Справа № 2-414

2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2007 року                                                              Городищенський районний суд

Черкаської області в складі:

головуючого судді                                                                Савенко О.М.

при секретарі                                                                        Нездолій І.О.

позивача                                                                                ОСОБА_1

відповідача                                                                            ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання дитини,  -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2. про стягнення аліментів на утримання дитини.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачка посилається на те,

що 11 листопада 2006 року всна  уклала шлюб з відповідачем по даній справі - ОСОБА_2.  Від даного шлюбу мають доньку -ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1народження,  яка живе біля неї і перебуває на її утриманні. Остільки відповідач залишив сім"ю і добровільно надавати допомогу на утримання дитини відмовляється,  то вона вирішила звернутися до суду за захистом прав дитини,  так як перебуває у декретній відпустці та не має матеріальної змоги самостійно її утримувати.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала,  надавши суду пояснення,  про те,  що при одруженні із відповідачем у справі вона не змінювала свого дівочого прізвища і новонароджена дитина записана у свідоцтві про народження як ОСОБА_4,  а у графі «батьки» записані вони з відповідачем.  Після того як вона завагітніла,  відповідач залишив їх сім»ю і до даного часу вони разом не проживають,  їх шлюб існує лише юридично. Причиною непорозуміння між ними є народження доньки у восьмимісячному віці та недовіра у зв»язку з цим зі сторони відповідача. Просить стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку,  але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  щомісячно до досягнення нею повноліття. Відповідач ОСОБА_2 позов визнав,  та зазначив,  що згідний сплачувати аліменти на утримання   новонародженої   доньки,    але   не   більше   як   до   досягнення   нею

однорічного віку,  з тих підстав,  що має сумніви у своєбу батьківстві та бажає в подальшому вирішувати питання  про проведення судово-генетичної експертизи і лише за її висновком буде згідний сплачувати до повноліття.

Суд,  розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог та при відсутності зустрічних вимог відповідача,  вислухавши позивача,  відповідача,  дослідивши та оцінивши всі докази в їх сукупності,  вважає,  що позов підлягає до задоволення в силу слідуючого.

У відповідності із вимогами  ст. 180 СК України батьки зобов»язані

утримувати дитину до досягнення нею повноліття і обов»язок утримувати дитину є

рівною мірою обов»язком як матері так і батька,  причому обов'язком особистим,

індивідуальним,  а не солідарним.  Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3,  її батьком являється відповідач по справі і суд критично

оцінює його пояснення в частині неправомірності дій працівників районного віділу

реєстрації актів цивільного стану щодо запису його батьком дитини,  остільки

 ст. 133,   ст. 122 СК України прямо визначено,  що дитина,  яка зачата і народжена у

шлюбі,  походить від подружжя,  а саме походження визначається на підставі

Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров»я про народження

дружиною дитини і зазначається,  що дитина яка народжена до спливу десяти

місяців після припинення шлюбу,  походить від подружжя. Оскільки зачаття

відбулося протягом дії презумпції батьківства відповідача,  то,  суд вважає,  що

Городищенський районний відділ реєстрації актів цивільного стану,  мав всі

підстави для запису ОСОБА_2 батьком дитини. Судом встановлена та

обставина,  що сторони разом не проживають,  сімейні стосунки не підтримують і

шлюб їх існує лише юридично. На момент розгляду справи,  відповідачем не надано

суду доказів щодо оспорювання бактьківства та виключення запису про нього як

батька з актового запису про народження дитини і не доведено про відсутність

кровного споріднення між ним та дитиною,  а тому суд не вправі виходити за межі

позовних вимог про стягнення аліментів та з»ясовувати будь-які обставини

народження дитини.                    

Згідно із ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов»язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Така домовленість,  як встановлено судом,  між позивачкою та відпоповідачем відсутня,  договір про сплату аліментів на утримання дитини не укладався,  а тому суд вважає законними позовні вимоги позивачки про сплату аліментів на дитину,  яка проживає з нею.-Підстав для звільнення відповідача від обов»язку утримувати дитину суд не вбачає. Сімейним Кодексом України,  а саме  ст. 182 та Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства,  материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 року №3,  визначено,  що при визначенні розміру аліментів,  суд враховує стан здоров"я та матеріальне становище дитини,  стан здоров"я та матеріальне становище платника аліментів,  наявність у нього інших дітей,  непрацездатних дружину,  батьків,  і бере до уваги такі обставини: що стан здоров»я новонародженої дитини є задовільним,  дитина проживає з матір»ю та перебуває на її утриманні,  крім щомісячної допомоги по народженню інших доходів у позивачки не має,  відповідач є працюючим,  отримує заробітну плату в розмірі 700 грн.,  не має інших неповнолітніх дітей та непрацездатних утриманців,  фізично здоровий - і приходить до висновку,  що слід стягнути з ОСОБА_2аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів),  але не  менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

па підставі вищенаведеного,  та керуючись  ст.  ст. 122, 133,  140,  180,  181,  182,  184,  196 Сімейного Кодексу України,   ст.  ст.  10, 5,  10,  30,  60,  212,  213,  215,  294,  367 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уроженця та жителя АДРЕСА_1  який працює лікарем епідеміологом Городищенської районної санітарно -епідеміологічної станції на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1народження в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів),  але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  щомісячно,  до досягнення дитиною повноліття,  починаючи з 05 липня 2007 року.

Рішення суду підлягає до негайного виконання в межах платежу за один місяць в розмірі не менше 132 (сто тридцять дві) гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2на користь держави судовий збір в розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня.

Стягнути з ОСОБА_2на користь Державного Казначейства в Городищенському районі р/р НОМЕР_1,  УЄДРПУ 22809201" банк одержувача ГУДКУ в Черкаській області,  МФО 854018,  код бюджетної класифікації 22050000 витрати в розмірі 7 гривень 50 копійок на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Роз»яснити ОСОБА_2 про його відповідальність за прострочення сплати аліментів та право звернення до суду з позовом про виключення відомостей про нього  як батька з актового запису про народження дитини та в разі задоволення  судом зазначених вимог,  підстави для перегляду рішення про стягнення аліментів у зв»язку з нововиявленими обставинами.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції для направлення до Апеляційного суду Черкаської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про

його оскарження чи розгляду справи апеляційним судом в разі залишення його без

змін.