ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 р. Справа № 16494/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської обл. на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської обл. від 13.01.2011р. в адміністративній справі за позовом Дубенського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської обл. про зобов»язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

23.11.2010р. прокурор в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів; визнати дії неправомірними та стягнути з відповідача щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за період з 09.07.2007 по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.10.2010 року.

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської обл. від 13.01.2011р. заявлений позов задоволено. Визнано неправомірними дії. Зобов'язано пенсійний орган нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.10.2010 року з урахуванням вже виплачених сум. Постанова у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який, покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених вимог та прийняти нову постанову по справі в цій частині, якою у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що після прийняття Конституційним Судом України рішення №6-рп від 09.07.2007р. та №10-рп/2008 від 22.05.2008р. зміни до Законів України про Державний бюджет на відповідні роки не вносилися, законодавчим органом не приймалися акти на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати розміри спірного підвищення до пенсії.

Також не взято до уваги ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до якої кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних пільг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі не передбачені цим Законом, а це і надбавки, доплати, підвищення до пенсій які передбачені іншими законами, і фінансування яких проводиться з Державного бюджету України.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітей війни, а тому вона має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.

Оскільки Конституційний Суд України своїми рішеннями № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. та № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. визнав неконституційними відповідно положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат, відмова пенсійного органу у проведенні перерахунку пенсії позивачу із врахуванням вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. є незаконною.

У 2009-2010р. в законодавчому порядку обмеження щодо надбавки діятм війни не встановлювалось.

Суд не вважав пропущеним шестимісячний строк звернення до суду.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.

Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мала право на отримання підвищення виплачуваної йому пенсії за віком.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів - ч.2 ст.99 КАС України.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала - ст.100 цього Кодексу ( в попередній редакції).

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що в поновленні строку слід відмовити та вимоги позивача про зобов'язання пенсійний орган нарахувати та виплатити надбавку до пенсії, як дитині війни за період з 09.07.2007р. по 22.05.2010р. - залишити без розгляду.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010 рік, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2010 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2010 році, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу в передбаченому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розмірі за вказаний період, колегія суддів не вбачає.

У зв'язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду в Дубенському районі Рівненської області, а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі, який і здійснює нарахування сум пенсій.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").

Доводи апелянта про неправильне застосування судом вимог ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до задоволення, при цьому належить визнати дії Управління Пенсійного фонду в Дубенському районі Рівненської області щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 23.05.2010р. по 31.10.2010р. (згідно вимог), із урахуванням вимог ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", протиправними; зобов'язати відповідача провести нарахування і виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 23.05.2010р. по 31.10.2010р., із урахуванням вимог ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведених виплат за вказаний період.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст.100, 160, 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської обл. задоволити частково.

Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської обл. від 13.01.2011р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Дубенського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 задоволити частково.

Відмовити в поновленні строку.

Адміністративний позов в частині вимог за період з 09.07.2007р. по 22.05.2010р. - залишити без розгляду.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської обл. щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 23.05.2010р. по 31.10.2010р., із урахуванням вимог ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», протиправними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської обл. провести ОСОБА_1 нарахування і виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 23.05.2010р. по 31.10.2010р., із урахуванням вимог ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведених виплат за вказаний період.

Допустити зазначену постанову до негайного виконання - у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: В.М.Багрій

Д.М.Старунський