Справа № 2315/2245/2012

2-о/2315/70/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2012 Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої -судді Зайончковської І. А.

при секретарі Сорока О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: управління ПФУ в м. Сміла, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-

встановив:

Заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в зв'язку з чим звернувся за призначенням пенсії за віком. 7 липня 1971 року він отримав атестат про закінчення міського художнього професійно-технічного училища № 11 ім. М.Тоідзе м. Тбілісі за спеціальністю ліпник, модельник, облицювальник. В зв'язку з прийняттям його з 2 січня 1974 року на роботу учителем креслення в школу-інтернат м. Поті, йому була виписана трудова книжка.

Заявник просить встановити факт належності йому вказаних атестату та трудової книжки, оскільки в обох документах його по-батькові невірно вказано як «ОСОБА_1» хоча в перекладі повинно бути «ОСОБА_1». Встановлення даного факту йому необхідно для призначення пенсії.

Управління ПФУ в м. Сміла та Смілянському районі, яке про час слухання справи було повідомлене належним чином, в судове засідання не з'явилося, але надало заяву про розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши заявника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що батька заявника звали «ОСОБА_2», а не «ОСОБА_2», і зазначення дитини по-батькові в грузинській мові має інше написання ніж в українській та дослівно не перекладається. Переклад на російську мову по-батькові заявника та його запис в атестаті і трудовій книжці, які заповнювались громадянками Республіки Грузія, було здійснено невірно, в зв'язку з чим допущені помилки. Разом з тим з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що мав паспорт громадянина СРСР, де його дані були вказані на грузинській мові та по-російські, і в останньому випадку по-батькові зазначено «ОСОБА_1», а тому при отриманні паспорта громадянина України у 1998 році не виникло ніяких непорозумінь з написанням, хоча його свідоцтво про народження видано лише на грузинській мові. Оскільки у попередньому паспорті його дані були вказані вірно, то саме на ім'я «ОСОБА_1» був виданий військовий квиток та диплом про отримання вищої освіти.

Також з пояснень свідків вбачається, що по-батькові заявник саме «ОСОБА_1». Так свідок ОСОБА_3 пояснив, що з 1982 по 1996 рік являвся керівником заявника за місцем його роботи, на яку він його і приймав, та по документах і в щоденному спілкуванні він був «ОСОБА_1». З пояснень свідка ОСОБА_4 вбачається, що він спочатку працював разом з заявником, а потім вони отримали квартири, які знаходяться поряд на одній сходовій клітині, і на протязі всього цього часу знайомства він його також знає як «ОСОБА_1».

Таким чином суд вважає доведеним факт належності саме ОСОБА_1, а не іншій особі, трудової книжки та атестату про професійно-технічну освіту, хоча в російському написанні особи, якій вона належить, він вказаний як „ОСОБА_1".

Керуючись ст. ст. 10, 59, 60, 213, 215, 256-259 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Встановити, що трудова книжка, видана 2 січня 1974 року школою інтернат м. Поті Республіки Грузія на ім'я „ОСОБА_1" та атестат від 7 липня 1971 року про закінчення міського художнього професійно-технічного училища № 11 ім. М.Тоідзе м. Тбілісі за спеціальністю ліпник, модельник, облицювальник на ім'я «ОСОБА_1», належить заявнику ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайсуд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Головуюча: