ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29.06.06 | Справа № 5/404-06. |
за позовом державного підприємства "Свердловантрацит", м. Свердловськ
до відповідача – відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", м. Суми
про стягнення 6 363 грн. 28 коп.
Суддя Гудим В.Д.
Представники:
Від позивача – предст. Рибальченко Д.В.
Від відповідача – предст. Кисельов В.М., Титаренко П.В.
Засідання розпочате 19.06.09р., відповідно до ст. 77 ГПК України в засіданні оголошено перерву до 29.06.06р.
Суть спору: Позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача 6 363 грн. 28 коп. пені за порушення умов укладеного між сторонами договору поставки від 2.12.05р. № 4/478 щодо поставки позивачеві насосів в строк, визначений зазначеним договором.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує і просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що права та законні інтереси позивача відповідачем не порушені, збитки позивачеві не завдані і вина відповідача в порушенні строків поставки другої та третьої партій товару відсутня.
Крім того, відповідач подав клопотання про зменшення розміру стягуваної пені.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки від 2.12.05р. № 4/478 відповідач зобов’язувався поставити позивачеві насоси НСШ 410-819 в кількості 4 шт. загальною вартістю 993 408 грн. та насос НСШД 410-910 в кількості 1 шт. вартістю 306 592 грн., всього на загальну суму 1 300 000 грн.
Пунктом 4.1. зазначеного договору відповідач зобов'язувався поставити товар протягом 30 днів з моменту 100% передплати, а пунктом 5.1. договору передбачена відповідальність за порушення строків поставки у вигляді пені у розмірі одної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент невиконання зобов'язання, за кожен день прострочення від суми непоставленого або недопоставленого товару.
На виконання пункту 4.1. позивач по платіжному дорученню № 42 від 22 грудня 2005р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача попередню оплату за насоси в розмірі 1 300 000 грн., а відповідач, в свою чергу, зобов’язувався поставити насоси позивачеві в термін до 21 січня 2006р.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач поставляв насоси трьома партіями.
Перша поставка насосів НСШ 410-819 в кількості 2 шт., загальною вартістю 248 352,00 грн. та насос НСШ 410-910 у кількості 1 штуки вартістю 306 592,00грн. була здійснена відповідачем на підставі товарно-транспортних накладних від 30.01.2006р. № 107834 та № 107837, чим відповідач прострочив термін поставки на 9 днів, в зв’язку з чим відповідно до умов договору за 9 днів прострочки поставки 3-х насосів нарахована пеня, яка згідно з поданим розрахунком складає 1 445 грн. 93 коп.
Друга поставка насосу НСШ 410-819 вартістю 248 352,00 грн. була здійснена відповідачем на підставі товарно-транспортної накладної № 107821 від 23.02.2006р., чим відповідач прострочив термін поставки на 32 дні, в зв’язку з чим відповідно до умов договору за 32 дні прострочки поставки насосу нарахована пеня, яка згідно з поданим розрахунком складає 1 589 грн.45 коп.
Третя поставка насосу НСШ 410-819 вартістю 248 352,00 грн. була здійснена відповідачем на підставі товарно-транспортної накладної № 107806 від 30.03.2006р., чим відповідач прострочив термін поставки на 67 днів, в зв’язку з чим відповідно до умов договору за 67 дні прострочки поставки насосу нарахована пеня, яка згідно з поданим розрахунком складає 3 327 грн. 90 коп.
Таким чином, загальна сума пені за прострочку терміну поставки чотирьох насосів складає 6363,28 грн.
Позивач також зазначає, що 4.04.06р. на адресу відповідача була надіслана претензія № 14-4/197 з вимогою про сплату пені в сумі 6363,28 грн., проте відповіді на претензію позивач не одержав.
В заперечення проти позовних вимог відповідач у відзиві на позовну заяву послався на те, що вимога позивача щодо стягнення 1445,93 грн. пені за прострочення строку поставки першої партії товару є необґрунтованою і безпідставною, оскільки листом від 6.01.2006р. № 82-21/31, відповідач повідомив позивача про те, що 16.01.2006р. перша партія насосів буде готова до відвантаження, з проханням направити транспорт для їх отримання, але представник позивача прибув отримувати товар не 16.01.2006р., а 30.01.2006р., із запізненням на 14 днів, тобто, як зазначає відповідач, порушення строку поставки першої партії насосів відбулось виключно з вини позивача.
Відповідач також зазначає, що вимога позивача щодо стягнення 3327,90грн. пені за прострочення поставки третьої партії товару є необгрунтованою, третя партія товару була готова до відвантаження 29.03.2006р., про що листом від 27.03.2006р. № 82-21/468 відповідач повідомив позивача, але позивач прибув отримувати товар не 29.03.2006р., а 30.03.2006р., тобто прострочення третьої поставки товару складає не 67 днів, як заявлено позивачем, а 66 днів.
Крім того, відповідач подав клопотання про зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись на те, що при укладанні договору та під час його виконання позивач своїми діями створив для відповідача невигідні умови, наслідком чого стало порушення відповідачем строку постачання другої та третьої партій товару. Так, 5 насосів, які відповідно до умов договору повинен був виготовити та в 30-денний строк поставити відповідач, є складними технічними виробами, виготовлення яких потребує значно більшого часу, ніж 30 днів, а саме 45 днів на виготовлення одного насосу, про що було відомо позивачеві, але він наполіг на своїй редакції договору, мотивуючи це тим, що позивач є державним підприємством, яке існує на державні кошти, і 30-денний строк проведення розрахунків і поставки товару, що купується за державні кошти, встановлений законом.
Відповідач зазначає, що листом від 21.02.2006р. №82-21/297 він звертався до позивача з пропозицією про підписання Додаткової угоди №2 на продовження строку поставки, але позивач відмовився від даної пропозиції, погодившись лише на продовження строку дії Договору.
Відповідно до п.1 ст.614 ЦК, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач в обґрунтування свого клопотання також посилається на те, що він фізично не мав можливості виготовити 5 насосів у 30-денний строк, а позивач відмовився укласти додаткову угоду на продовження строків поставки товару і не зважив на обставини, наведені відповідачем у листі від 21.02.2006р. № 82-21/297, в зв’язку з чим відповідач вважає, що позивач свідомо поставив відповідача в умови, за яких останній не міг уникнути порушення умов Договору щодо термінів поставки насосу.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема копії листа ВАТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" від 6.01.2006р. № 82-21/31 (а.с. 52) відповідач повідомив позивача про те, що насоси НСШД 410-910 в кількості 1 шт. та НСШ 410-819 в кількості 2 шт. будуть готові до відвантаження 16.01.06р. Пунктом 4.2. укладеного між сторонами договору передбачено, що відвантаження товару здійснюється на умовах ЕХW (м. Суми) автомобільним транспортом Покупця. Однак, матеріали справи (копії товарно-транспортних накладних) свідчать про те, що позивач прибув для одержання першої партії товару лише 30.01.06р. Ця обставина також не заперечувалась і самим позивачем в судовому засіданні 19.06.06р.
Відповідно до п. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача 1445,93 грн. пені за прострочення строку поставки першої партії товару є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Матеріалами справи, зокрема копією листа ВАТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" від 27.03.2006р. № 82-21/468 (а.с. 54) та копією товарно-транспортної накладної № 107806 від 30.03.2006р. (а.с. 28) також підтверджується і факт прострочки відповідачем строку поставки третьої партії товару на 66 днів, тому сума пені на 66 днів прострочки складає 3278,25 грн.
Таким чином, загальна сума пені за прострочку поставки другої та третьої партії товару складає 4867,70 грн.
Враховуючи зазначені обставини та приймаючи до уваги той факт, що 5 насосів, які відповідач поставив позивачеві, дійсно є складними технічними виробами і їх виготовлення потребує значно більшого часу, ніж 30 днів, які встановлені умовами укладеного між сторонами договору, крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач вживав заходів по досягненню домовленості з позивачем щодо внесення змін в договір стосовно термінів поставки, а також приймаючи до уваги, що порушенням строків поставки насосів позивачеві не завдані збитки, в зв’язку з чим господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково і враховуючи клопотання відповідача, як винятковий випадок, відповідно до пункту 3 ст. 83 ГПК України, стягувана сума пені підлягає зменшенню до 2 433,85 грн.
В іншій частині позовних вимог позов задоволенню не підлягає.
Господарські витрати відносяться на відповідача пропорційно до позовних вимог, що обґрунтовані і підтверджені матеріалами справи.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
суд вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", м. Суми, вул. Горького, 58 (р/р 26000001000028 в СФ ВАТ банк "БІГ Енергія", МФО 337803, код 05747991) на користь державного підприємства "Свердловантрацит", м. Свердловськ Луганської області, вул. Енгельса, 1 (р/р 26005301220740 в в філії відділення Промінвестбанку м. Свердловська, МФО 304472, код 32355669) пені 2433 грн. 85 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення 90 грн. 27 коп.; витрат по держмиту 70 грн. 03 коп., видати наказ.
3. В іншій частині позовних вимог – в позові відмовити.
Суддя В.Д.Гудим