Справа № 22ц-752/07                                                    Головуючий в 1 інстанції - Сарапін Г.С.

Категорія -43                                                                          Доповідач - Стрільчук В.А.

УХВАЛА

 іменем    України

6 вересня 2007 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Стрільчука В.А.,

судців - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

при секретарі - Савчук О.В.,

з участю представника відповідача Рудакова О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) «Укртелеком» про захист прав споживача за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Володимир-Волинського міського суду від 5 липня 2007 року,

встановила:

Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 5 липня 2007 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.

В запереченні на апеляційну скаргу представник відповідача Баранський Р.С. просить її відхилити, а рішення залишити без змін, зазначаючи про безпідставність та необґрунтованість скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ВАТ «Укртелеком» в особі Володимир-Волинського центру електрозв'язку № 1 Волинської філії товариства позивачу ОСОБА_1 надаються послуги з комутованого доступу до мережі Інтернет з використанням телефонної лінії споживача, тобто номера телефону НОМЕР_1, встановленого у її квартирі по АДРЕСА_1, і з наданням споживачу імені та пароля для комутованого доступу через телефонну мережу загального користування за телефонним номером НОМЕР_2 (без додаткового набору коду міста).

2

В обгрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що Володимир-Волинським центром електрозв'язку № 1 їй безпідставно нараховано плату за надані послуги комутованого доступу до мережі Інтернет як за міжміські телефонні розмови, оскільки такі розмови на номер НОМЕР_2 вона не замовляла і не вела. Це твердження позивача спростовується наявними в справі доказами, згідно з якими починаючи з 29 листопада 2006 року по 15 січня 2007 року комутований доступ до мережі здійснювався з телефонного номера позивача шляхом додаткового набору коду міста Володимир-Волинського - 242, тобто з'єднання з мережею Інтернет відбувалося через міжміську телефонну мережу, що потягнуло за собою відповідне нарахування певних коштів. Таке з'єднання неможливе без втручання людини, яка його здійснює через свій комп'ютер.

Припинення з'єднання телефонного номера позивача з мережею Інтернет мало місце в січні 2007 року після повідомлення її центром електрозв'язку № 1 про нарахування плати за міжміські телефонні розмови при користуванні послугами, пов'язаними з доступом до мережі Інтернет.

Нарахування оплати за послуги електрозв'язку за грудень 2006 року і січень 2007 року позивачу як абоненту ВАТ «Укртелеком» проведено правильно відповідно до встановлених тарифів на вказані послуги, а тому відсутні підстави для визнання дій відповідача неправомірними та покладення на нього обов'язку щодо проведення перерахунку.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

Встановлені судом та наведені вище обставини справи підтверджуються всією сукупністю наявних у справі доказів, зокрема, укладеним між сторонами договором від 16 грудня 2003 року про надання послуг комутованого доступу до мережі Інтернет (а. с. 22-23), розрахунком вартості послуг (а. с. 24-25), інформацією про споживача (а. с. 26), роздруківками по міжміських розмовах за грудень 2006 року та січень 2007 року (а. с. 8, 29-30), розрахунками за послуги зв'язку (а. с. 27-28, 31-32), довідкою про розрахунок нарахувань та оплати за послуги електрозв'язку, надані абоненту ОСОБА_1 (а. с 37), показаннями свідків ОСОБА_2. (а. с. 49-50) і ОСОБА_3. (а. с. 50-51).

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Всупереч наведеним правовим нормам позивач ОСОБА_1 не надала суду доказів на підтвердження своїх доводів про неправильне нарахування відповідачем розміру оплати за надані їй послуги, в зв'язку з чим її вимоги є безпідставними.

Виходячи з викладеного, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи і давши їм вірну правову оцінку, суд обгрунтовано у відповідності із Законом України «Про телекомунікації» та Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року № 720, відмовив ОСОБА_1 у її позові про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання його провести перерахунок оплати за користування послугами Інтернет.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами справи та дослідженими судом доказами.

3

Рішення постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити, а рішення Володимир-Волинського міського суду від 5 липня 2007 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.