Справа №2-135/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2012 року місто Київ

Солом'янський районний суд міста Києва під головуванням судді Макухи А.А. при секретарі Лісовій Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У грудні 2011 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_4, в якому просив стягнути на його користь з відповідача 74 981 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, суму заподіяної моральної шкоди у розмірі 5000 гривень, а також стягнути суму судових витрат у розмірі 920 гривень, посилаючись на те, що 20.08.2010 р. рухався на належному автомобілі НОМЕР_1 по автодорозі Київ -Харків в напрямку з м. Бориспіль до м. Києва та на трасу поперек полос руху, не зупиняючись, заднім ходом виїхав автомобіль НОМЕР_2, у зв'язку з тим, що автомобіль «Сеат»виїхав раптово, у позивача не було іншої можливості уникнути зіткнення, крім як змінити напрямок руху в результаті чого відбулося зіткнення з металевим огородженням, після чого водій автомобіля «Сеат»залишив місце ДТП.

Позивач зазначав, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний йому на праві власності автомобіль марки «Міцубісі», яким позивач керував, зазнав значних технічних пошкоджень та згідно відповідного висновку розмір заподіяної матеріальної шкоди склав 74 981,11 гривень.

Також, позивач посилався на те, що з вини відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає у сильних душевних хвилюваннях та стражданнях, у порушенні звичайного розпорядку життя, неможливістю тривалий час скористатися транспортним засобом, зокрема, для можливості забезпечувати життєдіяльність своєї сімї транспортом, розмір відшкодування моральної шкоди у грошовому виразі складає 5000 гривень.

Посилаючись на те, що відповідач відмовляється у добровільному порядку відшкодувати заподіяну шкоду, позивач просив про задоволення позову.

13.03.2012 року позивач уточнив свої позовні вимоги, де просив залучити до участі у справі як співвідповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та стягнути солідарно з них 74 981 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, суму заподіяної моральної шкоди у розмірі 5000 гривень, а також стягнути суму судових витрат у розмірі 920 гривен, посилаючись на те, що відповідно до технічного паспорту право керування автомобілем НОМЕР_3 мають також ОСОБА_3 та ОСОБА_4

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив про його задоволення, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач та представник відповідача позов не визнали, проти його задоволення заперечували, посилаючись на те, що в день дорожньо -транспортної пригоди ОСОБА_4 перебував на дачній ділянці, в підтвердження цього можуть бути покази дружини та сусідів. Відповідно було надано запит до УДАІ Київської області про наявність реєстрації ДТП за участю автомобіля НОМЕР_2, де за письмовим повідомленням було надано відповідь, що за участю вищевказаного автомобіля ДТП не реєструвалось та ОСОБА_4 винним у скоєнні ДТП не визнавався.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про час, день та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомляли.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог частин першої і другої ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди не завдано з її вини.

За правилами ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслiдок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не вiдшкодовується; за наявностi вини всiх осiб, дiяльнiстю яких було завдано шкоди, розмiр вiдшкодування визначається у вiдповiднiй частцi залежно вiд обставин, що мають iстотне значення.

Судом встановлено, що 20.08.2010 р. позивач рухався на автомобілі НОМЕР_1 по автодорозі Київ -Харків в напрямку з м. Бориспіль до м. Києва та на трасу поперек полос руху, не зупиняючись, заднім ходом виїхав автомобіль НОМЕР_2, у зв'язку з тим, що автомобіль «Сеат»виїхав раптово, у позивача не було іншої можливості уникнути зіткнення, крім як змінити напрямок руху в результаті чого відбулося зіткнення з металевим огородженням.

Відповідно до матеріалів справи вина водіїв ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в скоєнні ДТП не доведена, оскільки питання причетності і винуватості ОСОБА_4 у скоєнні ДТП ОСОБА_1 не встановлено в порядку адміністративного судочинства, яке передбачає встановлення порушення правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до вимог ст. 214 Цивільного процесуального кодексу України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, про безпідставність вимог позивача про стягнення матеріального збитку.

Згідно ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Також, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення на користь позивача суми моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди з боку відповідачів, належних та допустимих доказів на підтвердження в цій частині доводів не надано.

Керуючись ст. ст. 22, 325, 1166, 1167, 1188 Цивільного кодексу України, ст. ст. 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :