Справа № 1-23/12

1/1809/18/12

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

11 квітня 2012 року

Кролевецький районний суд Сумської області

в складі: судді Ольховик А.І.

за участі секретаря Малик Г.М.,

з участю прокурора Васяновича М.В.

та адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевці справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, невійськовозобов'язаного, освіта повна загальна середня, неодруженого, непрацюючого, судимого:

1) Кролевецьким районним судом Сумської області 16 лютого 2006 року за ст.ст. 307 ч. 2, 317 ч. 1, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

2) Кролевецьким районним судом Сумської області 1 червня 2006 року за ст. ст. 296 ч. 2, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково на 11 місяців 16 днів;

3) 16 вересня 2009 року Конотопським районним судом Сумської області за ст. ст. 395, 71 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений умовно-достроково на 1 місяць 11 днів;

4) 16 листопада 2010 року Конотопським районним судом Сумської області за ст. ст. 395, 71 КК України до 4 місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання;

5) 14 грудня 2011 року Кролевецьким районним судом Сумської області за ст. 185 ч. 1 КК України до 200 годин громадських робіт,-

- за ст. ст. 122 ч. 1 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 19 грудня 2011 року, перебуваючи в будинку ОСОБА_3 в АДРЕСА_2, разом з ОСОБА_3, потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 протягом дня вживав спиртні напої.

Близько 16 год. 19 грудня 2011 року під час вживання спиртних напоїв між ним та ОСОБА_4 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_2 наніс ОСОБА_4 удар рукою в праву частину обличчя, від якого той впав на підлогу. Коли ОСОБА_4 знаходився на підлозі, ОСОБА_2 став наносити йому удари ногами в область обличчя та ліву частину грудної клітки, заподіявши ОСОБА_4 тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи у вигляді синців на голові та обличчі, закритого перелому 5, 6, 7 ребер зліва, ускладнені гематораксом, з яких переломи ребер, ускладнені гематораксом відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а синці до легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні підсудний визнав вину частково та дав показання, що 19 грудня 2011 року близько 11 год. він прийшов до знайомого ОСОБА_3, де разом з ним, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розпивали спиртні напої. При цьому ОСОБА_4 сказав, що він украв у нього велосипеди, і що про крадіжку йому повідомив ОСОБА_3 Тоді він один раз рукою наніс удар в обличчя ОСОБА_3, а потім встав і ударив в обличчя ОСОБА_4 Останній почав тягнути його за куртку, яку порвав, а він ударив його ще раз рукою в обличчя, від чого потерпілий упав на дитячу коляску, а потім на підлогу і він ударив його два рази ногою в обличчя. Потім підбіг ОСОБА_3 і почав наносити удари ногами ОСОБА_4 в область тулубу.

Вина підсудного у вчиненні злочину підтверджується зібраними по справі доказами.

Потерпілий ОСОБА_4 в суді дав показання, що знаходиться в дружніх відносинах з ОСОБА_3, до якого 19 грудня 2011 року він приїхав на велосипеді. У ОСОБА_3 знаходився ОСОБА_8 і, так як було свято, вони почали вживати спиртні напої. У другій половині дня прийшов ОСОБА_2, який також вживав з ними спиртні напої. В цей день ОСОБА_3 йому повідомив, що ОСОБА_2 раніше у нього викрав велосипеди, про що в ході розпиття спиртних напоїв він повідомив ОСОБА_2 ОСОБА_2 відразу кілька разів наніс удари рукою в обличчя ОСОБА_3, а потім збив його з ніг і, коли він упав на підлогу і закрив голову руками, то відчув, що його били ногами в область голови і тулубу. Йому було завдано не менше шести ударів. Він не бачив хто його бив, але вважає, що це був ОСОБА_2, який зразу звалив його на підлогу і продовжував бити далі. Він вважає, що ОСОБА_3 не бив його, так як у них дружні відносини і в цей день не було ніяких конфліктів, а конфлікт виник між ним та ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_6 в суді дала показання, що ОСОБА_2 її рідний дядько, а ОСОБА_3 співмешканець.

19 грудня 2011 року близько 9 год. вона прийшла додому до ОСОБА_3 В будинку були ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які пили горілку, вона також з ними вживала спиртні напої. В першій половині дня до них прийшов ОСОБА_2, який приєднався до них і всі продовжили вживати спиртне. Близько 16 год. ОСОБА_4 почав казати ОСОБА_2, що той украв у нього велосипед і ОСОБА_2 ударив його рукою в обличчя, ОСОБА_4 упав на дитячу коляску і на підлогу і ОСОБА_2 наніс йому два удари ногою в область обличчя, а ОСОБА_3, будучи дуже п'яним і, сидячи на табуретці, махав ногами і, вона вважає, міг ударити при цьому ОСОБА_4, який лежав на підлозі.

В ході судового слідства під час оголошення матеріалів справи свідок ОСОБА_6 змінила свої показання, підтвердила показання, які давала в ході досудового слідства, пояснивши це тим, що зараз вона вже дещо забула з обставин подій 19 грудня 2011 року і, як і інші учасники події, була в стані алкогольного сп'яніння. В ході досудового слідства свідок ОСОБА_6 давала показання, що 19 грудня 2011 року протягом дня вона, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 вживали спиртні напої. В другій половині дня ОСОБА_5 , сп'янівши пішов спати в іншу кімнату, вона також вийшла з кухні, де вживали спиртне, в іншу кімнату дивитись телевізор. Через деякий час почула крик, вийшла на кухню і побачила, що ОСОБА_3 дуже п'яний сидів на стільці з розбитою губою, а ОСОБА_2 бив ОСОБА_4, який лежав на підлозі, ногами. Куди наносив удари і скільки саме наніс ударів вона не може сказати, так як перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Вона підбігла до ОСОБА_2 та відтягнула його від ОСОБА_4, а ОСОБА_4 допомагала піднятись з підлоги і посадила на стілець, а потім разом з ОСОБА_2 пішла.

Свідок ОСОБА_3 в суді дав показання, що 19 грудня 2011 року протягом дня вживав спиртні напої разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Він був дуже п'яний і пам'ятає тільки як ОСОБА_2 ударив ОСОБА_4, а як його бив ОСОБА_2 не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_5 в суді дав показання, що 19 грудня 2011 року з 9 год. знаходився у ОСОБА_3, з яким протягом дня разом з ОСОБА_4, ОСОБА_2 вживали спиртне, а потім він ліг спати, а коли прокинувся і пішов на кухню, то побачив ОСОБА_4 та ОСОБА_3, яких забрали працівники міліції, а його залишили з малолітньою дитиною ОСОБА_3 і ОСОБА_6.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_7 в суді дали показання, що 20 січня 2012 року були понятими при відтворенні обстановки і обставин події ОСОБА_2, в ході якого він добровільно розповів, а потім на манекені показав як і куди наносив удари потерпілому. Слідча дія проводилась в присутності судмедексперта ОСОБА_10 ОСОБА_2 розказав і показав, як наніс удар в область голови, а потім наносив удари ногами по лежачому потерпілому. При цьому на ОСОБА_2 ніякого тиску з боку слідчого не було, він показував все сам і добровільно. Ніяких заяв на тиск з боку слідчого від нього не було.

Свідок ОСОБА_11 в суді дав показання, що він працює ст. інспектором Кролевецького відділу інспекції по виконанню покарань. У нього на виконанні знаходиться вирок Кролевецького районного суду від 14 грудня 2011 року, яким ОСОБА_2 засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України до 200 годин громадських робіт. Незважаючи на те, що засудженому були роз'яснені умови відбуття покарання, що він повинен з виданими документами з'явитись в Кролевецьку ЖЕК, він ухиляється від відбуття покарання, до Кролевецької ЖЕК не з'явився, жодного часу громадських робіт не відбув.

Свідок ОСОБА_12 в суді дав показання, що він працює головним інженером Кролевецької ЖЕК, що ОСОБА_2 в Кролевецькій ЖЕК не відбував покарання у виді громадських робіт, про що письмово повідомляли в інспекцію по виконанню покарань.

Висновком судово-медичної експертизи підтверджується, що ОСОБА_4 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді синців на голові та обличчі, забоїв м'яких тканин обличчя, закритого перелому 5-6-7 ребер зліва, ускладненого гемотораксом зліва, з яких закритий перелом 5-6-7 ребер, ускладнений гемотораксом зліва відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень та які могли виникнути в зазначений строк внаслідок ударів руками, ногами, при обставинах, зазначених у постанові (а.с. 67-68).

В ході очної ставки між потерпілим і свідком ОСОБА_6, свідок підтвердила, що саме діями ОСОБА_2 завдані тілесні ушкодження середньої тяжкості потерпілому та показала, що 19 грудня 2011 року, коли вийшла на крики з іншої кімнати до кухні, то побачила, що ОСОБА_2 бив ОСОБА_4, який лежав на підлозі і вона почала відтягувати ОСОБА_2 від ОСОБА_4. ОСОБА_3 в цей час сидів на стільці п'яний з розбитою губою (а.с. 39-40).

Протоколом очної ставки між підсудним та потерпілим, в ході якого підсудний показав, що, коли ОСОБА_4 сказав, що він у нього вкрав велосипеди і про це останньому сказав ОСОБА_3, то він відразу лівою рукою наніс три удари в праву частину обличчя ОСОБА_3, за те, що він збрехав ОСОБА_4, а потім підійшов до ОСОБА_4 та ударив його кулаком в обличчя, а потім відштовхнув від себе і останніх упав на підлогу, а він підійшов до нього та почав наносити удари в область грудної клітки в ліву частину та по обличчю. Після чого до них вибігла ОСОБА_6 та відтягнула його від ОСОБА_4, підтверджуються обставини, за яких ОСОБА_2 завдав тілесних ушкоджень потерпілому середньої тяжкості (а.с. 51-53).

Протоколами відтворення обстановки і обставин події з підсудним з участю понятих і судмедексперта, в ході якого підсудний розказав і показав на манекені, куди саме наносив ногами удари потерпілому, коли той лежав на підлозі, а саме близько 4 ударів правою ногою по лівій частині грудної клітки та два удари в ліву частину обличчя (а.с. 57-59); з потерпілим, в ході якого він показав на манекені та розказав, що ОСОБА_2 наніс один удар правою рукою в праву частину обличчя, від якого він впав на підлогу на правий бік і той наносив йому удари по лівій частині грудної клітки та обличчя (а.с. 60-64), висновків судово-медичних експертиз, що механізм утворення тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого, в цілому може відповідати механізму їх заподіяння продемонстрованих в ході відтворення обстановки та обставин події підсудним та потерпілим (а.с. 80-81, 85-86) підтверджується, що злочин, вчинений підсудним за обставин, викладених у вироку.

Судом проаналізовані доводи підсудного ОСОБА_2 в суді, що він не наносив потерпілому ударів ногою в грудну клітину, коли останній упав на підлогу, а наніс тільки по лежачому потерпілому два удари ногою в область голови та після цього його почав бити ногами ОСОБА_3

Суд вважає, що надані в суді показання підсудним не відповідають фактичним обставинам справи, встановленим судом, зібраним та дослідженим судом доказами по справі і розцінює їх як вибраний підсудним спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Заперечуючи обвинувачення в частині спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості, сам підсудний в суді дав показання, що 19 грудня 2011 року під час розпиття спиртних напоїв в будинку ОСОБА_3 саме між ним і потерпілим виникла сварка з тих причин, що потерпілий обвинувачував його у крадіжці 2 велосипедів, належних йому, про що потерпілому повідомив ОСОБА_3 Тоді він наніс удари спочатку ОСОБА_3, який сидів за столом, а потім потерпілому, який від його ударів упав на підлогу і він ногою його ударив декілька разів в область голови.

Потерпілий в суді підтвердив, що між ним і ОСОБА_3 19.12.2011 року ніякої сварки не було, він з ним знаходиться в дружніх відносинах, а сварка в цей день була між ним і підсудним, який його збив з ніг і хоч він не бачив, хто наносив по ньому удари, тому, що закривав голову руками, але вважає, що це міг бути тільки підсудний, який побив не тільки його, а і свідка ОСОБА_3

В ході досудового слідства підсудний давав показання в якості підозрюваного (а.с. 46-47), в ході очної ставки з потерпілим (а.с. 51-53), в ході відтворення обстановки і обставин події (а.с. 57-69) в якості обвинуваченого, тобто протягом всього досудового слідства, що він, коли потерпілий від його удару впав на підлогу, почав наносити йому удари в область грудної клітки, а саме в ліву її частину та в область обличчя.

При відтворенні обстановки і обставин події з участю понятих і судмедексперта підсудний докладно розповів і показав на манекені, що правою ногою наніс близько 4 ударів в ліву частину грудної клітки та два рази в ліву частину обличчя (а.с. 57-59).

Ці показання підсудного об'єктивно підтверджуються доказами, а саме, показаннями потерпілого, свідка ОСОБА_3, який дав показання, що після вживання спиртних напоїв він був дуже п'яний і не міг навіть піднятися зі стільця.

Вказані показання підсудного підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_6, які вона давала в ході досудового слідства в якості свідка (а.с. 34), в ході очної ставки з потерпілим (а.с. 39-40) і які вона підтвердила в суді, що коли вона почула крики і вийшла на кухню, то побачила, що ОСОБА_2 бив ОСОБА_4, який лежав на підлозі. ОСОБА_3 в цей час сидів на стільці п'яний з розбитою губою. Вона відтягла ОСОБА_2 від ОСОБА_4 і посадила останнього на стілець.

Показання підсудного в ході досудового слідства також підтверджуються висновками судово-медичних експертиз, що у потерпілого виявлені закритий перелом 5-6-7 ребер зліва (а.с. 67-68) і механізм їх утворення може відповідати механізму їх заподіяння, продемонстрованому підсудним ОСОБА_2 в ході відтворення обстановки та обставин події (а.с. 80-81).

Суд не може погодитись з доводами підсудного, що він давав показання в ході досудового слідства, визнавши свою вину, тому що на нього чинився психологічний тиск з боку працівників міліції, а саме, коли його допитував слідчий ОСОБА_14., то в кабінет зайшов начальник карного розшуку ОСОБА_13 і сказав, що якщо він не визнає вину, то до нього будуть застосовані заходи фізичного впливу. При відтворенні обстановки і обставин події, яка проводилась без понятих, йому слідчий ОСОБА_14 розказував і показував як начеб то він наносив удари потерпілому, зі слідуючих підстав. За письмовою заявою підсудного прокуратурою району проведена перевірка і не знайдено підтверджень здійснення на підсудного психологічного тиску з боку працівників міліції ОСОБА_13 і ОСОБА_14

Дослідивши матеріали перевірки, суд погоджується з ними, так як вони знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Так, в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_7, які показали, що були понятими при відтворенні обстановки і обставин події з підсудним, в ході якого він розказав та показав на манекені як і куди наносив удари потерпілому, при цьому слідчий йому нічого не казав і не показував. Ніяких заяв підсудний не заявляв, розказував і показував все добровільно без будь-якого примусу. Показання цих свідків підтверджуються і фототаблицею до протоколу відтворення обстановки і обставин події (а.с. 59).

Отже, суд приходить до висновку про те, що зміна показань підсудним в суді дана ним з метою уникнення відповідальності за вчинене. При цьому суд бере до уваги, що в ході досудового слідства від підсудного ні разу не поступало заяв про недозволені методи слідства, а також при розгляді судом його скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції, він від неї відмовився.

Критично суд відноситься і до перших показань в суді свідка ОСОБА_6, яка зазначила, що бачила, як ОСОБА_2 по лежачому потерпілому наніс два удари ногою в обличчя, а ОСОБА_3, будучи п'яним і сидячи на табуретці махав ногами і міг при цьому ударити потерпілого. Суд вважає, що такі показання свідок дала в суді з метою уникнення підсудним відповідальності за вчинене, зважаючи, що він за її показаннями є її дядьком. В подальшому свідок відмовилась від цих показань і підтримала ті, що давала в ході досудового слідства в якості свідка і в ході очної ставки з потерпілим невдовзі після зазначених подій.

Суд не може визнати правдивими доводи підсудного, що він в 20 числах лютого 2012 року розпочав відпрацьовувати громадські роботи, призначені вироком Кролевецького районного суду від 14 грудня 2011 року. Згідно довідки Кролевецького РП КВІ ОСОБА_2 покарання у виді громадських робіт не відбував (а.с. 112), за довідкою Кролевецької ЖЕК ОСОБА_2 повинен відбувати покарання у виді громадських робіт з 13 січня 2012 року, але для відбування покарання не з'явився (а.с. 177). Вказані обставини підтвердили в суді допитані в якості свідків ст. інспектор Кролевецького РП КВІ ОСОБА_11 та головний інженер ЖЕК ОСОБА_15

При цьому суд бере до уваги і той факт, що саме в указаний підсудним час він ухилявся від суду і постановою суду від 20 лютого 2012 року (а.с. 153) був оголошений його привід.

Дослідивши обставини справи, докази, якими вони підтверджуються у суду нема сумнівів, що саме підсудний 19 грудня 2011 року спричинив потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В кінці судового слідства в доповнення до нього підсудний повністю визнав вину, зазначивши, що він ногами наносив удари потерпілому, спричинивши йому тілесні ушкодження середньої тяжкості, а також зазначив, що в ході досудового слідства з боку працівників міліції ні психологічного, ні фізичного тиску на нього не чинилось.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що дії підсудного підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки він своїми діями спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує, що підсудний має п'ять непогашених судимостей, негативно характеризується за місцем проживання, багаторазово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, злочин вчинив через п'ять днів після засудження його вироком суду за інший злочин, ухилявся від суду.

За вказаних підстав, суд вважає, що підсудному має бути призначене покарання у виді обмеження волі і не вбачає жодних підстав для призначення йому більш м'якого покарання або з застосуванням ст. 75 КК України.

Керуючись ст. ст.323, 324 КПК України,-

з а с уд и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому за цим законом покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

За сукупністю вироків відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 14 грудня 2011 року 200 годин громадських робіт, перевівши його в більш суворий вид - обмеження волі із розрахунку вісім годин громадських робіт за один день обмеження волі згідно ст. 72 КК України та визначити остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців 25 (двадцять п'ять) днів.

В строк відбуття покарання зарахувати строк тримання підсудного під вартою з 10 по 11 квітня 2012 року включно.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу змінити із взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: А. І. Ольховик