Справа № 22-1674 -2007 р.                          Головуючий у 1 інстанції - Комлач О.Ф.

Категорія 27                                                    Доповідач Суровицька Л.В.

УХВАЛА

Іменем України

«12» вересня 2007 року

Колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючої судді Авраменко Т.М. ,

Суддів: Суровицької Л.В.,  Гайсюка О.В.,

При секретарі Слюсаренко Н.Л., 

за участю сторін, 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19 червня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача,  пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи,  колегія суддів,  -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про захист честі,  гідності,  ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначав,  що відповідач серед жителів,  які проживають на території Голиківської сільської ради та інших громадян і посадових осіб Олександрівського району розповсюдив щодо нього недостовірну інформацію про те,  що він,  як голова сільської ради викрав 300 листів шиферу та 2 причепи цегли із Фермерського господарства «Кримки» та 5000 грн. державних коштів,  зловживаючи службовим становищем.

Крім того,  відповідач надіслав в міліцію, районну прокуратуру, райдержадміністрацію,  районну раду та до сесії Голиківської сільради заяви з метою очорнити його перед жителями сіл,  відповідальними представниками державних та правоохоронних структур і з метою притягнення до кримінальної відповідальності.

Внаслідок подання таких заяв,  проводилась перевірка,  опитувались жителі сіл,  що викликало у них недовіру щодо його порядності як людини, громадянина та керівника органу місцевого самоврядування.

Діями відповідача було порушено його честь,  гідність та ділову репутацію,  завдано - моральну шкоду.

Просив суд стягнути з ОСОБА_2. на його користь на відшкодування моральної шкоди 1700 грн. та судові витрати. Зобов'язати відповідача прилюдно,  перед жителями Голиківської сільської ради та в місцевих засобах масової інформації,  зокрема в газетах «Олексаядрівський вісник »і «Вперед» вибачитись перед ним.

Рішенням Олександрівського райсуду від 19 червня 2007 року позов задоволено частково.

З ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. стягнуто на відшкодування моральної шкоди 300 грн. та 4 грн.20 коп. судових витрат.

Зобов'язано відповідача спростувати відомості про крадіжку та присвоєння коштів в присутності громадянОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6. .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди,  збільшивши розмір відшкодування,  а також зобов'язати відповідача спростувати розповсюджені неправдиві відомості щодо нього на сходках громадян у селах Кримки та Голиковому,  на черговій сесії Голиківської сільської ради та в районній газеті «Вперед».

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтримав доводи апеляційної скарги, а відповідач заперечив проти них.

2

Колегія суддів,  перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених у суді першої інстанції,  вважає апеляційну скаргу такою,  що підлягає відхиленню із наступних підстав.

Згідно ч.1  ст. 270 ЦК України відповідно до Конституції України фізична особа має право на повагу до гідності та честі.

 ст.277 ЦК передбачає,  що фізична особа,  особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації,  має право на відповідь,  а також на спростування цієї інформації (ч.1).

Негативна інформація,  поширена про особу,  вважається недостовірною, якщо особа,  яка її поширила,  не доведе протилежного (ч.3).

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою,  яка поширила інформацію (ч.4).

Відповідно до ч.7  ст.277 ЦК спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб,  у який вона була поширена.

Судом встановлено,  що позивач в період з 14 квітня 2006 року по 26 березня 2007 року займав посаду сільського голови. У грудні 2006 року відповідач звернувся до правоохоронних органів та в райдержадміністрацію з заявами про притягнення до відповідальності позивача за викрадення 300 листів шифера та 2 причепів цегли,  привласнення державних коштів в сумі 5 000 грн. Крім того,  аналогічну інформацію відповідач розповсюдив шляхом усних заяв серед мешканців.

Згідно роз'яснень п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 року № 7 (з наступними змінами) «Про застосування судами законодавства,  що регулює захист честі,  гідності і ділової репутації громадян та організацій» під поширенням відомостей,  що не відповідають дійсності й порочать честь,  гідність і ділову репутацію,  слід розуміти опублікування їх у пресі,  передачу по радіо,  телебаченню,  з використанням інших засобів масової інформації,  викладення в характеристиках,  заявах,  листах,  адресованих іншим особам,  повідомлення в публічних виступах,  а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.

Проте звернення особи до відповідних органів влади за захистом своїх прав,  порушених іншою особою,  не можуть розглядатись як поширення неправдивих відомостей,  якщо не встановлено,  що фактично метою цих дій було приниження честі,  гідності та ділової репутації певної особи.

Суд першої інстанції врахував вказані роз'яснення і   прийшов до правильного висновку про те,  що звернення відповідача до відповідних органів із письмовими заявами,  . не є поширенням недостовірної інформації.

Однак розповсюдження відповідачем аналогічної інформації серед мешканців села,  суд обгрунтовано визнав таким,  що порочить честь,  гідність і ділову репутацію позивача,  оскільки відповідач не довів,  що поширена ним негативна інформація щодо позивача,  є достовірною.

Встановивши факт поширення відомостей,  що порочать честь,  гідність і ділову репутацію позивача,  суд на підставі досліджених доказів обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення з відповідача спричиненої моральної шкоди,  визначивши її з урахуванням з'ясованих обставин справи в меншому розмірі,  ніж просив позивач.

Суд розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і правильно визначив і спосіб спростування недостовірної інформації.

Підстави для спростування інформації в районній газеті відсутні,оскільки відповідач не поширював недостовірну інформацію у друкованих засобах.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду,  судом повно і всебічно з'ясовані дійсні обставини справи,  права та обов'язки сторін і дана належна оцінка доказам.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права,  тому відповідно до  ст.308 ЦПК України,  апеляційна скарга підлягає відхиленню,  а рішення суду залишається без змін.

3

Керуючись  ст. ст. 303,  304,  п.1 ч.1  ст.307,  ст. 308,   ст. ст. 313,  314,  315,  317,  319 ЦПК України,  колегія судців,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 19 червня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.