Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1404/11/2770

19.09.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Горошко Н.П.

секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

позивач - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомила;

представник відповідача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя - ОСОБА_3, довіреність № 943/9/10-039 від 31.03.11 року;

представник відповідача - Державної податкової адміністрації у м. Севастополі - ОСОБА_3, довіреність № 1886/10/10-017 від 08.07.11 року;

представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України у м.Севастополі у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача - Державного казначейства України у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача - Державної судової адміністрації України у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник третьої особи - Севастопольський апеляційний господарський суд у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя та Державної судової адміністрації України на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополь (суддя Єфременко О.О.) від 02.06.11 року у справі № 2а-1404/11/2770

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова, 37, м. Севастополь, 99011)

до Державної податкової адміністрації у м. Севастополі (вул. Кулакова, 56, м. Севастополь, 99011)

до Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі (вул. Балаклавська, 9, м. Севастополь, 99011)

до Державного казначейства України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ 14, 01014)

до Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ 21, 01021)

третя особа Севастопольський апеляційний господарський суд (вул. Суворова, 21, м.Севастополь, 99011)

про стягнення необґрунтовано утриманого податку з доходів фізичних осіб.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополь (суддя Єфременко О.О.) від 02.06.2011 року у справі № 2а-1404/11/2770 адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя, Державної податкової адміністрації у м. Севастополі, Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України третя особа Севастопольський апеляційний господарський суд про стягнення необґрунтовано утриманого податку з доходів фізичних осіб, задоволено. Зобов'язано Головне управління Державного казначейства України у місті Севастополі повернути з місцевого бюджету Ленінського району міста Севастополя до Державної судової адміністрації України протиправно утриману з ОСОБА_2 суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 44814,69 грн. Стягнено з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_2 протиправно утриману суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 44 814,69 грн. (сорок чотири тисячі вісімсот чотирнадцять грн. 69 коп.).

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополь від 02.06.2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник Державної судової адміністрації України подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополь від 02.06.2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.

У судове засідання 19.09.2011 року позивач, представники Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України та представник третьої особи не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення на апеляційні скарги представників відповідачів, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу В.о. Голови Севастопольського апеляційного господарського суду № 261 від 13.09.2007 року про виплату вихідної допомоги ОСОБА_2, у зв'язку із виходом у відставку, відповідно до статті 43 Закону України «Про статус суддів»та листа Державної судової адміністрації України № 17-5762/07 від 05.09.2007 року щодо надання дозволу на отримання вихідної допомоги, ОСОБА_2, судді у відставці, виплачена вихідні допомога у розмірі 298764,60 грн. (а.с.38).

З довідки фінансово-економічного відділу Севастопольського апеляційного господарського суду, вбачається, що ОСОБА_2 нарахована вихідна допомога у розмірі 298764,60 грн., з якої утриманий податок з доходів фізичних осіб у сумі 44814,69 грн.

Згідно із частиною 3 статті 43 Закону України «Про статус суддів»№ 2862-ХІІ від 15.12.1992 року, в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин, судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.

Відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-IV від 22.05.2003 року, в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації) сума державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи допомогу по вагітності та пологах), винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом.

Листом Державної податкової адміністрації України від 16.12.2006 на адресу Верховного Суду України дано роз'яснення, що передбачена частиною 3 статті 43 Закону України "Про статус суддів" допомога виплачується конкретній особі, є адресною, тому з метою оподаткування на неї поширюється положення пункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Проте, оскільки вихідна допомога судді у зв'язку з відставкою носить разовий характер та відноситься до державної матеріальної допомоги, утримання з позивача прибуткового податку у розмірі 44814,69 грн. є неправомірним та суперечить положенням закону.

Відповідно до частини 2 статті 78 Бюджетного кодексу України казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України за функціями, визначеними статтею 48 цього Кодексу. Державне казначейство України веде облік всіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів стягнення, погодженим з відповідними фінансовими органами, здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України: операцій з коштами державного бюджету; розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів; контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів; бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

За вказаних обставин, питання щодо повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, чинним законодавством віднесено до компетенції органів Державного казначейства України.

Матеріали справи містять належним чином засвідчені копії платіжних доручень № 586 від 29.11.2007 року та № 626 від 13.12.2007 року, які свідчать про перерахування Севастопольським апеляційними господарським судом суми податку з доходів фізичних осіб, утриманий від вихідної допомоги.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 126 Закону України "Про судоустрій України", в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин, до повноважень Державної судової адміністрації України віднесено виконання функцій головного розпорядника бюджетних коштів у випадках, передбачених цим Законом.

Судом першої інстанції встановлено, що Севастопольський апеляційний господарський суд є спеціалізованим судом, та його фінансування відноситься до повноважень Державної судової адміністрації України, а отже саме Державна судова адміністрація України повинна виплатити на користь ОСОБА_2 незаконно утриману суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 44 814,69 грн.

З урахуванням викладеного судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя та Державної судової адміністрації України на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополь (суддя Єфременко О.О.) від 02.06.11 року у справі №2а-1404/11/2770, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополь (суддя Єфременко О.О.) від 02.06.11 року у справі № 2а-1404/11/2770, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 вересня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Н.П.Горошко

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська