АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/2390/293/12 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України Кучеренко В.Г. Доповідач в апеляційній інстанції Мунько Б.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Мунька Б.П.

суддів Неділька М.І., Єльцова В.О.

за участю прокурора Лєнкової Н.Д.

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4

законного представника неповнолітнього

засудженого ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянула кримінальну справу за апеляціями першого заступника прокурора м. Черкаси Заплотинського Ю.І., який затверджував обвинувальний висновок, захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідно в інтересах засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.01.2012 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.

Жовтневе Чорнобаївського району Черкаської області, проживаючий в АДРЕСА_1 не працюючий, раніше не судимий,

засуджений до покарання у виді: за ч.2 ст.187 КК України, з застосуванням ст.69 КК України, - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч.2 ст.186 КК України - 4-х років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_5 визначено до відбуття 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та

житель АДРЕСА_2, не

працюючий, раніше не судимий,

засуджений до покарання у виді: за ч.2 ст.187 КК України, з застосуванням ст.69 КК України, - 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ч.2 ст.186 КК України - 4-х років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_8 визначено до відбуття 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишено попередню - тримання під вартою, а початок строку відбування покарання рахується з 17.08.2011 року, тобто з часу їх затримання в порядку ст.115 КПК України.

Стягнуто з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_9 794,20 грн., завданої злочином шкоди.

Судом вирішена доля речових доказів відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Згідно вироку суду засуджений ОСОБА_5 28.06.2011 року, близько 21.30 год., маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, спільно і за попередньою змовою із засудженим ОСОБА_8, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого скоїли пограбування ОСОБА_10 при наступних обставинах. Так засуджені, знаходячись неподалік від перехрестя вул. Крупської та пров. Крупської в м. Черкаси, підійшли до ОСОБА_10, якого ОСОБА_5 штовхнув руками в груди, від чого потерпілий упав на асфальт та відчув фізичний біль. Після чого, ОСОБА_8 обхопив шию потерпілого, закривши рот, та утримував його, щоб той не чинив опору, а в цей час ОСОБА_5 обшукав кишені та відкрито, умисно, з корисливих мотивів викрав майно, що належить ОСОБА_10, а саме: CDMA телефон «Motorola» К-1, вартістю 1 200 грн., шкіряний гаманець, вартістю 150 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 300 грн., а всього заволоділи чужим майном на загальну суму 1 650 грн. і з викраденим з місця скоєння злочину зникли, чим завдали потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Він же, 29.06.2011 року, близько 02.30 год., маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, спільно і за попередньою змовою із засудженим ОСОБА_8, скоїли розбійний напад на ОСОБА_9, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу при наступних обставинах. Так засуджені, знаходячись неподалік будинку № 13 по вул. Піонерська в м. Черкаси, підійшли до ОСОБА_9 та ОСОБА_5 наніс один удар кулаком правої руки в область носа потерпілого, від чого останній упав на землю. Після чого, ОСОБА_5 сів на нього зверху та наніс близько чотирьох ударів кулаками в область обличчя, грудної клітки та тулубу, від чого ОСОБА_9 короткочасно втратив свідомість та отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 759/167 від 05.08.2011 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також обшукав кишені потерпілого, однак майно не викрав, оскільки воно було відсутнє. Побачивши, що ОСОБА_9 б'ють, свідок ОСОБА_11 взяв мобільний телефон «Нокіа 6233», вартістю 1 250 грн., з флеш-картою, вартістю 150 грн. та сім картою «Лайф», вартістю 10 грн., яким тимчасово користувався, що належить потерпілому і передав його ОСОБА_8 та попрохав припинити побиття його товариша. ОСОБА_8, заволодівши вказаним майном, підійшов до ОСОБА_9 та зняв з нього кросівки фірми «Lonsdale», вартістю 700 грн., а всього, в результаті спільних дій, умисно, з корисливих мотивів, з застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, відкрито заволоділи його майном на загальну суму 2 110 грн. і з викраденим з місця скоєння злочину зникли, чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

Не погоджуючись з вироком суду, подані апеляції:

- прокурором, який просить скасувати вирок суду як незаконний з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засуджених внаслідок м'якості та постановити новий вирок, яким засудити до покарання у виді: ОСОБА_5 за ч.2 ст.187 КК України - 7 років позбавлення волі, за ч.2 ст.186 КК України - 4 років позбавлення волі, на підставі ст.70 КК України - 7 років позбавлення волі без конфіскації майна; ОСОБА_8 за ч.2 ст.187 КК України - 7 років позбавлення волі, за ч.2 ст.186 КК України - 4 років позбавлення волі, на підставі ст.70 КК України - 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, без застосування положень ст.69 КК України, посилаючись на те, що судом при винесенні вироку не в повній мірі враховано, що засуджені вчинили тяжкі злочини, ніде не працювали, вели антигромадський спосіб життя, злочинним шляхом бажали поліпшити своє матеріальне становище та не бажали стати до нормального життя, засуджені не відшкодували завдані збитки. А тому апелянт вважає, що суд безпідставно застосував до засуджених положення ст. 69 КК України, що не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі засуджених внаслідок м'якості;

- захисником ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5, який просить змінити вирок суду, пом'якшивши покарання щодо неповнолітнього ОСОБА_5 та звільнивши його від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, посилаючись на те, що при призначенні покарання неповнолітньому ОСОБА_5 суд не врахував особливості вчинення ним злочину і наряду з цим всі пом'якшуючи обставини, зокрема, що потерпілим повністю відшкодована шкода і в справі відсутні цивільні позови; Апелянт також вважає, що суд неправильно дійшов висновку, що з урахуванням тяжкості вчинених неповнолітнім ОСОБА_5 злочинів і його особи не має підстав звільнити останнього від відбуття покарання з випробуванням;

- захисником ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_8, який просить вирок суду змінити, звільнивши засудженого від відбуття призначеного йому покарання з випробуванням з іспитовим строком відповідно до ст.75 КК України, посилаючись на те, що суд не врахував ту обставину, що ініціатива у вчиненні інкримінованих ОСОБА_8 дій виходила не від нього, а від його співучасника ОСОБА_5; суд не в повній мірі врахував його підзахисному пом'якшуючи відповідальність обставини, засуджений усвідомив свою провину, відшкодував заподіяні потерпілим збитки, щиро розкаявся у вчиненому. А тому апелянт вважає, що суд дійшов неправильного висновку про неможливість виправлення засудженого без реального відбуття покарання та не прийняв рішення про звільнення ОСОБА_8 від відбуття покарання в порядку ст.75 КК України.

На апеляцію прокурора законний представник неповнолітнього засудженого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подала заперечення, в яких просить суд надати її синові шанс довести на волі, що він може дійсно жити не порушуючи закону і що він дійсно є хорошою людиною.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала апеляцію, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_3 в інтересах засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_8, самих засуджених про задоволення їх апеляцій, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, а апеляції захисників в інтересах засуджених підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованих злочинів, при обставинах наведених у вироку суду, відповідають фактичним даним справи, підтверджуються дослідженими судом в порядку ч.3 ст.299 КПК України доказами, в апеляції ніким не оскаржуються і отримали його вірну оцінку.

Дії ОСОБА_5 та ОСОБА_8 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України, а при призначенні їм покарання суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, достатньо врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про осіб засуджених та обставини, що пом'якшують та обтяжують їх покарання і є розмірним, необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Суд 1 інстанції, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, дійшов обґрунтованого висновку про неможливість виправлення засуджених без відбування покарання в місцях позбавлення волі.

Разом з тим, суд при призначенні покарання в повній мірі врахував, що засуджені ОСОБА_5 та ОСОБА_8 уперше притягуються до кримінальної відповідальності, раніше не судимі, повністю визнали свою вину у вчинених злочинах, активно сприяли розкриттю злочинів та щиро розкаялися у вчиненому, виключно позитивно характеризуються за місцем проживання (а.с.9, 11, 102 т.2), в порядку ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання засудженим судом не встановлено.

Колегія суддів вважає, що зазначені обставини у сукупності з даними про осіб засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_8, перший з яких на момент вчинення злочинів був неповнолітнім, а другий має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_5, які відшкодували потерпілим завдані збитки, потерпілі в цілому не мають претензій матеріального та морального характеру до засуджених, а стосовно призначення їм міри покарання потерпілі просять: ОСОБА_10 - не позбавляти волі, а ОСОБА_9 - покладається на розсуд суду, засуджені мають молодий вік, що свідчить про істотне зниження ступеню тяжкості вчинених злочинів та можливість призначення засудженим покарання із застосуванням положень ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.187 КК України.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів вважає, що для виправлення засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_8 достатнім є основне покарання із застосуванням ст. ст.69, 70 КК України у виді 3 років позбавлення волі, а тому вважає, що вирок суду підлягає зміні.

Доводи прокурора про скасування вироку суду через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особі засуджених внаслідок м'якості та постановлення нового вироку колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки вирішуючи питання про вид та розмір покарання, суд 1 інстанції, у відповідності з вимогами ст.ст.65, 69 КК України, призначив його з урахуванням осіб засуджених, тяжкості та санкції інкримінованих злочинів, які в повній мірі узгоджуються з вимогами чинного законодавства та матеріалами справи, а тому доводи апелянта є помилковими та безпідставними. Крім цього, саме прокурор, який безпосередньо приймав участь у розгляді даної справи судом 1 інстанції, при призначенні покарання засудженим просив суд застосувати до них положення ст.69 КК України.

Доводи викладені в апеляціях захисників в інтересах засуджених про застосування до них звільнення від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України є непереконливими, безпідставними, спростовуються матеріалами справи і є спробою засуджених уникнути справедливого покарання.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку суду щодо засуджених, проте, вважає, що його слід змінити, пом'якшивши їм покарання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію першого заступника прокурора м. Черкаси Заплотинського Ю.І. залишити без задоволення, а апеляції захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в інтересах засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.01.2012 року відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_8 змінити.

Пом'якшити засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_8 основне покарання за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням вимог ст.69 КК України з 5 (п»яти) років до 3 (трьох) років позбавлення волі, кожному, а покарання за ч.2 ст.186 КК України із застосуванням вимог ст.69 КК України з 4-х (чотирьох) років до 2-х (двох) років позбавлення волі, кожному та на підставі ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_5 та ОСОБА_8 визначити до відбуття покарання у виді 3-х років позбавлення волі кожному.

У решті вирок суду залишити без змін.

Головуючий

Судді