24.04.2012 Справа № 2-1042/12

№2-1042/2012 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«19» квітня 2012 року Оболонський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді - Майбоженко А.М.

при секретарі - Воіновій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АІС-СІТРОЕН-ЦЕНТР», треті особи: приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «АЯС Сервіс»про захист прав споживача,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

28 жовтня 2010 року згідно з нарядом-замовленням № 105-017311 позивач замовив, а відповідач прийняв на ремонт автомобіль СІТRОЕN С4, випуску 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого ВРЕР-1 УДАІ в м. Києві 18.12.2008 року.

За цей ремонт згідно з актом виконаних робіт №J05-016796 від 12 листопада 2010 року було сплачено 43980,68 грн. Ремонт передбачав, зокрема, фарбування нових і відремонтованих деталей автомобіля.

Не зважаючи на те, що гарантія на фарбування автомобіля згідно з чинним законодавством надає 12 місяців, фарба на пофарбованих деталях автомобіля позивача почала облітати невеликими клаптиками уже через місяць. Письмову претензію про цей недолік було заявлено відповідачу 10 березня 2011 року під час виконання чергового ТО.

На цю претензію відповідач письмово відповів (лист від 17.03.2011 р. № 16), що потрібно провести спільний огляд автомобіля комісією у складі представників відповідача та ТОВ «АЯС Сервіс», яке як зазначалось в листі є підприємством, що виконувало фарбування ДТЗ.

З листа відповідача від 08.04.2011 року, вбачається, що ТОВ «АЯС Сервіс»є підрядною організацією, яка виконувала кузовний ремонт 12.11.2010 р. Також у листі зазначалось, що пошкодження лакофарбового покриття виникли після передачі автомобіля Власникові в процесі експлуатації, про що складено відповідний рекламаційний акт відповідачем в односторонньому порядку.

Вважає неправомірними дії відповідача щодо залучення до виконання ремонтних робіт іншого підприємства, без відома позивача, всупереч наряду-замовленню №J05-017311 від 28 жовтня 2010 року, в якому виконавцем робіт зазначався виключно відповідач.

До відповідача 13.05.2011 року була направлена претензія щодо повернення коштів, витрачених на неякісне фарбування автомобіля, тобто, по суті зменшення ціни виконаної роботи на суму вартості фарбування.

Проте відповідач відмовився повертати кошти, про що повідомив листом № 63 від 23.06.2011 року, зазначивши, що у зв'язку з наявністю спору з приводу якості виконаних робіт по фарбуванню автомобіля, пропонує позивачу провести у відповідній акредитованій організації експертне дослідження із залученням відповідача, з метою встановлення якості виконаних робіт, причини та часу виникнення заявлених недоліків лакофарбового покриття.

Також відповідачем було проігноровано положення п.2 ч.З ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з яким у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право вимагати відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги).

При цьому відповідач приховав від споживача той факт, що не має власних потужностей для фарбування автомобілів, тобто порушив ч. 12 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено, що, якщо після укладення договору стане очевидним, що роботи і послуги) явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов'язаний негайно повідомити про це споживача.

Оскільки позивач, а також його представник за довіреністю не отримав від відповідача достовірної та повної інформації щодо реального виконавця робіт із фарбування автомобіля і це спричинило те, що лакофарбове покриття автомобіля не має потрібних для позивача як споживача властивостей, то відповідно до п.1 ч.7 ст.15 Закону «Про захист прав споживачів»позивач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих збитків.

03 серпня 2011 року до відповідача була направлена чергова претензія, де містилась вимога відшкодувати замовнику збитки, завдані неякісно виконаною роботою, на суму 26450 грн. 56 коп., що складає різницю між вартістю робіт згідно з нарядом-замовленням від 28 жовтня 2010 року та актом виконаних робіт від 12 листопада 2010 року - 43980 грн. 68 коп. - та вартістю деталей - 17530 грн. 12 коп. - у разі, якщо висновок експертизи підтвердить, що лакофарбове покриття облітає через низьку якість робіт, тобто з вини виконавця робіт.

Відповідач після цього звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з проханням провести автотехнічне (автохімічне) дослідження автомобіля СІТRОЕN С4, д.н.з.НОМЕР_1.

Представник позивача також направив скаргу в в Головне управління з питань захисту прав споживачів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.2011 р., яке встановило, що в діях відповідача «встановлено порушення вимог п. З, 9, 52 -Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів», затвердженими Наказом Міністерства транспорту України 11.11.2002 року № 792 (зі змінами), ст.25 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст.15, п.4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, неякісно виконавши роботи з фарбування деталей автомобіля, відповідач заподіяв позивачу майнову шкоду, яка підлягає відшкодуванню, на суму 26450 грн. 56 коп., що складає різницю ніж вартістю робіт згідно з нарядом-замовленням від 28 жовтня 2010 року та актом виконаних робіт від 12 листопада 2010 року - 43980 грн. 68 коп. - та вартістю деталей - 17530 грн. 12 коп.

Крім майнової шкоди відповідач заподіяв позивачу ще й моральну (немайнову) шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, які позивач зазнав внаслідок протиправних дій відповідача, які співмірні з вартістю неякісно виконаних відповідачем робіт і оцінюються позивачем у 26450 грн. 56 коп.

Враховуючи викладене, просить суд визнати, що недоліки лакофарбового покриття автомобіля позивача виникли з вини відповідача, який неякісно виконав ремонтні роботи, та заподіяли позивачу майнову та моральну (немайнову) шкоду, зобов'язати відповідача відшкодувати позивачу майнову шкоду, завдану недоліками роботи з фарбування деталей автомобіля, в сумі 26450 грн. 56 коп., а також моральну (немайнову) шкоду у цьому ж розмірі.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на їх необґрунтованість. Заперечення відповідача щодо позовних вимог обґрунтовуються наступним. По завершення ремонтних робіт 12.11.2010р. транспортний засіб було передано уповноваженому представнику ОСОБА_1 Під час приймання автомобіля з ремонту жодних претензій щодо якості та обсягу виконаних робіт із заміни запасних частин та проведеного часткового фарбування транспортного засобу зі сторони представників Позивача не надходило.

Для виконання часткового фарбування автомобіля CITROEN C4 відповідачем було залучено сертифіковане підприємство ТОВ «АЯС Сервіс», яке виконує фарбування автомобілів спеціалізованими фарбами, які рекомендовані заводом-виробником автомобілів Сітроен, про що свідчить копія договору про надання послуг №17-011 від 01.07.2010р., сертифікат висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Після спливу чотирьох місяців, 10.03.2011р. на адресу Відповідача надійшла скарга від ОСОБА_3, яка є уповноваженим представником позивача, з якої вбачалось, що в автомобілі Сіігоеп С4 наявні пошкодження лакофарбового покриття, які, на її думку, виникли внаслідок неякісного фарбування. У відповідь на скаргу Відповідачем 17.03.2012р. було направлено на адресу представника запрошення, якім було запропоновано з'явитися на СТО та надати автомобіль для проведення огляду, за результатами якого буде складено рекламаційний акт прийняте рішення по суті заявленої скарги.

22.03.2011р. було проведено огляд транспортного засобу в складі комісії спеціалістів ТОВ «АІС-Сітроен-Центр», ТОВ «АЯС Сервіс» (підприємство, яке виконувало фарбування) та за участю уповноважених представників Позивача. В ході проведеного огляду автомобіля було складено рекламаційний акт, в якому комісія прийшла до висновку, що недоліки у вигляді пошкодження ЛФК виникли після передачі автомобіля з ремонту представнику Позивача в процесі його експлуатації, внаслідок механічного пошкодження та подальшого впливу зовнішнього середовища.

Згодом, з метою розгляду по суті звернення ОСОБА_4 щодо неякісного виконання фарбування автомобіля CITROEN C4, ТОВ «АІС-Сітроен-Центр»25.08.2011р. звернулось до КНДІСЕ із заявою про проведення комплексної експертизи - автотехнічної та автохімічної.

29.09.2011р. та додатково 02.11.2011р. уповноваженими експертами було проведено автомобіля CITROEN C4 на території КНДІСЕ. Висновок № 8727/11-18/8728/11-14 експертного дослідження автомобіля CITROEN C4 був виготовлений 20.01.2012 року та виданий вповноваженому представнику Відповідача.

Висновки експерта відповідач вважає неповними та суперечливими, оскільки висновок не містить точної причини недоліків.

Експертами не встановлено, що виконані Відповідачем роботи стосовно розбирання, збирання та рихтування окремих деталей ДТЗ виконані неналежним чином, що в свою чергу призвело до недоліків автомобіля.

Матеріальний збиток, що визначений позивачем, внаслідок неякісного виконання ремонту по фарбуванню автомобіля на суму 26 450,56 грн., складає різницю між вартістю робіт та вартістю деталей, відповідно до наряд-замовленням №105-016796 від 12.11.2010р.

Всі ремонтні роботи на автомобілі були проведені за рахунок страхової компанії ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», що підтверджується платіжними дорученнями, позивачем коштів за ремонт автомобілю сплачено не було.

Вважає, що відповідачем не порушено права позивача оскільки сумлінно виконано свої зобов'язання перед замовником щодо виконання відновлювальних робіт автомобіля CITROEN C4 після ДТП, а саме: проведення робіт з розбирання, збирання та рихтування окремих деталей

ДТЗ.

Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог в частині відшкодування немайнової (моральної) шкоди, посилається на п.5 ч.1 ст.4 Закону «Про захист прав споживачів», якою передбачено, що споживач, під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб має право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством, а відремонтований автомобіль не завдає небезпеки ані життю та здоров'ю безпосередньо ОСОБА_1, ані її представникам чи іншим людям.

Представник третьої особи ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника вказаної третьої особи.

Представник третьої особи ТОВ «АЯС Сервіс» в судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає правильним позовні вимоги залишити без задоволення у зв'язку з наступним.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ЦК України та Законом України «Про захист прав споживачів».

Судом встановлено, що 28 жовтня 2010 року згідно з нарядом-замовленням № 105-017311 (а.с.16), позивач замовив, а відповідач прийняв на ремонт автомобіль СІТRОЕN С4, випуску 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого ВРЕР-1 УДАІ в м. Києві 18.12.2008 року, який належить позивачу на підставі Договору № 08/1165 від 01.12.2008 р.

За цей ремонт згідно з нарядом-замовленням №J05-016796 від 12 листопада 2010 року, який є актом виконаних робіт, ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», в якій було застраховано вказаний транспортний засіб на підставі договору добровільного страхування, було сплачено 43980,68 грн. (з урахуванням ПДВ). Вказана сума являє собою суму вартості запчастин (матеріалів) та вартості робіт (операцій), в тому числі, пов'язаних з фарбуванням транспортного засобу. При цьому вартість всіх виконаних робіт складає 22 042,09 грн. (без ПДВ), вартість запчастин -14 608,43 грн. (без ПДВ). Таким чином, вартість проведених робіт, що зазначені у вказаному наряді-замовленні з №1 по №39, разом з ПДВ складає 26 450,51 грн. Вказані види робіт стосуються як виконання лакофарбового покриття транспортного засобу так і інших робіт, виконання яких було необхідно для відновлювального ремонту транспортного засобу після ДТП.

Через деякий час після проведення ремонту транспортного засобу, лакофарбове покриття почало відшаровуватись (лущитись), про що представники позивача неодноразово повідомляли відповідача з вимогами про повернення коштів, сплачених за проведення ремонтних робіт. Вказані кошти відповідачем повернуті не були, за замовленням відповідача КНДІСЕ було проведено експертне дослідження лакофарбового покриття автомобілю «СІТRОЕN С4».

Згідно висновку експертного дослідження №8727/11-18/8728/11-14 від 20.01.2012 року, на задній лівій боковині, торці передньої лівої дверці, на лівій задній дверці, на задніх правих та лівих стійках, а також в передній частині автомобілю «СІТRОЕN С4»д.н.з. НОМЕР_1 є локальні відшарування декоративного шару лакофарбового покриття. Найбільше за площею відшарування декоративного шару лакофарбового покриття утворилось на лівій задній боковині кузова досліджуваного автомобіля, де стандартне (заводське) лакофарбове покриття відсутнє, а було нанесене ремонтне декоративне лакофарбове покриття. Причиною утворення такого дефекту в даному випадку могло стати неякісне ремонтне лакофарбове покриття. Локальні пошкодження лакофарбового покриття на пройма обох задніх дверок утворилось від тертя, ймовірніше за все, - внаслідок недотримання зазорів при регулюванні положення (навішуванні) цих дверцят. Локальні пошкодження лакофарбового покриття на торці лівої передньої дверки і в передній частині автомобіля мають експлуатаційне походження.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно ч.2 ст.10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Висновок експертного дослідження був поданий відповідачем, який заявляючи про його необґрунтованість клопотання про призначення судової експертизи з приводу тих самих питань не заявляв. Представники позивача, ознайомившись з наданим висновком, обґрунтовували свої вимоги в тому числі висновками, що викладені у ньому, посилаючись на те, що вчинення ремонтних робіт щодо лакофарбового покриття транспортного засобу було виконано відповідачем неякісно, що встановлено експертом при проведенні дослідження.

Підставами для звернення до суду з позовом про захист прав споживача позивачем зазначено вимоги п.2 ч.З ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з яким у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право вимагати відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги), а також порушення вимог ч. 12 цієї ж статті, якою передбачено, що, якщо після укладення договору стане очевидним, що роботи і послуги) явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов'язаний негайно повідомити про це споживача.

Згідно п.1 ч.7 ст.15 цього ж Закону, у разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило, зокрема, придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Статтею 2 цього ж Закону визначено, що законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Згідно ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Визначаючи предмет позовних вимог представник позивача просить суд визнати, що недоліки лакофарбового покриття автомобіля позивача виникли з вини відповідача, який неякісно виконав ремонтні роботи, та заподіяли позивачу майнову та моральну (немайнову) шкоду, зобов'язати відповідача відшкодувати позивачу майнову шкоду, завдану недоліками роботи з фарбування деталей автомобіля, в сумі 26450 грн. 56 коп.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимог про визнання того, що недоліки лакофарбового покриття автомобіля позивача виникли з вини відповідача, який неякісно виконав ремонтні роботи, та заподіяли позивачу майнову та моральну (немайнову) шкоду, суд вважає, що дана вимога не є предметом розгляду даної справи, за своєю суттю є підставою для відшкодування завданої майнової та немайнової (моральної) шкоди позивачу, оскільки такий спосіб захисту свого порушеного права, не передбачений ст.16 ЦК України, у зв'язку з чим окремого відображення при вирішенні по суті позовних вимог не потребує.

Разом з тим, оцінивши в сукупності всі зібрані у справі докази, суд вважає, що відповідачем при наданні послуг споживачу, яким є позивач, порушено вимоги п.3 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 11.11.2002 року №792, ст.25 Закону України «Про автомобільний транспорт», а також вимог ст.15 та п.4 ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів».

Так, згідно п.3 вказаних Правил, виконавець до укладення договору надає Замовнику необхідну, доступну і достовірну інформацію щодо переліку робіт з технічного обслуговування і ремонту ДТЗ та їхніх складових частин, в тому числі інформацію про послуги, що надаються, з визначенням їхньої трудомісткості та вартості (ця інформація може зберігатися окремо на паперових носіях чи в пам'яті комп'ютерів); зразки договорів з додатками, наряду-замовлення, які оформлюються Виконавцем за згодою Замовника.

Згідно ст.25 Закону України «Про автомобільний транспорт», договір про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу укладають відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу є: найменування та місце розташування сторін за цим договором; перелік робіт з технічного обслуговування чи ремонту та термін їх виконання; вартість робіт та порядок розрахунків; перелік складових частин (матеріалів), використаних виконавцем, а також наданих замовником виконавцю для виконання робіт із технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу; перелік документів, який надається замовнику для підтвердження виконання технічного обслуговування чи ремонту, та гарантійні зобов'язання виконавця щодо проведених робіт. Виконавець за договором про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу під час його укладання чи виконання не може нав'язувати замовнику за цим договором додаткові оплачувані послуги.

Порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів»виявилось у тому, що відповідачем не надано споживачу доступної, достовірної, повної та своєчасної інформації про надані ним послуги, виконавця цих послуг, відсутність технологічних можливостей відповідача (тобто виконавця, з яким укладено договір) на здійснення відповідних ремонтних робіт своїми силами, відомостей про суб'єкта господарювання, що буде здійснювати вказаний ремонт з зазначенням його потужностей, технологічних можливостей, тощо.

Виходячи з висновків експертного дослідження, інших матеріалів справи в їх сукупності, аналізуючи вимоги вказаних вище нормативно-правових актів, суд дійшов висновку про те, що недоліки лакофарбового покриття на лівій задній боковині кузова досліджуваного автомобіля, яке було здійснено відповідачем, виникли у зв'язку з неякісним ремонтом лакофарбового покриття, крім того, внаслідок недотримання зазорів при регулюванні положення задніх дверцят виникли пошкодження лакофарбового покриття на пройма обох задніх дверок. У зв'язку з цим цивільна відповідальність має бути понесена відповідачем за неякісне виконання ремонтних робіт автомобілю, що належить позивачу, саме в цій частині.

В іншій частині недоліки лакофарбового покриття, що виявлені при дослідженні автомобіля «СІТРОЕН», носять експлуатаційний характер, а тому вказані недоліки не можуть бути визнані такими, що виникли з вини відповідача.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст.1209 ЦК України, виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них.

Згідно ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Заявляючи позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди, що підлягає відшкодуванню, представник позивача визначає її у розмірі 26450 грн. 56 коп., що складає різницю між загальною вартістю робіт ( згідно акту виконаних робіт від 12 листопада 2010 року) - 43980 грн. 68 коп. та вартістю деталей (обладнання) у сумі 17530 грн. 12 коп. Як встановлено судом дана сума вирахувана також представником позивача з урахуванням суми податку на додану вартість.

Розмір шкоди (збитків) підлягає доказуванню при розгляді справи про її (їх) відшкодування.

Як зазначалось вище, статті 10 та 60 ЦПК України покладають обов'язок доказування вимог та заперечень сторін безпосередньо на них, а не на суд, який сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цивільним процесуальним законодавством.

Представниками позивача не надано суду належних та допустимих доказів щодо розміру шкоди, заподіяної позивачу неправомірними діями відповідача.

Сума майнової шкоди, що є предметом розгляду даної справи, визначена позивачем, як зазначалось вище шляхом мінусування вартості запчастин від загальної вартості виконаних робіт, при цьому, як вбачається з акту виконаних робіт та висновку експерта, відповідачем було проведено ряд ремонтних робіт автомобілю, що належить позивачу, в різних його частинах, визначити перелік робіт, виконання яких потягло неякісне лакофарбове покриття в тій частині, що визначена експертним дослідження, тобто реальну вартість втраченого майна, суд не вбачає за можливе, з огляду на відсутність належних та допустимих доказів, наданих позивачем на обґрунтування позовних вимог. Також, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженого автомобілю, з урахуванням часткового неналежного виконання лакофарбового покриття відповідачем. Посилання представників позивача на те, що лакофарбове покриття було здійснення в цілому відповідачем неякісно, що підтверджується висновком експертного дослідження, суд вважає необґрунтованим, оскільки після проведення огляду транспортного засобу, експертами було виявлено локальні пошкодження лакофарбового покриття, лише частина з яких утворилась внаслідок неякісних ремонтних робіт, в іншій частині пошкодження мають експлуатаційний характер, їх утворення не може бути поставлено в вину відповідачу. При цьому, завданням цивільного судочинства є розгляд цивільних справ з метою захисту прав особи, порушених на момент розгляду справи, а не в майбутньому, а тому посилання представників позивача на те, що неякісне лакофарбове покриття зумовить відшарування його в подальшому в інших частинах автомобілю, суд вважає таким, що не свідчить про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення майнової шкоди в даний час з урахуванням тих інтересів позивача, що можуть виникнути в майбутньому.

Також, заявляючи вимоги про стягнення майнової шкоди, у розмірі, що зазначений вище, з урахуванням суми податку на додану вартість, позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо здійснення ремонту автомобілю суб'єктом господарювання, який є платником податку на додану вартість. Більш того, автомобіль в даний час не відремонтований, посилання на те, що в даний час він обслуговується саме таким суб'єктом, який і буде здійснювати ремонтні роботи не підтверджено належними та допустимими доказами у справі.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено суму майнової шкоди (збитків), які підлягають відшкодуванню відповідачем з урахуванням порушень прав позивача як споживача послуг, що визначені судом вище, що свідчить про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог в частині відшкодування завданої немайнової (моральної) шкоди, суд виходить з наступного.

Згідно ст.611 ЦК України, моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.

Згідно ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, відповідно до п. 5 ст. 4 цього Закону, споживачі мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законом.

Статтею 1 даного Закону визначено, що послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення особистих потреб.

Таким чином, розділяючи поняття продукція й послуга, Закон передбачає відшкодування моральної шкоди лише за постачання небезпечної для життя та здоров'я людей продукції, а тому відшкодування моральної шкоди за надання послуг неналежної якості чинним законодавством не передбачено, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Отже, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у їх задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись Законами України «Про захист прав споживачів», «Про автомобільний транспорт», Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 11.11.2002 року №792, ст.ст. 16, 22, 611, 1166, 1192, 1209 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 58-60, 61, 169, 212-218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «АІС-СІТРОЕН-ЦЕНТР», треті особи: приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «АЯС Сервіс»про захист прав споживача залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: А.М.Майбоженко