Справа № 22-ц-411/12 Головуючий у 1 інстанції: Куркс Р. І.
Провадження № 22-ц/1390/411/12
Категорія -37 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді Курій Н.М.,
суддів: Бойко С.М., Шумської Н.Л.,
за секретаря Служали А.Ю.,
з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 червня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 червня 2011 року задоволено позов ОСОБА_3 до Нагуєвицької сільської ради Дрогобицького району, за участю третіх осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_5, Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори, Другої Дрогобицької державної нотаріальної контори про визнання права власності на нерухоме майно по спадкуванню за заповітом. Суд вирішив визнати за ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 по спадкуванню за заповітом від 10.04.2010 року, посвідченим секретарем виконкому Ясенице-Сільнянської сільської ради Дрогобицького району після смерті ОСОБА_6, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Нагуєвицької сільської ради Дрогобицького району, за участю третіх осіб - Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори, Другої Дрогобицької державної нотаріальної контори про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання права власності на обов'язкову частку у спадковому майні міськрайонний суд відмовив.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про задоволення його позову.
Апелянт посилається на те, що судом не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, зокрема, зазначає, що пропустив строк на звернення із заявою в нотаріальну контору про прийняття спадщини з тих підстав, що він був впевнений у тому, що його покійна мати подарувала спірний будинок своїй внучці ОСОБА_3, а коли дізнався, що договір дарування відсутній, а є лише заповіт, то вирішив скористатися своїм законним право на обов'язкову частку в спадковому майні.
Апелянт стверджує, що суд безпідставно не взяв до уваги те, що він є інвалідом 3 групи, а тому має обов'язкове право на спадкове майно його матері -ОСОБА_6
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи і часом її відкриття є день її смерті.
Згідно з вимогами ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок смерті.
У відповідності до вимог статей 1222, 1261 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а в разі його відсутності, право на спадкування за законом одержують в рівних частках діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Передбачене коло спадкоємців першої черги за законом є вичерпним.
Разом з тим, частиною 1 ст. 1241 ЦК України передбачено, що, зокрема, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Суд першої інстанції встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_6.
Після її смерті відкрилась спадщина, зокрема, на житловий будинок АДРЕСА_1 який рахувався за нею з 1959 року згідно з даними погосподарських книг (довідка за №953 від 22.10.2010 року Нагуєвицької сільської ради, (а.с. 10).
Спадкоємицею за заповітом від 10.04.2010 року, посвідченим секретарем виконкому Ясенице-Сільнянської сільської ради Дрогобицького району після смерті ОСОБА_6 є ОСОБА_3.
ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є відповідно донькою та сином померлої ОСОБА_6, і ОСОБА_2 на час її смерті був інвалідом III групи загального захворювання довічно, що підтверджується копією посвідчення (а.с. 20).
Відповідно до частин першої та третьої статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
22 жовтня 2010 року до Другої Дрогобицької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 по спадкуванню за заповітом від 10.04.2010 року звернулась ОСОБА_3
ОСОБА_2 протягом шести місяців з часу відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався і таку подав лише 01.04.2011 року.
Постановою нотаріуса від 05.11.2010 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1, оскільки на будинок відсутній правовстановлюючий документ, а 05.04.2011 року нотаріусом відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском строку на подання заяви та неподанням доказів про фактичне прийняття спадщини (копія спадкової справи спадкодавця ОСОБА_8, а.с. 69-112).
Статтею 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 своєї Постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»роз'яснив, що при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній
нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови
у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Судовий порядок продовження строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1 1272 ЦК України застосовується у випадках, коли інші спадкоємці, які прийняли спадщину, або хоча б один із них заперечують проти вступу у спадщину особи, що пропустила цей строк.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропущення строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, районний суд правильно виходив з того, що жодних об'єктивних, непереборних чи істотних труднощів, які б перешкоджали ОСОБА_2 звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк останнім не наведено.
Доводи ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 приховала від нього відомості про складення матір'ю заповіту на її користь та що такий було складено не за місцем проживання його матері і останньою не підписаний, суд правильно не взяв до уваги, оскільки самого заповіту ОСОБА_2 не оспорював.
Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" визначено, що при визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу. Той зі спадкоємців, який має право на обов'язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Якщо той зі спадкоємців, хто має право на обов'язкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За наведених обставин, колегія суддів доводи апелянта про те, що він має право на обов'язкову частку як інвалід третьої групи до уваги не бере, оскільки судом першої інстанції безспірно встановлено, що ОСОБА_2 без поважних на те причин своїм правом на звернення із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 не скористався, а тому спадщини не прийняв.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та визнаючи за нею право власності на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 Львівської області по спадкуванню за заповітом від 10.04.2010 року, посвідченим секретарем виконкому Ясенице-Сільнянської сільської ради Дрогобицького району після смерті ОСОБА_6, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, суд першої інстанції правильно виходив з наступного.
ОСОБА_3 вчасно звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, у видачі відповідного свідоцтва на вказаний вище житловий будинок їй було відмовлено, оскільки на належний ОСОБА_6 житловий будинок АДРЕСА_1 відсутній правовстановлюючий документ.
Судом встановлено, що факт належності саме покійній ОСОБА_6 зазначеного будинку сторонами не оспорюється та підтверджується вищезазначеною довідкою Нагуєвицької сільської ради та копією будинкової книги (а.с. 10, 12-13).
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 висновків суду не спростовують та не впливають на законність ухваленого рішення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що судом правильно встановлено фактичні обставини справи, зібраним доказам дана оцінка, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду справи, передбачена ЦПК України, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, п.1 ч.1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Львівської області Курій Н.М.