ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
18 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/1199/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про: стягнення боргу
ВСТАНОВИВ :
Управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ФОП ОСОБА_1 своєчасно не сплачувала страхові внески до фонду, в зв'язку з чим утворилась заборгованість (недоїмка) зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період серпня-грудня 2010 року в сумі 1244,80 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку не погашена, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів.
Ухвалою суду від 16.03.2012 року відкрито провадження у справі.
18.04.12 року до суду надійшла заява позивача щодо зменшення позовних вимог. В даній заяві вказано, що так як відповідачем частково сплачено заборгованість у сумі 700,00 грн., то позивач просить зменшити позовні вимоги на вказану суму та стягнути з відповідача 544,80 грн. Також, в заяві зазначено провести судове засідання без участі представника управління, змінені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідно до п.1 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.
Відповідач у судові засідання 03.04.2011р. не з'явилась, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлена завчасно та належним чином ухвалою суду, яка вручена відповідачу 27.03.12 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 12).
18.04.12 р. в судове засідання відповідач не з'явилась повторно. Про дату, час та місце судового засідання була повідомлена судовою повісткою, що направлена на адресу ФОП - ОСОБА_1 Однак, конверт із відміткою "за закінченням терміну зберігання", відділом зв'язку повернутий на адресу суду. Зазначене підтверджується матеріалами адміністративної справи.
Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, судом вжито всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з її участю та реалізації нею права судового захисту, своїх прав та інтересів.
Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи те, що від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та необхідності заслухати свідка чи експерта у справі не має, суд, відповідно до вказаної частини 6 статті 128 КАС України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ФОП ОСОБА_1 є фізичною особою -підприємцем (ін. код НОМЕР_1) та перебуває на обліку в УПФ у м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон 1058), під страховими внесками слід розуміти кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Стаття 11 Закону 1058, визначає коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 даного Закону відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктом 5 ст.14 Закону 1058 встановлено, що до кола страхувальників відносяться застраховані особи, визначені п. 3 ст. 11 даного Закону.
За змістом ч. 1 ст.19 Закону 1058, страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у п.5 ст.14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Верховною Радою України 08.07.2010р. прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №2461-VI, який набрав чинності 17.07.2010р. Даним Законом підпункт 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено у наступній редакції:
"Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлений Законом на день отримання заробітної плати (доходу).
В силу ч.6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.
Базовим звітним періодом для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, є квартал.
Протягом серпня-грудня 2010 р. ФОП ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність, однак сплату страхових внесків, у розмірах, передбачених Законом 1058, відповідачем не проведена.
В зв'язку з вище викладеним, за ФОП ОСОБА_1 виникла заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період серпня - грудня 2010 р. на загальну суму 1244,80 грн.
Дана сума боргу виникла внаслідок порушення платником порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначеного Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкцією про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійний фонд України №21-1 від 19.12.2003р., зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.2004р. № 64/8663.
Згідно з частиною 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно ч. 3 ст.106 Закону 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
З урахуванням вказаних вище положень, позивачем, на адресу відповідача були направлені вимоги про сплату боргу від 26.11.10 р. №Ф381 та від 01.02.11 р. №Ф72 (а.с.6, 6 зворотній бік), які відповідач отримала 07.12.10. р. та 12.02.11 р. (відповідно копії повідомлень про вручення поштових відправлень, приєднані до матеріалів справи).
Однак, як видно з матеріалів справи 27.02.2012 року відповідачем сплачено частково борг в розмірі 700,00 грн., що підтверджується карткою особового рахунку ФОП та заявою позивача про зменшення позовних вимог, тому сума боргу зменшилась до 544,80 грн.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Беручи до уваги, що на день розгляду справи відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано доказів скасування/оскарження вимог позивача про сплату боргу, заборгованість, яка підтверджується матеріалами справи, не погашена, враховуючи, що відповідач частково сплатила суму страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування, а відтак визнала заборгованість до Пенсійного Фонду, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню з урахуванням норм статті 94 КАС України.
Виходячи з положень ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ін. код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі (р/р 25607323390103 в філії ВОУ АТ «Ощадбанк» МФО 302076, код ЄДРПОУ 37865377) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування в сумі 544,80 грн., (п'ятсот сорок чотири гривні 80 копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя: Дмитришена Руслана Миколаївна