ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2012 р. Справа № 16/98/06-25/289/07-12/268/08-25/36/09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),

Коваленка В.М.,

Короткевича О.Є.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альока", м. Запоріжжя

на ухвалувід 23.01.2012 р. Донецького апеляційного господарського суду

у справі№ 16/98/06-25/289/07-12/268/08-25/36/09 господарського суду Запорізької області

про банкрутстводержавного підприємства "Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин "Агротехпостач", м. Запоріжжя

голова комітету кредиторів товариство з обмеженою відповідальністю "ТСЦСМ "Запоріжагротехпостач", м. Запоріжжя

представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.03.2008 р. у справі № 16/98/06-25/289/07-12/268/08-25/36/09 введено процедуру санації Державного підприємства "Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин "Агротехпостач" та призначено керуючого санацією.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.09.2011 р. відмовлено у прийнятті апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альока" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 03.03.2008 р. з підстав не набуття скаржником статусу учасника провадження у справі про банкрутство.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2011 р. вказану ухвалу залишено без змін.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2012 р. (судді: Богатир К.В. -головуючий, Калантай М.В., Склярук О.І.) вдруге відмовлено у прийнятті апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альока" на ухвалу від 03.03.2008 р. з підстав не набуття скаржником статусу учасника провадження у справі про банкрутство.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альока" (далі - скаржник) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення апеляційної скарги.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство). Скаржник посилається та те, що він є інвестором боржника, тому має право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Частиною 7 ст. 14 Закону про банкрутство встановлено, що особи, які бажають взяти участь у санації боржника (інвестори), можуть подати розпоряднику майна (керуючому санацією) заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації (план санації).

Згідно з п. 2 ст. 17 Закону про банкрутство, комітет кредиторів приймає рішення про погодження кандидатури керуючого санацією, вибір інвестора (інвесторів), схвалення плану санації боржника.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржуючи ухвалу про введення санації, скаржник посилався на те, що він є інвестором боржника, отже учасником провадження у справі.

При цьому до апеляційної скарги додано лист скаржника на адресу керуючого санацією з пропозицією щодо розгляду кандидатури товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альока" у якості інвестора Державного підприємства "Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин "Агротехпостач", однак без доказів фактичного направлення цього листа на адресу керуючого санацією.

Отже, судом апеляційної інстанції було встановлено як відсутність доказів звернення скаржника у порядку ст. 14 Закону про банкрутство з заявою про участь у санації боржника, так і доказів погодження комітетом кредиторів його кандидатури в якості інвестора.

Таким чином, скаржник не набув статусу учасника справи про банкрутство, тому позбавлений можливості оскаржити будь-які судові рішення у даній справі, у тому числі і ухвалу суду від 03.03.2008 р. про введення процедури санації.

За таких обставин справи суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у прийнятті апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альока".

При цьому колегія суддів звертає увагу, що постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2011 р. вже було розглянуто аналогічну касаційну скаргу скаржника та залишено без змін ухвалу суду першої інстанції про відмову в прийнятті апеляційної скарги з підстав ненабуття скаржником статусу учасника провадження у справі про банкрутство.

Однак, не зважаючи на існування постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2011 р., скаржник знову звернувся спочатку з апеляційною, а потім із касаційною скаргами на судові рішення у даній справі.

Слід зазначити, що внаслідок таких дій скаржника зупиняється рух справи про банкрутство та тривалий час справа про банкрутство не розглядається судом першої інстанції, тим самим порушуються конституційні права кредиторів та боржника.

Отже, неодноразове безпідставне оскарження товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альока" судових рішень у даній справі свідчить про зловживання своїми процесуальними правами та свідоме затягування розгляду справи про банкрутство.

Суд касаційної інстанції застережує, що в разі наступного подання тотожної скарги буде направлено повідомлення до Генеральної прокуратури України в порядку ст. 90 ГПК України.

У зв'язку з чим ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 1, 14, 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 41, 91, 106, 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альока" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2012 р. у справі № 16/98/06-25/289/07-12/268/08-25/36/09 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич