713/462/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.04.2012 м. Хуст
Хустський районний суд
Закарпатської області
в складі: головуючого-судді: Данюк В.В.
при секретарі: Марченко А.В.
з участю представника позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
представника відповідача: Бігар І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області про визнання добросовісним набувачем і витребування майна з чужого незаконного володіння -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4, звернувся в Хустський районний суд з позовом до ОСОБА_2 та Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області про визнання його добросовісним набувачем і витребування майна з чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, виданого 05.09.2008 року Хустським ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT», 1997 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, на праві власності належить ОСОБА_6, який останнім було придбано за власні кошти у 2008 році та зареєстровано у Хустському ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області.
08 липня 2010 року позивач придбав даний автомобіль від відповідача ОСОБА_2, який відповідно до нотаріально посвідченої довіреності від 14.05.2010 року був уповноважений власником транспортного засобу на продаж автомобіля і зняття його з обліку та який отримавши кошти за автомобіль передав йому автомобіль у володіння, користування та розпорядження, надавши відповідну довіреність, посвідчену приватним нотаріусом.
З уповноваженою від імені власника транспортного засобу особою ОСОБА_2 вони склали у письмовій формі договір купівлі-продажу автомобіля, однак не посвідчили його нотаріально, оформили нотаріально посвідчену довіреність з правом продажу та зняття з обліку автомобіля на його ім'я та домовились не змінювати реєстрацію автомобіля на попереднього власника.
Через деякий час він вирішив продати автомобіль, однак коли знайшовся покупець було виявлено, що за даними технічного паспорта автомобіль рахується по об'єму двигуна та типу пального 1900 бензин, а в дійсності є і було на час реєстрації встановлено 1900 турбодизель. Він вирішив, що при видачі реєстраційного посвідчення на транспортний засіб було допущено помилку і 11 листопада 2010 року звернувся до Хустського ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області для виправлення неточності. Однак, працівниками Хустського ВРЕР було складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу через підозру зміни номерних позначень кузова, автомобіль було поміщено на штраф майданчик Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області де він зараз і знаходиться. За фактом підробки ідентифікаційного номера кузова порушено кримінальну справу, автомобіль визнано як речовий доказ і він псується, втрачає товарну вартість через неналежне зберігання на відкритій місцевості штрафмайданчика Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області. Про підозру підробки номера кузова автомобіля на час його відплатного придбання від відповідача ОСОБА_2, він не знав і не міг знати, бо до автомобіля йому було надано реєстраційне посвідчення без будь-яких ознак підроблення чи недійсності, а тому відповідно до положень ст. 388 ЦК України він є добросовісним набувачем автомобіля.
Тому, просить суд винести рішення, яким визнати його добросовісним набувачем автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» 1997 року випуску номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 і зобов'язати орган дізнання Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області без плати за зберігання повернути йому у власність даний автомобіль.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд позов задоволити, виходячи з мотивів, наведених у ньому.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечив проти їх задоволення.
Представник позивача Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області - Бігар І.І. позов ОСОБА_4 не визнав, заперечив проти його задоволення, суду пояснив, що автомобіль являється речовим доказом у кримінальній справі і на даний час зроблено запит на завод виробника для встановлення первинного номера на кузові автомобіля.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача Бігар І.І., дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_4 слід відмовити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 виданого Хустським ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області 05 вересня 2008 року автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT» 1997 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_6, мешканцю АДРЕСА_1
Позивач ОСОБА_4 придбав даний автомобіль 08.07.2010 року від відповідача ОСОБА_2, який відповідно до нотаріально посвідченої довіреності від 14 травня 2010 року був уповноважений власником автомобіля ОСОБА_6 на продаж автомобіля. Вони уклали у письмовій формі договір купівлі-продажу автомобіля від 08.07.2010 року на який представник позивача та сам позивач посилаються як на підставу визнання останнього добросовісним набувачем.
Також, в судовому засіданні встановлено та матеріалами справи стверджено, що постановою дізнавача СД Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області Бігар І.І. 21 січня 2011 року було порушено кримінальну справу по факту зміни номера кузова на автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» державний номер НОМЕР_2, за ознаками злочину передбаченого ст. 290 ч. 1 КК України.
Згідно висновку експерта від 09.03.2011 року № 582 ідентифікаційний номер кузова у автомобілі «VOLKSWAGEN PASSAT» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, 1997 року виготовлення, сірого кольору піддавався зміні. Дійсний номер кузова видалений шляхом видалення первинного маркування та нанесенням на його місце ідентифікаційного номера «НОМЕР_1» кустарним способом. Трасологічними методами встановити первинний ідентифікаційний номер поданого на дослідження автомобіля не вдалося. Встановити первинний ідентифікаційний номер можливо шляхом надання запиту на завод виробника. Постановою дізнавача СД Хустського МВ від 24 січня 2011 року даний автомобіль визнано речовим доказом по кримінальній справі та поміщено на зберігання на штраф-майданчик Хустського МВ.
З пояснень представника позивача та змісту позовної заяви вбачається, що про підозру підробки ідентифікаційного номера кузова автомобіля на час його відплатного придбання від ОСОБА_2 позивач не знав і не міг знати, бо до автомобіля йому було надано реєстраційне посвідчення без будь-яких ознак його підроблення чи недійсності, а тому він є добросовісним набувачем зазначеного автомобіля.
Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Згідно ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, власник має право витребувати це майно від набувача у визначених цією статтею випадках.
Отже, виходячи із змісту ст. 330, 388 ЦК України добросовісним набувачем є особа, у якої виникає право власності на майно, придбане ним на підставі відплатного договору у особи, яка не мала права відчужувати дане майно, а особа - набувач не знала і не могла знати про неправомірність відчуження цього майна.
З доводами позивача та його представника суд не погоджується, оскільки як вбачається з матеріалів справи, зокрема нотаріально посвідченої довіреності від 14 травня 2010 року відповідач ОСОБА_2 мав право на відчуження вищезазначеного автомобіля і сумнівів, щодо його права не виникає.
Також, судом не береться до уваги договір купівлі-продажу автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» 1997 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 укладений між позивачем та відповідачем, як підстава визнання ОСОБА_4 добросовісним набувачем, оскільки відповідно до ст. 220 ЦК України дійсним може бути визнано договір, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення. Отже, суд може визнати дійсним лише той договір, який за законом підлягав нотаріальному посвідченню. Для договір про купівлю-продаж автомобіля таке оформлення не є обов'язковим.
Крім того, автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT» 1997 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 визнаний речовим доказом по кримінальній справі по факту зміни номера кузова на ньому за ст. 290. ч 1 КК України і по ньому проводяться слідчі дії.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області про визнання добросовісним набувачем і витребування майна з чужого незаконного володіння, є необґрунтованим, а тому не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 220, 330, 388 ЦК України, суд,-
Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області про визнання добросовісним набувачем і витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.
Суддя Хустського
районного суду: Данюк В.В.
02.04.2012