УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 р. Справа № 19053/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гуляка В.В., Макарика В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 27 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 04.01.2011 року звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання провести нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 01.07.2010 року по даний час.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 06 січня 2011 року адміністративний позов в частині заявлених вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.07.2010 року по 03.07.2010 року залишено без розгляду.

Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 27 січня 2011 року позовні вимоги задоволено частково, визнано бездіяльність відповідача протиправною, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 04 липня 2010 року по 27 січня 2011 року з врахуванням ст.28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум, в задоволені решти позовних відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку вважає постанову суду прийнятою з порушенням норм матеріального права.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську у Волинській області здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України.

Тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є дитиною війни, а відтак має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.

Згідно ст. 6 згаданого Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як визначено ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Стосовно позовних вимог, щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії,колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі підлягають задоволенню лише з 04.07.2010 року по 27.01.11 року включно, так як Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2010 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області, обов'язок щодо нарахування і виплати спірного підвищення правильно покладено на відповідача у справі.

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів також звертає увагу, що відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

З врахуванням вище наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області - залишити без задоволення, а постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 27 січня 2011 року у справі № 2а-177/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Гуляк

В.Я. Макарик