Справа № 2-659/11 Провадження № 22-ц/0290/1138/2012Головуючий в суді першої інстанції:Пороховий Г.І.

Категорія: 27 Доповідач: Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого : Міхасішина І.В.

Суддів: Стадника І.М., Войтка Ю.Б.

При секретарі: Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 12 березня 2012 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2011 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором №VIW3AU08189918 від 19 серпня 2008 року у розмірі 15070, 60 доларів США, а також судові витрати у справі.

В подальшому в ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 15070,60 доларів США, що еквівалентно120 112, 69 грн.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 12 березня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість в розмірі 120122, 69 грн. за кредитним договором №VIW3AU08189918 від 19 серпня 2008 року.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів викладених в апеляційній скарзі, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

По справі встановлено, що 19 серпня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитно-заставний договір № VIW3AU08189918, згідно якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 11359,88 доларів США з кінцевим терміном погашення до 16 серпня 2013 року зі сплатою за користування кредитом 15% річних. Частина кредиту в розмірі 10890 доларів США надана для придбання автомобіля.

Відповідно до п. 3.3. кредитно-заставного договору від 19 серпня 2008 року банк може видати позичальнику кредит, обравши на власний розсуд, будь-який із наступних способів його видачі:

1) видати кредит в порядку, встановленому ст.. 17.4 договору;

2) видати кредит готівкою через касу банку;

3) видати кредит перерахувавши відповідні кошти на рахунок позичальника.

Кредитні кошти, видані банком будь-яким із способів, визначеним цією статтею , вважаються такими, що одержані позичальником від банку.

Згідно з заявою б/н про продаж іноземної валюти від 19 серпня 2008 року ОСОБА_2 доручила банку продати 11033,18 доларів США, 18 центів, з перерахуванням коштів на наступні рахунки:

в сумі 50257, 35 грн. на поточний рахунок «ВАТ «Вінниччина-Авто» з призначенням платежу за автомобіль № кузова Y6D0TGF698X019845;

в сумі 502, 57 грн. на поточний рахунок СК «ЗАО СК «Нигосстрах» з призначенням платежу страхова премія за договором особистого страхування від 19.08.2008 р.;

в сумі 0,00 грн. за договором страхування наземного транспорту №VIW3AU08189918 від 19.08.2008 року;

в сумі 34 грн. на поточний рахунок ДП «Інформаційний центр» МЮУ, рахунок №2600230183 в ГОУ ВАТ «Ощадбанку» за реєстрацію обтяжень нерухомого майна (а.с. 73).

Згідно ордеру-розпорядження бухгалтерії №1 від 19 серпня 2008 року з рахунку ОСОБА_2 на рахунок ВАТ «Вінниччина-Авто» перераховано 50257, 35 грн. з призначенням платежу - надання кредиту згідно договору №VIW3AU08189918 від 19 серпня 2008 року (а.с. 74).

Банком зобов'язання щодо надання кредитних коштів були виконанні у повному обсязі, що підтверджується заявою б/н про продаж іноземної валюти від 19 серпня 2008 року, ордером-розпорядженням бухгалтерії №1 від 19 серпня 2008 року.

Позичальником умови кредитного договору виконувалися не належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно з розрахунком, складається з заборгованості за кредитом в сумі 10277, 97 дол. США, заборгованість за відсотками 1954, 52 дол. США, заборгованість з комісії 454, 90 дол. США, заборгованість з пені 1635, 69 дол. США, , штраф (фіксована частина) 31,36 дол. США, штраф (відсоток від суми заборгованості) 716, 15 дол. США, а всього 15070,59 дол. США.

З метою забезпечення зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 передала банку в заставу автомобіль Opel Astra OTGF 69 1.4 І, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Заставна вартість предмета застави становить 77319 грн.

Відповідно до п.13.2 кредитно-заставного договору за рішенням банку і якщо це не заборонено законодавством України, предмет застави може бути реалізований або використаний в інший спосіб для задоволення забезпечених вимог без застосування судових процедур . Не застосовуючи судових процедур, банк має право на власний розсуд обрати процедуру позасудового звернення стягнення на предмет застави для задоволення забезпечених вимог з-поміж наступних варіантів:

передача предмета застави у власність банку для задоволення і погашення забезпечених вимог;

продаж предмета застави банком третій особі у відповідності до вимог законодавства України;

звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса (у випадку нотаріально посвідчення договору);

будь-яка інша процедура, дозволена законодавством України.

20 жовтня 2010 року ОСОБА_2 передала в заклад Банку автомобіль марки Opel Astra OTGF 69 1.4 І, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, про що було складено відповідний акт (а.с. 63).

Згідно довіреності від 04 листопада 2010 року , посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_3, ОСОБА_2 уповноважила ПАТ КБ «ПриватБанк» бути її представником в органах ДАІ та всіх інших установах, пов'язаних із вчиненням правочинів щодо розпорядження (користування, експлуатації та продажу (за ціну та на інших умовах за його розсудом)) належним їй на праві власності транспортним засобом марки Opel Astra OTGF 69 1.4 І, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 75).

23 листопада 2010 року ПАТ «ПриватБанк» подав до Липовецького ВРЕР заяву про зняття обмеження «Відчуження заборонено» з автомобіля, що належить ОСОБА_2 та, який знаходився у заставі ПАТ КБ «ПриватБанк» у зв'язку з погашенням кредиту (а.с. 66).

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені статтею 16 ЦК України.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам відповідача щодо передачі заставного автомобіля в заклад банку та погашення кредиту, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки право на захист особа здійснює на свій розсуд (ч.1 ст. 20 ЦК України).

Позивач реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави відповідно до умов договору, при цьому не здійснив реалізацію предмета застави та за наявності невиконаного зобов'язання щодо погашення заборгованості, обрав такий спосіб захисту свого порушеного права як стягнення заборгованості за кредитним договором в еквіваленті до національної валюти України, що не суперечить нормам чинного законодавства.

Щодо доводів відповідача про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права щодо прийняття доказів, поданих з порушенням строків, встановлених ст. 131 ЦПК України, то такі порушення не можуть бути підставою для скасування по суті правильного судового рішення, оскільки вони не призвели до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідивши усі обставини справи, правильно встановив коло суспільних правовідносин та норми матеріального права, які їх регулюють, та дійшов обґрунтованого висновку, що позичальником ОСОБА_2 порушено зобов'язання за кредитним договором №VIW3AU08189918 від 19 серпня 2008 року , внаслідок якої виникла заборгованість в розмірі 15070, 60 доларів США, що еквівалентно 120112, 69 грн., що підтверджено належними та допустимими доказами у справі. Наданий відповідачем розрахунок заборгованості відповідача станом на 07 березня 2011 року не спростовує розрахунків, наданих позивачем при поданні позовної завяи.

Рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 12 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: