе Трейд", що підтверджується:
1) видатковими накладними: № ДГ-0000005 від 10.09.2010р.; № ДГ-0000014 від 17.09.2010р.; №ДГ-0000020 від 22.09.2010р.; № ДГ-0000023 від 23.09.2010р.; №ДГ-0000032 від 01.10.2010р.; №ДГ-0000033 від 01.10.2010р.; №ДГ-0000034 від 04.10.2010р.; № ДГ-0000044 від 11.10.2010р.; № ДГ-0000045 від 11.10.2010р.; № ДГ-0000048 від 13.10.2010р.; № ДГ-0000049 від 13.10.2010р.; № ДГ-0000056 від 19.10.2010р.; №ДГ-0000060 від 21.10.2010р.; №ДГ-0000061 від 21.10.2010р.; №ДГ-0000076 від 02.11.2010р.; №ДГ-0000079 від 03.11.2010р.; №ДГ-0000088 від 11.11.2010р.; №ДГ-0000105 від 24.11.2010р.; №ДГ-0000116 від 02.12.2010р.; №ДГ-0000124 від 08.12.2011р.; №ДГ-0000020 від 27.01.2011р.;
2) податковими накладними: №6 від 10.09.2010р.; №15 від 17.09.2010р.; №21 від 22.09.2010р.; №24 від 23.09.2010р.; №33 від 01.10.2010р.; №34 від 01.10.2010р.; №35 від 04.10.2010р.; №45 від 11.10.2010р.; №46 від 11.10.2010р.; №49 від 13.10.2010р.; №50 від 13.10.2010р.; №57 від 19.10.2010р.; №61 від 21.10.2010р.; №62 від 21.10.2010р.; №77 від 02.11.2010р.; №80 від 03.11.2010р.; №89 від 11.11.2010р.; №106 від 24.11.2010р; №117 від 02.12.2010р.; №125 від 08.12.2010р.; №20 від 27.01.2011р.;
3) банківськими виписками: №614 від 15.09.2010р.; №619 від 17.09.2010р.; №628 від 17.09.2010р.; №629 від 20.09.2010р.; №634 від 21.09.2010р.; №635 від 22.09.2010р.; №637 від 22.09.2010р.; №638 від 23.09.2010р.; №650 від 29.09.2010р.; №660 від 01.10.2010р.; №667 від 05.10.2010р.; №670 від 07.10.2010р.; №672 від 08.10.2010р.; №679 від 14.10.2010р.; №680 від 15.10.2010р.; №705 від 25.10.2010р.; №707 від 26.10.2010р.; №709 від 27.10.2010р.; №713 від 29.10.2010р.; №718 від 02.11.2010р.; №738 від 08.11.2010р.; №774 від 22.11.2010р.; 787 від 29.11.2010р.; №791 від 30.11.2010р.; №811 від 06.12.2010р.; №843 від 16.12.2010р.; №836 від 16.12.2010р.; №848 від 20.12.2010р.;
4) товарно-транспортними накладними: № 14 від 10.09.2010р.; № 19 від 17.09.2010р.; №26 від 22.09.2010р.; №28 від 23.09.2010р.; №30 від 01.10.2010р.; №34 від 04.10.2010р.; №37 від 11.10.2010р.; №39 від 13.10.2010р.; №40 від 19.10.2010р.; №48 від 21.10.2010р.; №52 від 02.11.2010р.; №59 від 03.11.2010р.; №63 від 11.11.2010р.; №70 від 24.11.2010р.; №84 від 02.12.2010р.; №89 від 08.12.2010р.; №25 від 27.01.2011р.
4. TOB "Фуртрейд"- TOB «АВА 6».
Між TOB "Фуртрейд" та TOB «АВА 6» було укладено договір поставки № 7/11 від 10.01.2011 р. На виконання п. 1.1., 1.4., 7.1. договору TOB "Фуртрейд" передало, а TOB «АВА 6» прийняло і оплатило протягом вересня - грудня 2010 р. товар - фурнітуру та комплектуючі для віконних профілів з ПВХ на суму 117143,69 грн., що підтверджується:
1) видатковими накладними: №901 від 22.12.2010 р.; №ФТ - 0000697 від 19.10.2010р.; № 753 від 04.11.2010р.; № 791 від 16.11.2010 р.; № 12 від 17.01.2011 р.;
2) податковими накладними: №565 від 24.09.10p; №822 від 22.12.10p; №637 від 19.10.10р; №667 від 27.10.10р; №676 від 29.10.10р; №713 від 11.11.10p; № 8 від 17.01.11р;
3) рахунками-фактурами: №672 від 02.09.2010 р.; № ФТ-0000744 від 18.10.2010 р.; №775 від 26.10.2010 р.; №834 від 11.11.2010 р.; №943 від 20.12.2010 р.;
4) банківськими виписками: № 168 від 24.09.2010р.; №472 від 19.10.2010р.; №617 від 27.10.2010р.; №629 від 29.10.2010р.; №646 від 29.10.2010р.; №779 від 11.11.2010р.; № 1090 від 23.12.2010р.; №41 від 17.01.2011р.
Між TOB «АВА 6» та TOB "АВА 3" було укладено договір поставки № 08/09/10-13 від 08.09.2010 р. та підписано додаткову угоду № 1 від 08.09.2010 р. до договору поставки.
На виконання п. 1.1., 4.2., 7.1, 7.3 договору на склад TOB «АВА 3» за рахунок TOB «АBA 3" було поставлено товар, придбаний TOB «АВА 6» у TOB "Фуртрейд", що підтверджується:
1) видатковими накладними: №РН-0000146 від 27.12.2010р.; №РН-0000058 від 20.10.2010р.; №РН -0000078 від 03.11.2010р.; №РН -0000095 від 17.11.2010р.; №РН -0000009 від 18.01.2011р.;
2) податковими накладними: №147 від 27.12.2010р.; №59 від 20.10.2010р.; №79 від 03.11.2010р.; №96 від 17.11.2010р.; №9 від 18.01.2011р.;
3) банківськими виписками: №641 від 24.09.2010p.; №681 від 19.10.2010р.; №697 від 19.10.2010р.;№709 від 27.10.2010р.; №713 від 29.10.2010р.; №745 від 11.11.2010р.; № 859 від 23.12.2010р.;
4) товарно-транспортними накладними: № 74 від 27.12.10 р.; № 42 від 20.10.10 р.; № 58 від 03.11.10 р.; № 69 від 17.11.10 р.; № 12 від 18.01.11 р.
Законом, що визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на момент виникнення спірних правовідносин є Закон України "Про податок на додану вартість".
Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
З аналізу вказаної правової норми та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів та послуг; використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.
Як вбачається з акту перневірки, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень- грудень 2010 року та січень, березень 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних TOB "Селена Україна"; TOB СП "Гевіс"; TOB "Браво Гласе Трейд"; TOB "Фуртрейд", у зв'язку з придбанням товару (меблів) та послуг (по збиранню меблів).
Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
За приписом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної , що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) .
Закон України "Про податок на додану вартість" передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).
Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - TOB "Селена Україна"; TOB СП "Гевіс"; TOB "Браво Гласе Трейд"; TOB "Фуртрейд" були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних на кожну поставку робіт; в свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
При цьому слід враховувати вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Так, за даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджує, що TOB "Селена Україна"; TOB СП "Гевіс"; TOB "Браво Гласе Трейд"; TOB "Фуртрейд", станом на день вирішення спору зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Вирішуючи питання про реальність господарських операцій та придбання позивачем підрядних робіт з метою їх використання у власній господарській діяльності, суд зазначає про наступне.
Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Пункт 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (що діяв на момент здійснення спірних господарських операцій) визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Судом встановлено, що одним із видів діяльності ТОВ "АВА 6" є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, формування та оброблення листового скла, виробництва будівельних металевих конструкцій, інші монтажні роботи.
Суд встановив, що придбані у постачальників - TOB "Селена Україна"; TOB СП "Гевіс"; TOB "Браво Гласе Трейд"; TOB "Фуртрейд" товар (комплектуючі до віконних профілів ПВХ) реалізовані позивачем згідно договорів поставки ТОВ «АВА 3».
Доказів на підтвердження відсутності у TOB "Селена Україна"; TOB СП "Гевіс"; TOB "Браво Гласе Трейд"; TOB "Фуртрейд" можливостей здійснювати поставку товарів на адресу позивача відповідачем не надано.
Таким чином, викладене підтверджує, що господарські операції ТОВ «АВА 6» з TOB "Селена Україна"; TOB СП "Гевіс"; TOB "Браво Гласе Трейд"; TOB "Фуртрейд" здійснювались в межах господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та намірам сторін, підтверджені необхідними первинними, розрахунковими, платіжними документами, а товари (комплектуючі до віконих профілів ПВХ) придбавалися позивачем з метою використання та були використані у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
Враховуючи наведене, судом не вбачається достатньою підставою для визнання угод нікчемними, з мотивів їх укладення з метою, спрямованою на порушення існуючого порядку.
За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.
Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК України, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.
Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.
Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку податкового органу, дані угоди порушують публічний порядок.
Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств за фактом ухиляння від сплати податків, порушенням кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.
В свою чергу матеріали справи, в підтвердження правомірності вимог позивача, містять податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки на підставі яких позивач формував валові витрати та податковий кредит, які відповідають вимогам встановленим ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення податкової накладної, (чинного на момент оформлення податкових накладних) стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.
Таким чином, позивачем було дотримано спеціальні вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.
Податкові накладні, які зазначені в акті перевірки, видані позивачу у відповідності з порядком, встановленим ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачені статтею 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Крім того, перевіряючий в акті вказує на порушення складання товарно-транспортних накладних та стверджує, що саме дані документи підтверджують «не товарний характер» по придбанню товару, що також підтверджується поясненнями СПД ОСОБА_1, наданими працівникам ГВПМ ДПІ у м. Вінниці 14.02.2012 р., про те, що протягом останніх років працює по договору перевезення з ТОВ «АВА 11», крім нього на автомобілі перевезення також здійснює його син ОСОБА_2; ТМЦ здебільшого перевозить з м. Києва де товар завантажується на складах Рехау; всі перевезення стосуються перевезення комплектуючих для вікон; кількість перевезень протягом 2010 - 2011 років точно не пам'ятає.
При цьому, відповідач щодо пояснення підстав та обставин відібрання вказаних пояснень від ОСОБА_1 посилається на здійснення оперативного супроводження, яке здійснюється співробітниками ГВПМ ДПІ у м. Вінниці, про що вказується у службовій записці начальника ГВПМ ДПІ у м. Вінниці від 17.02.2012р.
При цьому, з матеріалів справи та, зокрема, акту перевірки не вбачається здійснення оперативного супроводу співробітниками ГВПМ ДПІ у м. Вінниці. Крім того, п. 78.3 ст. 78 ПК України встановлена заборона щодо участі працівників податкової міліції при проведенні планових та позапланових перевірок платників податків.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог та заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
В даному випадку, суд, не бере до уваги доказ відповідача у вигляді пояснень від ОСОБА_1, що отримані з порушенням закону, як обставину, що підтверджує нікчемність правочинів та безтоварність операцій.
В свою чергу позивач звернувся до перевізника СПД ОСОБА_1 з встановленням причин неточної інформації, наданої працівникам податкової міліції. В зв'язку з чим, СПД ОСОБА_1 надав на адресу ТОВ «АВА 6», начальника ГВПМ ДПІ у м. Вінниці та начальника ДПІ у м. Вінниці письмові пояснення від 01.03.2012 року, завірені нотаріально, в яких він повністю підтвердив перевезення товарно - матеріальних цінностей від TOB "Селена Україна"; TOB СП "Гевіс"; TOB "Браво Гласе Трейд"; TOB "Фуртрейд" за маршрутами, вказаними у відповідних товарно-транспортних накладних.
Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Таким чином, з метою з'ясування обставин та доказів щодо реальності господарських операцій з придбання вказаних товарів судом викликано в якості свідка ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2, автомобіль Mersedes - Bens 814 D.НОМЕР_1), якого зазначено в графі «автопідприємство» та «водій» вищевказаних товарно-транспортних накладних наданих ТОВ «АВА 6».
Допитаний в якості свідка ОСОБА_1 пояснив, що між ним та ТОВ «АВА 13» 01 січня 2010 року та ТОВ «АВА 11» 01.01.2011р. буди укладені договори на транспортне обслуговування. За умовами даних договорів, він як «виконавець» надавав вказаним підприємствам послуги з перевезення по території України власним автотранспортом Mersedes - Bens 814 D.НОМЕР_1, вантажопідйомністю 3-5 тон, за маршрутами попередньо погодженими з ними. Товар доставлявся в ящиках, що саме за продукція в них знаходилась пояснити не може, оскільки це не входило в його компетенцію. Підтвердив, що оплата за надані ним транспортні послуги проведена ТОВ «АВА 13» та ТОВ «АВА 11» в повному обсязі. В якості товаросупровідних документів оформлювались товарно - транспортні накладні та власні підписи на яких він підтверджує перевезення товарно-матеріальних цінностей.
Відповідно до п. 11.1, 11.4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.
Згідно вказаних Правил товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку , а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.
Крім того, посилання відповідача в акті перевірки на помилки у ТТН щодо дат, вказаних у них видаткових накладних не можуть бути доказом того, що операції з придбання товару мали «не товарний характер».
Таким чином, надані позивачем товарно-транспортні накладні належним чином засвідчують факт перевезення товарно-матеріальних цінностей придбаних у TOB "Селена Україна"; TOB СП "Гевіс"; TOB "Браво Гласе Трейд"; TOB "Фуртрейд" .
Викладене підтверджує, що господарські операції купівлі - продажу позивача з постачальниками та подальші операції поставки є реальними та підтверджуються необхідними документами, а товари, що придбавалися позивачем у TOB "Селена Україна"; TOB СП "Гевіс"; TOB "Браво Гласе Трейд"; TOB "Фуртрейд", придбавалися з метою використання та були використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
Виходячи з вищевикладеного, вважаємо що висновки акту перевірки щодо порушення TOB "ABA 6" п. 7.4.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є безпідставними, а повідомлення-рішення від 02.03.2012 р. № 0000372310 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість підлягає скасованню як протиправне.
Щодо правомірності визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за порушення вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд зазначає наступне:
Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Підпункт 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарський діяльності.
Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Оскільки здійснення позивачем господарських операцій та понесені ним валові витрати встановлені судом та підтверджуються відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, як того вимагає пп.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд дійшов висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо неправомірності формування позивачем валових витрат та заниження податку на прибуток в період за 3 - 4 квартал 2010р, 1 квартал 2011 року на загальну суму 205 906 грн.
Отже не має підстав, які б відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" унеможливлювали формування валових витрат за вищевказаними господарськими операціями.
Посилання відповідача на нікчемність здійснених операцій є неправомірними, про що обґрунтовано вище.
На підставі вищевикладеного вважаємо що висновки акту перевірки щодо порушення TOB "ABA 6" п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є безпідставними, а повідомлення-рішення від 02.03.12 р. № 0000362310 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підлягає скасуванню як протиправне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до пп. 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові , особи контролюючих органів зобов'язані не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами представників сторін, так і матеріалами справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, вважає, що позов слід задовольнити, шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окржний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Вінницької обєднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби від 02.03.2012р. №0000362310 та №0000372310.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна