Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
(додаткова)
Справа № 2а-11073/11/0124
10.04.2012 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кукти М.В.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Єланської О.Е.
секретар судового засідання Пилипчук Т.М.
розглянувши заяву ОСОБА_2 про винесення додаткових ухвал у справі № 2а-11073/11/0124
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим (вул. Садова, 4 - а,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)
про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни"
ВСТАНОВИВ:
Після завершення розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 04.11.2011 року на адресу Севастопольського апеляційного адміністративного суду надійшла заяви позивача від 02.04.2012 року, про прийняття додаткових ухвал.
У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги.
Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились. Сповіщались належним чином. Клопотань про відкладення слухання справи не заявляли.
Вислухавши пояснення позивача, який підтримав свою заяву, колегія суддів вважає, що вимога позивача щодо прийняття додаткових ухвал задоволенню не підлягає.
Колегія суддів розглядає заяву позивача щодо прийняття додаткових ухвал у частині, що адресована безпосередньо Севастопольському апеляційному адміністративному суду.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що апеляційний суд не постановив ухвали: за клопотаннями позивача, щодо відводу складу суду та секретарю судового засідання, а також судді першої інстанції, щодо неправомірної ухвали суду першої інстанції від 04.11.2011 року, щодо необхідності застосування при розгляді справи норм п. 4 ч. 1 статті 268 ЦК України, щодо обов'язкового залучення документів, що свідчать про злочинні дії Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта та запитів до органів прокуратури України, щодо обов'язкового призначення експертизи за його позовом, щодо постановлення окремої ухвали на адресу прокурора міста Севастополя у зв'язку з ненаданням з його боку необхідних документів, щодо злочинності у Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ялта, щодо зупиненні та переносі судового засідання з 28.02.2012 року на 13.03.2012 року, до надання прокурором міста Севастополя побідних відповідей, щодо надання прокурору міста Севастополя матеріалів адміністративної справи, щодо представництва прокурором міста Севастополя інтересів позивача у судовому засіданні, щодо визнання неповноти та порушень у діловодстві, щодо неправомірного залучення до матеріалів справи рішень суду, щодо неприйняття письмових ухвал суду апеляційної інстанції, щодо обов'язкового призначення державного обвинувача, визнання позивача потерпілим, щодо здійснення судочинства на російській мові, щодо порушення строків розгляду справи, щодо призначення позивачу охорони під час судових засідань, щодо прийняття окремої ухвали на адресу Ялтинського міського суду, щодо викривлення суті позову, щодо визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта у частині не перерахунку пенсії позивача, щодо повернення матеріалів адміністративної справи прокурору міста Севастополя для проведення досудового слідства та порушення кримінальної справи, щодо спонукання Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта чи Ялтинський міський суд прийняти ухвалу про проведення правильного та законного перерахунку пенсії, щодо покладання судових витрат на відповідача, щодо протиправного не витребування матеріалів справ.
Відмовляючи у задоволенні вимог позивача, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені випадки, коли суд, що ухвалив судове рішення, може постановити додаткову постанову чи ухвалу.
Зокрема це випадки, коли щодо однієї з вимог, з приводу якої досліджувались докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з апеляційною скаргою позивача (а.с. 59 -62) він просить Севастопольський апеляційний адміністративний суд скасувати ухвалу Ялтинського місцевого суду від 04.11.2011 року.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 року апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а ухвала суду першої інстанції від 04.11.2011 року залишено без змін.
Тобто, 13.11.2011 року були повністю розглянути усі вимоги апеляційної скарги, дана оцінка ухвалі суду першої інстанції (п. вимог 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.24, 2.26), та з цього приводу судом постановлена відповідна ухвала.
Що стосується клопотань, які були заявлені позивачем та його представником під час судового засідання, то судом встановлено наступне.
Позивачем під час судового засідання від 28.02.2012 року заява про відвід судді першої інстанції та судді доповідачу, була поставлена у залежність від розгляду його клопотань від 28.02.2012 року (а.с. 109). Але після розгляду цих клопотань, з боку позивача не було заявлено ніяких вимог про відвід складу суду.
Не було воно ініційовано і під час судового засідання 13.03.2012 року, про що свідчать записи судових засідань технічними засобами.
Відповідно з цього приводу не приймалась ухвала суду, та відсутня необхідність приймати додаткову ухвалу зараз (п. вимог 2.1).
Крім того, питання про відвід судді першої інстанції повинен заявлятися йому особисто, у відповідності до статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України, а не ставитися в залежність від дій суду апеляційної інстанції (п. вимог 2.2).
Питання про призначення експертизи (п. вимог 2 і 2.7), заявлене позивачем також і у судових засіданнях 28.02.2012 року (а.с. 108) та 13.03.2012 року, було залишено судом без задоволення.
Аналогічно було розглянуто клопотання позивача про зупинення провадження по справі у зв'язку з його зверненням до прокуратури (п. вимог 2.10).
Та у відповідності до статей 160 та 165 Кодексу адміністративного судочинства України, які не передбачають необхідності прийняття окремого документу у випадку відмови у призначення експертизи та відмови у зупиненні провадження у справі, з цього приводу було постановлено усні ухвали (п. вимог 2.16).
Відмова у задоволенні зазначених клопотань позивача не позбавляє його права на звернення з цими клопотаннями у суді першої інстанції, або на оскарження відмови у задоволенні клопотань суду у своїй касаційній скарзі, за результатами розгляду його апеляційної скарги.
Крім того, суд нагадує позивачу, що з приводу надання та отримання з прокуратури документів, про яки позивач заявляв клопотання, судом була оголошена перерва у судовому засіданні від 28.02.2012 року до 13.03.2012, яка не потребує постанови додаткової ухвали.
Питання про оголошення перерви у судовому засіданні 28.02.2012 року до 13.03.2012 року, у відповідності до стаття 150 Кодексу адміністративного судочинства не вимагає від суду письмової форми, занесене до журналу судового засідання року (п. вимог 2.10).
Клопотання про залучення до матеріалів справи документів з боку позивача було задоволено, шляхом постановлення усної ухвали, що цілком відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства (а.с. 120).
Заяв про забезпечення доказів, у порядку передбаченому статтями 73 -75 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем під час судового розгляду його апеляційної скарги не заявлялось (п. вимог 2.6). Тому відсутні підстави приймати з цього приводу додаткову ухвалу.
Питання про витребування доказів (п. вимог 2.28), було вирішено судом шляхом постановлення усної ухвали, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства.
Питання про участь прокуратури у судовому засіданні регламентується ч. 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства, яка не передбачає необхідність дій суду по зобов'язанню прокурора взяти участь у справі або ознайомитися з матеріалами справи тощо (п. вимог 2.8, 2.11, 2.12). Участь прокурора, у даному випадку, це його право, а не обов'язок. Тому необхідність прийняття додаткових ухвал з цього приводу відсутня.
Висновок суду про відсутність підстав приймати додатково ухвали суду стосується і вимог позивача про вчинення відносно нього злочинів, визнання його потерпілим, призначення державного звинувачу, необхідності реагування щодо його заяв про злочини, направлення матеріалів справи до прокуратури, очікування реакції з боку прокуратури на заяви позивача (п. вимог 2.8, 2.9, 2.17), та базується на тому, що вони не були предметом апеляційного оскарження, та не мають жодного відношення до адміністративного судочинства, а відтак відсутня необхідність постановлення з цього приводу додаткових ухвал.
Що стосується прийняття ухвали про надання прокурору міста Севастополя матеріалів справи (п. вимог 2.11, 2.25), то суд виходить з того, що надіслання (повернення, як у клопотанні) судом справи до прокуратури по перше, це питання не було предметом апеляційного оскарження, по друге не передбачено законодавством, а по трете, прокурор, у випадку наявності бажання ознайомитися з матеріалами справи мав, та має право ознайомитися з нею у приміщені суду.
Відносно зауважень на журнал судового засідання та технічний запис (п. вимог 2.13), з цього приводу судом постановлено ухвали від 23.03.2012 року та 29.03.2012 року (а.с. 148 та 151), тому прийняття додаткових ухвал це питання не потребує.
Зауваження щодо помилок секретаря судового засідання при оформленні матеріалів справи (п. вимог 2.14), вирішені у відповідності до інструкції з діловодства, шляхом вчинення засвідчувального надпису. Та не потребує постановлення додаткової ухвали.
Вимоги, викладені у пунктах 2.15, 2.29 заяви позивача не є предметом апеляційного оскарження, тому не тягнуть постановлення додаткової ухвали.
Що стосується вимог ведення судочинства на російській мові (п. 2.19 вимог), то це питання закріплено у статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, та додаткового вирішення ухвалою суду не потребує.
Питання щодо постановлення ухвал про дотримання строків розгляду справи та направлення справи у суд (п. вимог 2.20, 2.22), не є предметом апеляційного оскарження, не підтверджується матеріалами справи. Тому не зобов'язує суд постановити з цього приводу додаткові ухвали.
Відповідно до вимоги позивача щодо викладення його вимог у процесуальних документах у відповідності до його позову (п. вимог 2.23), суд зазначає, що викладення суті позовних вимог позивача, відносно яких постановлена ухвала суду першої інстанції про відкриття скороченого провадження, відповідає вимогам частини 2 статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України, не впливає на результати розгляду апеляційної скарги та не змінює рішення суду.
З цього приводу було постановлено ухвалу від 13.03.2012 року (а.с. 132).
Тому відсутні підстави для задоволення клопотання про виправлення описки.
Підстави для постановляння додаткових ухвал щодо розподілу судових витрат (п. вимог 2.27), враховуючи відмову у задоволенні апеляційної скарги, відсутні.
Підстав приймати за результатами апеляційної скарги інші ухвали, окремих ухвал на адресу суб'єктів владних повноважень, відсутні
Керуючись статтями 168, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволені заяви від 02.04.2012 року ОСОБА_2 про винесення додаткових ухвал у справі № 2а-11073/11/0124 відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис М.В. Кукта
Судді підпис Г.П.Ілюхіна
підпис О.Е.Єланська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.В. Кукта