ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
06 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/1019/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Задерей Ірини Василівни
позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України у Барському районі
до: Відкритого акціонерного товариства "Барський машинобудівний завод"
про: стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 12 843,45 грн., -
ВСТАНОВИВ :
Управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області (далі -УПФ України у Барському районі) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Барський машинобудівний завод" (далі - ВАТ "Барський машинобудівний завод", Товариство) про зобов'язання сплатити заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за ВАТ "Барський машинобудівний завод" за період з листопада 2011 року та по лютий 2012 року рахується борг зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за списками №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року на загальну суму 12843,45 грн.
Згідно чинного законодавства відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах особам за списком №1 по ВАТ "Барський машинобудівний завод", а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
Згідно абз. 4 підпункту 1 та пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV не передбачено звільнення від відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за тих працівників, які вийшли на пенсію до вступу в дію даного Закону.
Оскільки, заборгованість товариством в добровільному порядку не погашена, УПФ України у Барському районі звернулось до суду з вимогами про зобов'язання відповідача сплатити борг в сумі 12843,45 грн.
Ухвалою суду від 07 березня 2012 року відкрито провадження з попереднім судовим засіданням.
В першому судовому засіданні представником відповідача подано клопотання (за вих. №17 від 21.03.2012р.) про зупинення провадження у справі №2а/0270/1019/12 у зв'язку із тим, що Відкритим акціонерним товариством "Барський машинобудівний завод"подано касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011 року та постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.08.2011 року по справі №2-а-2670/09/0270, за результатами якої - 09.12.2011 року Вищий адміністративний суд України постановив ухвалу по справі №К/9991/84837/11 про відкриття касаційного провадження.
Суд, розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі №2а/0270/1019/12, ухвалою від 21 березня 2012 року відмовив у його задоволенні, з підстав його необгрунтованості оскільки, відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
В ході судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав наведених у запереченнях, що долучені до матеріалів справи. Зокрема ним вказано наступне.
До розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту "а", статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. за №1788-XII (Закон №1788-XII) за Списком №1, який виданий в якості доказу до позовної заяви УПФ в Барському районі включено та виставлено до відшкодування відповідачу в повному розмірі пільгові пенсії без урахування заробленого стажу.
Представник відповідача зазначив, що фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій для працівників ВАТ "Барський машинобудівний завод", повинні відшкодовуватись пропорційно підприємством з врахуванням трудового стажу, набутого до 01.01.1992р., тобто до ведення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" та після його вступу в законну силу.
Крім того, відповідач наголошує, що оскільки до набрання чинності Законом №1058-IV, тобто до 1 січня 2004 року, обов'язку підприємств відшкодовувати ПФУ витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, передбачено не було, то витрати на виплату таких пенсій, призначених до 1 січня 2004 року, відшкодуванню ПФУ Товариством не підлягають. В обґрунтування своєї позиції суду надано Постанову Верховного Суду України від 28.11.2011 року.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши пенсійні справи та надані у справу докази, на підтвердження й спростування вимог та надавши їм юридичну оцінку, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
ВАТ "Барський машинобудівний завод" зареєстровано в УПФ України в Барському районі платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року, який набрав чинності з 01 січня 2004 року (Закон №1058- IV).
Згідно з п.п. 2.3 п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058- IV особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 100 Закону №1788-XII особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до пунктів 6.4 та 6.5 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Дослідивши та проаналізувавши положення Закону №1058-VI, суд приходить до висновку, що до набрання чинності даним Законом, тобто до 1 січня 2004 року, обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону №1788-XII, передбачено не було. Таким чином, витрати на виплату таких пенсій, призначених до 1 січня 2004 року, відшкодуванню ПФУ не підлягають.
Аналогічна позиція висловлена і в Постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 року у справі №21-363а11 за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві до ВАТ "Техмашремонт" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Згідно матеріалів справи та досліджених в судовому засіданні пенсійних справ вбачається, що за Списком №1 по ВАТ "Барський машинобудівний завод" до 01.01.2004 року призначено пенсію працівникам: ОСОБА_4 з 18.04.2002 р., ОСОБА_5 з 29.04.2002 р., після 01.01.2004 року - ОСОБА_3 з 10.08.2004 р., ОСОБА_6 з 06.04.2006 р., ОСОБА_7 з 01.04.2008 р., ОСОБА_8 з 12.04.2009 р. ОСОБА_9 з 2011 року.
Таким чином, не підлягають відшкодуванню ПФУ відповідачем витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону №1788-XІІ пенсіонерам ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки вони вийшли на пільгову пенсію до 1 січня 2004 року.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку відмовити у задоволені позовних вимог щодо стягнення з ВАТ "Барський машинобудівний завод" в частині витрат на виплату і доставку пільгових пенсій пенсіонерам ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Визначаючись щодо суми стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року, то суд приходить до висновку, що вони підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Призначення пільгових пенсій по ст. 100 чи по ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та відшкодування витрат на їх виплату і доставку з пропорційним розподілом трудового стажу на періоди, що зароблені до 01.01.1992р. (ст. 100 Закону), та після 01.01.1992р. (ст. 13 Закону) вказаним Законом не передбачена.
Із змісту ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" випливає, що право на пенсію відповідно до ст. 100 даного Закону має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992р. і після цієї дати не працювала на цих роботах. Особі, яка до і після 01.01.1992р. працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Крім того, для призначення пенсій підприємства, організації видають довідки оформлені згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній".
Зокрема, у довідках має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу і професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди вимагається цей період роботи; первинні документи за час її виконання, на підставі яких видано довідку.
Також в обов'язковому порядку має бути зазначено, чи виконувалась робота протягом повного робочого дня (під повним робочим днем вважається виконання робіт в умовах передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу). Особами, які працювали на роботах, що давали право на пільги, після 1992 року, додатково подається виписка із наказу про проведення атестації робочих місць та перелік професій і посад, робочі місця яких проатестовано.
Згідно оглянутих в судовому засіданні пенсійних справ, вбачається, що атестація робочих місць була проведена у відповідності до чинного законодавства.
Згідно наданих позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій судом встановлено, що пенсії пенсіонерам ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 призначені після 01.01.2004 року на підставі п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому підлягають відшкодуванню не залежно від здобутого стажу.
Що стосується суми стягнення, яка на думку суду підлягає відшкодуванню в розмірі 5 898,29 грн., то суд виходив із розрахунку, який був наданий на вимогу представником позивача в розрізі кожного пенсіонера за період з 01.11.2011 року по 29.02.2012 року.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
З урахуванням положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Адміністративний позов зодовольнити частково.
2. Стягнути з ВАТ "Барський машинобудівний завод" (23000, Вінницька область, м. Бар, вул. Рози Люксембург, 5 код ЄДРПОУ 14307570) на рахунок управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №1 в сумі 5898 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 29 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна