1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.,

суддів Горейко М.Д., Бойчука І.В.

секретаря Балагури М.О.

з участю: апелянта ОСОБА_1 та її представників ОСОБА_2

і адвоката ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Рожнятівського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - на рішення Рожнятівського районного суду від 29 лютого 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Рожнятівського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання недійсним договору дарування ОСОБА_4 домоволодіння АДРЕСА_1, посвідчений 06.01.2009 року.

Рішенням Рожнятівського районного суду від 29.02.2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Судом не враховано тієї обставини, що договір дарування є недійсним, тому що був складений та посвідчений без участі самого дарувальника, а підпис на ньому не належить

_______________________________________________________________________________

Справа № 0913/84/2012 Головуючий у 1 інстанції - Пулик М.В.

Провадження № 22-ц/0990/825/2012

Категорія 21 Суддя-доповідач - Горблянський Я.Д.

ОСОБА_7 Вважає, що висновок почеркознавчої експертизи, проведеної у Львівському науково-дослідному інституті судових експертиз для визначення справжності підпису ОСОБА_7 на договорі дарування, є неповним та не може бути належним доказом при розгляді справи.

Тому просить скасувати рішення Рожнятівського районного суду від 29.02. 2012 року та направити справу на новий розгляд.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства оспорюване рішення суду відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що між сином позивачки і відповідачем було укладено договір дарування у встановленому законом порядку. Договір дарування складений в письмовій формі, підписаний сторонами і посвідчений у нотаріальній конторі. Передбачених законом підстав та доказів для визнання укладеного 06.01.2009 року договору дарування недійсним позивачкою не надано.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За таких обставин, враховуючи виконання ОСОБА_7 (дарувальником) та ОСОБА_4(обдарованим) договірних зобов'язань в частині дотримання форми договору дарування, а відповідно і згоди щодо істотних умов правочину, суд правильно встановив та виходив з того, що доводи позивача є непереконливими та не можуть слугувати достатньою підставою для визнання такого правочину недійсним.

Посилання апелянта на те, що рішення є незаконним в зв'язку з відмовою суду в клопотанні щодо проведення повторної почеркознавчої експертизи колегія суддів сприймає критично, оскільки висновок судової почеркознавчої експертизи від 09.02.2012 року є належним доказом у справі, що підтверджує справжність підпису ОСОБА_7 на договорі дарування.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на невідповідність спірного договору дарування вимогам діючого законодавства, не заслуговують на увагу суду, оскільки не спростовують правильного висновку суду першої інстанції про відсутність правових підстав до визнання вказаного договору недійсними.

Колегія суддів вважає що рішення ухвалено з дотриманням вимого матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обгрунтованості.

Підстав для скасування даного рішення і ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів , -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Рожнятівського районного суду від 29 лютого 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

М.Д. Горейко

І.В. Бойчук

1