Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-167/11/2770

30.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Горошко Н.П.

секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя - ОСОБА_2, довіреність № 9485/10 від 22.12.10 року;

представник відповідача - ОСОБА_3 - ОСОБА_4, довіреність № 905 від 13.05.11 року;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополь (суддя Майсак О.І.) від 11.02.11 року у справі № 2а-167/11/2770

за позовом Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя (вул. 7 Листопада, 3, м. Севастополь, 99042)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості перед бюджетом в розмірі 3400,0 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополь (суддя Майсак О.І.) від 11.02.2011 року у справі № 2а-167/11/2770 адміністративний позов Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості перед бюджетом в розмірі 3400,0 грн., було задоволено. Стягнено з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя суму заборгованості перед бюджетом зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3400,0 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополь від 11.02.2011 року та прийняти нову постанову.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення представника відповідача, заперечення на апеляційну скаргу представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки про взяття на облік платника податків, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрований Балаклавською районною державною адміністрацією м. Севастополя та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя як платник податків з 08.08.2008 року (а.с.6).

23.06.2010 року Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі м.Севастополя було проведено перевірку ФОП ОСОБА_3 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового і безготівкового розрахунку із споживачами. За результатами перевірки складений акт перевірки №0181/27/04/23/НОМЕР_1 від 23.06.2010 року (а.с.10-11), у якому зафіксоване порушення ФОП ОСОБА_3 вимог ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року (далі -Закон № 481)», а саме, в ході проведення перевірки кіоску, що належить ФОП ОСОБА_3, який знаходиться в м. Севастополі на ринку Кадиковський здійснювалась реалізація чебуреків, кофе, чай, пива на розлив. Біля кіоску знаходиться два столика на 8 місць, відсутня інформація про дозвіл або заборону куріння, тобто, встановлено не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації.

29.06.2010 року за результатами перевірки ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя було прийнято рішення № 000019/2303/0 про застосування фінансових (штрафних) санкцій в розмірі 3 400,00 грн. (а.с.25). Вказане рішення було отримано відповідачем (зворотній а.с.25).

На момент розгляду справи вказане рішення відповідачем не оскаржене, штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 400,00 грн., не сплачені.

Відповідно до статті 15-3 Закону № 481, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: 1) особами, які не досягли 18 років; 2) особам, які не досягли 18 років; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв; 4) у приміщеннях спеціалізованих торгівельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; 5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); 6) з торгових автоматів; 7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива); 8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар); 9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; 10) з рук; 11) у невизначених для цього місцях торгівлі.

Забороняється продаж товарів дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби.

На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Продаж вин столових здійснюється без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Продаж вин з доданням спирту (виноматеріалів оброблених) виноградних власного виробництва ординарних та марочних на розлив з тари місткістю від 50 до 600 л дозволяється суб'єктам господарювання первинного та змішаного виноробства виключно за місцем розташування таких суб'єктів господарювання у межах адміністративно-територіальних одиниць (міст, селищ, сіл) із сплатою акцизного податку у розмірі, встановленому Податковим кодексом України, якщо у ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями про це є відповідний запис органу, що видав таку ліцензію. Річні обсяги продажу вин (виноматеріалів оброблених) на розлив такими суб'єктами господарювання не можуть перевищувати 20 відсотків від річного обсягу вироблених виноматеріалів.

Отже, як вбачається з акту перевірки, рішення про застосування фінансових штрафних санкцій від 29.06.2010 року та як підкреслював у судовому засідання представник позивача - предметом порушення є - необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, й посилання на ст.15-3 Закону № 481 -є технічна помилка.

Відповідно до ст..15-2 Закону № 481, забороняється споживання пива (крім безалкогольного), алкогольних та слабоалкогольних напоїв, вин столових: 1) у закладах охорони здоров'я, крім споживання столових вин на території санаторіїв у спеціально відведених місцях; 2) у навчальних та освітньо-виховних закладах; 3) у громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення), на зупинках транспорту, у підземних переходах; 4) у закладах культури; 5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); 6) у ліфтах і таксофонах; 7) на дитячих майданчиках; 8) на спортивних майданчиках; 9) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ.

Забороняється куріння тютюнових виробів: 1) у ліфтах і таксофонах; 2) у закладах охорони здоров'я; 3) у навчальних та освітньо-виховних закладах; 4) на дитячих майданчиках; 5) на спортивних майданчиках; 6) у під'їздах жилих будинків; 7) у підземних переходах; 8) у громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення).

Забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів: 1) у закладах громадського харчування; 2) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; 3) у приміщеннях закладів культури; 4) у приміщеннях закритих спортивних споруд; 5) у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

У закладах громадського харчування відводиться не менше 50 відсотків площі торгових залів таких закладів для обслуговування осіб, які не курять.

Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів.

У місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту: "Місце для куріння" та інформація про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: "Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити споживання пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.

Відповідно до абзацу 10 ч. 2 ст. 17 Закону № 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, - 3400 гривень.

Таким чином, до відповідача були застосовані штрафні санкції саме за необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону.

З урахуванням того, що на час розгляду справи заборгованість зі штрафних санкцій загальною сумою 3 400,00 грн., не сплачена, тому підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополь (суддя Майсак О.І.) від 11.02.11 року у справі № 2а-167/11/2770, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополь (суддя Майсак О.І.) від 11.02.11 року у справі № 2а-167/11/2770, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 червня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Н.П.Горошко

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська