Справа №1 -7 2007 рік

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2007 року Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі:

головуючого                            Юрченко Г.Г.

при секретарі                           Яремко Л.І.

з участю прокурора                 Павловського Р.В.,  Деркач B.C.

та захисника - адвоката          ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.  Петрове справу про обвинувачення ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця м.  Олександрія,  Кіровоградської області,  українця,  громадянина України,  з вищою освітою,  не одруженого,  працюючого оперуповноваженим Олександрійського райвідділу УМВС в Кіровоградській області,  мешканця АДРЕСА_1,  не судимого,

-    за ч.2  ст. 368 КК України, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

Що підсудний ОСОБА_1 скоїв одержання хабара поєднане з вимаганням хабара при слідуючих обставинах.

ОСОБА_1 працюючи на посаді старшого слідчого Олександрійського райвідділу УМВС України в Кіровоградській області,  будучи службовою особою,  займаючи відповідальне становище,  під час проведення досудового слідства по кримінальній справі № 2-6737 по обвинуваченню ОСОБА_3,  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч.3  ст. 185 КК України,  яка перебувала в його провадженні,  неодноразово вимагав хабар у ОСОБА_3,  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в сумі 600 гривень - по 200 гривень з кожного,  за не затримання їх як підозрюваних в порядку  ст.  115 КПК України та не порушення питання про обрання відносно них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

29 березня 2006 року,  близько 11 години,  в своєму службовому кабінеті №5,  розташованого у приміщенні Олександрійського райвідділу УМВС України в Кіровоградській області по вул.  6-го Грудня 36 в м.  Олександрія,  отримав шляхом вимагання хабар в сумі 600 гривень від ОСОБА_3,  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - по 200 гривень з кожного,  за те,  що не затримав їх як підозрюваних по кримінальній справі № 2-6737 та порушення питання про обрання стосовно них запобіжного заходу у вигляді взяття під варту під час проведення досудового слідства по вказаній кримінальній справі.

Підсудний свою вину не визнав і суду пояснив,  що він працював слідчим Олександрійського РВ УМВС України і в його провадженні була кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3,  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за  ст.  185 КК України за крадіжку зерна. В ході слідства неодноразово викликав обвинувачених на допити і при цьому вони прохали закрити справу.

З проханням закрити справу до нього зверталася також мати ОСОБА_3 та її співмешканець,  який натякав на свої зв'язки в Службі безпеки.

Закінчивши розслідування справи він викликав ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5 і повідомив їм про це та роз'яснив їм обов'язки про явку до суду. Кримінальна справа стосовно них вже була направлена до суду і він повідомив обвинуваченим про це.

 

Після цього він вирішив перевірити чи будуть з'являтись до суду ОСОБА_3,  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і викликав їх до себе,  хоча підстав для цього не було. Але він керувався відомчим наказом оперативний супровід кримінальних справ,  хоча постанови суду про їх примусовий привід не було.

На його виклик,  28 березня 2006 року,  до нього в кабінет з'явився один ОСОБА_3 і почав пропонувати йому гроші.

З метою зробити показник в роботі райвідділу,  тобто задокументувати дачу хабара,  він почав провокувати ОСОБА_3,  щоб той приніс гроші.

Слідуючого дня,  29 березня 2006 року,  близько 10 години,  до його кабінету зайшли ОСОБА_3,  ОСОБА_4 і ОСОБА_5.

ОСОБА_3 передав йому згорток в якому була розписка потерпілого по вказаній кримінальній справі про те,  що обвинувачені збитки йому відшкодували і гроші.

Він вирішив задокументувати цей факт дачі хабара,  а так як досвіду в нього не було то вирішив покликати його колегу ОСОБА_6 постукавши в стінку сусіднього кабінету.

В цей час,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 і ОСОБА_5 почали виходити з кабінету і він сказав,  щоб вони зачекали в коридорі. До кабінету зайшов слідчий ОСОБА_6 і він розповів ОСОБА_6,  що обвинувачені по справі передали йому гроші.

ОСОБА_6 не встиг йому нічого порадити,  як до кабінету ввійшли 4 чоловіки,  які представилися працівниками Служби безпеки.

Зрозумівши,  що це провокація ,  він сказав,  що знає чого вони прийшли,  і взявши гроші,  які до цього поклав до шухляди столу,  віддав їх одному з чоловіків,  який стояв ближче до нього.

Десь через годину з'явилися прокурор і слідчий,  який склав протокол огляду місця події,  і поняті в присутності яких було перераховано купюри і зроблено відмітки в протоколі.

При цьому проводився огляд купюр з допомогою ліхтарика.

Він вважає,  що фонограма і роздруківка його розмови з ОСОБА_3 представлена не в повному обсязі,  так як там записана лише та частина,  де звучать його слова,  що начеб -то він вимагає гроші в ОСОБА_3,  а відсутні слова,  де ОСОБА_3 пропонує йому гроші.

Незважаючи на невизнання підсудним своєї вини,  факт скоєння ним даного злочину доведено в судовому засіданні показаннями свідків,  протоколами огляду місця події,  актами огляду та опису,  позначення та обробки і прийому - передачі грошей,  висновком експертизи,  речовими доказами.

Так свідок ОСОБА_6 - пояснив,  що він працює старшим слідчим Олександрійського РВ УМВС і 29 березня минулого року,  близько обідньої перерви,  він почув стук в стіну з кабінету,  де працює слідчий ОСОБА_1 Так як в кабінетах слідчих відсутній телефонний зв'язок,  то це є умовний сигнал. Він вийшов з свого кабінету і побачив,  що з кабінету ОСОБА_1 поспіхом вийшли троє невідомих. Коли зайшов до кабінету

ОСОБА_1,  то той був схвильований і розповів йому,  що тільки що,  йому передали хабара і запитав що треба робити. Так як в нього вже був подібний випадок,  то він сказав ОСОБА_1,  що треба повідомити керівництво райвідділу,  а сам хотів вийти до чергової частини.

Але в цей час до кабінету зайшли чотири чоловіки і представились працівниками Служби безпеки,  запитали їх хто вони такі. Він і ОСОБА_1 представились і при цьому ОСОБА_1 сказав їм,  що знає чого вони прийшли,  ось гроші які мені передали. При цьому він віддав працівникам Служби безпеки аркуш паперу в якому,  як він зрозумів,  були гроші.

Після цього,  його попрохали вийти з кабінету і він,  свідок,  не знає,  що там відбувалося далі.

Свідок ОСОБА_5 - пояснив,  що він разом з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 скоїли крадіжку зерна,  а тому відносно них була порушена кримінальна справа,  розслідуванням якої займався слідчий ОСОБА_1.

Слідчий неодноразово викликав їх і допитував кожного окремо в своєму кабінеті.

 

Одного разу,  здається у травні минулого року,  точно він не пам'ятає,  слідчий ОСОБА_1 сказав їм щоб вони заплатили йому 600 гривень - по 200 гривень кожний,  щоб він до суду не закрив їх в СІЗО.

Він,  ОСОБА_3 і ОСОБА_5 вважали,  що слідчий нізащо вимагає гроші,  так вони самі ніколи не пропонували гроші ОСОБА_1,  а тому за пропозицією ОСОБА_3 звернулися в Службу безпеки.

З цього приводу він сам писав заяву до СБУ і підписував її. Працівники СБУ брали в нього пояснення і він підписував пояснення.

Після цього,  він,  ОСОБА_3 і ОСОБА_4 понесли гроші ОСОБА_1 . Перед тим,  як зайти до слідчого,  на вулиці,  ОСОБА_3,  в якого були гроші відкрив конверт і він бачив,  що там були гроші.

Втрьох зайшли до кабінету ОСОБА_1,  який сидів за столом,  ОСОБА_3 віддав йому гроші і втрьох вийшли з кабінету.

Свідок ОСОБА_3 - пояснив,  що він ОСОБА_5 і ОСОБА_4 викрали зерно з млина і проти них була порушена кримінальна справа,  розслідував яку слідчий ОСОБА_1.

Коли перший раз викликали до слідчого ОСОБА_1,  то він сказав,  що має право їх затримати ї закрити до суду. При цьому розмови,  що слідчий закриє справу не було.

Він,  ОСОБА_5 і ОСОБА_4 вважали,  що слідчий вимагає гроші незаконно,  а тому разом ,  за пропозицією його вітчима ОСОБА_7  вирішили звернутись до Служби безпеки.

Він особисто писав заяву до СБУ і підписував її,  а працівники СБУ брали в нього пояснення,  яке також підписав.

Грошей,  щоб віддати слідчому,  в них не було,  а тому вони позичили необхідну суму у його вітчима ОСОБА_7

Потім він один без ОСОБА_5 і ОСОБА_4,  їздив до СБУ в м.  Кіровоград де гроші позначили.

28      березня минулого року,  коли на вимогу слідчого вони втрьох повинні були

віднести йому гроші,  за пропозицією працівників СБУ,  він пішов до ОСОБА_1 один. Перед

тим як йти до слідчого,  працівники СБУ дали йому пристрій для звукозапису,  який був в

нього в куртці.

При цьому складали якісь документи. Він зайшов до ОСОБА_1 і сказав,  що зараз грошей немає,  а принесемо завтра.

29      березня ,  вранці,  працівники СБУ дали йому позначені гроші,  які були в згортку

паперу,  схожим на конверт. Крім того працівники СБУ вмонтували йому в куртку пристрій,

який був в нього 28 березня. Близько 10 години,  він,  разом з ОСОБА_5 і ОСОБА_4 зайшли до

кабінету ОСОБА_1,  який сидів за столом,  і він особисто,  віддав гроші ОСОБА_1 в руки,

який взяв їх і поклав до шухляди столу,  сказавши при цьому,  "Молодці". Вони втрьох

відразу вийшли з кабінету.

До передачі грошей і монтування в його куртку пристрою та після вручення грошей ОСОБА_1,  працівники СБУ складали якісь документи.

Коли він отримував гроші від працівників СБУ для передачі ОСОБА_1,  то розписався.

Свідок ОСОБА_4 - пояснив,  що він з ОСОБА_3 і ОСОБА_5 викрали зерно і проти них була кримінальна справа,  яку вів слідчий ОСОБА_1.

Коли їх викликали до ОСОБА_1 то він сказав,  щоб вони заплатили йому по 200 гривень кожний за канцелярські послуги. Він не пам'ятає хто,  запропонував звернутися з цього приводу до СБУ. При цьому він сам писав заяву до СБУ і підписував її. Заяву він писав добровільно,  ніхто його до цього не примушував. Його також допитував працівник

СБУ.

Гроші слідчому ОСОБА_1 вони носили втрьох: він,  ОСОБА_3 і ОСОБА_5. Гроші були в ОСОБА_3 і коли зайшли до кабінету ОСОБА_1,  той сидів за столом і взявши гроші,  які дав йому ОСОБА_3,  поклав їх в стіл. Вони втрьох вийшли з кабінету.

Свідок ОСОБА_8- пояснив,  що він працює начальником слідчого відділення Олександрійського райвідділу УМВС України і пам'ятає,  що на початку 2006 року,  до відділення надійшли матеріали про крадіжку товарно - матеріальних цінностей з яких

 

вбачалися ознаки злочину,  передбаченого ч.3  ст. 185 КК України і він дав доручення розслідувати дану справу слідчому ОСОБА_1

Під час розслідування даної справи ОСОБА_1 повідомляв йому,  що мати одного з обвинувачених просила закрити справу. З таким же проханням звертався його вітчим,  посилаючись при цьому на свої зв'язки в правоохоронних органах та СБУ,  і якщо ми не вирішимо це питання,  то справа все - таки не пройде. Однак досудове слідство справи було завершено до 22 березня і вона була передана до прокуратури. 28 березня 2006 року він був вихідний. 29 березня він був в прокуратурі і йому зателефонував черговий райвідділу і повідомив,  що є проблеми. Коли він приїхав до райвідділу,  то нікого з працівників райвідділу до кабінету ОСОБА_1 не впускали і він дізнався,  що працівники СБУ проводять там обшук.

Пізніше до кабінету ОСОБА_1 були запрошені поняті,  а потім з'явилися прокурор і слідчий прокуратури району.

ОСОБА_1 не повідомляв йому,  що в ході розслідування зазначеної кримінальної справи йому пропонували хабара.

Як працівник ОСОБА_1 характеризується позитивно,  це один з кращих слідчих відділення.

Свідок ОСОБА_9  - пояснив,  що ОСОБА_3 є його прийомним сином і коли відносно нього та двох його товаришів розслідувалася кримінальна справа,  то ОСОБА_3 сказав йому,  що з них вимагають 600 гривень на якісь канцтовари щоб їх не взяли під варту до суду.

Він сказав хлопцям,  що це не законно і дав їм телефон довіри СБУ. Сам він з цього приводу до СБУ не телефонував.

З підсудним по даній справі він зустрічався коли той розслідував справу ОСОБА_3 і його товаришів. При цьому він запитав,  що їм буде,  на що слідчий відповів,  що буде суд. Але він слідчому не погрожував.

Свідок ОСОБА_10 - пояснив,  що того дня він не працював,  його зустріли працівники СБУ і запропонували бути понятим.

При цьому вони пояснили,  що одна людина хоче взяти хабара і він в якості понятого має засвідчити події при яких буде присутній і підписувати документи. Він був присутній коли в приміщенні СБУ в м.  Кіровограді позначили спеціальним засобом гроші,  які повинні були передати тому,  хто вимагав хабара. Потім працівники СБУ привезли його до м.  Олександрії. Це було вранці о 9 чи 10 годині.

Там показали осіб,  які будуть передавати хабара. Він бачив,  як люди,  які повинні передати хабар,  заходили до райвідділу,  а коли виходили він не пам'ятає.

Після них заходили працівники СБУ,  а потім вони - поняті,  це було майже одночасно. Коли зайшли до кабінету підсудного по даній справі,  то гроші,  як він пам'ятає,  лежали на столі. Потім зайшла людина яка складала протокол.

При цьому обстежували руки підсудного для виявлення речовини,  якою спеціально були оброблені гроші.

Коли був складений протокол,  то підсудний добровільно підписав його,  не сперечався,  з усім погодився.

Свідок ОСОБА_11  - пояснив,  що він працює в м.  Кіровоград і в минулому році,  працівник СБУ запропонував бути понятим у справі передачі хабара,  на що він згодився.

Він повинен бути присутній в СБУ при позначенні грошей спеціальними засобами,  але запізнився і гроші позначили без нього.

Про те,  що гроші були помічені,  йому розповів працівник СБУ в автомобілі по дорозі до м.  Олександрії. Прибувши до м.  Олександрії,  під'їхали до автовокзалу,  де взяли людину,  яка повинна була передати хабара. В автомобілі також був ще один понятий ОСОБА_12. Біля стадіону,  в автомобілі,  працівник СБУ передав цій людині гроші. Після цього,  поїхали до приміщення,  де повинні були передавати хабара. Чоловік,  який повинен передавати хабара,  вийшов по дорозі. Він точно не пам'ятає,  але здається,  що людей,  які повинні були передати хабар,  було декілька.

 

Після цього,  чекали в автомобілі коли вийде людина,  яка передала хабара,  а потім зайшли працівники СБУ і за ними майже одночасно вони - поняті. В кабінеті підсудного ,  на столі,  лежали гроші.

Потім прийшов прокурор і почав робити опис приміщення. В приміщенні довго не було світла. Після цього принесли лампу і почали просвічувати ці гроші,  на яких було написано хабар.

Після складання протоколу,  вони,  поняті підписали його. Підсудний також підписав протокол,  погоджуючись з тим,  що там було записано.

Згідно протоколу огляду місця події в службовому кабінеті №5 старшого слідчого Олександрійського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_1 на робочому столі,  виявлено грошові купюри,  з зазначенням їх серії,  номерів загальною сумою 600 гривень.

При освітленні грошових купюр ліхтариком з ультрафіолетовою лампою на купюрах мається нечіткий напис,  виконаний маркером люмінесцентним "Хабар СБУ 29.03.2006 року". На верхній купюрі номіналом 50 гривень мається порошок жовто - зеленого кольору.

При просвітленні долоней рук старшого слідчого СВ РВ УМВС ОСОБА_1 ліхтариком з ультрафіолетовою лампою на фалангах пальців мається освітлення світло -зеленого кольору люмінесцентної речовини (а.с. 3-5).

Відповідно до заяв ОСОБА_3,  ОСОБА_5,  ОСОБА_4 на ім'я начальника УСБ України в Кіровоградській області старший слідчий Олександрійського РВ УМВС в Кіровоградській області ОСОБА_1 при розслідуванні кримінальної справи відносно них,  вимагав з них гроші в сумі 600 гривень - по 200 гривень з кожного за не утримання їх під вартою до суду (а.с.  17-21).

З актів огляду та опису та позначення грошових коштів та їх обробка спеціальними засобами від 28.03.2006 року вбачається,  що в присутності понятих,  проведено огляд та опис грошових коштів в сумі 600 гривень,  з зазначенням номіналу кожної купюри,  її серії і номеру,  які гр. ОСОБА_3 приготував для передачі хабара гр. ОСОБА_1,  а також проведено маркування кожної з цих купюр шляхом нанесення люмінісцентиним фломастером надпису "Хабар УСБУ та дата 29.03.2006 року. Крім того,  крім того,  кожна з купюр оброблена жовто-зеленого кольору з лицевого боку (а.с. 34-35).

Згідно акту прийому - передачі грошових коштів від 29.03.2006 року зазначені вище грошові кошти в сумі 600 гривень які оброблені та позначені спеціальними засобами,  які приготовлені ОСОБА_3 для дачі хабара ОСОБА_1 - передані ОСОБА_3. (а.с. 36).

З легалізованих матеріалів оперативно - розшукових заходів - аудиокасети № 13,  типу "Фотон",  запис якої відтворений в судовому засіданні,  вбачається розмова ОСОБА_1 з ОСОБА_3

У відповідності з висновком фоноскопічної експертизи № 10473/10486/10487 від 12.10.2006 року фонограма №1 містить звукозапис розмови між ОСОБА_1 і ОСОБА_3,  вказана фонограма записувалася поперервно без будь- яких зупинок під час запису. На інтервалі магнітної стрічки з записом фонограми №1 не виявлено ознаки можливого монтажу,  тобто будь - яких змін після завершення запису (а.с.  130-137).

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази по справі суд вважає,  що вина підсудного повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ч.2  ст. 368 КК України так як він скоїв одержання хабара,  будучи службовою особою,  яка займає відповідальне становище,  поєднане з вимаганням хабара.

При цьому суд критично відноситься до показань підсудного про те,  що це є провокація проти нього,  що він не вимагав і не брав хабара,  а лише хотів зробити показник для райвідділу - дачу хабара,  але не зміг це зробити належним чином,  так як не мав відповідного досвіду роботи.

Однак в судовому засіданні встановлено,  це визнав і підсудний,  що розмова між ним і ОСОБА_3 про передачу грошей відбулася 28 березня 2006 року,  а гроші були передані 29 березня . Тобто при наявності в дійсності факту пропонування йому хабара з ініціативи Тру ханова,  в нього був час для вирішення з керівництвом райвідділу питання про належне документування цієї події.

 

Посилання при цьому підсудного і його захисника на те,  що в ці дні керівництво відділу було перевантажено у зв'язку з виборами не відповідає дійсності,  так як начальник слідчого відділення,  свідок по справі ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив,  що 28 березня 2006 року він був вихідний. Цей же свідок зазначив,  що підсудний йому не повідомляв,  про те,  що йому пропонують хабара.

Це також спростовується показаннями свідків ОСОБА_3,  ОСОБА_5,  ОСОБА_4 послідовному в тому,  що вони добровільно звернулися з заявами з цього приводу,  що слідчий ОСОБА_1 вимагав хабара і що вони віднесли і віддали гроші ОСОБА_1.

Суд розцінює ці показання підсудного як його спробу уникнути відповідальності за вчинений злочин.

У зв'язку з цим,  суд не приймає за основу показання свідка ОСОБА_6 про те,  що після отримання грошей 29 березня 2006 року,  ОСОБА_1 звертався до нього за порадою про документування факту дачі хабара і розцінює ці показання як помилково сприйняте свідком почуття товариськості і намагання допомогти колезі по роботі.

Суд вважає,  що не підлягає задоволенню клопотання захисника підсудного про виключення як неналежного доказу аудиокасети,  доданої до справи та розшифровки до аудиозапису з таких підстав.

В ході досудового слідства з УСБ України в Кіровоградській області було отримано легалізовані матеріали оперативно - розшукових заходів - аудиокасету № 13,  що містить запис розмови між ОСОБА_1 і ОСОБА_3,  яка додана як речовий доказ.

В судовому засіданні підсудний визнав,  що на касеті записано його голос,  але зазначив,  що цей запис редагувався. Однак згідно висновку фотоскопічної експертизи ознак можливого монтажу не виявлено.

Дійсно,  ч.2  ст. 65 КК України встановлює,  що джерелом доказів може бути протоколи,  складені оперуповноваженими органами за результатами оперативно - розшукових заходів.

Однак законодавством не встановлено ні коло осіб,  які повинні складати такі протоколи,  ні вимоги до них,  ні порядок їх складання,  ні порядок надання їх органам слідства,  прокурору та суду,  ні порядок залучення до кримінальної справи.

Крім того,  згідно Закону України від 21.01.1994 року "Про державну таємницю" форми і методи оперативно - розшукової діяльності є державною таємницею.

При визначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину. Як пом'якшуючі вину обставини суд враховує те,  що підсудний є людиною молодого віку,  не має достатнього життєвого досвіду.

Як особа підсудний виключно позитивно характеризується за місцем роботи і проживання.

Виходячи з наведеного,  суд вважає,  що виправлення підсудного можливе при засудженні його до позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Суд вважає,  що речові докази по справі - аудиокасету №13,  типу "Фотон-90" слід залишити при матеріалах справи.

Керуючись  ст.  ст.  323, 324 КПК України,  -

 

ЗАСУДИВ:

 

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину,  передбаченого ч.2  ст. 368 КК України і призначити йому покарання 5(п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади слідчого строком на 2 (два) роки.

На підставі  ст.  75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання,  якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і  згідно  ст.  76 КК України виконає покладені на нього обов'язки:

-    не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;

 

повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню -підписку про невиїзд.

Речові докази - аудиокасету №13 типу "Фотон-90" - залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб,  через Петрівський районний суд.