Справа № 2-856/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2012 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого - судді - Зємцова В.В.

за участю секретаря - Гетьманець О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кременчуцьке кар'єроуправління «Кварц» про відшкодування моральної шкоди в результаті професійного захворювання,

В С Т А Н ОВ И В:

В липні 2010 року до суду звернувся ОСОБА_1 з зазначеним позовом, в якому вказував, що з 16.02.1979 р. працював слюсарем 5 розряду, з 15.05.1979 р. - водієм автомобіля БелАЗ, з 09.06.1981 р. - водієм БелАЗа-548-А з перевезення гірничої маси в технологічних змінах транспортного цеху Кременчуцького кар'єроуправління № 477, яке з 07.08.1981 р. перейменоване в «Кременчуцьке кар'єроуправління «Кварц». В даний час його назва - Державне підприємство Міністерства оборони України «Кременчуцьке кар'єроуправління «Кварц». 09.06.2008 р. звільнений з роботи у зв'язку з виходом на пенсію за віком.

Пропрацювавши 29 років водієм БелАЗа в шкідливих умовах: перевищення рівня виробничого шуму, вібрації, запиленості повітря, одержав професійне захворювання: силікоз І ст..; емфізема легень П ст..; вібраційна хвороба від дії загальної вібрації П ст..; нейросенсорна приглухуватість з помірним ступенем (Шст.), зниження слуху професійного ґенезу, що підтверджується випискою з історії хвороби клініки ХНДІ ГП та ПЗ, де знаходився на обстеженні та лікуванні з 24.03.09 р. по 26.03.09 р. за направленням профпатолога Полтавської області.

На підставі повідомлення цього лікувально-профілактичного закладу від 23.04.2009 р. підприємство - відповідач по справі - 28.04.2009 р. склало Акт розслідування хронічного професійного захворювання, яким визнало висновок кременчуцької СЕС про наявність шкідливих умов праці на робочому місці водія БелАЗА 548-А по перевезенню гірничої маси в технологічних змінах транспортного цеху в минулому, в яких доводилось працювати погодилось з основним діагнозом професійного захворювання (п.п.13, 14).

Згідно п. 16 Акту професійне захворювання виникло за обставин: а) перевищення запиленості повітря робочої зони в 3,2 рази в порівнянні з ГДК; б) перевищення рівня шуму на 5 дБА в порівнянні з ГДР; в) перевищення рівня вібрації на 4 дБ в порівнянні з ГДР.

Відповідно пункту 17 Акту причинами професійного захворювання є: а) перебування в умовах підвищеної запиленості повітря робочої зони; б) перебування в умовах підвищеного рівня шуму; в) перебування в умовах підвищеного рівня вібрації. г) невикористання ЗІЗ органів дихання та органів слуху потерпілим.

17.06.2009 р. Полтавською МСЕК він визнаний інвалідом 2 групи по профзахворюванню та встановлено ступінь втрати професійної працездатності 70 % безстроково. Постановою від 15 вересня 2009 року Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань призначена та виплачена одноразова допомога та проводяться щомісячні страхові виплати.

Згідно ст.23 ЦК України потерпілий через ушкодження здоров'я має право на відшкодування моральної шкоди незалежно від одержання матеріальної шкоди. Моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується собою, яка її завдала, за наявності її вини (ст. 1167 ч. 1 ЦК України).

В даному випадку робота в ККУ «Кварц» з шкідливими умовами на протязі майже 30 років, не створенням безпечних умов праці підприємства, його здоров'ю завдана шкода, яка потягла за собою встановлення 2 групи інвалідності та втрати професійної працездатності 70 %.

Відповідно ст. 23 ч.2 п.1 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом та іншим ушкодженням здоров'я.

За клінічним діагнозом у нього виявлено чотири види професійного захворювання, на підставі чого він визнаний непрацездатним, був направлений на МСЕК, рекомендовано динамічний нагляд і лікування у терапевта, невропатолога, ЛОР-лікаря, поглиблене обстеження в ПТД за місцем проживання у зв'язку з підозрою на туберкульоз, показано санаторно-курортне лікування в теплий період.

Професійне захворювання дається взнаки: у нього німіють кінцівки рук і ніг, холонуть ноги, постійно відчуває біль у попереку і спині; через емфізему легень відчуває задуху; дуже погано почуваю себе у зв'язку із зміною погодних умов.

У зв'язку з ушкодженням здоров'я через професійне захворювання та його тяжкість має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає в порушенні звичного способу життя, в утраті можливості жити повноцінним життям через хворобу, через необхідність постійного лікування, через обмеження виконання фізичних робіт і нормального спілкування з людьми (емфізема легень, пониження слуху).

04.02.2010 р. звернувся до підприємства з вимогою про виплату в добровільному порядку моральної шкоди у розмірі 20 тис. грн..

Листом від 10.03.2010 р. відповідач відмовив у задоволенні його вимоги, пославшись на те, що адміністрація підприємства забезпечувала його законні права на охорону праці.

Відповідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться, якщо порушення його законних прав (в даному випадку право на здорові і безпечні умови праці) призвело до моральних страждань і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки він одержав професійне захворювання під час виконання трудових обов'язків, то заподіяна моральна шкода випливає з трудових правовідносин і має відшкодовуватись роботодавцем, який не створив безпечних умов праці.

Просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду, спричинену ушкодженням здоров'я в результаті професійного захворювання, в розмірі 40 (сорок) тис. грн. та відповідно ст. 88 ЦПК України 885,96 грн. судових витрат.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Представник третьої особи - відділення виконавчої Дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України у м. Кременчуці позов вважав таким, що не підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази у їх сукупності встановив наступне.

Позивач з 16.02.1979 р. працював слюсарем 5 розряду, з 15.05.1979 р. - водієм автомобіля БелАЗ, з 09.06.1981 р. - водієм БелАЗа-548-А з перевезення гірничої маси в технологічних змінах транспортного цеху Кременчуцького кар'єроуправління № 477, яке з 07.08.1981 р. перейменоване в «Кременчуцьке кар'єроуправління «Кварц».

Згідно п. 16 Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 28 квітня 2009 року, затвердженого головним держсанлікарем м. Кременчука 30 квітня 2009 року професійне захворювання позивача виникло за обставин: а) перевищення запиленості повітря робочої зони в 3,2 рази в порівнянні з ГДК; б) перевищення рівня шуму на 5 дБА в порівнянні з ГДР; в) перевищення рівня вібрації на 4 дБ в порівнянні з ГДР.

Відповідно пункту 17 Акту причинами професійного захворювання є: а) перебування в умовах підвищеної запиленості повітря робочої зони; б) перебування в умовах підвищеного рівня шуму; в) перебування в умовах підвищеного рівня вібрації. г) невикористання ЗІЗ органів дихання та органів слуху потерпілим.

17.06.2009 р. Полтавською МСЕК позивач визнаний інвалідом 2 групи по профзахворюванню та встановлено ступінь втрати професійної працездатності 70 % безстроково. Постановою від 15 вересня 2009 року Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань призначена та виплачена одноразова допомога та проводяться щомісячні страхові виплати.

Згідно із ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про охорону праці" відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до Закону України від 23 лютого 2007 року N 717-V "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" втратили чинність положення ст. ст. 21, 28, 34 цього Закону України щодо обов'язку Фонду відшкодовувати моральну шкоду (ці зміни набрали чинності з 30 березня 2007 року).

Оскільки на час встановлення позивачу втрати професійної працездатності Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" уже не було передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець згідно з правилами ст. 237-1 КЗпП України.

При встановлені розміру моральної шкоди суд, враховуючи тяжкість захворювань позивача, ступень втрати професійної працездатності, встановлення позивачу другої групи інвалідності, характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав ОСОБА_1 у зв'язку з завданою шкодою здоров'ю (їх тривалість та можливості відновлення), а також виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за можливе стягнути на відшкодування моральної шкоди 15000 грн.

Також суд вважає за необхідне стягнути на його користь понесені ним та документарно підтверджені витрати на оплату правової допомоги в сумі 500 грн. та 85,96 грн. витрат на проїзд до експертної установи. Суд не може віднести до судових витрат суму в 300 грн., оскільки згідно квитанції ця сума є благодійним внеском та здійснювалося позивачем добровільно.

Керуючись ст. 153, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. N 623, ст. ст. 14, 57-59, 60, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кременчуцьке кар'єроуправління «Кварц» на його користь моральну шкоду, спричинену ушкодженням здоров'я в результаті професійного захворювання, в розмірі 15000 грн. та 585,96 грн. судових витрат.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :