Судове рішення #2230986
Справа № 1-188\07

Справа № 1-188\07

ВИРОК

ІМ"Я М    УКРАЇНИ

09 липня 2007 року

Богунський районний суд м.Житомира в складі:

головуючої    -судді Зіневич І.В.

при секретарі              Довгалюк Л.В., Поляновської Т.О., Базюку Ю.П.

з участю прокурора Філь С.В., Миколаєнко С.Г.

адвоката                                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта неповна середня, не одруженого, відбуваючого покарання в Житомирській виправній колонії №4, раніше судимого: 10.03.2004р. Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ст.309 ч.1, 104,76 КК України на 1 рік позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців; 02.02.2006р.   Новоград-Волинським   міськрайонним   судом   Житомирської   області   за ст.ст.296 ч.1, 121 ч.І,70,71 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі, за ст.391 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 відбуваючи покарання у виді позбавлення волі в Житомирській виправній колонії №4 вчинив злісну непокору законним вимогам адміністрації виправної установи за наступних обставин.

03.07.2006р. ОСОБА_2 прибув для відбуття покарання в Житомирську виправну колонію №4 Житомирської області де був ознайомлений з режимом відбування покарання, однак систематично його порушував.

19.07.2006р. як злісний порушник режиму утримання ОСОБА_2 постановою начальника Житомирської виправної колонії №4, узгодженою з спостережною комісією, був переведений до приміщення камерного типу строком на три місяці.

Після відбуття дисциплінарного стягнення в приміщенні камерного типу, засуджений ОСОБА_2, продовжував порушувати режим тримання. Так, 15.11.2006р. ОСОБА_2, будучи здоровим та забезпеченим необхідним інвентарем, проявив злісну непокору законним вимогам адміністрації колонії, а саме: в категоричній формі відмовився виконувати письмове розпорядження виконуючого обов'язки начальника Житомирської виправної колонії №4 приступити до виконання накладеного на нього стягнення у вигляді позачергового чергування по прибиранню малого прогулянкового дворику дільниці посиленого контролю.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину не визнав від дачі показань відмовився.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину не визнав, його вина підтверджується показаннями свідків, зібраними по справі доказами дослідженими в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він працює виконувачем обов'язки начальника ВК №4. У виправній колонії відбуває покарання засуджений ОСОБА_2, який є злісним порушником режиму, неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності.

 

2

Оскільки належних висновків ОСОБА_2 не зробив, тому в липні 2006р. був поміщений в приміщення камерного типу на 3 місяці. Вийшовши з приміщення камерного типу ОСОБА_2 продовжував порушувати режим тримання. Так, в листопаді 2006р. будучи черговим по кімнаті дільниці посиленого контролю ОСОБА_2 халатно віднісся до своїх обов'язків, не виконав законної вимоги начальника відділення одягнутися по формі одягу і приступити до чергування. За дане порушення до ОСОБА_2 було накладено стягнення у вигляді призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії. Ознайомившись в присутності працівників колонії з його, як начальника установи, письмовим розпорядженням про позачергове чергування по прибиранню приміщень та території колонії, ОСОБА_2 відмовився його виконувати, хоча був здоровий та забезпечений необхідним інвентарем.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він як молодший інспектор відділу нагляду і безпеки Житомирської виправної колонії №4 був присутній на дисциплінарній комісії, яку проводив виконуючий обов'язки начальника виправної колонії, на якій засудженого ОСОБА_2 було представлено за те, що він будучи черговим по кімнаті дільниці посиленого контролю, халатно віднісся до своїх обов'язків, не виконав законної вимоги начальника відділення одягнутися по формі одягу і приступити до чергування. За це порушення керівником установи на ОСОБА_2 було накладено стягнення - призначено на позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії. Після ознайомлення з таким письмовим розпорядженням, ОСОБА_2 відмовився його виконувати, пояснивши, що прибирати не буде. Знає, що засуджений ОСОБА_2, неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення режиму, але для себе ніяких висновків не зробив та продовжував порушувати режим, тому влітку 2006р. поміщався до приміщення камерного типу.

Свідкок ОСОБА_5 - начальник відділення психологічної служби Житомирської виправної колонії показав, що був присутній на дисциплінарній комісії на якій засудженому ОСОБА_2. за невиконання вимоги начальника відділення одягнутися по формі одягу і приступити до чергування було накладено керівником установи стягнення - призначено позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії. Ознайомившись з таким розпорядженням ОСОБА_2 відмовився його виконувати, а також відмовився поставити свій підпис, що ознайомлений з ним. В зв'язку з цим був складений акт.

Свідок ОСОБА_6 показав, що як начальник відділення соціально-психологічної служби установи, знає засудженого ОСОБА_2 як такого, що з перших днів прибуття в установу постійно порушував режим, і тому як злісний порушник був поміщений до дільниці посиленого режиму. Будучи придатним за станом здоров»я працювати по розборці кабелю, встановлені норми не виконував, відмовлявся працювати. За порушення режиму на ОСОБА_2 накладалися численні стягнення, серед яких і поміщення до приміщення камерного типу. Але і після цього ОСОБА_2 порушував режим, проведені з ним бесіди та роз'яснення результатів не давали. Виконати розпорядження начальника установи по прибиранню території колонії ОСОБА_2 відмовився. Про що був складений акт.

Свідок ОСОБА_7. пояснив, що вранці 15.11.2006р. в медичну частину колонії був доставлений засуджений ОСОБА_2 для медичного огляду на предмет стану здоров'я та працездатності, щодо прибирання приміщень і території колонії. При цьому останній заявив, що скарг на стан здоров'я у нього не має та від проходження медичного огляду в категоричній формі відмовився. Він разом із іншими лікарями установи візуально проявів захворювань, психічних та поведінкових розладів у ОСОБА_2 не виявив. Тому останній був визнаний таким, що може виконувати прибирання приміщень та території колонії.

Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_9., показання якого були досліджені в судовому засіданні (а.с.28).

Із досліджених в судовому засіданні показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 видно, що вони відбувають покарання в ВК№4 і бачили як, 11.11.2006р. начальник відділення ОСОБА_12 під час обходу житлових кімнат дільниці посиленого контролю, у кімнаті №5 виявив незадовільний санітарний стан приміщення. Засуджений ОСОБА_2 в цей день згідно графіку був черговим по кімнаті. Але на вимогу начальника відділення одягнутися по формі та приступити до чергування не відреагував, а лежав на своєму спальному місці. 15.11.2006р. були присутні коли начальник ОСОБА_6 привів ОСОБА_2 та сказав йому (ОСОБА_12) принести

 

3

інвентар для прибирання (совок та віник). Потім вказав ОСОБА_2 територію, яку він повинен прибирати - малий прогулянковий дворик дільниці посиленого контролю, але ОСОБА_2 від прибирання в категоричній формі відмовився, сказавши, що нічого прибирати не буде, а також відмовився від письмових пояснень з цього приводу.(а.с.22-23, 24-25).

Із досліджених в судовому засіданні матеріалів особової справи ОСОБА_2 вбачається, що з часу прибуття до Житомирської ВК№4 - 03.07.2006р., останній не виконував законні вимоги працівників установи, в зв'язку з чим до нього застосовувались дисциплінарні стягнення:

· 04.07.2006р. за неправомірну поведінку та чинення фізичного опору під час огляду особистих речей ОСОБА_2 поміщений в ДІЗО на 15 діб;

· 07.07.2006р. за відмову від роботи в ДІЗО оголошено попередження начальником колонії;

· 12.07.2006р. за ухилення від роботи в ДІЗО оголошено догану начальником колонії;

· 13.07.2006р. за ухилення від роботи в ДІЗО оголошено сувору догану начальником колонії;

· 17.07.2006р. за ухилення від роботи в ДІЗО оголошено сувору догану начальником колонії;

· 19.07.2006р. за ухилення від роботи в ДІЗО поміщений в приміщення камерного типу (ПКТ) на З місяці;

 

· 24.07.2006р. за неправомірну поведінку та чинення фізичного опору під час проведення особистого обшуку поміщений в ДІЗО на 15 діб;

· 09.08.2006р. за відмову від прибирання камери та свого робочого місця - оголошено догану начальником відділення;

· 14.08.2006р. за ухилення від роботи в ПКТ оголошено сувору догану начальником колонії;

· 30.10.2006р. за ухилення від роботи в ПКТ оголошено догану начальником колонії;

· 31.10.2006р. за ухилення від роботи в ПКТ оголошено сувору догану начальником колонії;

· 15.11.2006р. за халатне відношення до обов'язків чергового по кімнаті та невиконання законної вимоги начальника відділення оголошено позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії начальником колонії.

Зазначені стягнення, які накладалися на ОСОБА_2 підтверджуються і довідкою про заохочення та стягнення засудженого ОСОБА_2 та згідно якої останній заохочень не має(а.с.34).

Спостережна комісія Житомирського міськвиконкому погодились із рішенням адміністрації виправної колонії №4 про переведення до приміщення камерного типу строком на З місяці засудженого ОСОБА_2 про що свідчить виписка з протоколу №29 від 19.07.2006р. засідання спостережної комісії(а.с.56).

Із постанови начальника Житомирської виправної колонії №4 від 19.07.2006р. вбачається, що засуджений ОСОБА_2 був переведений на три місяці в приміщення камерного типу, оскільки за час відбування покарання допустив 6 порушень режиму за які 5 разів на нього накладалися дисциплінарні стягнення правами начальника колонії, один раз проводилась бесіда виховного впливу. Засуджений ОСОБА_2 за характером нахабний, хитрий. На заходи виховного впливу не реагує, своєю поведінкою негативно впливає на інших засуджених, (а.с.55).

Згідно графіку чергування на листопад місяць 2006р. затвердженого в.о. першого заступника начальника Житомирської виправної колонії №4 засуджений ОСОБА_2 повинен був чергувати в кімнаті №5 11.11.2006р.(а.с.80).

Про невиконання черговим по кімнаті №5 11.11.2006р. ОСОБА_2. законної вимоги представника адміністрації вдягнутися по формі одягу та приступити до чергування, останній не відреагував, пояснивши на словах, що не вважає це за потрібне, свідчить рапорт чергового по дільниці посиленого контролю, начальника відділення соціально-психологічної служби ОСОБА_13 (а.с.76). Із письмового розпорядження виконуючого обов'язки начальника Житомирської виправної колонії №4 від 15.11.2006р. видно, що на засудженого ОСОБА_2 за допущене порушення режиму, а саме відмову виконання вимоги начальника відділення вдягнутися по формі одягу та приступити до чергування в кімнаті №5 дільниці посиленого контролю згідно з графіком чергувань 11.11.2006р., останньому було встановлено розпорядження про чергове прибирання малого прогулянкового дворику дільниці посиленого контролю де ОСОБА_2 утримується.(а.с.4). Із актів від 15.11.2006р. підписаних працівниками ВК №4 вбачається, що ОСОБА_2 після оголошення йому постанови керівника установи про позачергове чергування по прибиранню приміщень та території колонії та будучи ознайомлений з вказаним розпорядженням від підпису в

 

4

постанові в категоричній формі відмовився та будучи забезпеченими необхідним інвентарем для проведення прибирання в категоричній формі відмовився прибирати вказану територію(а.с.5,6,8).

Висновок лікарської комісії від 15.11.2006р. свідчить про те, що засуджений ОСОБА_2 придатний до робіт по прибиранню території локальної дільниці(а.с.7).

Суд критично оцінює доводи підсудного про те, що він не вчиняв злісної непокори вимогам адміністрації виправної колонії, а працівники установи ставилися до нього упереджено та розцінює їх як намагання пом"якшити свою участь у вчиненому або ж уникнути відповідальності, оскільки це спростовується показаннями свідків: як працівників виправної колонії ОСОБА_14,ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18., ОСОБА_19, так і показаннями засуджених ОСОБА_10, ОСОБА_20, які разом із підсудним відбували покарання. Всі дисциплінарні стягнення, які застосовувались до ОСОБА_2 працівниками Житомирської виправної колонії №4 були накладені у встановленому законом порядку. Зі скаргами на дії адміністрації установи до органів прокуратури ОСОБА_2 не звертався, про що свідчить досліджена в судовому засіданні його особова справа. Як вбачається із дослідженої в судовому засіданні медичної картки засудженого ОСОБА_2, останній був працездатним, за станом здоров"я був придатний як до виконання робіт по позачерговому прибиранню, так і інших робіт.

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_2 та кваліфікує його умисні дії за ст.391 КК України, так як він відбуваючи покарання у виді позбавлення волі, будучи підданим протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу вчинив злісну непокору вимогам адміністрації виправної установи.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу самого підсудного та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12КК України ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості.

Обставин, які б пом"якшували покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2. суд визнає рецидив злочинів.

Крім того суд враховує, що ОСОБА_2 негативно характеризується по місцю відбування покарання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, будучи засудженим за вчинення тяжкого злочину знову вчинив умисний злочин, що свідчить про те, що він належних висновків для себе не зробив та вперто не бажає стати на шлях виправлення.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2. покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою він визнається винним з частковим приєднанням відповідно до ст.71КК України невідбутого покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 02.02.2006р.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.391 КК України і призначити йому покарання за ст.391КК України - 2 (два) роки позбавлення волі

Відповідно ст.71 КК України до призначеного ОСОБА_2 покарання приєднати частково невідбуте ним покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 02.02.2006р. та призначити остаточне покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу у відношенні ОСОБА_2 залишити попередній - утримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з 24 січня 2007 року.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м.Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація