ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2012 р. Справа № 60885/11
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.
суддів Святецького В.В.
Довгополова О.М.
розглянувши у письмовому провадженні в місті Львові апеляційну скаргу військової частини А 0742 на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2007 року в адміністративній справі № 2а-118/07 за позовом ОСОБА_2 до військової частини А 0742 про стягнення грошової компенсації взамін продовольчого забезпечення,
В С Т А Н О В И В :
У травні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області із зазначеним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив стягнути на його користь з військової частини А 0742 заборгованість з виплати грошової компенсації взамін продовольчого забезпечення в сумі 8566 грн. 57 коп., за період з 11.03.2000 року до 31.12.2006 року.
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2007 року позов задоволено.
Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржив відповідач військова частина А 0742, який вважає, що дане рішення є необгрунтованим з мотивів неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Тому просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 29.03.2002 року № 426, якою затверджено нові норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України, постанова Кабінету Міністрів України від 12.03.1996 року втратила чинність. Відповідно до переліку норм забезпечення продовольчими пайками, які визначені додатком № 1 постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 426, норма № 7 продовольчого забезпечення «Пайок для видачі на руки генералам, адміралам, офіцерам, прапорщикам, мічманом, військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом у Збройних Силах України, Прикордонних військах, Національній гвардії, Службі безпеки, Цивільній обороні» була вилучена. Таким чином, з моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 426 припинилось правове регулювання відносин стосовно забезпечення військовослужбовців продовольчим забезпеченням за колишньою (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2002 року № 316) нормою № 7, а у позивача - відпала правова підстава для одержання продовольчого пайка як у натуральному вигляді, так і у вигляді грошової компенсації. Крім того, відповідно до Закону України «Про оборону» фінансування витрат на утримання Збройних Сил України, в тому числі видатків на грошову компенсацію за невиданий продовольчий пайок, здійснюється виключно за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України в кошторисі Міністерства оборони України. Законами України «Про Державний бюджет України» на 2000 - 2007 роки витрати на придбання продуктів харчування за нормою № 7 або компенсації замість них не були передбачені, тому Міністерству Оборони України з Державного бюджету кошти на вказані цілі не виділялись, а відтак - були відсутні і фактичні можливості виплати грошової компенсації за відповідний період.
Окрім того, Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року було затверджено мораторій на видачу військовослужбовцям продовольчих пайків або грошової компенсації замість них шляхом зупинення дії ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_2 з 03.02.1997 року проходить військову службу за контрактом в Збройних Силах України, у військових частинах А 1244, А 1501, А 0742 і в цей час знаходився на продовольчому та фінансовому забезпеченні у військових частинах А 1501 та А 0742. Правонаступником військової частини А 1501 відповідно до наказу командира повітряного командування «Захід» від 24.03.2006 року № 105 визначено військову частину А 0742, яка і є відповідачем у справі.
Відповідно до довідки про вартість пайків та наданих розрахунків, сума грошової компенсації за продовольчий пайок, за період з 11.03.2000 року до 31.12.2006 року, становить 8566 грн. 57 коп.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції покликався на те, що статтею 16 Закону України «Про Збройні Сили України» гарантується отримання військовослужбовцями за рахунок держави різних видів забезпечення, у тому числі й продовольчого, тому зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державною права на їх соціальний захист та членів їх сімей. Незважаючи на те, що позивач має право на отримання продовольчих пайків чи грошової компенсації замість них, такі виплати не проводилися, продовольчі пайки позивач не отримував.
Проте колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
Норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації були визначені постановами Кабінету Міністрів України № 316 від 12 березня 1996 року, № 426 від 29 березня 2002 року.
Проте Законом України «Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів» від 17 лютого 2000 року № 1459-III дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них призупинено.
Зазначена вище стаття продовжує діяти і на теперішній час. З огляду на цю обставину правових підстав для здійснення виплати грошової компенсації замість продовольчого пайка на теперішній час немає.
Суд першої інстанції, постановляючи рішення у даній справі, вказаних обставин не врахував, а відтак прийняв неправильне рішення, а тому колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова належить до скасування, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Відповідно до ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно зі ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу військової частини А 0742 задовольнити.
Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2007 року в адміністративній справі № 2а-118/07, - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до військової частини А 0742 про стягнення грошової компенсації взамін продовольчого забезпечення, - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя : Р.Й. Коваль
Судді: В.В. Святецький
О.М. Довгополов
- Номер: К/9901/2821/18
- Опис: про поновлення на службі
- Тип справи: Касаційна скарга
- Номер справи: 2а-118/07
- Суд: Касаційний адміністративний суд
- Суддя: Коваль Р.Й.
- Результати справи:
- Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.01.2018
- Дата етапу: 22.01.2018