ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

За позовом  акціонерного комерційного банку "Прем'єрбанк", м. Дніпропетровськ 

до  відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Міг", м. Дніпропетровськ
до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Іріола-Фрахт", м. Дніпропетровськ  

до відповідача-3: товариства з обмеженою відповідальністю інформаційно-комерційного центру "Комінфо", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 1 128 147 грн. 53 коп.

Суддя  Мельниченко І.Ф.

Представники:

  Від позивача : Шевченко О.Ю., довіреність №48 від 07.11.2005 року, представник
   Від відповідача - 1 : Алексєєнко А.І., довіреність  б/н від 23.12.2005 року, представник
     Від відповідача - 2 : не з'явився

     Від відповідача - 3 : не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить визнати угоду про уступку права вимоги № 1 від 15.07.2004 року укладену між  акціонерним  комерційним банком  "Прем'єрбанк", м. Дніпропетровськ  та товариством  з обмеженою відповідальністю "Енерго-Міг", м. Дніпропетровськ недійсною.

Визнати право позивача на звернення стягнення на предмет застави за договором застави транспортних засобів № 105 від 20.11.2002 року та звернути стягнення на предмет застави.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Міг", м. Дніпропетровськ  у відзиві на позов проти задоволення вимог позивача не заперечує.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Іріола-Фрахт", м. Дніпропетровськ  позовні вимоги вважає безпідставними та таким, що не підлягають задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю інформаційно-комерційний центр "Комінфо", м. Дніпропетровськ  позовні вимоги не визнало посилаючись на те, що уступка права вимоги № 1 від 15.07.04 р. немає ніякого відношення до факторингу.

16.03.2006 року позивач надав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю інформаційно-комерційного центру "Комінфо", м. Дніпропетровськ  заборгованості в сумі 1 128 147 грн. 53 коп.

У судовому засіданні 11.04.2006 року оголошувалась перерва до 13.04.2006 року, 13.04.2006 року до 18.04.2006 року, 17.10.2006 року до 19.10.2006 року.

В судовому засідання за згодою представників позивача та відповідача-1  оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідаяча-1, господарський суд, -   

ВСТАНОВИВ:

20.11.2002 року акціонерний комерційний банк "Прем'єрбанк", м. Дніпропетровськ  та  товариство з обмеженою відповідальністю інформаційно-комерційний центр "Комінфо", м. Дніпропетровськ уклали кредитний  договір   №106, згідно якому Банк надає Позичальнику поновлену кредитну лінію на оплату контрактів для поточних потреб підприємства в сумі     500 000 грн. строком до 19.11.2003 року.

Згідно п.2.1 кредитного договору виконання Позичальником зобов'язань за цим договором забезпечується заставою майна, згідно договору застави.     

20.11.2002 року акціонерний комерційний банк "Прем'єрбанк", м. Дніпропетровськ (далі - Заставодержатель) - позивач у даній справі та  товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Іріола-Фрахт", м. Дніпропетровськ - другий відповідач уклали договір застави транспортних засобів №105.

Зазначений вище договір забезпечує вимогу Заставодержателя, що виплаває з кредитного договору №106 від 20.11.2002 року укладеного між акціонерний комерційний банк "Прем'єрбанк", м. Дніпропетровськ  та  товариство з обмеженою відповідальністю інформаційно-комерційний центр "Комінфо", м. Дніпропетровськ  (третім відповідачем), поручителем якого є Заставодавець, за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю інформаційно-комерційний центр "Комінфо", м. Дніпропетровськ зобов'язане повернути кредит у розмірі 500 000 грн., в строк до 19.11.2003 року, сплатити 32% річних, пеню у випадку несвоєчасного повернення кредиту, штрафу в розмірі 2% від суми кредиту у випадку порушень п.5.7 кредитного договору,  сплатити штраф у розмірі 25% від суми кредиту у випадку використання кредиту не за цільовим призначенням  (п.1 договору).

Предметом застави є автотранспорті засоби:    

що належать заставодавцю на праві власності (п.2 договору).

Згідно експертного висновку, заставлене майно оцінено на суму 711 600 грн. (п.9 договору).

19.11.2003 року сторони уклали додаткову угоду до кредитного договору, в якій досягнуто згоди про продовження строку повернення кредиту  до 18.02.2004 року, відповідні зміни були внесені в договір застави, шляхом укладення додаткової угоди від 03.12.2003 року.

Виконуючи умови кредитного договору Банк надав Позичальникові передбачену умовами договору суму кредиту, про що свідчать залучені до матеріалів справи докази.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в строк встановлені відповідно до вказівок закону, договору.  

В строки встановлені кредитним договором Позичальник не виконав зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків.

15.11.2004 року між акціонерним комерційним банком "Прем'єрбанк", м. Дніпропетровськ та товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Міг", м. Дніпропетровськ (новим кредитором) була укладена угода про відступлення  права вимоги №1, згідно якої Первинний кредитор зобов'язався відступити, а Новий кредитор зобов'язався прийняти право вимоги до  товариства з обмеженою відповідальністю інформаційно-комерційного центру "Комінфо", що виникло з кредитного договору №106 від 20.11.2002 року укладеного між  Первинним кредитором та Боржником.

Право вимоги складають всі права Первинного кредитора, по погашенню кредиту в сумі 500 000 грн., по оплаті процентів в сумі 222 142, 07 грн., пені, штрафів та інших виплат передбачених кредитним договором (п.1.1).

Угода про відступлення права вимоги була укладена в супереч рішенню №110, прийнятого 12.02.2004 року комісією з  питань нагляду та регулювання діяльності банків при Управлінні Національного банку України в Дніпропетровської області, п.6 якого заборонено акціонерному комерційному банку "Прем'єрбанк", м. Дніпропетровськ відчуження активів без погодження з управлінням Національного банку України в Дніпропетровської області.

Зазначене вище рішення прийнято на підставі ст. 67 і 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а також п.п.1.1, 1.2 глави 1 розділу1, гл. 5 розділу ІІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 року №369.

Відступлення права вимоги за кредитним договором №106 від 22.11.2002 року, а саме право вимоги по погашенню кредиту та сплати відсотків, свідчить про відчуження активів.

Доказів, які б свідчили про погодження щодо відчуження активів по спірному договору суду надано не було.  

Відповідно до ч.1,2 ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України підставою для визнання правочину недійсним є недодержання   в момент вчинення договору стороною (сторонами) вимог, які встановлені Цивільним кодексом України, а також іншими актами цивільного законодавства.

Отже, угода про відступлення права вимоги №1 від 15.07.2004 року, укладена позивачем, обсяг цивільної дієздатності якого був обмежений державним органом, що діяв на підставі закону, є недійсною.

Згідно ст. 216 Цивільного кодексу України, недійний правочин  не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З огляду на викладене, кредитором за спірним кредитним договором є  позивач, перед яким Позичальник (товариство з обмеженою відповідальністю інформаційно-комерційного центру "Комінфо") не виконав зобов'язання по поверненню кредиту та річних що стало підставою для нарахування пені в сумі 163 783, 24 грн.

16.03.2006 року позивач подав заяву про відмову від позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю інформаційно-комерційного центру "Комінфо" щодо стягнення заборгованості в сумі 1 128 147, 53 грн.

Відмова прийнята господарським судом, у зв'язку з чим провадження у справі щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю інформаційно-комерційного центру "Комінфо" 1 128 147, 53 грн. підлягає припиненню.

Позивачеві роз'яснені процесуальні наслідки відмови від позову.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, притриманням, завдатком.

Зокрема ст. 572 Цивільного кодексу України зазначає, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забов'язання забезпеченого заставою  одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Частиною другою ст. 11 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Як вже зазначалось вище, зобов'язання за кредитним договором виконане не було, Заставодержатель, відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України та ст. 20 Закону України "Про заставу" набув право звернення стягнення на транспортні засоби майнового поручителя - товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Іріола-Фрахт", що є предметом застави за договором №105 від 20.11.2002 року.   

При викладених обставинах вимоги позивача, щодо звернення стягнення на предмет застави слід визнати обґрунтованими  і такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що позивач укладаючи угоду про відступлення права вимоги знав про існування обмеження, які не дозволяли йому укладати таку угоду, без погодження з управлінням Національного банку України в Дніпропетровської області, що і стало підставою для визнання угоди недійсною, господарський суд вважає за необхідне держмито по немайновій вимозі (визнання недійсною угоди) покласти на позивача, стягнувши в доход держбюджету  85 грн. держмита, яке не було сплачене останнім при зверненні з позовом.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 216, 526, 572, 583, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, п.4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати недійсною угоду про уступку права вимоги №1 від 15.07.2004 року.

Звернути стягнення на предмет застави за договором застави транспортних засобів №105 від 20.11.2002 року, а саме:

що належать товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Іріола-Фрахт", м. Дніпропетровськ на користь акціонерного комерційного банку "Прем'єрбанк", м. Дніпропетровськ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Іріола-Фрахт", м. Дніпропетровськ на користь акціонерного комерційного банку "Прем'єрбанк", м. Дніпропетровськ 7 116 грн. держмита, 74, 34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з акціонерного комерційного банку "Прем'єрбанк", м. Дніпропетровськ  в доход Державного бюджету України  в особі відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 85 грн. держмита.

Провадження у справі в частині стягнення 1 128 147, 53 грн. з товариства з обмеженою відповідальністю інформаційно-комерційного центру "Комінфо", м. Дніпропетровськ  припинити.

Накази  видати після набрання рішенням законної сили.