Справа № 554/1673/2012
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
09 квітня 2012 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді……………………Кобаль М.І.
при секретарі………………………….Коваленко О.Л.,
за участю позивачки ОСОБА_2, представника відповідача Лапик О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шахтарська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремлено підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» про відшкодування моральної шкоди,-
Встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремлено підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» про відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 24 січня 2012 Донецькою обласною МСЕК їй вперше була встановлена втрата професійної працездатності 25 %, у зв'язку з професійним захворюванням: пневмоконіз. Цю хворобу позивачка отримала у шкідливих умовах на дільниці основне виробництво Центральній збагачувальній фабрики «Шахтарська» з 1 вересня 1986 року по 24 жовтня 2001 року в якості машиніста конвеєра, машиніста установок збагачення та брикетування, оператора пульта керування, майстра основного виробництва. Умови праці були важкими. Завдана шкода його здоров'ю є непоправною, вона стала інвалідом і його стан здоров'я не поновиться, протягом тривалого часу вона вимушений неодноразово звертатися у медичні установи, її нормальна життєдіяльність порушена, вона не може виконувати роботу по господарству, не може вести повноцінний образ життя, вимушена відмовитися від своїх звичок та занять. Їй дуже важко виконувати домашню роботу. Просить стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремлено підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» у відшкодування завданої їй моральної шкоди 20 000 грн.
В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав та в їх задоволенні просив відмовити.
Судом під час розгляду справи встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини: згідно з трудовою книжкою позивачки на Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремлено підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» її було прийнято 01.09.1986 року - в якості машиніста конвеєра, та працювала по 24.10.2001 р. на посадах пов'язаних з роботою під землею.
Згідно з актом розслідування хронічного професійного захворювання від 14.12.2011 року комісією, професійне захворювання виникло в результаті недосконалості технологічних процесів по збагачуванню вугілля, неефективності засобів колективного та індивідуального захисту органів дихання, була підвержена дії вугільно-породній пилюці в концентраціях, які перевищують допустимі норми.
Відповідно до інформаційної довідки про умови праці за підозри у нього професійного захворювання ОСОБА_2 працюючи на Державному підприємстві «Шахтарськантрацит» в особі відокремлено підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» машиністом конвеєра була підвернена вугільно-породної пилюкив концентрації 8-12 мг/м3 при ПДК 4,0 мг/м3. Відповідно до атестації робочих місць умови та характер праці машиніста установок збагачення, характеризуються наступним факторами виробничих умов та трудового процесу: пилюка, фактичне значення 14,4 мг/м3, з нормою - 4,0 мг/м3, вібраціція загальна та локальна - фактичне значення - 98 дБ, з нормою - 92 дБ, шум фактичне значення - 86 дБА, з нормою - 80 дБА. Умови та характер праці відповідно до Гігієнічної класифікації відноситься до ІІ ступеня.
Відповідно до довідки МСЕК № 046887 ОСОБА_2 встановлено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 25 % в зв'язку з професійним захворювання - пневмоконіз.
Відповідно до ст.1,3,21,43ч.4, 46ч.1 Конституції України, Україна як соціальна держава, зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини та їх гарантії, проголосила право громадян на належні, безпечні і здорові умови праці, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про охорону праці» від 14.10.1992 року охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Відповідно до ст.13 цього закону роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Відповідно до ч.3 ст.153 КЗпП України умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин механізмів, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Статтею 158 КЗпП України передбачено, що власник зобов'язаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, засобів механізації та автоматизації виробництв, позитивного досвіду з охорони праці.
Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах по відшкодуванню моральної ( немайнової) шкоди від 31.03.1995 р. № 4 (із змінами) під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або без діями інших осіб.
Судом встановлено, що позивачка працювала на роботах з повним робочим днем під землею на Державному підприємстві «Шахтарськантрацит» в особі відокремлено підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська». За період роботи у шкідливих і небезпечних умовах праці у позивачки виникло професійне захворювання. В результаті огляду на МСЕК 24 січня 2012 року встановлено ступінь втрати професійної працездатності уперше 25 % у зв'язку з професійним захворювання.
В результаті професійного захворювання позивачка страждає, у неї порушені нормальні життєві зв'язки, вона не може продовжити активне життя (виконання домашньої фізичної роботи, зайняття спортом, активний спосіб відпочинку на вихідних та відпустці разом з сім'єю та друзями), у зв'язку з цим порушена її психіка, вона страждає, переживає. Для організації свого життя й життя своєї родини позивачці доводиться докладати додаткові зусилля, порушення її законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи викладене, а також сукупність досліджених у судовому засіданні доказів, що погоджуються між собою, суд дійшов висновку, що порушено право позивачки на належні, безпечні і здорові умови праці , через що вона отримала професійне захворювання. У зв'язку з чим позивачці заподіяно моральну шкоду, що полягає: у фізичних стражданнях, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я й необхідністю постійного лікування, у зв'язку з встановленням їй 25 % втрати професійної працездатності, це викликає у неї почуття неповноцінності, спричиняє їй страждання; у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного життя, неможливість працювати не тільки за отриманою професією, а найти будь-яку роботу, виконувати домашню роботу; у моральних стражданнях у зв'язку неможливістю продовження реалізації своїх звичок та захоплювань. Для організації свого життя й життя своєї родини позивачці доводиться докладати додаткові зусилля. Тому суд вважає, що у позивачки є право вимагати відшкодування моральної шкоди, що порушення законних прав позивачки призвело її до моральних страждань, її вимоги про відшкодування моральної шкоди ґрунтуються на матеріальному законі і знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Судом встановлено, що право позивача на відшкодування шкоди виникло з дня встановлення вперше стійкої втрати працездатності від професійного захворювання у розмірі 25% - висновком МСЕК від 24.01.2012 року, у термін, коли набрав чинності ЗУ №717-У від 23.02.2007р., яким виключені статті ЗУ«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності», що регламентували порядок відшкодування потерпілим на виробництві моральної шкоди, передбачали відшкодування моральної шкоди ВВД ФСС.
Конституційний Суд зазначив, що право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 ЦК України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника (роботодавця). Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Трудове каліцтво у позивача виникло у зв'язку з порушенням ЗУ «Про охорону праці»і не застосуванням роботодавцем заходів захисту робітників.
За таких обставин необхідно застосувати ст.237-1 КЗпП України, ст.1167, ч.1 ст.1168 ЦК України, які передбачають відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику, підстави відповідальності за завдану шкоду та порядок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд вважає необхідним врахувати конкретні обставини по справі: обставини хвороби позивача у зв'язку з професійним захворюванням, перенесені при цьому страждання; тяжкість діагнозу захворювань; встановлення їй МСЕК 25% втрати професійної працездатності; обмеження у праці та необхідність подальшого лікування; відсутність роботи у теперішній час. Позивачка не має можливості повноцінно займатися фізичною працею. Необхідно врахувати велике значення негативних змін, які відбулися у її житті та її сім'ї. Моральна шкода, яка заподіяна позивачці порушила основні особисті права позивача: право на життя, право на охорону здоров'я, тощо. Необхідно врахувати, що позивачці приходиться докладати значних зусиль по організації свого життя та сім'ї, що її моральні страждання носять тривалий та значний характер.
Суд вважає, що позивачці заподіяні істотні моральні страждання, які підлягають відшкодуванню, однак, позов в частині стягнення 20 000 грн. завищений і підлягає частковому задоволенню у сумі 6 000 грн., з урахуванням вказаних конкретних обставин справи.
Таким чином, стягненню з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремлено підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська»на користь позивача підлягає моральна шкода в розмірі 6 000 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з Державне підприємство «Шахтарськантрацит» в особі відокремлено підрозділу «Шахтоуправління ім.. 17 Партз'їзду» підлягає стягненню у дохід держави судовий збір у сумі 107 грн. 30 коп.
Керуючись ст.ст.1, 3, 21, 43ч.4, 46ч.1 Конституції України, ст.ст.1, 13 ЗУ «Про охорону праці», ст.ст.1,153,237-1 КЗпП України, ст.1167, ч.1ст.1168 ЦК України, ЗУ №717-У від 23.02.2007р., ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Постановою Пленуму Верховоного Суду України «Про судову практику в справах по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995р. №4, ст.ст.3,10,11,15,60,79,81,88,154,197,209,212,214,215,223 ЦПК України, суд,
Вирішив:
Позов ОСОБА_2 до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремлено підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремлено підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди шість тисяч гривень.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремлено підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» на держави судовий збір в розмірі 107,30 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: М.І. Кобаль