ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
22.07.06р. | Справа № А27/78 |
За позовом Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області, м. Верхньодніпровськ
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Верхньодніпровському районі, м. Верхньодніпровськ
про зобов'язання виконати певні дії
Суддя В.О.Татарчук
Секретар В.Г.Дабіжа
Представники сторін:
від позивача –Загляда Л.І. довір. від 13.04.06р. №1677/08-14
від відповідача –Миколайчук О.В. довір. від 06.01.06р. №03/09
Суть спору:
Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області звернулося з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Верхньодніпровському районі про зобов’язання відповідача:
- включити до акту щомісячної звірки витрат за особовими справами пенсіонерів витрати, понесені позивачем по доставці та виплаті пенсій пенсіонерам Гулякову Є.П., Коді Л.Л., Новікову М.Т., Бабарико М.С., Райхель О.М., Малигіну М.А., Волонтерову І.І., Мержиєвському М.І. за період з 01.06.2004р. по 28.02.2006р. на загальну суму 16872грн. 11коп.;
- включати з 01.03.2006р. пенсіонерів Бабарико М.С., Райхель О.М., Мержиєвського М.І. до акту щомісячної звірки витрат відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- відповідач незаконно відмовляється від включення до акту щомісячної звірки витрат за особовими справами пенсіонерів витрати, понесені позивачем по доставці та виплаті пенсій вказаним пенсіонерам, мотивуючи тим, що нещасні випадки мали на території колишнього СРСР;
- відповідний обов’язок органу соціального страхування встановлений статтями 2, 21 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, а також Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 N 5-4/4.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що:
- вимоги управління Пенсійного фонду України не ґрунтуються на законі, оскільки позивач здійснив виплату пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання громадянам України –переселенцям з інших держав на підставі Закону України „Про пенсійне забезпечення” та Угоди країн –учасниць СНД про гарантії прав громадян держав співдружності у галузі пенсійного забезпечення;
- відповідач здійснює страхові виплати на підставі ст.46 Конституції України та Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” громадянам України, які постраждали на підприємствах, установах, організаціях, які розташовані на території України і використовують найману працю;
- чинне законодавство не передбачає права регресних вимог позивача до відповідача;
- зазначений позивачем Порядок не розповсюджується на дані правовідносини, оскільки вказані позивачем особи отримали травми або профзахворювання за межами України і не були застраховані згідно Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
В судовому засіданні 22.06.2006р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –
встановив:
Управлінням Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області щомісячно проводиться виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві та у зв’язку із втратою годувальника щодо Гулякова Є.П., Коді Л.Л., Новікова М.Т., Бабарико М.С., Райхеля О.М., Малигіна М.А., Волонтерова І.І., Мержиєвського М.І.
Згідно з наявними в матеріалах справи актами про нещасний випадок зазначені громадяни отримали каліцтво (з встановленням інвалідності) або померли внаслідок нещасного випадку на виробництві на підприємствах, розташованих на території СРСР.
Позивачем щомісячно до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області подавалися списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (до яких входили і вказані особи).
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Верхньодніпровському районі відмовляється підписувати акт звірки на відшкодування витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві пенсіонерам Гулякову Є.П., Коді Л.Л., Новікову М.Т., Бабарико М.С., Райхель О.М., Малигіну М.А., Волонтерову І.І., Мержиєвському М.І. за період з 01.06.2004р. по 28.02.2006р. на загальну суму 16872грн. 11коп., мотивуючи відмову тим, що нещасний випадок трапився з даними особами на території колишнього СРСР.
Загальна сума витрат управління Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій зазначеній особі за період з 01.06.2004р. по 28.02.2006р. склала 16872грн. 11коп.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.
Підпунктами “г” і “д” пункту 1 ст.21 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утримані, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно п.2 ст.7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду соціального страхування від нещасних випадків документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фонду соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Відповідно до п.2 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4 (далі –Порядок), останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою відповідних пенсій.
Згідно з пунктом 5 Порядку органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню, та до 15 числа місяця наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.
Пунктом 6 Порядку встановлено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному Фонду (пункт 7 Порядку).
Суд не приймає посилання відповідача на Угоду про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я, які пов’язані з виконанням ними трудових обов’язків (набула чинності для України 06.10.1995р.).
Дія зазначеної Угоди не може поширюватись на випадки про які йдеться у даній справі, оскільки Угода передбачає відшкодування шкоди працівникам роботодавцем Сторони, законодавство якої поширюється на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров’я, смерті.
Жодне законодавство з країн учасниць СНД, які підписали дану Угоду, не могло поширюватись на Гулякова Є.П., Коду Л.Л., Новікова М.Т., Бабарико М.С., Райхель О.М., Малигіна М.А., Волонтерова І.І., Мержиєвського М.І., оскільки останні отримали каліцтво в період дії законодавства СРСР.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов’язаних з виконанням ними трудових обов’язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до вищевказаного Закону.
Відповідно до статті 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення ” від 13.03.92р. ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Статтею 3 вказаної Угоди встановлено, що усі витрати, пов’язані із здісненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача судом відхиляються за викладених вище обставин.
Керуючись ст. ст.162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Зобов’язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Верхньодніпровському районі включити до акту щомісячної звірки витрат за особовими справами пенсіонерів витрати, понесені Управлінням Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області по доставці та виплаті пенсій пенсіонерам Гулякову Є.П., Коді Л.Л., Новікову М.Т., Бабарико М.С., Райхель О.М., Малигіну М.А., Волонтерову І.І., Мержиєвському М.І. за період з 01.06.2004р. по 28.02.2006р. на загальну суму 16872грн. 11коп.
Зобов’язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Верхньодніпровському районі включати з 01.03.2006р. пенсіонерів Бабарико М.С., Райхель О.М., Мержиєвського М.І. до акту щомісячної звірки витрат відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 N 5-4/4.
Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.186 КАС України.
Суддя В.О.Татарчук
Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –27.06.2006р.