Дата документу 13.04.2012

Іллічівський міський суд Одеської області

Справа № 2-445/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 квітня 2012 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі

головуючого судді -Пушкарського Д.В.,

при секретарі -Покровській С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

До Іллічівського міського суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 в якому просить стягнути з відповідачки суму боргу з урахуванням пені в розмірі 782880 грн., судові витрати пов'язані зі сплатою державного мита в розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30 березня 2009 року відповідачка ОСОБА_2 взяла у нього (ОСОБА_1) в борг грошові кошти на загальну суму 69200 гривень, про що укладені відповідні договори позики від 30 березня 2009 року, зі строком повернення до 30 березня 2010 року. Відповідачка ОСОБА_2 свої зобов'язання по теперішній час виконала частково, повернула лише 2000 грн., залишок боргу не повернула, в зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду (а.с.4-5).

В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, представник позивача надала суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася повторно, причини неявки суду не сповістила.

На підставі ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до положень ст.224 ЦПК України, оскільки позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 30 березня 2009 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_2 отримала в борг 20000 (двадцять тисяч) гривень, що еквівалентно 2440 доларів США зі строком повернення до 30 березня 2010 року. Також 30 березня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, згідно якого остання отримала в борг 49200 (сорок дев'ять тисяч двісті) гривень, що еквівалентно 6000 доларів США зі строком повернення до 30 березня 2010 року (а.с.7,8).

Частково відповідачка повернула борг у сумі 2000 грн., залишок боргу у розмірі 67200 грн. не повертає, чим порушує грошове зобов'язання.

Відповідно до п.10, п.13 договорів від 30 березня 2009 р. відповідачка взяла на себе зобов'язання у разі порушення строків повернення боргу, вказаних в договорі, виплатити позивачу пеню у розмірі 5% за кожен день порушення.

Таким чином, станом на день звернення до суду прострочка грошового зобов'язання складає 213 днів (з 01 квітня 2010 р. по 01 жовтня 2010 р.), з урахуванням 5% від суми боргу за кожен день порушення сума пені складає 715680 грн. Загальна сума боргу складає 782880 грн.

Згідно ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей, або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст.1047 ЦК України визначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей, що підтверджується розпискою, наданою відповідачем.

Відповідно до положень ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики з урахуванням пені в розмірі 782880 (сімсот вісімдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані зі сплатою державного мита в розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, - протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Д.В.Пушкарський