ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29.06.06 | Справа № 5/376-06. |
за позовом дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ
до відповідача – відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Сумигаз”, м. Суми
про стягнення 9 129 687 грн. 88 коп.
Суддя Гудим В.Д.
Представники:
Від позивача – предст. Левченко О.Є.
Від відповідача – предст. Лисенко О.Ю.
Суть спору: Викладена в ухвалі від 13.06.06р.
Позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача 9 129 687 грн. 88 коп., в тому числі 6 424 317,80 грн. заборгованості за одержаний у січні-липні та жовтні-грудні 2004 року природний газ відповідно до договору від 31.12.03р. № 06/03-3527/13/143, укладеного між сторонами; 604 656,79 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, передбаченої п. 7.2. зазначеного договору за період з 17.11.05р. по 17.05.06р.; штрафу в сумі 449 702,25 грн.; 1 330 974,64 грн. інфляційних збитків та 320 036,40 грн. річних.
Відповідач подав пояснення від 13.06.06р. № 13/1025, в якому зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу відповідач визнає, в частині стягнення інфляційних збитків визнає частково в сумі 450 508,45 грн., проти стягнення пені заперечує, посилаючись на те, що позивачем нарахована пеня за період з 5.11.05р. по 5.05.06р., що суперечить ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В судовому засіданні відповідач зазначив, що він визнає інфляційні збитки в сумі 476 205,72 грн.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору від 31.12.03р. № 06/03-3527/13/143, позивач протягом січні-липні та жовтні-грудні 2004 року поставив відповідачеві природний газ обсязі 105 680,405 м3 на загальну суму 30 951 155,44 грн. Пунктом 6.1. зазначеного договору передбачено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно коштами. Перша оплата в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу. Послідуючі оплати проводяться плановими платежами по 25% від вартості запланованих місячних обсягів до 10-го та 20-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа наступного за звітним місяця. Пунктом 7.2. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачено стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7% від суми заборгованості.
Матеріалами справи, зокрема копіями актів приймання-передачі обсягів природного газу (а.с. 38-49) підтверджується факт одержання відповідачем від позивача природного газу в обсязі 105 680,405 м3.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов’язань щодо своєчасної і в повному обсязі сплати за одержаний від позивача природний газ і станом на 16.05.06р. має заборгованість перед позивачем в сумі 6 424 317,80 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 31.12.05р., підписаним сторонами, в зв’язку з чим за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідно до ст. 231 ГК України та умов укладеного між сторонами договору відповідачеві нарахована пеня, яка згідно з поданим розрахунком складає 604 656,79 грн. за період з 17.11.05р. по 17.05.06р., а також штраф в сумі 449 702,25 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Згідно з поданим позивачем розрахунком сума інфляційних збитків складає 1 330974,64 грн.; 3% річних – 320 036,40 грн.
Відповідач позовні вимоги визнав частково, зазначивши у відзиві на позовну заяву, що він визнає основний борг, штраф, річні, а також інфляційні збитки частково в сумі 476 205,72 грн., про що подав відповідний контррозрахунок. Стосовно стягнення пені, відповідач зазначив, що позивачем нарахована пеня за період з 5.11.05р. по 5.05.06р., що суперечить ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до договору від 31.12.03р., днем коли зобов'язання мало бути виконано є 10 січня 2005 року, тому нарахування штрафних санкцій, в даному випадку пені, припиняється 11.07.05р. З останнього дня нарахування пені, скорочена позовна давність в один рік для стягнення пені, яка передбачена ст. 258 ЦК України, спливає 11.07.06р. Відповідач також зазначає, що позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення пені лише в травні 2006 року, нарахувавши при цьому пеню за останні 6 місяців, в той час як необхідно нараховувати за перші 6 місяців з моменту, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з контррозрахунку інфляційних збитків, наданого відповідачем (а.с.56), сума інфляційних збитків розрахована з суми заборгованості, яка є предметом даного позову, тому господарський вважає за необхідне прийняти розрахунок інфляційних збитків в редакції відповідача.
Господарський суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача щодо стягнення пені в сумі 604 656,79 грн., оскільки стягнення пені передбачено умовами укладеного між сторонами договору, розрахунок зазначеної суми здійснений позивачем за період з 17.11.05р. по 17.05.06р., тобто в межах строку позовної давності, встановленого ст. 258 Цивільного кодексу України.
Враховуючи зазначені обставини та приймаючи до уваги, що матеріалами, підтверджується факт неналежного виконання відповідачем умов укладеного з позивачем договору щодо своєчасної і в повному обсязі сплати за спожитий природний газ, господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 6 424 317,80 грн. заборгованості за природний газ; 604 656,79 грн. пені; 449 702,25 грн. штрафу; 476 205,72 грн. інфляційних збитків та 320 036,40 грн. річних обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог позов задоволенню не підлягає.
Господарські витрати відносяться на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Сумигаз”, м. Суми, вул. Лебединська, 13 (код 03352432) на користь дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код 31301827) заборгованості 6 424 317 грн. 80 коп.; пені 604 656 грн. 79 коп.; штрафу 449 702 грн. 25 коп.; інфляційних збитків 476 205 грн. 72 коп.; 3% річних 320 036 грн. 40 коп.; витрат по державному миту 23 112 грн. 56 коп.; витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 106 грн. 95 коп., видати наказ.
3. В іншій частині позовних вимог – в позові відмовити.
Суддя В.Д.Гудим